ТОП 10:

Робота над твором Т. Шевченка «Гайдамаки»



2.1.За яких обставин виник твір митця про гайдамаччину? Що було підґрунтям для його створення?

2.1.1.Історія написання та видання твору.

Працював Т. Шевченко над «Гайдамаками» впродовж 1839–1841 рр. у час, вільний від занять в Академії мистецтв. Допоміг молодому авторові Є. Гребінка, який помістив першу главу («Галайда») в своєму альманасі «Ластівка» за 1841 р.__ Важко було поетові домогтися друку поеми. Багато рядків, які здавалися цензорам особливо бунтівними, викреслено в ході

видання твору 1841 року. Коли цю поему було введено до «Кобзаря» 1860 року, цензура виключила обидва прологи (268 рядків), «Передмову», звертання до передплатників, авторські примітки. Чимало рядків так і не пощастило відновити, коли після

державного перевороту 1917 року твори Т. Шевченка видавалися повністю, в кількох томах.

Поема видана окремою книжкою в Петербурзі в 1842 р. Поет присвятив свій твір В. І.Григоровичу, конференц-секретареві Академії мистецтв, викладачу теорії мистецтва, одному з учасників викупу поета з кріпацтва.

2.1.2.Джерела створення.

- Народні перекази, легенди, пісня про гайдамаків. (Одна з гайдамацьких пісень — «Ой поїжджає по Україні та козаченько Швачка» стала його улюбленою.)

- Розповіді рідного діда — Івана Швеця, очевидця (може, й учасника) тих подій та інших сільських мешканців.

- Село Кирилівка знаходилося в зоні особливо активних дій Коліївщини, у яких брали участь багато односельців Тараса Григоровича. Малим хлопцем він із захопленням слухав численні розповіді з перших уст. У передмові до «Гайдамаків» поет зазначав: «Про те, що діялось

на Україні 1768 року, розказую так, як чув од старих людей».

- Наукові праці, мемуари, художні твори. Деякі відомості використані поетом з «Історії Польщі» Банрике, статті Шульгіна в «Энциклопедическом лексиконе», мемуарів Младовича, роману Чайковського «Вернигора», «Історії Малої Росії» Д. Бантиша-Каменського, «Історії Русів», «Історії королівства польського», «Сказания о Колиивщине» М. Максимовича.

2.1.3.Хронологія історичних подій, зображених у творі.

1648–1654 — роки визвольної війни українського народу проти панської Польщі.

1686 — укладання «Вічного миру» між Росією й Польщею, за якими було встановлено остаточні кордони між Російською державою і королівством Польським: Лівобережна Україна і Київ з невеликими прилеглими територіями відходили до Росії, а вся

Правобережна Україна залишалася у складі Речі Посполитої.

1764 — ліквідовано гетьманство на території Лівобережної України;

1768 — повстання селян, що ввійшло в історію під назвою «Коліївщина».

2.2.Тема: зображення боротьби українського народу проти польської шляхти у 1768 р.— Коліївщини; правдиве відтворення злиденного, підневільного становища українців за часів кріпацтва, свавілля і жорстокість польської шляхти, нестримного бунтарства, його спопеляючої ненависті до гнобителів; сили і працьовитості нашого народу, його волелюбності й моральної краси.

2.3.Ідея: заклик до знищення соціального і національного гноблення, до єднання слов’янських народів; як найкращого шляху до визволення трудящих мас.

2.4.Основна думка: «Нехай житом, пшеницею, як золотом, покрита, не розмежованою останеться навіки од моря і до моря — слов’янська земля» — зазначив письменник у передмові до твору.

2.5.Жанр: ліроепічна, історико-героїчна поема. Узявши за основу історичні події, письменник надав їм романтичного забарвлення, відтворив з глибокою схвильованістю, тугою і любов’ю. Це є визначальною особливістю поеми, що надає їй самобутності,

оригінальності; інша думка, що цей твір — історичний роман у віршах. Білецький назвав твір «драматичною ораторією».

2.6.Особливості назви твору.

Свій твір Т.Шевченко назвав бунтарським іменем гайдамаків — учасників народного антишляхетського спалаху (Коліївщини), що вибухнув у 1768 р. на Правобережній Україні.

Термін «гайдамаччина» (від тур. гайде — гнати, переслідувати) уперше зустрічається в документах 1717 р.

2.7.Сюжет.

У творі виразні дві сюжетні лінії:

- визвольної боротьби (концептуально-історична центральна);

- життя Яреми Галайди (історично-художня).

Концептуально-історична сюжетна лінія охоплює в часовому художньому просторі десь півроку, тоді як Коліївщина тривала насправді якийсь місяць. Подібні відступи від життєвих фактів художньо виправдані. Шевченко писав не історію цього повстання, а поетичний твір і мав цілковите право на домисел. Поет намагався показати широкий розмах і велику силу повстанського руху, його могутній заряд суспільного перетворення.

2.8.Композиція.

Поема «Гайдамаки» — найбільший за обсягом твір у поетичному доробку Т. Шевченка, складний за будовою. У творі два прологи (лірично-філософський та історичний (літературно-полемічний — «Інтродукція»)), десять розділів, епілог, післямова

(«Передмова») та звертання — гумористичне послання до передплатників. Особливістю композиції твору є значна кількістьліричних відступів, у яких поет дає свою оцінку і стає наче учасником описуваних подій.

Експозиція: перепетійний епізод — збиткування корчмаря Лейби з наймита Яреми.

Зав’язка (зав’язка може відбуватися на початку зображених у творі подій): зіткнення інтересів українського трудового народу та польської шляхти і їхніх прислужників — події, що відбувалися у давні часи.

Кульмінація: розгром України, вбивство й поховання Гонтою власних дітей.

Розв’язка: епілог — страта Гонти, смерть Залізняка на засланні («на чужому полі», самоліквідація повстанських об’єднань («розійшлися, відкіля взялися»).

2.9.Новаторство Т. Шевченка. Художні особливості твору.

Новаторство письменника проявилося у способі використання фольклорних елементів у поемі. Він не наслідує стилістику й розмір фольклорних творів, але використовує в ідейно-тематичній структурі «Гайдамаків» традиційні образи, символи, народні вірування. Поет поєднує в одне найрізноманітніші художні прийоми: епос, лірику і драму, інтимні почуття і громадянські обов’язки, побутове і героїчне.

Віршування і проза сплелись в одну цілісну поему. У композицію твору вплетені пісні й ліричні авторські відступи, саме тому відчувається присутність і гаряче співчуття автора в кожному рядку поеми. Природні картини у «Гайдамаках» також фольклоризовані, вони наче живуть разом із подіями життя народного. Щедро вживається військова лірика часів козацтва, назви з прикладками (пани-брати, батьку-отамане). Багата поема на тропи:

епітети, метафори, гіперболи, символи, одухотворення.

2.10.Народність твору.

Народність поеми «Гайдамаки» полягає в правдивому відтворенні історичних подій, правильному показі рушійних сил, в оцінці зображеного з погляду трудового люду, у вираженні глибокого співчуття до пригнічених верств суспільства, пошуках шляхів боротьби за їхнє національне й соціальне визволення. Трактування Шевченком Коліївщини (від

колій — той, що коле) як соціально- і національно-визвольного руху поневоленого панською Польщею народу України лягло в основу наукової оцінки цього соціального явища в історіографії пізнішого часу.

2.11.Повсталий народ як герой поеми.

2.11.1.Орієнтовний план щодо характеристики повсталого народу — героя твору.

- «На ґвалт України Орли налетіли...».

- Повстанці збираються під Чигирином.

- Освячення ножів.

- Промова благочинного.

- Очікування повстання.

- «Задзвонили в усі дзвони...».

- Початок повстання, його розмах.

- Гайдамаки в Лисянці.

- Кривава розправа в Умані як кульмінаційна точка народної

боротьби за своє звільнення.

- «Хто додому, хто в діброву з ножем у халяві...».

- Спад повстання.

2.11.2.Бесіда за питаннями:

- Які персонажі поеми вам запам’яталися?

- Кого з них ви вважаєте головними, кого другорядними, а кого — епізодичними?

- Навіщо Т. Шевченко саме так, на ваш погляд, згрупував своїх героїв?

- Чи однаково всі вони ставляться до інтересів різних верств українського народу?

- Хто був головною силою в лавах повстанців?

- У чому полягали соціальні суперечності між «громадою в сіряках» і козацькою старшиною?

-Знайдіть в поемі докази всенародності Коліївщини.

- Спираючись на текст твору, виділіть провідні риси повсталих.

- Чому «громаду в сіряках» Т. Шевченко називає орлами?

- Яке ваше ставлення до гайдамаків?

2.11.3.Допоміжний матеріал для опрацювання колективного героя твору.

Головним героєм поеми є повсталий народ, про що свідчить і сама назва її — «Гайдамаки». Це найбільш гноблені прошарки тогочасного суспільства, але на боротьбу за визволення України з-під польсько-панської влади вони виступали разом із іншими верствами населення («убогий, багатий поєднались»). Оскільки панівну верхівку в ті часи в Україні, за незначним винятком, становили польські магнати, яким вірою і правдою служили дрібна шляхта й католицьке духівництво, соціальна боротьба українського народу набрала національно-визвольного та релігійного характеру. Масовість стихійного руху підкреслена в кількох місцях поеми: «жінки навіть з рогачами пішли в гайдамаки», «кругом мов вимерли люди», навіть підлітки не лишилися осторонь, прощо свідчить «півпарубок». Проти гнобителів ця стихійна масса виступає монолітно згуртованою, могутньою, нещадною, безкомпромісною. Всі дії гайдамаків спрямовані на досягнення єдиної мети — звільнити Україну від чужоземного поневолення, встановити справедливий державний лад, стати вільним господарем своєї власної землі, своєї долі. Їхнім ідеалом державного устрою була Гетьманщина, незалежна республіка, оскільки іншого ладу народні маси (та й сам поет) не знали. Боротьбу проти поневолювачів гайдамаки називали «святим ділом». Безжально знищуючи всіх гнобителів, гайдамаки були мужні й непохитні в збройних суперечках з ворожим військом. Правда, цих сутичок в поемі показано мало, бо Т. Шевченко всю увагу

зосередив на відображенні почуттів і настроїв народних мас, що надає творові глибокого ліризму. Реакційно настроєні польські, російські та українські письменники зображували гайдамаків розбійниками, грабіжниками. Шевченко змалював їх народними героями, тобто так, як пам’ятав їх і оцінював сам трудовий люд.

2.11.4.Робота в малих групах. Скласти інформаційне ґроно щодо характеристики колективного героя твору.

відданість народній справі;

сила й хоробрість;

віра в світле майбутнє;

люта ненависть до поневолювачів і людяність;

мужність, гумор.

2.12.Опрацювання змісту окремих розділів поеми.

2.12.1.Передмова.

У розділі «Передмова» розкривається ідейне спрямування поеми. Письменник визначає ідейно-естетичну позицію твору: показує два шляхи в літературі: легкий і грошовитий — спів на замовлення пануючих класів («Про Матрьошку і Парашу») та шлях гірких

роздумів — відвертої і тому неприємної для багатьох істини про героїчне і трагічне минуле України.

- Над чим розмірковує Т. Шевченко, розпочинаючи поему? (Все йде, все минає — і карю немає, / Куди ж воно ділось? Відкіля взялось?)

- Чому життя, на думку поета,— це рух? (Живе... умирає... одно зацвіло, / А друге зав’яло, навіки зав’яло)

- Чим пояснити схвильованість митця за долю майбутнього покоління?

- Про яких своїх дітей зазначає митець: «Єсть у мене діти, та де їх подіти?».

- Чому Т. Шевченко вважає, що «душі почину і краю немає»?

- Якого ватажка намагається розшукати автор твору?

- Що свідчить про звернення Т. Шевченка до гайдамаків? Чому він їх називає синами?

- Для чого козаки запрошувалися до України?

- Як поет порівнює умови життя у рідному краї і на чужині? (Там найдеться душа щира, / Не дасть погибати, / А тут... а тут... тяжко, діти! / Коли пустять в хату, / То, зустрівши, насміються,— / Такі, бачте, люди)

- Чим пояснити те, що поет, звертаючись до дітей, радить їм шукати долі в Україні?

- Кого і за що звинувачує письменник у тому, що «Дніпро... розсердився, плаче Україна...»?

- Що розповіли про своє минуле отамани, сотники, гетьмани? (Як Січ будували, / Як козаки на байдах / Пороги минали, / Як гуляли по синьому, / Грілися в Скутарі)

- Чим збагатив автор поеми своє самотнє помешкання, згадуючи про минуле? (У моїй хатині, як в степу безкраїм, / Козацтво гуляє, байрак гомонить, / У моїй хаті синє море грає, / Могила сумує, тополя шумить, / Тихесенько Гриця дівчина співає...)

- Яких синів він випроводжає в дорогу?

- Через що гайдамаки звернулися по благословення до автора твору? (Благослови кажуть, батьку, / Поки маєш силу; / Благослови шукать долю / На широкім світі)

- Як поет висловився про власне життєве виховання і навчання? Про що це свідчить? (Бо й мене хоч били, / Добре били, а багато / Дечому навчили!)

- Чому впродовж наступного розділу возвеличується козацька слава?

2.12.2.«Інтродукція».

Змальовано умови виникнення протистояння між шляхтою і українським селянством.

- Про що свідчить назва цього розділу? Що таке інтродукція? (Інтродукція — введення, вступ до музичного або словесного твору. Оскільки в поемі був уже ліричний вступ, Т. Шевченко назвав історичний вступ інтродукцією)

- Які соціально-політичні умови склались у Польщі кінця ХVII — початку XVIII ст.?

- У чому полягав щоденний образ життя шляхтичів? (Було шляхта, знай, чваниться, / День і ніч гуляє)

- Чим було зумовлено те, що «королі із Польщі втікали»?

- Яким чином Понятовський намагався позбавити членів сейму права вето? Чи вдалося це йому?

- Що ви знаєте про конфедератів? (Конфедерати (від латини confederatio — спілка, об’єднання; в Польщі в ХVІ–ХVІІІ ст. це тимчасові військово-політичні союзи шляхти, що створювалися для збереження привілеїв шляхти, захисту прав католицької церкви тощо) розпочали жорстоку розправу над українським населенням Правобережної України: грабували людей, руйнували православні церкви, переслідували українську культуру, примушували українців приймати католицьку віру, ополячуватися)

-Яку політику вони впроваджували на Україні?

- Що спонукало гайдамаків «ножі освятити»?

2.12.3.«Галайда».

- За яких обставин відбувається перше знайомство читача з Яремою?

- У чому полягала його повсякденна робота в наймах у жида? Що мав терпіти хлопець від господаря-єврея? (Яремо, хамів сину, / Піди кобилу приведи, / Подай патинки господині /

Та принеси мені води, / Вимети хату, внеси дрова, / Посип індикам, гусям дай, / Піди до льоху, до корови, / Та швидше, хаме!..)

- Через що, як зазначив автор, з Яреми «виросли крила...»?

- Чого прагнув наймит? (Хочеться дивитись, як сонечко сяє, / Хочеться послухать, як море заграє, / Як пташка щебече, байрак гомонить / Або чорнобрива в гаю заспіває...)

- Чому Ярема — «сирота багатий»?

- Дослідіть, як Т. Шевченко ставиться до свого героя?

- Над чим повсякчас розмірковує наймит?

- Як письменник описує злиденність тогочасного життя? (... Лихо, люде, всюди лихо, / Нігде пригорнуться: / Куди, каже, хилить доля, / Туди й треба гнуться...)

- Яким чином митець викриває підступність і жадність жида? (Жидюга / Дрижить, ізігнувшись / Над коганцем, лічить гроші / Коло ліжка, клятий)

- Чому хазяїна Яреми у творі названо «чортовою кишенею»?

2.12.4.«Конфедерати».

- Що спонукало конфедератів підступно вдертися до корчми жида?

- Як вони поводили себе у помешканні Лейби?

- Чого хотіли отримати ляхи від жида?

- У чому виявилася хитрість корчмаря?

- Яких пісень примусили гості співати господаря?

- Під впливом чого жид запропонував ляхам отримати гроші в титаря? Як це характеризує жида?

2.12.5.«Титар».

Докладно описуючи звіряче катування титаря, Т. Шевченко на конкретному типовому для тих часів випадку відтворює дикий розгул конфедератів в Україні. Тут наочно показана основна причина виникнення гайдамацького руху — знущання польської шляхти над українським народом, нещадне його пограбування. Разом з тим автор готує читача до сприйняття зображених далі картин нещадної розправи повсталих мас зі своїми лютими во-

рогами, до оцінки дій повстанців як закономірних і справедливих.

- Для чого Ярема хотів побачити Оксану? (Бо я далеко / Сю ніч мандрую)

- Яку думку висловлює герой про власну долю? (Коли нема долі, нема талану! / Літа молодії марно пропадуть)

- Чим мотивує наймит власне рішення вирушити за Дніпро? (Найду або долю, або за Дніпром / Ляжу головою)

- Чому Т. Шевченко протиставляє Ярему і Оксану, зважаючи на їх різне соціальне походження?

- Якою була зустріч двох люблячих сердець?

- Що обіцяє коханий Оксані після свого повернення додому з військових походів? (Одягну тебе, обую, / Посаджу, як паву,— / На дзиґлику, як гетьманшу, / Та й дивитись буду)

- Яким чином Ярема намагався уславити красу коханої? (Кращої немає / Ні на небі, ні за небом, / Ні за синім морем / Нема кращої за тебе!)

-У чому вбачав герой щасливе майбутнє для себе і титарівни? (Їй Ярема розказував, / Як жить вони будуть / Укупочці, як золото / І долю добуде...)

- Для чого автор застерігає читача, аби той не дивився, що буде відбуватися в помешканні титаря, до якого з’явилися конфедерати?

- Яких фізичних знущань і катувань зазнав церковний староста? Як при цьому поводив себе жид Лейба?

- Що сталося з Оксаною після її розлучення з Яремою?

- Про що свідчить смерть титаря?

2.12.6.«Свято в Чигирині».

Захоплення державним устроєм Гетьманщини, характернее для молодого Т. Шевченка, виразилося в зображенні козацького війська в романтичному плані. Так автор уперше в українській літературі застосував цікавий стилістичний прийом: поєднання віршованого тексту з прозовим. Окремі місця поеми мають драматичну форму, тут є навіть ремарки.

На боротьбу з ворогом піднявся весь український народ: «старий, малий, убогий, багатий поєднались». У гайдамацькому русі брали участь не тільки трудівники міста й села, а й запорожці, частина козацької старшини. Проте пильне око поета-правдолюба помітило незгоди між козацькою верхівкою та низовим військом. Старшина тримається осторонь від «громади в сіряках», ставиться до неї зверхньо. У той час як гайдамаки дожидаються освячення зброї, три старшини тихо (Щоб «голота» не почула) розмовляють про те, хто має бути гетьманом, покладають надії на допомогу самої цариці. Рядові повстанці не хочуть визнавати старшинської влади («… що нам старшина? Почує, так послуха, коли має чим слухати, та й годі»). Вони визнають владу лише вихідця зі свого середовища — Залізняка. Ці ж настрої виражає і Волох у пісні «Літа орел, літа сизий...»)

- З якою метою Т. Шевченко звертається до минувщини?

- Що мав на увазі поет, зазнаючи: «...пожари Україну нагріють, освітять»?

- До якого свята готувалися чигиринці?

- Чому автор упевнений, що саме гайдамаки захистять Україну від ґвалту?

- Як козацтво ставилося до своїх ватажків — А. Головатого, М. Залізняка, І. Гонти?

- Яка пісня Волоха вразила козаків? («Літа орел, літа сизий»)

- Чим саме?

- До якого дзвону повсякчас дослуховувалися гайдамаки?

- На що звернув увагу священик у власній промові до козаків? (А ви Україну ховайте: / Не дайте матері, не дайте / В руках у ката пропадать)

- Для чого митець згадує героїчне минуле козацтва перед битвою?

Треті півні»

Глибоко шануючи історію рідного народу, поет гірко дорікає своїм сучасникам за байдужість до неї, до славних подвигів героїчних предків. Мрії про відродження козацької республіки — Гетьманщини він виразив у пісні Яреми «Ой Дніпре, мій, Дніпре...».

Разом із тим тут правдиво відтворено історичні обставини й політичні устремління українців, що виражені в діях гайдамаків. Коли їхні війська захопили Умань, Гонту проголошено полковником і князем уманським, а Залізняка — князем смілянським і гетьманом України. На землях, визволених від пансько-польської влади, гайдамаки відновлювали козацькі порядки, адміністративний уклад. До свого хазяїна Лейби Ярема після побачення з Оксаною не повернувся. З Вільшаної він прямує в Черкаси до повстанців.

- Кого таврує поет, починаючи розділ?

- Чому, на думку митця, майбутнє покоління повинно бути обізнаним про мужність козаків у боротьбі з ворогами України? (Щоб діти знали, внукам розказали, / Як козаки шляхту

тяжко покарали / За те, що не вміла в добрі панувать)

- Чому Ярема прямував до Черкас?

- За допомогою яких деталей письменник відтворив образ Дніпра як живої істоти?

- Що відбулося в Черкасах після крику півня?







Последнее изменение этой страницы: 2016-12-09; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.212.83.37 (0.021 с.)