Тестові завдання до семінару №3

1. Науковий твір у формі міркування називається:

а) трактат;

б) мінеї;

в) житія;

г) повчання.

2. Як називалися майстерні, в яких працювали переписувачі рукописних книг? Вони були при монастирях у країнах Західної Європи (VI –XII ст.):

а) базиліка;

б) скрипторій;

в) дитинець;

г) подол.

3. Де монахом Агапітом була заснована перша руська лікарня?:

а) в Києво-Печерському монастирі;

б) у Видубицькому монастирі;

в) при княжому дворі Володимира Мономаха;

г) у Софіївському монастирі;

4. Хто написав найвідомішу ікону періоду Київської Русі «Трійцю»:

а) Феофан Грек;

б) Феодосій;

в) Андрій Рубльов;

г) Алімпій.

5. Яке божество слов’янської міфології очолювало пантеон язичницьких богів і ототожнювалося з давньогрецьким Зевсом?

а) Ярило;

б) Перун;

в) Велес;

г) Мокош.

 

 

Семінар 4. Культура України в литовсько-польську

Добу (XIV-XVI ст.)

План

1. Суспільно-політичні та історичні обставини розвитку української культури. Вплив ідей Відродження на українську культуру.

2. Українська культура литовського періоду (XIV-XVI ст.).

3. Політика полонізації щодо української еліти. Формування православної опозиції (братства, духовенство) та її культурницька діяльність.

Теми рефератів

1. Література епохи Відродження (Данте Аліг’єрі, Ф. Петрарка, Дж. Боккаччо).

2. «Титани» Високого Відродження (Леонардо да Вінчі, Рафаель Санті, Мікеланджело Буанаротті).

3. Православні братства другої половини ХVІ ст. – осередки захисту української православної культури.

4. Початки книгодрукування в Україні ХV - ХVІ ст. Іван Федоров.

5. Напрямки здобуття освіти для українців ХІV - ХVІ ст. Острозька Академія.

 

Література

1. Історія світової культури. Історія світової культури / під заг. ред. М.В. Дєдкова. – Запоріжжя: Дике Поле, 2009.

2. Українська та зарубіжна культура: навч. посіб. / М.М. Закович, І.А. Зязюн, О.М. Семашко та ін. – К., 2002.

3. Попович М.В. Нарис історії культури України / М.В. Попович. – К.: АртЕк, 1998.

4. Фартушний А. Українська культура / А. Фартушний. – Ч. 2. - Львів, 2000.

5. Історія України в особах. Литовсько-польська доба. – К.,1987.

 

1. Для з’ясування суспільно-політичних та історичних обставин розвитку української культури XIV-XVI ст. треба пам’ятати основні етапи української історії цього часу. Щоб зрозуміти рівень впливу ідей Відродження на українську культуру треба знати її головні особливості, щоб визначити, які ознаки Ренесансу були характерні для української культури.

При вивченні культури епохи Відродження треба з’ясувати вплив на неї соціально – економічних умов, які склалися спочатку в Італії, а потім і у всій Європі, у добу пізнього феодалізму. Необхідно також звернути увагу на те, що розумілося під самою назвою доби «Відродження», вплив на неї античної культури. Ідеологічною основою епохи стали ідеї гуманізму, антропоцентризму, які досить сильно відрізнялися від традиційних середньовічних поглядів на людину. Світський (нецерковний) характер культури Відродження. Християнська основа культури Ренесансу: біблійні сюжети, поряд з сюжетами античної міфології, були дуже популярні у творчості діячів Відродження.

Етапи епохи Відродження [Італійське (Проторенесанс, Раннє, Високе, Пізнє) та Північне Відродження). Література епохи (Данте Аліг’єрі, Ф. Петрарка, Дж. Боккаччо]. «Титани» Високого Відродження (Леонардо да Вінчі, Рафаель Санті, Мікеланджело Буонарроті). Інші великі творці епохи (Мазаччо, Ботічеллі, Донателло, Брунелески, Джорджоне, Тиціан, Дюрер, Босх та інші).

Матеріальна культура доби, друкарський верстат І. Гутенберга – початок інформаційної революції. Початок доби Великих географічних відкриттів – розширення кругозору та можливостей для експансії європейців.

Вплив культури Відродження на українську культуру цього часу не визначаючий, він не створив єдиної системи світоглядних і мистецьких уподобань, але деякі елементи чітко присутні.

З 1460-х рр. починаються спроби друкування кириличним шрифтом (Ш. Фіоль), але справжній початок вітчизняного друкарства пов’язаний з ім’ям І. Федорова («Апостол» 1574 р., «Острозька Біблія».). На середину ХVІІ ст. в Україні було 25 друкарень. Більша частина книг, які тоді з’являлися, мали релігійний характер. Найбільш відомим перекладом Священного писання, який був зроблений у ХVІ ст. є так зване Пересопницьке Євангеліє.

2. Втрата самостійної державності (загибель Галицько-Волинського князівства) з 1340-х рр. привела до розподілу українських територій між сусідніми країнами. Більша частина українських земель підпала під владу Литви, де вони мали досить великий рівень автономії приблизно до середини ХV ст., тобто знаходилися у статусі латентної державності. Але з 1380 –х рр. починається поступовий процес всебічного зближення Литви та Польщі, який пройшов досить довгий та складний шлях до повного державного об’єднання в Річ Посполиту у 1569 р. у результаті підписання Люблінської унії. Наслідками Люблінської унії для українського населення стало посилення феодальної експлуатації та подальше закріпачення (Третій Литовський статут) селянства, а у результаті підписання Берестейської церковної унії (1596 р.) розпочинається процес масового покатоличення та переслідування православної церкви. З кінця ХV ст. починається різносторонній вплив Москви на українські землі, постійні московсько-литовські війни, приєднання частини українських земель до Москви. З цього ж часу починаються постійні грабіжницькі напади кримських татар, яких підтримувала Османська імперія. В силу різних причин йде поступове формування запорозького козацтва.

Освіта на українських землях. Можливість здобути початкову освіту надавали церковнопарафіяльні школи, які були досить розповсюджені. Більш високий рівень навчання надавали монастирські школи. Невелика частина русинів продовжувала здобувати освіту у європейських університетах. Вихідці з України, які стали відомими європейськими вченими та освітянами (Ю. Котермак (Дрогобич), П. Кордован, Мартин).

Архітектура залишається середньовічною. Для захисту від ворогів, передусім турок та татар, створюється велика кількість замків, у фортеці перебудовуються монастирі та церкви. Продовжується інтенсивний пошук у культовій архітектурі. Удосконалюється кам’яне зодчество (храм П’ятниці у Чернігові ХІV ст.).

Продовжується розвиток іконопису. Високого рівня досягло мистецтво ілюстрування рукописів (Київський псалтир 1397 р.).

3. Підписання Люблінської та Берестейської уній викликали неоднозначну реакцію українців. З одного боку, йде процес полонізації та покатоличення української аристократії, з іншого боку організується та посилюється спротив польському тиску з боку православного духовенства, міщанства та козацтва. Саме дії запорозьких козаків під керівництвом гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного у 1610-х рр. сприяли відродженню православної церкви в Україні, та показали, що козацтво поступово перебирає на себе функції нової еліти – захисника українського народу. Головне завдання вітчизняної культури цієї доби полягало у захисті основ самобутності українського народу в умовах перебування під владою інших держав. Передусім це стосується напруженого періоду другої половини ХVІ ст., коли в українських землях під владою Речі Посполитої загострилася боротьба навколо положення православної церкви.

Стосовно освіти на території України особливе місце серед навчальних закладів займає Острозька Академія, яка була заснована у 70- х рр. ХVІ ст. князем Костянтином Острозьким, а також діяльність єзуїтських закладів освіти.

В умовах наступу католицизму та тиску Польської держави наприкінці ХVІ ст. з’являються православні братства у містах, які стали осередками збереження православ’я та української ідентичності. При них створюються братські школи, перша – у Львові (1585 р.). З 1615 р. створюється Київська братська школа. У результаті об’єднання Київської та Лаврської братських шкіл утворився Києво-Могилянській колегіум.

У роки після Берестейської церковної унії велике значення мала полемічна література, на сторінках якої українці, православні та уніати, захищали свою віру та свій вибір. Найбільш відомі полемісти – Г. Смотрицький, І. Вишенський, М. Смотрицький.