Стінові елементи багатоповерхових будівель

 

Панелі зовнішніх і внутрішніх стін

 

Панелі зовнішніх стін можуть бути одношарові чи багатошарові. Одношарові панелі, як правило, виготовляють з легкого або ніздрюватого бетону. У шаруватих панелях зовнішній шар із важкого або легкого бетону завтовшки не менш як 100 мм, утеплювальний шар – із пористих пластмас, жорстких мінераловатних або фібролі­тових плит.

Панелі зовнішніх стін армують просторовими арматурними блока­ми, які складаються з вертикальних та горизонтальних плоских кар­касів і сіток, з’єднаних між собою стержнями.

В одношарових панелях вертикальні каркаси розташовані по торцях і по довжині панелі з кроком не більш як 1,5 м. Горизонтальні поперечні каркаси розташовують уздовж зовнішніх горизонтальних кромок панелі, а також над і під просвітами. Діаметр поздовжніх стержнів каркасів приймають не менш як 5 мм, а хомутів – 4 мм; їхній крок – не більш як 300 мм. Перемички, на які опираються плити перекриттів, армують згідно з розрахунком.

Двошарові панелі мають подвійне армування: несучий внутріш­ній шар містить двостороннє армування з поздовжніх стержнів поперечних каркасів та сіток; зовнішній утеплювальний шар із пористого бетону армують сіткою.

У тришарових панелях усі шари армують аналогічно до одношарових панелей, а сполучні ребра між ними – каркасами.

Рис. 12.1. Армування панелі з прорізом для внутрішньої несучої стіни: 1 – вертикальні арматурні каркаси; 2 – те саме, горизонтальні; 3 – арматурний каркас перемички; 4 – арматурні каркаси, розміщені по бічних гранях прорізів

 

Панелі внутрішніх стін проектують одношаровими з важкого бето­ну або з бетону на пористих заповнювачах, ніздрюватого, автоклавного, силікатного. Панелі з прорізами рекомендується робити зам­кнутими з залізобетонною перемичкою та арматурним каркасом знизу прорізу. Панелі можуть бути бетонні. Тоді їх армують однією сіткою, розташованою біля грані панелі, яка повернута до піддона форми, і зварними каркасами по периметру панелі. Зварну сітку роблять із дроту класу Вр-І діаметром 5 мм.

Залізобетонні панелі рекомендується армувати поперечними вер­тикальними каркасами, які розташовані через 0,4 м і менше і об’єднані в арматурний блок горизонтальними каркасами зверху і знизу панелі та окремими стержнями, розташованими з кроком 0,5...0,6м (рис. 12.1). Поздовжні стержні вертикальних та горизонтальних каркасів роблять зі сталі класу А-ІІІ діаметром не менш як 8 мм, поперечні стержні каркасів – зі сталі класу Вр-І діаметром 5 мм.

Перемички над дверними прорізами армують за розрахунком як балки з затиснутими опорами на експлуатаційні навантаження та навантаження під час монтажу і транспортування панелей. Просторова арматура каркаса перемички складається переважно здвох плоских каркасів, які заходять за грані прорізу не менш як на 500 мм і зв’язані з горизонтальною арматурою простінків.

 

Об’ємні блоки

 

Об’ємні блоки конструюють відповідно до діючих у них зусиль.

Стінки блока типу «ковпак» із кутовим спиранням (рис. 12.2, а)армують сітками з арматурного дроту класу Вр-І діаметром не менш як 3 мм з розміром вічка сітки не менш як 250 ´ 250 мм, які встановлюють у центрі перерізу. Кути і потовщення армують каркасами. Для п’ятиповерхових будівель робочу арматуру каркасів приймають діа­метром не менш як 8 мм, а для дев’ятиповерхових – не менш як 8...12 мм. Поперечне армування виконують замкнутими хомутами зі стержнів діаметром не менш як 5 мм і кроком не більш як 50 мм.

Плиту стелі блока армують сітками з дроту класу Вр-І.

Стіни об’ємного блока з’єднують із плитою стелі за допомогою вутів (потовщень), армованих кутовими каркасами або сітками (рис. 12.2).

Стінки блоків із несучими стінами армують сітками з дроту класу Вр-І, які заводять у суміжні стіни на 300...400 мм. У кутах з’єднання стін передбачають вути, які армують каркасами зі стержнів діаметром 10...12 мм. У місцях спряжень плити стелі з несучою стіною встанов­люють додаткову арматуру, яку заводять у стіну та плиту стелі на ве­личину, що дорівнює 1/4 меншого розміру відповідно стіни або сте­лі. На ділянках стін завширшки 200...300 мм, що прилягають до двер­ного чи віконного прорізу, переріз робочої арматури звичайно збіль­шують в 1,5...2 рази. Робочу арматуру перемичок заанкеровують у простінках. Дверний проріз обмежують знизу перемичкою заввиш­ки 40...50 мм або окремими стержнями діаметром не менш як 10 мм, які приварюють до низу сітки несучої стіни.

 

Рис. 12.2. Армування блоку типу “ковпак”: а – армування стін та стелі; б – армування плити підлоги; 1 – важкий бетон; 2 – легкий бетон; 3 – утеплювач; 4 – каркас із дерев’яних рейок; 5 – плита підлоги; 6 – арматурні каркаси; 7 – площа, з якої збирається навантаження на ребро плити підлоги

 

Ребристу плиту підлоги армують сітками, а її ребра – каркасами.

Приклад армування об’ємного блока наведено на рис. 12.2.

 

Р о з д і л 13

Фундаменти

Фундаменти призначені для передачі тиску від споруди на ґрунт основи. Вони бувають глибокого (так звані палеві фундаменти) та неглибокого занурення.

Палеві фундаменти складаються з паль, об’єднаних між собою ростверком. Їх розрахунок та конструювання вивчають в курсі “Основи і фундаменти”.

Фундаменти неглибокого занурення за конструкцією поділяють на окремі (під колони), стрічкові (під стіни) та суцільні. Вони можуть бути монолітними і збірними.