Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Стінові елементи багатоповерхових будівельСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Панелі зовнішніх і внутрішніх стін
Панелі зовнішніх стін можуть бути одношарові чи багатошарові. Одношарові панелі, як правило, виготовляють з легкого або ніздрюватого бетону. У шаруватих панелях зовнішній шар із важкого або легкого бетону завтовшки не менш як 100 мм, утеплювальний шар – із пористих пластмас, жорстких мінераловатних або фібролітових плит. Панелі зовнішніх стін армують просторовими арматурними блоками, які складаються з вертикальних та горизонтальних плоских каркасів і сіток, з’єднаних між собою стержнями. В одношарових панелях вертикальні каркаси розташовані по торцях і по довжині панелі з кроком не більш як 1,5 м. Горизонтальні поперечні каркаси розташовують уздовж зовнішніх горизонтальних кромок панелі, а також над і під просвітами. Діаметр поздовжніх стержнів каркасів приймають не менш як 5 мм, а хомутів – 4 мм; їхній крок – не більш як 300 мм. Перемички, на які опираються плити перекриттів, армують згідно з розрахунком. Двошарові панелі мають подвійне армування: несучий внутрішній шар містить двостороннє армування з поздовжніх стержнів поперечних каркасів та сіток; зовнішній утеплювальний шар із пористого бетону армують сіткою. У тришарових панелях усі шари армують аналогічно до одношарових панелей, а сполучні ребра між ними – каркасами. Рис. 12.1. Армування панелі з прорізом для внутрішньої несучої стіни: 1 – вертикальні арматурні каркаси; 2 – те саме, горизонтальні; 3 – арматурний каркас перемички; 4 – арматурні каркаси, розміщені по бічних гранях прорізів
Панелі внутрішніх стін проектують одношаровими з важкого бетону або з бетону на пористих заповнювачах, ніздрюватого, автоклавного, силікатного. Панелі з прорізами рекомендується робити замкнутими з залізобетонною перемичкою та арматурним каркасом знизу прорізу. Панелі можуть бути бетонні. Тоді їх армують однією сіткою, розташованою біля грані панелі, яка повернута до піддона форми, і зварними каркасами по периметру панелі. Зварну сітку роблять із дроту класу Вр-І діаметром 5 мм. Залізобетонні панелі рекомендується армувати поперечними вертикальними каркасами, які розташовані через 0,4 м і менше і об’єднані в арматурний блок горизонтальними каркасами зверху і знизу панелі та окремими стержнями, розташованими з кроком 0,5...0,6м (рис. 12.1). Поздовжні стержні вертикальних та горизонтальних каркасів роблять зі сталі класу А-ІІІ діаметром не менш як 8 мм, поперечні стержні каркасів – зі сталі класу Вр-І діаметром 5 мм. Перемички над дверними прорізами армують за розрахунком як балки з затиснутими опорами на експлуатаційні навантаження та навантаження під час монтажу і транспортування панелей. Просторова арматура каркаса перемички складається переважно здвох плоских каркасів, які заходять за грані прорізу не менш як на 500 мм і зв’язані з горизонтальною арматурою простінків.
Об’ємні блоки
Об’ємні блоки конструюють відповідно до діючих у них зусиль. Стінки блока типу «ковпак» із кутовим спиранням (рис. 12.2, а)армують сітками з арматурного дроту класу Вр-І діаметром не менш як 3 мм з розміром вічка сітки не менш як 250 ´ 250 мм, які встановлюють у центрі перерізу. Кути і потовщення армують каркасами. Для п’ятиповерхових будівель робочу арматуру каркасів приймають діаметром не менш як 8 мм, а для дев’ятиповерхових – не менш як 8...12 мм. Поперечне армування виконують замкнутими хомутами зі стержнів діаметром не менш як 5 мм і кроком не більш як 50 мм. Плиту стелі блока армують сітками з дроту класу Вр-І. Стіни об’ємного блока з’єднують із плитою стелі за допомогою вутів (потовщень), армованих кутовими каркасами або сітками (рис. 12.2). Стінки блоків із несучими стінами армують сітками з дроту класу Вр-І, які заводять у суміжні стіни на 300...400 мм. У кутах з’єднання стін передбачають вути, які армують каркасами зі стержнів діаметром 10...12 мм. У місцях спряжень плити стелі з несучою стіною встановлюють додаткову арматуру, яку заводять у стіну та плиту стелі на величину, що дорівнює 1/4 меншого розміру відповідно стіни або стелі. На ділянках стін завширшки 200...300 мм, що прилягають до дверного чи віконного прорізу, переріз робочої арматури звичайно збільшують в 1,5...2 рази. Робочу арматуру перемичок заанкеровують у простінках. Дверний проріз обмежують знизу перемичкою заввишки 40...50 мм або окремими стержнями діаметром не менш як 10 мм, які приварюють до низу сітки несучої стіни.
Рис. 12.2. Армування блоку типу “ковпак”: а – армування стін та стелі; б – армування плити підлоги; 1 – важкий бетон; 2 – легкий бетон; 3 – утеплювач; 4 – каркас із дерев’яних рейок; 5 – плита підлоги; 6 – арматурні каркаси; 7 – площа, з якої збирається навантаження на ребро плити підлоги
Ребристу плиту підлоги армують сітками, а її ребра – каркасами. Приклад армування об’ємного блока наведено на рис. 12.2.
Р о з д і л 13 Фундаменти Фундаменти призначені для передачі тиску від споруди на ґрунт основи. Вони бувають глибокого (так звані палеві фундаменти) та неглибокого занурення. Палеві фундаменти складаються з паль, об’єднаних між собою ростверком. Їх розрахунок та конструювання вивчають в курсі “Основи і фундаменти”. Фундаменти неглибокого занурення за конструкцією поділяють на окремі (під колони), стрічкові (під стіни) та суцільні. Вони можуть бути монолітними і збірними.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-20; просмотров: 302; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.136.19.203 (0.008 с.) |