ТОП 10:

ІІІ. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ



 

При оформленні пояснювальної записки (ПЗ) курсової роботи варто керуватися ДСТУ 3008-95 «ДОКУМЕНТАЦІЯ. ЗВІТИ В СФЕРІ НАУКИ I ТЕХНІКИ. Структура i правила оформлення» [6].

Текст пояснювальної записки повинен бути чітко і акуратно написаний чорнилом (пастою) одного кольору (чорним, однакової щільності) або надрукований через півтора міжстрокових інтервали на принтері (шрифтом 14 пт Times New Roman) на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм), користуючись програмою Microsoft Word.

При написанні пояснювальної записки необхідно дотримуватися наступних розміри полів: верхнє, ліве й нижнє − не менш 20 мм, праве − не менш 10 мм. Розмір лівого поля рекомендується встановлювати − 35-40 мм.

Помилки (описки, графічні неточності) допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою (коректором) і нанесенням на тім же місці виправленого зображення. Ушкодження аркушів текстових документів, помарки і сліди не повністю вилученого колишнього тексту не допускаються.

Пояснювальну записку умовно розділяють на наступні частини:

- вступна частина;

- основна частина;

- додатки.

Вступна частина повинна містить наступні обов’язкові для виконання структурні елементи:

- титульний аркуш;

- технічне завдання;

- реферат;

- зміст;

- перелік скорочень та умовних позначень;

- вступ.

Структурні елементи ПЗ, а саме: «Титульний аркуш», «Технічне завдання», «Реферат», «Зміст», «Перелік скорочень та умовних позначень», «Вступ», «Висновки», «Список використаної літератури» не нумерують, а їхні найменування служать заголовками структурних елементів.

Титульний аркуш є першим аркушем ПЗ. Приклад оформлення титульного аркуша курсової роботи наведено у додатках В, Г.

Технічне завдання на курсову роботу оформлюється за встановленою формою (на двох сторонах одного аркуша формату А4; при нумерації сторінок ПЗ завдання вважається як дві сторінки). Приклад оформлення технічного завдання курсової роботи наведено у додатку Д.

Реферат призначений для ознайомлення з курсовою роботою. Він повинен бути коротким, інформативним і містити відомості, що дозволяють вирішити: чи доцільне прочитання всієї пояснювальної записки. Реферат повинен бути поміщений безпосередньо після технічного завдання. Реферат містить у собі:

- відомості про обсяг ПЗ, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, креслень (якщо вони є у наявності);

- текст реферату;

- перелік ключових слів.

Текст реферату повинен відображати інформацію, представлену в курсовий роботі в такій послідовності:

- об’єкт і мета роботи;

- основні характеристики та показники;

- отримані результати;

- значимість роботи і висновки.

Реферат необхідно виконувати обсягом не більше 500 слів, на одній сторінці формату А4.

Ключові слова, необхідні для розкриття суті роботи, поміщають після тексту реферату. Перелік ключових слів включає 5 - 15 слів (словосполучень), написаних або надрукованих прописними буквами в називному відмінку в рядок через коми. Приклад оформлення реферату курсової роботи наведено у додатку Е.

Зміст поміщають після реферату, починаючи з нової сторінки.

Зміст включає: перелік умовних позначок і скорочень; вступ; послідовно перераховані найменування всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки) основної частини ПЗ; висновки (підсумки роботи і рекомендації); список використаної літератури; найменування додатків і номера сторінок, на яких міститься початок матеріалу.

Перелік скорочень та умовних позначень повинен містити всі використані в тексті умовні позначки й скорочення. Перелік розташовують безпосередньо після змісту на новій сторінці. Незалежно від наявності в переліку, з першою появою цих елементів у тексті ПЗ приводять їхню розшифровку.

У вступі коротко викладають:

- оцінку сучасного стану проблеми;

- актуальність даної роботи та підстави для її проведення;

- мета роботи і область застосування.

Основну частину ПЗ викладають, розділяючи матеріал на розділи, які, у свою чергу, можуть ділитися на пункти або на підрозділи і пункти. Пункти, якщо це необхідно, розділяють на підпункти. Кожен пункт і підпункт повинен містити закінчену інформацію. Розділи і підрозділи ПЗ повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки. Заголовки структурних елементів ПЗ і заголовки розділів варто розташовувати в середині рядка і друкувати прописними буквами без крапки наприкінці, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів варто починати з абзацного відступу і друкувати малими літерами, крім першої прописний, не підкреслюючи, без крапки наприкінці.

Якщо заголовок складається із двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Переноси слів у заголовку розділу не допускаються. Відстань між заголовком і наступним або попереднім текстом повинна бути не менш двох рядків. Відстань між рядками заголовків, а також між двома заголовками приймають таким же, як у тексті. Не допускається розміщати найменування розділу, підрозділу, а також пункту і підпункту в нижній частині сторінки, якщо після нього розташовано тільки один рядок тексту. Абзацний відступ повинен бути однаковим по всьому тексту звіту і рівним п’яти знакам. Кожен розділ обов’язково має починатися з нової сторінки.

Нумерацію сторінок варто виконувати арабськими цифрами, дотримуючись наскрізної нумерації по всьому тексту. Не допускається виконувати текстові документи без рамок. Номер сторінки проставляють у правому нижньому куті сторінки без крапки наприкінці. Титульний аркуш і зміст включають у загальну нумерацію сторінок. Номер сторінки на цих аркушах не проставляють. Рисунки і таблиці, що розташовані на окремих сторінках, включають у загальну нумерацію сторінок.

Приклад оформлення рамок ПЗ курсової роботи наведено у додатку Ж.

Розділи, підрозділи, пункти, підпункти варто нумерувати арабськими цифрами. Розділи повинні мати порядкову нумерацію й позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1,2,3 тощо. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу – номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, розділених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2 тощо. Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу. Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, або пункт складається з одного підпункту, його нумерують.

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми) варто розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації повинні бути дані посилання в тексті. При користуванні програмою Microsoft Word у ході написання ПЗ кожну ілюстрацію необхідно вставляти в таблицю 2х1 (без контурів).

Креслення, рисунки, схеми, які поміщені у ПЗ, повинні відповідати вимогам стандартів: «Єдина система конструкторської документації» (ЄСКД) і «Єдина система програмної документації» (ЄСПД).

Розташовувати ілюстрації треба таким чином, щоб їх було зручно розглядати без повороту ПЗ або з поворотом по годинниковій стрілці.

Ілюстрації можуть мати назву, яку поміщають під ілюстрацією. При необхідності під ілюстрацією поміщають дані, що її роз’яснюють. Ілюстрація позначається словом «Рисунок_», що разом з назвою ілюстрації поміщають після даних, що пояснюють, наприклад, «Рисунок 2.1 – Схема підключення приладу». Слово «Рисунок» допускається записувати як «Рис.» Ілюстрації варто нумерувати арабськими цифрами порядкової нумерації в межах розділу, за винятком ілюстрації, що приводять у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою. Наприклад, рисунок 1.2 – другий рисунок першого розділу. Якщо в розділі тільки одна ілюстрація, її нумерують.

Якщо ілюстрацію неможливо помістити на одній сторінці, її можна переносити на інші сторінки, при цьому назву ілюстрації поміщають на першій сторінці, а також на кожній сторінці, і під ними вказують:

«Рисунок, сторінка ».

Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць. Таблицю варто розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті ПЗ. Таблиці варто нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводять у додатках.

Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою. Наприклад, таблиця 2.4 – четверта таблиця другого розділу. Якщо в розділі одна таблиця, її нумерують. Таблиця може мати назву, яку приводять над таблицею (вирівнювання тексту за шириною). Назва повинна бути короткою і відбивати зміст таблиці.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, таблицю ділять на частині, поміщаючи одну частину під іншою, або поруч, або переносять частину таблиці на наступну сторінку. При цьому в кожній частині таблиці повторюють її «шапку». Слово «Таблиця » указують один раз – ліворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: «Продовження таблиці ____» із позначенням номера таблиці.

Формули і рівняння розташовують безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються, по центру сторінки. Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишене не менш одного вільного рядка. При користуванні програмою Microsoft Word у ході написання ПЗ кожну формулу необхідно вставляти в таблицю 1х2 (без контурів), а також користуватися редактором формул при наборі будь-яких математичних виразів.

Формули і рівняння варто нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, розділених крапкою. Наприклад, формула (3.3) – третя формула третього розділу. Номер формули або рівняння вказують на тім же рівні в дужках у крайньому правому положенні на рядку. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу, варто приводити безпосередньо під нею в тій послідовності, у якій вони дані у формулі. Пояснення значень кожного символу та числового коефіцієнта варто давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають із абзацу: слово «де» без двокрапки.

При посиланні в тексті ПЗ на використані літературні джерела варто вказувати їхній порядковий номер за переліком, виділений двома квадратними дужками, наприклад,«... в [1-4] …».

Додатки варто оформляти як продовження ПЗ на її наступних сторінках, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті. Додатки варто позначати послідовно прописними буквами українського алфавіту, за винятком Ґ, Є, З, І, Ї, О, Ч, Ь.

Кожен додаток починається з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першою прописною буквою симетрично щодо тексту сторінки (наприклад, «Додаток А»).


ВИСНОВКИ

У даній курсовій роботі (прикладі виконання) було здійснено синтез суднової динамічної системи управління із заданими показниками якості на підставі початкової структури. Отримання необхідних параметрів було досягнуте двома способами – безперервною і цифровою послідовною корекцією початкової структури системи. Отримані в роботі результати повністю відповідають вимогам технічного завдання.

Кожен з методів корекції має свої достоїнства і недоліки. Обидва методи не є абсолютно точними.

Помилка при синтезі аналогового фільтру пояснюється початковою апроксимацією логарифмічних амплітудно-частотних характеристик (ЛАЧХ): їх погрішність досягає в деяких точках 3 дБ. Вибір бажаної ЛАЧХ також не є однозначним і містить помилки побудови графіків. Графічне віднімання ЛАЧХ підсилює погрішність. Метод синтезу цифрового фільтру є ще більш неточним, оскільки здійснюється на підставі аналогового фільтру. До помилок безперервної корекції додаються помилки математичних перетворень, оскільки працювати доводиться з сумою чисел незіставних порядків, наприклад, 106 і 1014.

Проблема технічної реалізації безперервних і дискретних корегуючих пристроїв також неоднозначна.

Аналогові фільтри легко реалізуються, не вимагають значних матеріальних витрат і застосування новітньої елементної бази, проте точність їх реалізації і відхилення параметрів в процесі роботи значні.

Дискретні фільтри, що реалізуються на ЕОМ, вимагають великих матеріальних витрат, зважаючи на наявність ЕОМ в контурі регулювання, проте можуть бути реалізовані з будь-якою ненульовою точністю.

Надійність безперервних і дискретних корегуючих пристроїв також різна і визначається в основному елементною базою, яка використовується.

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Азарсков А.С. Надежность систем управления и автоматики: Учеб пособие для ВУЗ. – К.: НАУ, 2004. – 164 с.

2. Аркадьев В.Ю., Папченко А.И., Попруга А.Г., Боярчук В.П. Проектирование по теории автоматического управления /Под общей редакцией д.т.н., профессора Аркадьева В.Ю. – Херсон: Херсонский государственный технический университет, 2002. – 272 с.

3. Бесекерский В.А., Попов Е.П. Теория автоматического регулирования. - М.: Наука, 1974.

4. Васильев Д.В., Михайлов В.А., Норневский Б.И. Примеры и задачи по расчету судовых автоматизированных систем. Л., «Судостроение», 1973. – 296 с.

5. Востриков А.С. Теория автоматического регулирования: Учеб. пособие для ВУЗ /А.С. Востриков, Г.А. Французова. – М.: Высш. шк., 2004.-366 с.: ил.

6. ДСТУ 3008-95 ДОКУМЕНТАЦІЯ. ЗВІТИ У СФЕРІ НАУКИ І ТЕХНІКИ. Структура і правила оформлення.

7. Дьяконов В., Круглов В. MATLAB. Анализ, идентификация и моделирование систем. Специальный справочник. – СПб.: Питер, 2002. – 448 с.: ил.

8. Дьяконов В. Simulink 4. Специальный справочник. – СПб.: Питер, 2002. – 528 с.: ил.

9. Електромеханічні системи автоматичного керування та електроприводи: Навч. Посібник / М.Г. Попович, О.Ю. Лозинський, В.Б. Клепіков та ін.; За ред. М.Г. Поповича, О.Ю. Лозинського. – К.: Либідь, 2005. – 680с.

10. Катханов М.Н. Теория судовых автоматических систем. Учебник. – Л.: Судостроение, 1985. – 376 с.

11. М. Херхагер, Х. Партолль. Mathcad 2000: полное руководство: Пер. с нем. –К.: Издательская группа BHV, 2000. – 416 с.

12. Попович М.Г., Ковальчук О.В. Теорія автоматичного керування: Підручник. – К.: Либідь, 1997. – 544 с.

13. Потемкин В.Г. Система инженерных и научных расчетов MATLAB 5.х: В 2-х т. Том 1. – М.: Диалог – МИФИ, 1999. – 304 с.

14. Потемкин В.Г. Система инженерных и научных расчетов MATLAB 5.х: В 2-х т. Том 2. – М.: Диалог – МИФИ, 1999. – 366 с.

15. Робастные методы оценивания, идентификации и адаптивного управления /МОНУ; В.Н. Азарсков и др. - К.: 2004. – 500 с.

16. Справочник по теории автоматического управления. / Под ред. А.А. Красовского. – М.: Наука, 1987.


Додаток А. Варіанти завдань

Таблиця – Варіанти завдань на курсову роботу

Варіант Шифр завдання* Варіант Шифр завдання* Варіант Шифр завдання*
1.1 3.5 5.1
2.6 1.2 3.6
3.1 2.5 1.3
4.5 1.4 2.4
1.5 4.2 4.3
2.3 1.6 5.2
5.6 5.3 2.2
3.4 3.2 5.4
5.5 4.4 4.6
4.1 2.1 3.3

 

* Перша цифра шифру завдання відповідає певній структурній схемі САС. Друга цифра шифру завдання відповідає конкретним числовим значенням коефіцієнтів передаточних функцій елементів САС.







Последнее изменение этой страницы: 2016-12-13; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.232.51.69 (0.007 с.)