Тестові завдання до семінару №2

1. На чолі трипільських родів стояли:

а) рекси;

б) патріархи;

в) старійшини;

г) жерці.

2. За описом Геродота край світу знаходився за землями:

а) аланів;

б) сарматів;

в) готів;

г) кіммерійців.

3. Ім’я скіфського царя, що воював с персами:

а) Таргітай;

б) Апоксай;

в) Гіпоксай;

г) Атей.

4. Основою господарства скіфських і сарматських племен було:

а) землеробство;

б) мисливство;

в) скотарство;

г) рибальство.

5. Слов’янські язичницькі жерці називалися:

а) волхви;

б) віщуни;

в) колдуни;

г) друїди.

Семінар № 3. Культура Київської Русі

План

1. Християнство як чинник нових культурних процесів.

2. Розвиток освіти, писемність, література, літописання.

3. Архітектура, монументальний живопис. Книги, їх оформлення та художнє ремесло. Музика.

Теми рефератів

1. Провідні жанри образотворчого мистецтва Київської Русі – мозаїка, фрески, іконопис та книжкова мініатюра.

2. Ансамбль Києво-Печерської лаври – пам’ятник архітектури світового значення.

3. Народні пісні, думи, загадки, прислів’я, приказки, замовлення і заклинання часів Київської Русі.

4. Остромирове Євангеліє – одна з найвидатніших пам’яток старослов’янського письменства.

5. Наука як самостійна галузь духовної культури.

Література

1. Булашев Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. – К., 1992.

2. Історія світової культури / під заг. ред. М.В. Дєдкова. – Запоріжжя: Дике Поле, 2009.

3. Котляр М.Ф. Історія України в особах. Давньоруська держава / М.Ф. Котляр. – К., 1996.

4. Культурологія: Українська та зарубіжна культура: навч. посіб. / за заг. ред. М.М. Заковича. – К., 2006.

5. Художня культура України: навч. посіб. / Л.М. Масол, С.А. Ничкало, Ч.І. Веселовська, О.І. Оніщенко; під заг. ред. Л.М. Масол. – К., 2006.

 

1. Християнство – одна з основних світових релігій. Головним у християнстві є вчення про сина Божого Ісуса Христа, якого Бог у своїй любові до людей послав на землю для спокути їхнього гріха.

Студентам треба згадати, чому князь Володимир Великий зупинив свій вибір саме на християнстві і запровадив його в Київській Русі як державну релігію.

Готуючись до відповіді на перше питання треба з’ясувати, чому прийняття християнства мало велике значення для Київської держави:

– дало можливість Київській Русі увійти на рівних до кола наймогутніших держав Європи, активізувати культурні зв’язки з ними;

– сприяло бурхливому розвитку кам’яного будівництва;

– християнство в Київській державі стало єдиним світоглядом та єдиною ідеологією для різноплемінного населення держави.

Студентам треба зрозуміти, що християнство внесло до Київської землі нову мораль і культуру; змінювалися звичаї, тому що в центрі християнства стояла людина, її особливість; християнство навчало милосердю, пошані та любові до ближнього.

Важливо відмітити, що християнство зв’язало Русь із надбанням європейської та світової культури, почали відкриватись нові школи, поширюватись знання, писемність, з’явились ченці, що займалися переписуванням книг, з’являються перші бібліотеки. Великий вплив мало християнство на збагачення досвіду слов’янських майстрів засобами архітектурного та малярського мистецтва.

Студентам також необхідно знайти відповідь на такі питання: чому прийняття християнства візантійського зразку стимулювало появу цілого ряду негативних тенденцій та процесів серед служителів церкви; чи сприяв розвитку культури той факт, що християнська церква взяла під свою опіку усі форми культурного життя?

2. При вивченні другого питання, перш за все, треба звернути увагу на те, що поширення освіченості відбувалося в тісному зв’язку із зміцненням держави, впровадженням християнства. Саме воно прискорило розвиток писемності, яка стала найважливішим інструментом культурного поступу Русі. Назвіть дві слов’янські абетки, яка з них отримала більше поширення, треба відмітити роль Кирила та Мефодія у вдосконалення слов’янського письма.

Під час князювання Володимира Великого були створені перші державні школи, хто в них навчався? При якому князі було запроваджено обов’язкове навчання для молоді з князівських і боярських родів.

У Київській Русі школи були двох видів: при монастирях і школи вищого типу. Студентам треба знайти відповідь на те, які дисципліни в них викладались, кого ці школи готували, і хто у 1086 р. заснував в Києві при Андріївському монастирі жіночу школу.

Важливу роль у розвитку освіти відігравали бібліотеки. Хто першим запровадив бібліотеку на Русі і чому вони створювалися при монастирях та церквах?

У XI – XIII ст. писемність обслуговувала усі сфери життя феодального суспільства: переписувалися церковні книги (у скрипторіях при монастирях), богословсько-філософські трактати, купці та ремісники писали на бересті.

Давньоруська література розвивалася рідною мовою і спиралася на два найважливіших джерела – усну народну творчість і християнську традицію, що прийшла на Русь із сусідніх держав, перш за все, із Візантії.

Студентам треба звернути увагу на одну з найдавніших пам’яток старослов’янського письменства – «Остромирове Євангеліє»; на «Слово про закон і благодать» ченця Іларіона; на героїчну поему «Слово о полку Ігоревім»; на особливий жанр оригінальної літератури Київської Русі – повчання, наприклад «Повчання» князя Володимира Мономаха, адресоване дітям.

3. Третє питання семінару присвячене розвитку архітектури, образотворчого мистецтва, художнього ремесла, музики.

Знайомлячись із станом архітектури, студенти повинні звернути увагу на те, що до кінця X ст. Русь не знала монументальних споруд, але вже були багаті традиції дерев’яного будівництва, деякі форми якого пізніше відобразилося в кам’яній архітектурі.

З прийняттям християнства розпочинається перехід від дерев’яного до кам’яного і цегельного будівництва. Перші кам’яні споруди були створені в період князювання Володимира Великого.

Студентам треба ознайомитись з історією зведення Десятинної церкви, Софіївського собору, ансамблю Києво-Печерської лаври, Спасо-Преображенського собору у Чернігові.

Знайомлячись з провідними жанрами образотворчого мистецтва Київської Русі, студенти повинні чітко уявляти, коли і як давньоруські митці використовували фреску, мозаїку, іконопис та книжкову мініатюру. Наприклад, чому при виготовленні фрески, всю композицію необхідно було виготовити протягом одного дня?

Важливим досягненням давньоруської культури доби Київської Русі був розвиток ювелірної справи. Давньоруські майстри знали багато технічних прийомів обробки кольорових металів, назвіть їх.

У житті людей Київської Русі значне місце займали музика, пісні, танці, виступи бродячих акторів. Музика супроводила різні обряди, календарні свята. З прийняттям християнства поширився хоровий спів, стала відомою нотна система.

Завданням студентів є – розкрити такі жанри музики, як церковна, світська і військова, та які музичні інструменти використовувалися на Русі.

Культурний капітал доби Київської Русі залишився в українському народові на довгі сторіччя і став йому у великій пригоді в часи пізнішої Руїни.