Укладачі: В.Л. Борисов, канд. іст. наук

Укладачі: В.Л. Борисов, канд. іст. наук

Н.А. Ковальова, канд. іст. наук

П.М. Панченко, канд. іст. наук

 

Відповідальний за випуск Н.А. Ковальова, канд. іст. наук

 

Навчальне видання

 

Методичні вказівки до самостійної роботи з курсу „Історія України” для студентів І курсу усіх спеціальностей

 

 

Укладачі: БОРИСОВ Владислав Леонідович

КОВАЛЬОВА Наталія Анатоліївна

ПАНЧЕНКО Павло Михайлович

 

Редактор Л.М. Тонкошкур

Коректор Л.Я. Гоцуцова

 

 

Підписано до друку. Формат 60х84 1/16. Папір ксерокс. Друк ризограф. Умов.-друк. арк.. Облік.-вид. арк.. Тираж ___ прим. Зам. № Свідоцтво ДК № 303 від 27.12.2000

ДВНЗ УДХТУ, 49005, м. Дніпропетровськ-5, просп. ім. Гагаріна, 8.

Видавничо-поліграфічний комплекс ІнКомЦентру

 

ВСТУП

 

В умовах запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах зростає роль самостійної роботи студентів (СРС). Євроінтеграційні процеси у сфері вищої освіти та зумовлені ними нові соціально-економічні умови життя суспільства, зокрема інтернаціоналізація та глобалізація, актуалізують „ідею навчання впродовж життя”, тобто безперервність освіти. Розвиток Інтернету теж зумовив значні структурні зміни в освіті (за наявними даними обсяг інформації у мережі Internet подвоюється кожні 100 днів, тобто щорічно у 7,3 рази), що змушує викладачів орієнтувати студентів на самостійне вивчення частини навчального матеріалу при збереженні за собою установчої функції та функції контролю. У зв’язку з цим важливим елементом безперервної освіти є самоосвіта, яка набувається у процесі самостійної роботи і є невід’ємною частиною навчання в сучасних умовах.

СРС здійснюється як поза межами аудиторних занять, коли студент індивідуально оволодіває знаннями, користуючись певними вказівками викладача, так і під час аудиторних занять (лекцій, семінарських занять), тобто – у бібліотеці, навчальних аудиторіях, а також у домашніх умовах.

Сучасні освітні тенденції при вивченні історії України вимагають переорієнтації навчального процесу з інформування студентів, запам’ятовування значного обсягу інформації на самостійне здобуття знань, розвиток творчих здібностей і досвіду науково-дослідної роботи.

З метою підвищення ефективності СРС викладачами кафедри історії та українознавства підготовлено методичні вказівки, які характеризують різні форми самостійної роботи.

 

 

Зразок укладеного списку літератури

1. Бойко О.Д. Історія України: Посібник. – К.: Академія, 2002. – 656 с.

2. Іваненко В.В. ОУН і УПА у Другій світовій війні: Проблеми історіографії та методології: Монографія / В. В. Іваненко, В. К. Якунін. – Д.: АРТ-Прес, 2006. – 424 с.

3. Історія України: Курс лекцій: У 2 кн. Кн. 2. – ХХ століття: Навч. посібник / Л.Г. Мельник, В.Ф. Верстюк, М.В. Демченко та ін. – К.: Либідь, 1992. – 464 с.

4. Історія України: нове бачення: Навчальний посібник / В.Ф.Верстюк, О.В Гарань, О.І. Гуржій та ін. – К.: Альтернативи, 2000. – 464 с.

5. Хміль І.В. Аграрне питання в Українській революції 1917-1921 / Інститут історії України НАН України: [Електрон. ресурс] // http://history.org.ua/EHU/?verbvar=Ahrarne_pytannia: е-Енциклопедія історії України.

 

IV. НАУКОВІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ З КУРСУ „ІСТОРІЯ УКРАЇНИ”

I. Україна з найдавніших часів до початку XX ст.

ІІ. Україна у XX – на поч. XXI ст.

ІІ. Україна у ХХ – на початку ХХІ ст.

Тема 5. Українська національно-демократична революція та громадянська війна (1917 – 1921 рр.)

Р.

23 лютого – 2 березня – Лютнева революція в Росії

27 лютого – створення Петроградської Ради робітничих і солдатських депутатів (очолив меншовик М. Чхеїдзе)

2 березня – створення Тимчасового уряду (очолив князь Г. Львов)

2-10 березня – створення Рад робітничих і солдатських депутатів у промислових центрах України

3-7 березня – створення у Києві представниками українських громадських організацій Центральної Ради; початок Української революції

6-8 квітня – Всеукраїнський національний конгрес у Києві висунув ідею про національно-територіальну автономію України

16-21 травня – переговори української делегації на чолі з В. Винниченком з представникамиТимчасовогоуряду у Петрограді про надання Україні автономії

28 травня – 2 червня – проведення І Всеукраїнського селянського з’їзду в Києві

5-10 червня – проведення II Всеукраїнського військового з’їзду (забороненого Тимчасовим урядом) щодо надання автономії та негайної українізації війська

10 червня – проголошення І Універсалу Центральної Ради з вимогою до Тимчасового уряду про надання Україні національно-територіальної автономії

15 червня – створення Центральною Радою першого українського уряду – Генерального Секретаріату на чолі з В. Винниченком

29-30 червня – переговори делегації Тимчасового уряду (О. Керенський, М. Терещенко, І. Церетелі) з лідерами Центральної Ради, за підсумками яких був виданий ІІ Універсал Центральної Ради

3 липня – ІІ Універсалом Центральної Ради проголошено Генеральний Секретаріат вищим виконавчим органом в Україні, Рада поповнилася представниками національних меншин, здійснення автономії України відкладалося до рішення Всеросійських Установчих зборів

4 серпня – ухвалення Тимчасовим урядом „Тимчасової інструкції Генеральному Секретаріатові”, що визначила статус і повноваження українського уряду, влада якого поширювалася на п’ять губерній: Київську, Волинську, Подільську, Полтавську і Чернігівську

25 жовтня – збройне повстання та перемога в Петрограді більшовиків; створення у Києві Крайового комітету охорони революції в Україні

29-31 жовтня – більшовицьке повстання робітників та солдатів під гаслом встановлення радянської влади у Києві, спрямоване проти прибічників Тимчасового уряду (штабу Київського військового округу)

7 листопада – ухвалення ІІІ Універсалу Центральної Ради про створення Української Народної Республіки (УНР) у складі федеративної Росії, ліквідацію поміщицького землеволодіння, встановлення 8-годинного робочого дня, державний контроль на підприємствах

3 грудня – ухвалення Радою народних комісарів більшовицької Росії „Маніфесту до українського народу з ультимативними вимогами до Української ради” (Центральна Рада відхилила його 5 грудня)

11 - 12 грудня – І Всеукраїнський з’їзд Рад, проведений більшовиками у Харкові, 12 грудня проголосив Україну республікою Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів

17 грудня – створення у Харкові першогорадянського урядуУкраїни – Народного Секретаріату

25 грудня – початок загального наступу радянських військ проти УНР (більшовицько-української війни)

27 грудня – проведення на неокупованій більшовиками території виборів до Українських Установчих зборів. Обраний 171 депутат із 301

27-29 грудня – встановлення радянської влади у Катеринославі

Р.

9-11 січня – обговорення та ухвалення Центральною Радою IV Універсалу, який проголосив незалежність УНР

16 січня – бій під Крутами (тепер Чернігівська обл.) між частинами Центральної Ради та більшовицькими військами

18 січня – ухвалення ІХ сесією Центральної Ради земельного закону

26 січня – захоплення Києва радянськими військами під командуванням М. Муравйова, початок червоного терору проти населення міста, внаслідок якого загинуло від 3 до 5 тис. осіб

27 січня – підписання у Брест-Литовську делегацією УНР мирного договору з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною, Болгарією, за яким вони визнали УНР як самостійну державу, регулювалися консульські відносини між зазначеними країнами та інші важливі питання

8 лютого* – початок наступу німецьких військ на прохання уряду УНР про допомогу у боротьбі з більшовиками

____________

* Дати до 1 лютого 1918 р. подано за старим, а після 1 лютого 1918 р. – за новим стилем

2 березня – вступ до Києва німецьких військ та військових формувань УНР (перше засідання після повернення Малої Ради до столиці відбулося 9 березня)

25 березня – підписання Німеччиною та Австро-Угорщиною Конвенції про поділ території України на дві зони впливу – австрійську (Подільська, Херсонська, Катеринославська та південно-західна частина Волинської губернії) та німецьку (решта території та Крим)

6 та 9 квітня – підписання представниками УНР економічного договору та угоди з Німеччиною та Австро-Угорщиною про організацію постачання хліба та інших продуктів Центральним державам

29 квітня – ухвалення Центральною Радою проекту Конституції УНР („Статут про Державний устрій, права і вільності УНР”), обрання М. Грушевського президентом УНР

29 квітня – державний переворот в Україні, проголошення Української Держави на чолі з гетьманом П. Скоропадським; підписання П. Скоропадським „Грамоти до всього українського народу” та „Законів про тимчасовий державний устрій України”

8-10 травня – нелегальний ІІ Всеукраїнський селянський з’їзд

21 травня – створення українськими партіями та профспілками політичної опозиції гетьману – Українського національно-державного союзу (очолив А. Ніковський); на початку серпня реорганізувався в Український національний союз (УНС)

14 червня – затвердження гетьманом П. Скоропадським земельного закону про право продажу та купівлі землі поза міськими оселями

14 липня – 20 серпня – Всеукраїнський страйк залізничників за участю 200 тис. робітників і службовців

4-17 вересня – візит П. Скоропадського до Німеччини

6 жовтня – урочисте відкриття Київського державного українського університету

16 жовтня – проголошення П. Скоропадським універсалу про відродження козацтва

18 жовтня – створення на західноукраїнських землях Української Національної Ради на чолі з Є. Петрушевичем

22 жовтня – урочисте відкриття Кам’янецького українського державного університету

1 листопада – національне повстання у Львові

3 листопада – Буковинське народне віче у Чернівцях проголосило возз’єднання Північної Буковини з Україною

листопад – окупація румунськими військами Чернівців та Північної Буковини, а польськими військами – Лемківщини, Посяння, Холмщини, Підляшшя

11 листопада – Комп’єнське перемир’я між Німеччиною та державами Антанти, завершення Першої світової війни

13 листопада – проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР); створення на таємному засіданні Українського національного союзу Директорії УНР на чолі з В. Винниченком для керівництва повстанням проти гетьмана

15 листопада – 14 грудня – повстання проти гетьманського уряду, очолюване Директорією УНР

21 листопада – захоплення Львова польськими військами, переїзд державних органів ЗУНР до Тернополя

27 листопада – заснування у Києві Української Академії наук (перший президент УАН – В. Вернадський)

28 листопада – створення більшовицького Тимчасового робітничо-селянського уряду України на чолі з Г. П’ятаковим, який своїм Маніфестом заявив про встановлення радянської влади в Україні

14 грудня – відречення П. Скоропадського від влади на користь Директорії

26 грудня – створення уряду Директорії УНР – Ради Народних Міністрів на чолі з В. Чехівським, проголошення програми його діяльності („Декларації Української Директорії”)

Р.

6 січня – ухвалення Тимчасовим робітничо-селянським урядом України декрету про нову назву радянської держави – Українська Соціалістична Радянська Республіка (назва УСРР зберігалася до 1936 р.)

8 січня – ухвалення урядом УНР земельного закону про безкоштовне наділення селян землею від 5 до 15 десятин

16 січня – оголошення Директорією УНР війни Радянській Росії

21 січня – рішення Закарпатських всенародних зборів у Хусті про возз’єднання Закарпаття з Україною

22 січня – проголошення у Києві Акту злуки – возз’єднання двох українських держав – УНР і ЗУНР (сьогодні – День Соборності України)

5 лютого – вступ радянських військ до Києва, переїзд Директорії УНР до Вінниці

лютий – утворення у Станіславі (сучасний Івано-Франківськ) Комуністичної партії Східної Галичини (з 1923 р. – Комуністична партія Західної України)

10 березня – прийняття Конституції УСРР III Всеукраїнським з’їздом Рад (з’їзд також обрав Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет Рад на чолі з Г. Петровським)

12 квітня – ухвалення РНК УСРР декрету про хлібну розверстку (продрозкладку)

квітень – червень – окупація Закарпаття військами Чехословаччини

квітень – червень – окупація Східної і Південної України білогвардійськими військами А. Денікіна

травень – антибільшовицькі повстання в Україні під проводом М. Григор’єва, Ю. Тютюнника, Д. Терпила (Зеленого)

травень – червень – реорганізація армії УНР за регулярним принципом

1 червня – ухвалення у Москві ВЦВК спільно з представниками Білорусії, Латвії, Литви та УСРР декрету про об’єднання збройних сил радянських республік („воєнно-політичний союз”)

червень – листопад – перебування урядових структур УНР у Кам’янці-Подільському

липень – окупація Східної Галичини польськими військами, об’єднання армії УНР та Української Галицької Армії (УГА)

31 серпня – захоплення Києва денікінськими військами

24 вересня – оголошення Директорією УНР війни Добровольчій армії А. Денікіна

вересень – жовтень – запеклі бої армії УНР з денікінцями на Правобережній Україні

жовтень – окупація Правобережної України військами А. Денікіна

листопад – початок третього наступу більшовиків на Україну, відступ денікінських військ до Криму

16 листопада – залишення урядом УНР Кам’янця-Подільського, вступ до міста польських військ

11 грудня – створення більшовиками надзвичайного органу влади – Всеукраїнського революційного комітету (Всеукрревкому) на чолі з Г. Петровським

грудень – перенесення більшовиками столиці України до Харкова (був столицею до 1934 р.)

1919 р., грудень – 1920 р., травень – Перший зимовий похід військ УНР на чолі з М. Омеляновичем-Павленком по тилах Добровольчої та Червоної армій

Р.

27 січня – ухвалення Всеукрревкомом постанови про дію на території України всіх декретів РСФРР

лютий – припинення діяльності Всеукрревкому, відновлення Президії ВУЦВК та РНК УСРР

21-24 квітня – підписання Директорією УНР з урядом Польщі Варшавського договору про спільний виступ проти Радянської Росії: УНР відмовилася від західноукраїнських земель на користь Польщі

25 квітня – початок наступу польсько-українських військ на Радянську Україну (польсько-радянська війна)

6 травня – вступ польських та українських військ до Києва

травень – формування останнього складу уряду УНР на українських землях на чолі з В. Прокоповичем

6-24 червня – вихід з Криму білогвардійських військ під командуванням П. Врангеля та захоплення ними Північної Таврії

12 червня – зайняття Києва Червоною армією

12 жовтня –Ризьке перемир’я між РСФРР, УСРР, з одного боку, і Польщею – з іншого

кінець жовтня – початок листопада – контрнаступ радянських військ проти частин П. Врангеля та звільнення Північної Таврії

8-17 листопада – Перекопсько-Чонгарська операція більшовицького Південного фронту, звільнення Криму від білогвардійців

листопад – запеклі бої між військами УНР та Червоною армією на території Східної України; 21 листопада залишки армії УНР перейшли на територію Польщі, де були інтерновані в таборах

28 грудня – підписання у Москві робітничо-селянського союзного договору між УСРР та РСФРР про військовий та господарський союз, взаємне визнання суверенітету та незалежності республік

Р.

18 березня – підписання Ризького мирного договору між Польщею з одного боку, РСФРР та УСРР – з іншого, за яким Польща офіційно визнала Радянську Україну як самостійну державу, західноукраїнські землі (Галичина, Холмщина, Підляшшя) та західні райони Волині й Полісся ввійшли до складу Польщі

8 травня – приєднання Закарпаття до Чехословаччини

 

Тема 6. Україна у міжвоєнний період (1921–1939 рр.)

1921 р., 8-16 березня – Х з’їзд РКП(б), доповідь В. Леніна про заміну продрозкладки продовольчим податком

1921 р., 27 березня – постанова надзвичайної сесії ВУЦВК про заміну продрозкладки продподатком

1921 р., 30 серпня – прийняття РНК УСРР постанови про запровадження в життя засад нової економічної політики

1921 р., серпень – вересень – розгром більшовицькими військами махновських формувань

1921 р., жовтень – створення Української автокефальної православної церкви на чолі з митрополитом В. Липківським

1921 р., 4-29 листопада – Другий зимовий похід військ УНР на чолі з Ю. Тютюнником на території Радянської України

1921 – 1923 рр. – голод на Півдні України

1922 р., 2 січня – у Харкові створено комісію з електрифікації УСРР (КЕУ)

1922 р. – розпочав роботу театр „Березіль” під керівництвом Леся Курбаса

1922 – 1924 рр. – проведення грошової реформи, карбування золотих червінців

1922 р., 30 грудня – І з’їзд Рад СРСР за участю представників РСФРР, УСРР, БСРР, Закавказької федерації проголосив створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР)

1923 р., 14 березня – Рада послів країн Антанти ухвалила рішення про приєднання Галичини до Польщі за умови надання їй автономії

1923 р., 4-10 квітня – VII конференція КП(б)У вказала на необхідність розширення сфери вживання української мови в державній і партійній діяльності

1923 р., квітень – затвердження ХІІ з’їздом РКП(б) політики коренізації офіційною лінією партії

1923 р., 1 серпня – постанова ВУЦВК та РНК УСРР про заходи для забезпечення рівноправності мов і сприяння розвитку української мови

1924 р., 26 січня – 2 лютого – ІІ з’їзд Рад СРСР, що затвердив першу Конституцію СРСР

1924 р., 16-22 вересня – Татарбунарське повстання у Південній Бессарабії проти румунських окупантів, після придушення якого 500 учасників були засуджені

1925 р. – заснування у Львові Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО) на чолі з Д. Левицьким

1925 р., грудень – ХІV з’їзд ВКП(б) проголосив курс на соціалістичну індустріалізацію країни, ухвалив новий Статут партії і постанову про перейменування партії на Всесоюзну Комуністичну партію (більшовиків) (ВКП(б))

1926 р. – розгортання наклепницьких кампаній проти М. Хвильового та О. Шумського

1926 р., 25 травня – у Парижі убито голову Директорії С. Петлюру

1926 р., 20 липня – постанова ВЦВК СРСР про перейменування Катеринослава на Дніпропетровськ

1927 – 1932 рр. – будівництво Дніпровської ГЕС (Дніпрогес) у Запоріжжі

1928 р. – розгляд судом у Москві „шахтинської справи”, пов’язаної з підривною діяльністю технічної інтелігенції Донбасу проти радянської влади

1928 р. – створення у Березовському районі Одеського округу першої в Україні машинно-тракторної станції ім. Т. Шевченка для обслуговування колгоспів

1928 – 1932 рр.* – перший п’ятирічний план розвитку народного господарства УСРР

1929 р., 28 січня – 3 лютого – І Конгрес українських націоналістів у Відні, на якому було утворено Організацію українських націоналістів (ОУН) (очолив Є. Коновалець)

1929 р., травень – ХІ Всеукраїнський з’їзд Рад затвердив план першої п’ятирічки

1929 р., 18 вересня – випуск першого в Радянському Союзі комбайну на заводі „Комунар” (Запоріжжя)

1929 р., жовтень – 1930 р., березень – період найінтенсивнішого створення колгоспів в Україні, яке супроводжувалося насиллям, руйнуванням одноосібницьких господарств, депортацією селянства

1929 р., листопад – грудень – перехід до форсованої індустріалізації

_________

* Фінансовий рік в СРСР розпочинався з 1 жовтня, тому в науковій літературі вживається також наступна періодизація першої п’ятирічки: 1928/1929 – 1932/1933 рр.

1929 – 1930 рр. – початок радіофікації республіки

1930 р., 5 січня – постанова ЦК ВКП(б) про темпи колективізації та допомогу держави колгоспному будівництву

1930 р., 28-29 січня – ліквідація надзвичайним церковним собором Української автокефальної православної церкви

1930 р., 9 березня – 19 квітня – судовий процес над групою української інтелігенції „Спілка визволення України” (45 вчених, письменників – С. Єфремов, В. Чехівський, А. Ніковський, Л. Старицька-Черняхівська та інші були засуджені на різні терміни ув’язнення)

1930 р. – вихід на екрани кінотеатрів фільму О. Довженка „Земля” (на Брюссельському фестивалі 1958 р. був названий серед 12 найкращих картин світового кіно)

1930 р., 15 травня – заснування у Дніпропетровську хіміко-технологічного інституту ім. Ф. Дзержинського (нині – УДХТУ); також у 1930 р. у місті було засновано Інженерно-будівельний інститут, Інститут інженерів транспорту

1930 р., 16 вересня – 30 листопада – проведення урядом Польщі акцій пацифікації („умиротворення”) проти українського населення Галичини

1931 р., лютий – березень – арешти і „викриття” ДПУ УСРР „Українського національного центру”, засуджено 50 осіб – колишніхдіячів УПСР та УСДРП, членів Центральної Ради та керівників УНР (В. Голубовича, П. Христюка, М. Шрага та ін.). М. Грушевського було депортовано до Москви

1931 р., 1 жовтня – випуск на Харківському тракторному заводі першого в Україні трактора

1932 р., 27 лютого – створення Дніпропетровської області

1932 р., 7 серпня – постанова ЦВК і РНК СРСР про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та про зміцнення суспільної (соціалістичної) власності, згідно з якою крадіжка державного колгоспного майна каралася розстрілом, а за наявності пом’якшувальних обставин – тюремним ув’язненням строком не менше 10 років („закон про п’ять колосків”)

1932 – 1933 рр. – Голодомор, викликаний політикою насильницької колективізації

1932 р., 31 грудня – ухвалення ВУЦВК і РНК УСРР постанови про введення єдиної паспортної системи в УРСР і обов’язкового запису паспортів (прописки)

1933 р. – самогубство М. Хвильового, М. Скрипника; проведення чистки у партії, погром культурного життя в Радянській Україні

1933 – 1937 рр. – другий п’ятирічний план розвитку народного господарства – „план завершення соціалістичної реконструкції”

1934 р. – при НКВС УСРР створено Головне управління виправно-трудових таборів і трудових поселень (рос. – ГУЛАГ); хвиля репресій проти письменників, партійних та державних діячів в УРСР

1934 р., 24 червня – переїзд вищих державних та партійних установ УСРР з Харкова до Києва, який знову став столицею Радянської України

1935 р., 31 серпня – встановлення забійником шахти „Центральна-Ірміно” О. Стахановим рекорду в добуванні вугілля (перевищив норму в 14 разів), початок стаханівського руху

1935 р., 18 листопада – 1936 р., 13 січня – судовий процес над членами ОУН з приводу вбивства міністра внутрішніх справ Польщі Б.Перацького (С. Бандеру, М. Лебедя, М. Карпинця засуджено до смертної кари)

1937 – 1939 рр. – період найбільшого розмаху масових репресій проти радянського народу

1937 р. – ухвалення нової (третьої) Конституції УРСР, яка проголосила, що в країні побудовано соціалістичне суспільство

1938 р. – М. Хрущова призначено першим секретарем ЦК КП(б)У; в УРСР відбулися перші вибори до Верховної Ради

1938 р., 20 квітня – ухвалення РНК СРСР і ЦК ВКП(б) постанови про обов’язкове вивчення російської мови в школах України з неросійською мовою викладання

Тема 7. Україна у роки Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939-1945 рр.)

1938 р., жовтень – проголошення автономії Закарпаття (з 30 грудня 1938 р. отримало назву Карпатської України); перший автономний уряд очолив А. Бродій, а з 26 жовтня – А. Волошин

1939 р., 15 березня – проголошення самостійності Карпатської України, обрання президентом А. Волошина

1939 р., 15-18 березня – окупація угорськими військами Карпатської України

1939 р., 23 серпня – підписання радянсько-німецького договору про ненапад (пакту Молотова – Ріббентропа), а також таємного протоколу про розподіл сфер впливу у Східній Європі між Німеччиною та СРСР

1939 р., 1 вересня – початок Другої світової війни

1939 р., 17 вересня – вступ на територію Західної України радянських військ під командуванням С. Тимошенка. Початок радянізації Західної України

1939 р., 28 вересня – підписання радянсько-німецького „Договору про дружбу і державний кордон”, згідно з яким західний кордон УРСР встановлювався по річках Західний Буг і Нарев

1939 р., 26-28 жовтня – Львів. Народні збори Західної України ухвалили рішення про встановлення радянської влади та возз’єднання з Радянською Україною

1939 р., 15 листопада – ухвалення ІІІ сесією Верховної Ради УРСР Закону про входження Західної України до складу УРСР

1939 р., осінь – створення перших колгоспів у Західній Україні

1940 р., лютий – 1941 р., червень – масові депортації населення із Західної України до південно-східних районів РРФСР

1940 р. – розкол в ОУН, створення революційної фракції ОУН (Бандери, або ОУН-Б) та паралельного проводу організації на чолі з С. Бандерою. Мельниківська частина ОУН стала позначатися ОУН-М

1940 р., червень – серпень – зайняття Червоною армією Бессарабії та Північної Буковини, входження їх до складу УРСР

1940 р., 18 грудня – Гітлер затвердив директиву № 21 (план „Барбаросса”) по веденню воєнних дій проти СРСР

1941 р., 22 червня – напад Німеччини на Радянський Союз, початок Великої Вітчизняної війни

1941 р., 30 червня – проголошення у Львові діячами ОУН-Б „Акта проголошення Української держави” (уряд очолив Я. Стецько)

1941 р., 7 липня – 26 вересня – оборона Києва

1941 р., 5 серпня – 16 жовтня – оборона Одеси

1941 р., серпень – організація на Поліссі Тарасом Бульбою-Боровцем загону української міліції „Поліська Січ”; роззброєння і ліквідація гітлерівцями батальйонів „Роланд” та „Нахтігаль”, створених ОУН-Б спільно з вермахтом з метою боротьби проти СРСР та за відновлення незалежної Української держави у квітні 1941 р.

1941 р., 29-30 вересня – початок розстрілів німецько-фашистськими окупантами радянських мирних жителів в урочищі Бабин Яр у Києві (євреїв, українців, росіян). Усього було розстріляно понад 100 тис. осіб

1941 р., 30 жовтня – 1942 р., 4 липня – оборона Севастополя

1942 р., 13 лютого – початок примусового вивозу українського населення на роботу до Німеччини (за роки окупації вивезено 2 млн осіб)

1942 р., червень – створення Українського штабу партизанського руху (УШПР) на чолі з Т. Строкачем

1942 р., 22 липня – німецькі війська захопили м. Свердловськ Ворошиловградської (нині – Луганської) області, завершивши окупацію України

1942 р., 30 вересня – 1943 р., січень – діяльність підпільної комсомольської організації „Молода гвардія” (Краснодон)

1942 р., жовтень – утворення Української Повстанської Армії (УПА). Головнокомандувачем УПА з осені 1943 р. до своєї смерті 5 березня 1950 р. був Р. Шухевич (псевдонім Тарас Чупринка)

1942 р., 18 грудня – визволення від німецько-фашистських окупантів першого населеного пункту – с. Півнівки Міловського району Ворошиловградської (Луганської) області

1943 р. – масове визволення українських міст та сіл (23 серпня – Харків, 2 вересня – Суми, 8 вересня – Сталіно, 21 вересня – Чернігів, 23 вересня – Полтава, 14 жовтня – Запоріжжя, 25 жовтня – Дніпропетровськ, 6 листопада – Київ, 14 грудня – Черкаси, 31 грудня – Житомир)

1943 – 1944 рр. – „волинська трагедія” – українсько-польське протистояння на Волині, збройні конфлікти між УПА та польськими партизанами – Армією Крайовою, винищування мирного населення

1944 р., 18 січня – перше серйозне зіткнення УПА і військ НКВС

1944 – 1953 рр. – боротьба військових формувань ОУН та УПА проти радянської влади

1944 р., 18 травня – депортація кримсько-татарського населення з Криму в східні райони Радянського Союзу

1944 р., 27-28 червня – масове виселення з Криму болгар, вірмен, греків у східні райони СРСР

1944 р., вересень – початок переселення польських громадян української національності в Україну. За два роки (осінь 1944 – осінь 1946 рр.) з Польщі в Україну виселено 483 тис. українців

1944 р. – рік повного визволення України від окупантів (8 січня – Кіровоград, 2 лютого – Луцьк, Рівне, 13 березня – Херсон, 20 березня – Вінниця, 28 березня – Миколаїв, 29 березня – Чернівці, 10 квітня – Одеса, 13 квітня – Сімферополь, 15 квітня – Тернопіль, 27 липня – Львів, Станіслав, 6 серпня – Дрогобич, 27 жовтня – Ужгород)

1944 р., 28 жовтня – визволення радянськими військами території Закарпаття

1944 р., 26 листопада – Перший з’їзд народних депутатів Закарпаття (Мукачеве) проголосив Маніфест про возз’єднання Закарпатської України з УРСР

1945 р., 25 квітня – 26 червня – Установча конференція Організації Об’єднаних Націй у Сан-Франциско схвалила Статут ООН. Участь у ній взяли представники 50 країн, у тому числі й УРСР

1945 р., 8 травня – підписання Акту про беззастережну капітуляцію Німеччини

1945 р., 9 травня – звернення Верховного Головнокомандування Збройними силами СРСР до радянського народу у зв’язку з повним розгромом військ гітлерівської Німеччини; визволення Праги – столиці Чехословаччини

1945 р., 29 червня – підписання в Москві договору між Чехословаччиною і СРСР про входження Закарпатської України до складу СРСР. Завершується возз’єднання українських земель

1945 р., 16 серпня – договір між СРСР і Польщею про радянсько-польський державний кордон

1945 р., 2 вересня – підписано Акт про беззастережну капітуляціюЯпонії. Закінчення Другої світової війни

 

Тема 8. Радянська Україна у повоєнний період (1945 – 1991 рр.)

1946 р., 8-10 березня – Собор Української греко-католицької церкви у Львові (Львівський церковний собор) під тиском НКДБ і НКВС скасував Берестейську унію, зв’язки з Ватиканом і підпорядкувавгреко-католицьку церкву в Україні Російській православній церкві

1946 – 1948 рр. – критика культурного життя республіки, боротьба проти „буржуазного націоналізму”, переслідування української інтелігенції, діячів культури та науки

1946 – 1950 рр. – четвертий п’ятирічний план, відбудова народного господарства України

1946 р., осінь – 1947 р., весна – голод в Україні

1947 р., 28 квітня – 12 серпня – депортація українського населення (понад 140 тис. осіб) із Східної Польщі (Холмщина та Лемківщина) до Північної і Західної (операція „Вісла”)

1947 р., 26 жовтня – наймасовіша у повоєнний період депортація західноукраїнського населення (близько 78 тис. осіб) на схід і північ СРСР

1947 р. – грошова реформа, скасування карток на продовольчі і промислові товари

1948 р. – переслідування вчених-біологів і розгром генетики в Україні

1948 р. – введення в експлуатацію найпотужнішого в Європі газопроводу Дашава-Київ, початок газифікації населених пунктів України

1948 – 1950 рр. – в Інституті електротехніки АН УРСР (Київ) виготовлено першу в Європі електронну цифрову обчислювальну машину (комп’ютер)

1950 р., 5 березня – загибель головнокомандувача УПА Р. Шухевича (Т. Чупринки); УПА очолив В. Кук (В. Коваль)

1950 – 1951 рр. – нова хвиля боротьби з українським націоналізмом, критика В. Сосюри, О. Корнійчука та інших літераторів і діячів мистецтва

1951 р., 7 листопада – відкриття першого телевізійного центру в Україні (Київ)

1952 р. – перейменування назв партійних організацій: ВКП(б) на КПРС, КП(б)У – на КПУ

1953 – 1954 рр. – початок „десталінізації”

1954 р., 19 лютого – передача Кримської області зі складу СРСР до складу УРСР рішенням Президії Верховної Ради СРСР

1954 р. – УРСР стала постійним членом Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) і Міжнародної організації праці (МОП); ухвалено постанову про подальше збільшення виробництва зерна в країні та про освоєння цілинних і перелогових земель Сибіру та Казахстану

1956 р., лютий – доповідь М. Хрущова на ХХ з’їзді КПРС „Про культ особи Й. Сталіна та його наслідки”

1957 р. – створення раднаргоспів, проголошення надпрограми у тваринництві

1959 – 1965 рр. – семирічний план розвитку народного господарства Радянської України

1959 р., 15 жовтня – вбивство у Мюнхені агентом КДБ СРСР провідника ОУН С. Бандери

1960 р., 6 листопада – у Києві почав діяти перший в УРСР метрополітен

1961 р., січень – судовий процес у Львові над членами Української робітничо-селянської спілки (УРСС), створеної Л. Лук’яненком

1961 р., березень – Куренівська катастрофа у Києві, яка сталася внаслідок прориву дамби та затоплення Куренівки сельовим потоком (загинуло понад 198 осіб, 250 було травмовано)

1961 р. – ухвалення ХХІІ з’їздом КПРС нової, третьої Програми партії, яка проголосила курс на побудову в СРСР комуністичного суспільства в найкоротші терміни

1962 р., 11-15 серпня – космічний політ за участю першого українського космонавта П. Поповича

1962 р. – підвищення цін на м’ясо, м’ясні продукти, масло, молоко

1963 – 1972 рр. – діяльність П. Шелеста на посаді першого секретаря ЦК КПУ

1965 р., серпень – вересень – перша велика хвиля арештів української інтелігенції (дисидентів), діячів культури (брати М. і Б. Горині, В. Мороз, П. Заливаха, М. Осадчий та ін.)

1965 р. – заснування на о. Хортиця (Запоріжжя) заповідника з історії українського козацтва

1965 р. – ліквідація раднаргоспів, запровадження економічної реформи („косигінська”)

1968 р., середина січня – публікація у журналі „Вітчизна” роману О. Гончара „Собор”

1968 р. – „Лист творчої молоді Дніпропетровська” проти русифікації та критики роману О. Гончара „Собор” (І. Сокульський, М. Кульчинський, В. Савченко)

1972 р., січень – травень – друга велика хвиля арештів української інтелігенції (сімдесятників – Є. Сверстюк, І. Світличний, В. Чорновіл, М. Осадчий, Н. Світлична, В. Стус, Л. Плющ та ін.)

1972 – 1989 рр. – діяльність на посаді першого секретаря ЦК КПУ В. Щербицького

1976 р., 9 листопада – заснування в Києві Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських