Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Збірно-монолітні балкові перекриттяСодержание книги
Поиск на нашем сайте
У таких перекриттях поєднуються переваги збірних та монолітних. Вони складаються переважно з типових або спеціально запроектованих збірних елементів і укладеного по них шару монолітного бетону. Як приклад на рис. 10.20 наведено перекриття, що складається з типових попередньо напружених порожнистих плит, між якими розміщено монолітні ребра з робочою арматурою, що працюють як другорядні балки. Ці плити та монолітні ребра опираються на монолітні плити, які йдуть у перпендикулярному напрямі в міжколонних смугах і працюють, по суті, як головні балки ребристих перекриттів. Порожнисті плити мають пази в поздовжніх і торцевих гранях, після забетонування яких утворюються бетонні шпонки, а також частково заповнюються пустоти, обмежені заглушками в опорних частинах збірних плит. У такому перекритті опалубка потрібна тільки під головні балки та монолітні ребра. Головні балки оперті на збірні колони, розташовані через 4...9 м. Сітка колон може бути квадратна або прямокутна. При застосуванні прямокутної сітки головні балки звичайно розташовують по короткому прольоту. Такі перекриття розраховують на навантаження до 5 кН/м2 і використовують у цивільних будівлях.
Розрахунок їх ведуть для двох стадій: до набуття бетоном, який укладено на будівельному майданчику, заданої міцності на навантаження, що діють на цьому етапі будівництва, – вага збірних елементів, щойно укладеного бетону та монтажні навантаження; після набуття бетоном заданої міцності на навантаження, що діють у стадії експлуатації конструкції перекриття. Таке перекриття зовні нагадує безбалкове перекриття а за характером роботи і розрахунковою схемою – балкове. Для першої стадії розрахунок виконують як для елементів, що працюють за розрізною схемою, а за другою – як для нерозрізних, багатопролітних елементів. Армування конструкцій перекриття приймають відповідно до діючих у них зусиль. Арматура порожнистих плит може бути попередньо напружуваною або без попереднього напружування. Монолітні ребра армують зварними каркасами, а над опорами додатково встановлюють окремі стержні зі сталі класу А-ІІІ. Головні балки найчастіше армують в’язаними або зварними каркасами зі сталі класу А-ІІІ або А-ІІ.
Безбалкові перекриття Монолітні безбалкові перекриття. Такі перекриття складаються з плити, що спирається безпосередньо на розширення колон, капітелі, які зменшують прольоти плити, гарантують її міцність на продавлення і збільшують жорсткість спряження плити з колонами. Безбалкові перекриття застосовують у промислових та цивільних будівлях при корисних навантаженнях 5...30 кН/м2 для будівництва холодильників, м’ясокомбінатів, молокозаводів, резервуарів, гаражів, багатоповерхових складів, фойє театрів. Вони бувають монолітні, збірні та збірно-монолітні, їхня перевага порівняно з балковими полягає у відсутності ребер, які виступають, що поліпшує освітленість приміщень, полегшує прокладання комунікацій і спрощує влаштування теплоізоляції. Менша конструктивна висота перекриття дає можливість знизити загальну висоту будівлі і скоротити витрати матеріалів на стіни. У громадських будівлях застосування безбалкових перекриттів дає можливість поліпшити інтер’єр приміщень і збільшити відстані між опорами. Ці перекриття економічніші за балкові при прольотах 6...9 м і корисних навантаженнях понад 10 кН/м2. Сітка колон може бути квадратна або прямокутна з відношенням прольотів не більш як 1,5. Перекриття з квадратною сіткою колон найекономічніші. Монолітні безбілкові перекриття. Ці перекриття складаються із суцільної плити, монолітно зв’язаної з капітелями (рис. 10.21, а). Товщину плити приймають (1/32...1/35) , де – розмір більшого прольоту при прямокутній сітці колон. В разі застосування бетону на пористих заповнювачах = (1/27...1/30) . Плита по контуру будівлі може спиратися на несучі стіни (рис. 10.21, д, І), контурні обв’язувальні балки (рис. 10.21, д, II)або консольно виступати за капітелі крайнього ряду (рис. 10.21, д, IIІ). Застосовують три типи капітелей: при невеликих навантаженнях (< 10 кН/м2) – наведені на рис. 10.21, б, IV,апри великих (> 10 кН/м2) – на рис. 10.21, б, V та VI. Похил граней капітелей приймають, виходячи з розподілу опорного тиску в бетоні під кутом 45°. Розміри у плані і контур капітелі приймають залежно від навантаження та міцності бетону. Товщину плити перевіряють розрахунком на продавлювання по контуру капітелі в місцях зміни її товщини, а також у зоні прикладення зосереджених на невеликій площі вантажів. Міцність розрахункового перерізу без поперечної арматури (рис. 10.22, а) на продавлювання перевіряють за умовою , де – продавлювальна сила, яка при коефіцієнті надійності щодо навантаження дорівнює навантаженню на колону без навантаження на площі верхньої основи піраміди продавлювання (розміри , , х та у наведено на рис. 10.22, б): ; – коефіцієнт, який приймають для важкого бетону рівним 1, для дрібнозернистого – 0,85, легкого – 0,8; ит – середнє арифметичне між периметрами верхньої та нижньої основ піраміди продавлювання, що утворюється в межах робочої висоти перерізу, .
Рис. 10.21. Монолітне безбалкове перекриття: а – загальний вигляд; б – види капітелей; в – армування капітелі; г – типи сіток; д – типи опирання плит; е та є – схема армування плит відповідно верхніми та нижніми сітками; І – опирання плити по контуру будівлі на несучі стіни; ІІ – те саме, на контурні обв’язувальні балки; ІІІ – консольне опирання на капітелі; IV – тип капітелі при навантаженнях менш як 10 кН/м2; V та VI – те саме, при навантаженнях понад 10 кН/м2; 1 – стіна; 2 – обв’язка; 3 – крайня колона; 4 – консоль; 5 – арматурний каркас колони; 6 – капітель; 7 – каркас капітелі; 8 – колона; 9 – перерізи, в яких арматуру умовно не показано Рис. 10.22. До розрахунку безбалкового перекриття: а – на продавлювання: б – схема утворення лінійних пластичних шарнірів при смуговому навантаженні; в – те саме, при суцільному завантаженні; 1 та 2 – розкриття пластичних шарнірів відповідно по верху та по низу
Визначаючи ит та , припускають, що продавлювання відбувається по бічній поверхні піраміди, меншою основою якої є площа дії продавлювальної сили, а бічні грані нахилені під кутом 45° до горизонталі. Виходячи з характеру руйнування плит, який встановлюють за результатами експериментальних досліджень, монолітні безбалкові перекриття розраховують за методом граничної рівноваги при двох схемах завантаження. При смуговому навантаженні, що діє через один проліт, у прольотній смузі під час руйнування виникають лінійні пластичні шарніри, паралельні осі цієї смуги (рис. 10.22, б),абоодночасно ламаються суміжні плити різних рядів. При цьому один пластичний шарнір утворюється в прольоті з розкриттям тріщин внизу і по одному лінійному пластичному шарніру виникає біля опор із розкриттям тріщин угорі. У крайній смузі схема пластичних шарнірів залежить від конструкцій. Так, у разі вільного обпирання плити на стіну утворюється один пластичний шарнір у прольоті і один на опорі поблизу першого ряду колон. У разі суцільного навантаження відбувається одночасне руйнування суміжних плит. При цьому пластичні шарніри ділять кожну панель на чотири ланки, які обертаються навколо опорних пластичних шарнірів, розташованих під кутом до рядів колон. Якщо схема зламу панелі симетрична відносно обох її осей, то опорні пластичні шарніри у плані спрямовані під кутом 45° (рис. 10.22, в). У цьому випадку міцність плити розраховують з умови, що сума внутрішніх та зовнішніх моментів дорівнює нулю. Перекриття відповідно до діючих зусиль армують плоскими або рулонними зварними сітками, які укладають у прольотах знизу, а на опорах – зверху плити (рис. 10.21, е та є). У разі використання вузьких сіток з поздовжньою робочою арматурою на ділянках, де розтягувальні зусилля діють у двох напрямах, їх укладають у два шари взаємно перпендикулярно (рис. 10.23). Поблизу колон у сітках роблять отвори (вузькі сітки розсувають). Обрив арматури компенсують додатковими стержнями. Верхні сітки заводять на відстань (0,25...0,35) від осі колон, а нижні – на відстань (0,3...0,35) від середини прольоту. Капітелі колон армують конструктивно стержнями діаметром8...10 мм. Їх розміщують по кутах і по середині сторін і зв’язують хомутами або зварюють поперечними стержнями діаметром 6 мм (рис. 10.21, е). Надкапітельні плити армують конструктивно сітками із стержнів діаметром8... 10 мм, які укладають з кроком 100...150 мм. Рис. 10.23. Армування монолітного безбалкового перекриття вузькими сітками: а – верхні сітки; б – нижні сітки; 1...4 – типи сіток
Збірні безбалкові перекриття. Ці перекриття складаються з надколонних плит, розташованих у двох напрямах, прольотних плит та колон із капітелями. Надколонні та прольотні плити можуть бути ребристі, суцільні або порожнисті. Капітель може являти собою порожнисту зрізану, квадратну у плані піраміду з отвором для пропуску колон.
Рис. 10.24. Безбалкове збірне перекриття: а – план; б – загальний вигляд збірних елементів перекриття; в – стик колони з капітеллю; г – з’єднання міжколонної плити з прольотною; д – з’єднання міжколонної плити з капітеллю; 1 – колони; 2 – капітелі; 3 – міжколонні плити; 4 – прольоти плити; 5 – дрібнозернистий бетон замонолічування; 6 – сітка з дроту діаметром 4Вр-І навколо капітелі
Капітелі можуть бути також суцільними плоскими. Обпирання прольотних плит на надколонні шарнірне. З’єднання надколонних плит із капітелями жорстке і виконуються на зварюванні стикових стержнів або закладних деталей. За опори для капітелей правлять консолі колон. Як типове вирішення прийнято перекриття з сіткою колон 6´6м, що складається з суцільних капітелей заввишки 600 мм з отвором для пропуску колони (рис. 10.24, а, б, в), суцільних міжколонних плит завтовшки 180 мм та квадратних прольотних плит завтовшки 150 мм (рис. 10.24, г, д).Капітелі опирають на сталеві столики колон і кріпляться до них зварюванням закладних деталей. У межах стику на колоні і на внутрішній поверхні капітелі є горизонтальні пази, що забезпечує шпонкове з’єднання цих конструкцій після замонолічування. Міжколонні та прольотні плити найчастіше проектують двох типів: суцільні постійного перерізу і з заглибленнями розміром 700´700 мм для можливих отворів у цих місцях для пропуску комунікацій. Міжколонні плити з’єднують із капітелями жорстким приварюванням випусків арматури з плит до закладних деталей капітелі (рис. 10.24, д).Прольотні плити опирають на міжколонні шарнірно (рис. 10.24, г).Перекриття розраховане на корисне навантаження до З0 кН/м2. Розрахунок збірного безбалкового перекриття складається з розрахунку рам із жорсткими вузлами й окремого розрахунку прольотних плит, опертих по контуру на надколонні плити, які є ригелями рам. Рами розраховують у двох стадіях: у стадії експлуатації та стадії монтажу. У стадії експлуатації при зварених і замонолічених з’єднаннях конструктивних елементів перекриттів та колон рами розраховують на дію повного постійного і тимчасового навантажень. У стадії монтажу рами розраховують на постійні навантаження від ваги конструктивних елементів без підлоги та перегородок і тимчасові – від вітрового та монтажного навантаження, що дорівнює 20 кН/м2. Короткочасні навантаження в цьому розрахунку знижують на 20 %. Прольотні плити розраховують як оперті на деформований контур міжколонних плит. Вони перебувають у складному напруженому стані і зазнають дії розпирання від часткового затиснення і деформативності контуру. У першому наближенні їх розраховують на міцність як плити, оперті на жорсткий контур, без урахування закріплення і сил тертя. Потім такі плити розраховують при смуговому завантаженні як монолітні безбалкові перекриття. Плити розраховують на міцність як елементи, що працюють на згинання, а колони – як позацентрово стиснуті. Плити армують відповідно до діючих в них зусиль просторовими каркасами, що складаються зі зварних сіток та плоских зварних каркасів, зроблених із гарячекатаної арматурної сталі класу А-ІІІ. У плитах передбачено закладні деталі і випуски арматури для їхнього з’єднання між собою та з капітелями. Капітель розраховують на монтажні навантаження як консоль і в разі потреби додатково армують. Арматуру, підібрану за мінусовим моментом, розміщують по верху капітелі і стикують із верхньою робочою арматурою надколонних плит. Збірно-монолітні безбалкові перекриття. Такі перекриття являють собою раціональне поєднання збірних елементів зменшеної товщини і бетону замонолічування. Вони економічніші від монолітних безбалкових, оскільки за опалубку для них правлять збірні елементи, що зменшує трудомісткість і строки будівництва. Такі перекриття застосовують при навантаженнях до 20 кН/м2 і виконують із використанням типових або спеціально запроектованих конструктивних елементів із капітелями у вигляді зрізаних пірамід (рис. 10.25, а) або з плоскими капітелями (рис. 10.25, б).У першому випадку капітелі і колони з’єднують бетонними шпонками, утвореними після замонолічування стику. На капітелі укладають тонкостінні ребристі попередньо напружені міжколонні плити, на які спирають тонкостінні прольотні плити. На плити укладають шар бетону завтовшки 4...5 см над прольотними плитами і 9...10см над міжколонними. Над капітелями укладають сітки з робочою арматурою для сприйняття мінусових моментів. Економічність такого перекриття зумовлена відсутністю опалубки і закладних деталей при об’ємі монолітного бетону до 50 % від загального об’єму перекриття. У перекриттях із плоскими капітелями, на які оперті міжколонні плити, що підтримують прольотні, всі плити – попередньо напружені з овальними порожнинами. Монолітний бетон укладають тільки на міжколонні плити з попередньо укладеною опорною арматурою у вигляді сіток. Об’єм монолітного бетону в цьому випадку становить приблизно 11 % загального об’єму бетону перекриття. Такі перекриття розраховують для стадії будівництва і для стадії експлуатації. Для стадії будівництва перекриття розраховують як збірне, що сприймає навантаження від ваги конструкцій, бетону замонолічування і монтажні навантаження.
Для стадії експлуатації розрахунок виконують за нерозрізною схемою на тимчасові навантаження. Зусилля, визначені з розрахунку за двома стадіями, підсумовують і за ними добирають робочу арматуру плит. Збірні плити перекриттів та колони армують із урахуванням діючих у них зусиль.
Р о з д і л 11
|
|||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-20; просмотров: 594; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.14.246.207 (0.009 с.) |