ТОП 10:

ШЕВЧЕНКО. «ГАЙДАМАКИ». СКЛАДНІСТЬ ІСТОРИЧНОЇ ДОЛІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ. ПОВСТАЛИЙ НАРОД ЯК ГЕРОЙ ПОЕМИ



Урок № 37

ШЕВЧЕНКО. «ГАЙДАМАКИ». СКЛАДНІСТЬ ІСТОРИЧНОЇ ДОЛІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ. ПОВСТАЛИЙ НАРОД ЯК ГЕРОЙ ПОЕМИ

Мета: розкрити історичну основу, ідейно-тематичну спрямованість, сюжет, особливості жанру, композиції «Гайдамаків»; дослідити, як у творі зображено повсталий народ; розвивати логічне й абстрактне мислення, увагу, вміння сприймати й аналізувати навчальний матеріал, надавати відповідний коментар і пояснення, робити висновки; формувати кругозір,

світогляд школярів; виховувати повагу до історичного минулого України, доброзичливе ставлення до слов’янських народів, до дружби між ними.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет Т. Шевченка, виставка книжок «Історія України в художній літературі», карта України ХVІІІ ст., аудіозапис, ілюстрації до змісту «Гайдамаків», дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Вікторина «Т. Шевченко — митець»

1. Народна пісня, яку любив співати Т. Шевченко. («Ой поїжджає по Україні та козаченько Швачка») — 1 бал.

2. Назвіть 2–3 пісні, створені на слова Кобзаря. («Реве та стогне Дніпр широкий», «Така її доля», «Думи мої, думи», «Садок вишневий коло хати», «Заповіт») — 1 бал.

3. Композитор, який написав музику до 83 творів митця? (М. Лисенко) — 1 бал.

4. Назва балету композитора Данькевича на сюжет однойменної балади Т. Шевченка («Лілея») — 1 бал.

5. Перший учитель малювання Тараса (Хлипківський дяк) — 1 бал.

6. Укажіть художника, який ілюстрував твори Т. Шевченка (1 бал):

а) І. Соколов; б) В. Боровиковський; в) А. Базилевич; г) Д. Левицький; д) І. Їжакевич.

7. Цей твір Кобзаря звучав як позивні о 6-й годині ранку в ефірі українського радіо під час Другої світової війни (1 бал):

а) «Гайдамаки»; б) «Заповіт»; в) «Лілея»; г) «Причинна».

8. Установіть відповідність між назвою твору Т. Шевченка і композитором, який написав до нього музику (3 бали):

а) Г. Гладкий; 1. «Зоре моя вечірняя»

б) Я. Степовий 2. «Хустина»

в) Б. Лятошинський 3. «Гей літа орел»

г) С. Людкевич 4. «Заповіт»

д) К. Стеценко 5. «Закувала зозуленька»

е) Л. Ревуцький 6. «Тече вода в синє море»

ж) М. Леонтович 7. «Утоплена стежечка».

(а — 4, б — 7, в — 6, г — 5, д — 3, е — 2, ж — 1) — 3 бали

9. Вилучіть зайві мистецькі твори Тараса Григоровича, за які він не отримав срібної медалі (2 бали):

а) Циганка-ворожка»;

б) «Казашка Катя»;

в) «Нарцис та німфа Ехо»;

г) «Хлопець-жебрак, що дає хліб собаці»;

д) «Новопетровське укріплення»;

е) «Діоген».

Примітка. Перемогу в заході отримає той, хто впродовж 12 хв надасть правильні відповіді з найбільшою кількістю балів.

Міні-опитування

- Чому Т. Шевченко цікавився історичним минулим рідного краю?

- Наведіть приклади відомих вам художніх творів митця на історичну тематику.

- Який фільм у 1929 р. створив відомий кінорежисер І. Кавалерідзе, де звучали мотиви Шевченкової поеми «Гайдамаки» («Злива» («Офорти до історії гайдамаччини»))

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

ІV. Основний зміст уроку

Любіть її, думу правди, козацькую славу.

Т. Шевченко

Ну, вже так, що порадували Ви нас, своїми «Гайдамаками!»... Як такого добра не хвалити?

Г. Квітка-Основ’яненко

Вступ. Інформація учнів-істориків про події на Україні у другій половині ХVІІІ ст. із застосуванням карти

Треті півні»

Глибоко шануючи історію рідного народу, поет гірко дорікає своїм сучасникам за байдужість до неї, до славних подвигів героїчних предків. Мрії про відродження козацької республіки — Гетьманщини він виразив у пісні Яреми «Ой Дніпре, мій, Дніпре...».

Разом із тим тут правдиво відтворено історичні обставини й політичні устремління українців, що виражені в діях гайдамаків. Коли їхні війська захопили Умань, Гонту проголошено полковником і князем уманським, а Залізняка — князем смілянським і гетьманом України. На землях, визволених від пансько-польської влади, гайдамаки відновлювали козацькі порядки, адміністративний уклад. До свого хазяїна Лейби Ярема після побачення з Оксаною не повернувся. З Вільшаної він прямує в Черкаси до повстанців.

- Кого таврує поет, починаючи розділ?

- Чому, на думку митця, майбутнє покоління повинно бути обізнаним про мужність козаків у боротьбі з ворогами України? (Щоб діти знали, внукам розказали, / Як козаки шляхту

тяжко покарали / За те, що не вміла в добрі панувать)

- Чому Ярема прямував до Черкас?

- За допомогою яких деталей письменник відтворив образ Дніпра як живої істоти?

- Що відбулося в Черкасах після крику півня?

Робота на картках

Картка № 1

1. Порівняйте сирітське життя Т. Шевченка і його героя ЯремиГалайди. Відповідь узагальніть.

2. Доведіть або спростуйте думку: «Лейба панською ласкою багатий». Свої міркування обґрунтуйте.

3. Прислів’я, використане у мові гайдамаки, коли він побоювався, що спів Волоха почують не так пани, як підпанки («Свято в Чигирині»):

а) «Де можна лантух, там торби не треба»;

б) «Їжте, очі, хоч повилазьте: бачили, що купували»;

в) «Поки сонце зайде, роса очі виїсть»;

г) «Оце у мене серце теліпається, як телячий хвіст».

Картка № 2

1. Висловіть своє ставлення до жида Лейби, який під час жорстокого суду ляхів над титарем, «у кутку собакою дрижав». У чому типовість образу цього підступного героя?

2. Що, на ваш погляд, свідчить про боротьбу православної церкви проти покатоличення українського населення та нав’язування йому унії. Наведіть приклад з поеми.

3. Треті півні — це був сигнал для:

а) підйому козаків;

б) зміни вартових;

в) повстання гайдамаків;

г) готовності запорожців для відпочинку.

Картка № 3

1. Яким чином Т. Шевченко у розділі «Свято в Чигирині» намагається дослідити наявність соціальних суперечностей між масами і козацькою старшиною? Що про це зазначено у творі?

2. Як ви вважаєте, повстання гайдамаків — їх одночасна боротьба проти кріпосництва і за визволення від національного й релігійного гніту? Відповідь вмотивуйте.

3. Т. Шевченко називає І. Гонту («Треті півні»):

а) щирою душею; б) мудрою головою;

в) козаком у золотому жупані; г) праведним мучеником.

VІ. Підсумок уроку

VІІІ. Домашнє завдання

Опрацювати зміст розділів «Гайдамаків» — «Червоний бенкет», «Гупалівщина», «Бенкет у Лисянці», «Лебедин», «Гонта в Умані», «Епілог», «Передмова», «Панове субскрибенти!»; дібрати матеріал для характеристики образів Яреми, Гонти, Залізняка; вивчити будь-який уривок з поеми напам’ять.

Презентацію створено за допомогою комп’ютерної програми ВГ «Основа» «Електронний конструктор уроку»

© ТОВ «Видавнича група ˝Основа˝», 2011

Джерела:

 

Урок № 37

ШЕВЧЕНКО. «ГАЙДАМАКИ». СКЛАДНІСТЬ ІСТОРИЧНОЇ ДОЛІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ. ПОВСТАЛИЙ НАРОД ЯК ГЕРОЙ ПОЕМИ

Мета: розкрити історичну основу, ідейно-тематичну спрямованість, сюжет, особливості жанру, композиції «Гайдамаків»; дослідити, як у творі зображено повсталий народ; розвивати логічне й абстрактне мислення, увагу, вміння сприймати й аналізувати навчальний матеріал, надавати відповідний коментар і пояснення, робити висновки; формувати кругозір,

світогляд школярів; виховувати повагу до історичного минулого України, доброзичливе ставлення до слов’янських народів, до дружби між ними.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет Т. Шевченка, виставка книжок «Історія України в художній літературі», карта України ХVІІІ ст., аудіозапис, ілюстрації до змісту «Гайдамаків», дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент







Последнее изменение этой страницы: 2016-12-09; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.238.189.171 (0.011 с.)