Змістовий модуль 2. Еволюція світової поезії межі хіх – ХХ століть

Світова поезія рухалась до символістської поетичної революції поступово і повільно. Перші її ознаки сформувались у французькій поезії, в якій під впливом романтиків, естетичних ідей А.Шопенгауера, А.Бергсона та Ф.Ніцше окреслились основні принципи символістської естетики і світогляду: віра у життєтворчі потенції мрій, відкриття смислової невичерпності символу, «принцип відповідності», відкритий Ш.Бодлером, основи музичності поетичного тексту. Особлива роль у розробці нової поезії належить С.Малларме, П.Верлену, А.Рембо. Проте символістами у повному значенні цього слова ці поети не були, вони вважали себе «митцями слова» і знаходились поза школами і течіями. Дослідження творів представників французької поезії в українському літературознавстві здійснив Д.Наливайко у статті «Загадка Малларме»: «Поетична творчість Малларме базується на проникненні в потаємні глибини мови, її приховані ресурси й можливості, що лишалися невикористаними в поезії попередніх епох». Дослідник стверджує, що французький символізм був синтезом окремих теорій і незалежних шляхів проникнення у таємницю поетичного світу.

Відправною точкою в історії символізму як літературного угрупування можна вважати 1886 р. На той час усі найважливіші твори П.Верлена і А.Рембо були надруковані. Молоді літератори визнали авторитет С.Малларме і оголосили його своїм учителем. Того самого року побачив світ «Маніфест символізму», написаний Ж.Мореасом.

У 1887 р. був організований літературний рух. До нього увійшли видатні французькі поети Е.Дюжарден, Г.Кан, Р.Гіль, Ж.Лафарг, П.Валері, А.Самен, П.Луї, А.Жід, П.Клодель. Французький символізм сприяв розвитку цього напрямку у бельгійській літературі (М.Метерлінк та Е.Верхарн).

Після смерті С.Малларме значення символізму зменшується і місце його заступають інші угрупування, але він залишається одним із визначальних чинників розвитку сучасної французької поезії, прози і театру.

Значним явищем у літературному процесі кінця ХІХ ст. є школа «чистого мистецтва» у російській поезії (А.Фет, Ф.Тютчев, Я.Полонський та ін.). Творчі пошуки митців цієї школи виявилися плідними, оскільки найважливішим принципом поезії було оголошено трактування художнього твору як мистецького явища, прагнення відійти від утилітарних підходів в його оцінці, що відповідало тенденціям, поширеним у світовій літературі.

Ключові поняття: символізм, парнасизм, сугестія, метамова, символ, імпресіонізм, верлібр.

Модульний контроль: виконати тестову контрольну роботу, завдання для самостійної роботи, завдання для самостійної роботи, практичні заняття 7-8, поетичні тексти напам’ять.

 

ПРАКТИЧНО-ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 7-8

Тема: СИМВОЛІЗМ У ФРАНЦУЗЬКІЙ ПОЕЗІЇ

1. Символізм як літературний напрям останньої третини XIX - початку XX ст. Основні естетичні принципи та поетичне новаторство.

2. Поняття про символ як основний засіб поетичного самовираження; його трактування.

- спонтанність з'яви;

- непроясненість і багатозначність;

- "підказування" смислів і простір для відгадування.

3. Сугестія (навіювання) як другий визначальний засіб символічної поезії.

4. Зняття інформаційно-розповідної функції художньої мови.

5. Художня своєрідність поезії П.Верлена.

6. Художній світ і поетика віршів А.Рембо.

7. Символізм і творчості С.Мелларме.

8. Вплив французьких символістів на розвиток світової літератури.

9. Навчально-виховні можливості вивчення поезії символістів у загальноосвітній школі.

Література:

1. Обломиевский Д.Д. Французский символизм. - М., 1973.

2. История французской литературы. - М., 1959. - Т. 3.

3. Балашов Т.В. Французская поэзия ХХ века. - М., 1982.

4. Федоров А.А. Зарубежная литература XIX - XX вв.: Эстетика и художественное творчество. - М. 1989.

Тексти:

Верлен П. "Мистецтво поетичне", "Осіння пісня", "В серці і сльози, і біль…"

Рембо А. "П'яний корабель", "Відчуття", "Голосівки", "Вороння"

Мелларме С. "Лебідь", "Дар поезії"

Завдання:

1. Розгорнутий аналіз поетичних творів:

Верлен П. "Поетичне мистецтво", "Осіння пісня"

Рембо А. "Голосівки", "П'яний корабель"

Мелларме С. "Мереживо"

2. Написати творчу роботу "Як відчути приховану таємницю світу (за творами С.Мелларме, П.Верлена, А.Рембо, Е.Верхарна, М.Метерлінка)?"

3. Написати реферат за творчістю С.Мелларме.

4. Законспектувати "Маніфест символізму" С.Мелларме.

 

Символізм - одна із течій модернізму, в якій провідну роль відіграє символ як знак мінливого "життя душі" і пошуку "вічної істини". Виник у Франції в 60-79 рр. XIX ст. Термін запропонував французький поет Ж.Мореон у статті "Символізм" (1886). Естетика символізму будується на філософії А.Шопенгауера, Ф.Ніцше, В.Соловйова.

Символісти вважали поета божеством, тому що він інтуїтивно відчуває шлях до істини. А інтуїцію ототожнювали з містичним прозрінням, бо за її допомогою поет пізнає природу "таємничішу і глибшу, ніж правда матеріальна" (М.Метерлінк). Символісти використовували такі художні засоби: складні метафоризми, інакомислення, натяки, символіку, мелодійність, багатозначність, абстрактність.

Найвидатнішими символістами були: П.Верлен, А.Рембо, С.Мелларме (Франція), М.Метерлінк, Е.Верхарн (Бельгія), С.Георге, Р.М.Рільке (Австрія), В.Брюсов, А.Бєлий, О.Блок (Росія), Олександр Олесь, М.Вороний, П.Тичина (Україна).

П.Верлен (1844-1896) - своєрідний поет, трагічність світосприйняття якого пов'язана із трагізмом його епохи і з обставинами невлаштованого богемного життя. Поетичні замальовки природи Верлена справедливо називають "пейзажами душі". Для поета природа і душа - тотожні поняття, вони ніби розчиняються одне в одному.

А.Рембо (1854-1891) - славнозвісний французький поет, який увійшов у літературу в неповних 17 років з віршем "П'яний корабель", що приніс славу Франції і її поету. Юний поет усвідомлював свій поетичний шлях як "вічне блукання й поривання у нетрях духу". А.Рембо був уважним до внутрішнього світу, не терпів ніяких моральних пут, норм, законів, які нав'язувало йому суспільство.

С.Мелларме (1842 - 1896) - спадщина поета відрізняється новаторством у царині вічних ідей і символів, які у нього відтворюють сильні й болючі почуття доби. Він вірив у неодмінні й неповторні зв'язки поміж реальним і невидимим світом, у своєрідну й правічну світову гармонію, згідно з якою "певні абстрактні ідеї повинні викликати в досконалій свідомості відповідні цим ідеям символи" (А.Франс). Творчість С.Мелларме - зразок високої майстерності й завершеності. Щоб зрозуміти її, потрібні не лише старанність і велика підготовка, а й близькість, спорідненість душ читача і поета.