Використання обліків у сфері боротьби з контрабандою

У процесі запобігання злочинам, а також їх виявлення та припинення правоохоронні органи формують і використовують різноманітні обліки.

Обліки є одними з найголовніших засобів боротьби з контрабандою, як у сфері господарської діяльності, так і незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Водночас обліки ‒ це основний засіб інформаційного забезпечення боротьби з контрабандою.

Відповідно до чинного законодавства України, що регулює заходи боротьби зі злочинністю, зокрема в організованих її формах, правоохоронні органи використовують відомості, які містяться в інформаційних, довідкових системах та банках даних, створюваних Верховним судом, Генеральною прокуратурою, Антимонопольним комітетом, Фондом державного майна, міністерствами, відомствами, іншими державними органами України.

Нині створено й успішно використовуються у правоохоронній практиці комплексні методики, що поєднують пошук як кримінальних суб’єктів – фізичних та юридичних осіб, так і безпосередньо проявів контрабандної діяльності, з використанням різноманітних обліків, у тому числі автоматизованих.

У роботі оперативних підрозділів митних органів також постійно цілеспрямовано створюються, поповнюються та використовуються різні види обліків та інформаційних баз. Порівняльний аналіз відомостей, які в них містяться, дозволяє не тільки визначати загальні тенденції, виявляти причини та умови контрабанди, але й отримувати конкретні дані для подальшої перевірки, порушення кримінальної справи та ефективного провадження невідкладних слідчих дій.

Передумови для цього такі:

· інформація, накопичена в різноманітних обліках, у тому числі криміналістичних, автоматизованих банках даних, в достатньому обсязі та об’єктивно відображає оперативну обстановку з питань боротьби з контрабандою;

· є можливості отримання інформації з баз даних (обліків), що формуються іншими правоохоронними, державними контрольними органами, установами та організаціями.

Серед обліків, що можуть бути використані як засоби боротьби з контрабандою, найбільш вагомими є бази даних правоохоронних органів, зокрема Генеральної прокуратури, СБУ, МВС, Державної прикордонної служби і ДПС.

Одним з найважливіших обліків, що використовуються у сфері боротьби з контрабандою є Єдиний реєстр досудових розслідувань, Положення про порядок ведення якого затверджено наказом Генерального прокурора України.

Реєстр - це створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру.

Реєстр утворено та ведеться відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України з метою забезпечення:

· єдиного обліку кримінальних правопорушень та прийнятих під час досудового розслідування рішень, осіб, які їх учинили, та результатів судового провадження;

· ­ оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування;

· аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі.

До Реєстру вносяться відомості про:

1) час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

2) прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;

3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;

5) попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

6) передачу матеріалів та відомостей іншому органу досудового розслідування або за місцем проведення досудового розслідування (ч. 5 ст. 36, ч. 7 ст. 214, ст. 216, ст. 218 КПК України);

7) прізвище, ім’я, по батькові та посада слідчого, прокурора, який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування;

8) дату затримання особи;

9) обрання, зміну та скасування запобіжного заходу (ст. ст. 178, 200, 202 КПК);

10) час та дату повідомлення про підозру, відомості про особу, яку повідомлено про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

11) зупинення та відновлення досудового розслідування;

12) оголошення розшуку підозрюваного;

13) об’єднання та виділення досудових розслідувань;

14) продовження строків досудового розслідування та тримання під вартою;

15) встановлені, відшкодовані матеріальні збитки, суми пред’явлених позовів у кримінальному провадженні, вартість арештованого майна;

16) закінчення досудового розслідування.

Починаючи з квітня 2008 року в Україні функціонує інтегрована міжвідомча інформаційно-телекомунікаційна система для контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон – система “Аркан”, розпорядником якої є Адміністрація Державної прикордонної сужби України. Суб’єктами цієї системи є ДМСУ, СБУ, СЗРУ, МВС, ДПА, МЗС, Мінпраці та соціальної політики.

Відповідно до спільного наказу зазначених відомств, митні органи можуть отримати з баз даних системи “Аркан” такі відомості:

· про транспортні засоби, зареєстровані в Україні, в тому числі на підставі виданих митними органами посвідчень на право реєстрації та ВМД;

· про викрадені предмети культурної спадщини;

· про транспортні засоби, стосовно яких є доручення МВС;

· про осіб, які перетнули державний кордон;

· про транспортні засоби, які перетнули державний кордон.

На рівні обласних управлінь МВС формуються підсистеми, відомості з яких можуть бути отримані за відповідним запитом правоохоронних органів у зв’язку з реалізацією заходів боротьби з контрабандою:

1. Інформаційна база даних (ІБД) включає в себе інформацію про осіб криміногенних категорій (особливо небезпечні рецидивісти; “гастролери”; оголошені у міждержавний розшук; бродяги), нерозкриті тяжкі злочини, викрадену, вилучену, знайдену зброю, викрадені номерні речі та транспортні засоби.

Запити на перевірку в зазначених масивах дають можливість отримати інформацію про осіб за їх характерними прикметами, способом вчинення злочинів, про нерозкриті злочини, вчинені аналогічним способом, чи значиться у розшуку (вилученими, знайденими) зброя, номерні речі за їх номерами, автотранспорт за номерами агрегатів або державними номерними знаками.

2. Інформаційна пошукова система (ІПС) “Арсенал” містить у собі єдиний номерний облік зброї (мисливської, спортивної, газової), яка перебуває в користуванні громадян та організацій, табельної зброї в системі МВС. Таким чином за номерами зброї встановлюється її належність.

3. Інформаційна пошукова система (ІПС) “Розшук” містить відомості про осіб, оголошених у регіональний, державний та міждержаний розшук.

4. Інформаційна пошукова система (ІПС) “Оріон” призначена для обробки, накопичення та аналізу оперативної інформації щодо осіб, які готують або вчиняють тяжкі злочини, проходять за оперативно-розшуковими справами та за повідомленнями конфідентів і становлять оперативний інтерес для правоохоронних органів.

5. “Оперативно-довідкова картотека” (ОДК) містить інформацію про судимості осіб.

Окрім цих основних обліків, органи внутрішніх справ ведуть загальний паспортно-реєстраційний облік фізичних осіб, що використовується для встановлення або уточнення установчих даних затриманих, підозрюваних, свідків тощо. Велике значення мають обліки кримінальних справ а також криміналістичні обліки, які ведуть органи внутрішніх справ.

Використання інформації, яка міститься в обліках правоохоронних органів, дозволяє, зокрема:

· виділити коло осіб та суб’єктів ЗЕД, діяльність яких становить інтерес для підрозділів, які ведуть боротьбу з контрабандою;

· виявити злочинні та корумповані зв’язки;

· установлювати причинно-наслідкові зв’язки подій, які знаходять своє відображення в інших обліках (відкриття, закриття суб’єктів господарської діяльності, зовнішньоторговельні угоди та контракти тощо);

· планувати оперативні заходи та спеціальні митні операції, слідчі (розшукові) дії.

До основних обліків, які використовуються у сфері боротьби з контрабандою належать також бази законів та підзаконних актів

Вони містять у собі закони та нормативні акти, які дають визначення відповідних термінів і понять, установлюють порядок створення, реєстрації та функціонування суб’єктів ЗЕД – резидентів, а також реєстрації та діяльності на території України нерезидентів, регламентують розміри мита й оподаткування прибутків, отриманих від цієї діяльності, установлюють санкції щодо порушників.

Накази, листи, інструкції міністерств та відомств, у тому числі Державної митної служби, визначають механізм реалізації відповідних законів, а саме: порядок розрахунків між учасниками ЗЕД, перетину митного кордону, ведення звітності, нарахування зборів та платежів до бюджету, штрафних санкцій. Знання цих документів необхідне для попередньої кваліфікації злочинних дій, планування заходів щодо виявлення й процесуального документування фактів контрабанди.

Безумовно, насамперед обліки, що формуються митними органами є основними як для аналітичної та пошукової роботи, так і для провадження слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій. Це обумовлено високим рівнем їх вірогідності та інформаційної насиченості.

Найбільший інтерес становлять такі відомості стосовно конкретних зовнішньоекономічних операцій, що містяться у відповідних обліках Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби:

· найменування українського підприємства-експортера (імпортера);

· юридична адреса;

· ідентифікаційний код підприємства;

· найменування закордонного партнера;

· країна його офіційної реєстрації;

· країна до якої експортується (з якої імпортується) товар;

· номер контракту (угоди);

· дата оформлення митної декларації;

· митний пост;

· найменування та код товару;

· вартість товару, заявлена в митній декларації;

· характер зовнішньоекономічної угоди (експорт або імпорт з оплатою, за міжурядовою угодою, транзит тощо – у вигляді коду).

Крім того, коли потрібна перевірка тих або інших суб’єктів ЗЕД, слід звертатись до вантажних митних декларацій (ВМД) як облікового документа, що містить відомості про:

· валютний рахунок підприємства – експортера;

· номер дозволу (ліцензії);

· підстави для видачі ліцензії (експортної – міжурядова угода тощо);

· імпортну частину;

· декларанта (уповноважена особа, яка виконує митне оформлення) із зазначенням прізвища конкретного працівника та його робочих телефонів);

· підприємство – виробник товару;

· транспортний засіб (назва судна, номер вагона, номер автомобіля).

Як свідчить практика роботи митних та правоохоронних органів, окремі суб’єкти ЗЕД, що становлять оперативний інтерес для підрозділів БК та ПМП, вже потрапляли раніше до поля зору митних органів за порушення митного законодавства. Часто при цьому вони, з метою уникнення відповідальності, використовують підроблені документи. Вивчення та додаткова перевірка таких фактів дозволяють викрити нові, приховані епізоди контрабанди. Тобто, для боротьби з контрабандою велике значення мають також облік справ про ПМП, заяв та повідомлень про злочини, та інші журнальні, картотечні та автоматизовані обліки, що ведуться в митних органах, зокрема неоперативними підрозділами.

Обліки Державної податкової служби (ДПС) можуть використовуватись як допоміжні. Це обумовлено їх суттєвими недоліками: неповнотою, застарілістю, а інколи – й недостовірністю інформації. Однак і в такому вигляді вони містять дані, які застосувуються при встановленні юридичних осіб – суб’єктів ЗЕД та їхніх партнерів; найменування підприємства; юридична адреса; дата, місце, номер реєстрації; орган податкової інспекції; розрахунковий рахунок і банк; код ЗКПО; директор; бухгалтер; контактні телефони.

Крім того у валютних підрозділах ДПС є матеріали перевірок з питань дотримання валютного законодавства суб’єктами ЗЕД і перелік тих, до яких застосовані санкції за порушення норм Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”.

Облік міських телефонів МТС “09” може використовуватись як допоміжний. Його застосування о корисне для встановлення учасників та зв’язків злочинних груп контрабандистів, на стадії досудового розслідування, фіктивних комерційних структур, які мають юридичні адреси в житлових приміщеннях, статутної діяльності не ведуть, використовуються як підставні для контрабандних операцій.

Облік учасників ЗЕД державних органів статистики може використовуватись в аналітичній роботі підрозділів боротьби з контрабандою та ПМП. Цей блік має вигляд таблиць, в яких у динаміці (поквартально), у вартісному вираженні відображені операції суб’єктів ЗЕД з експорту та імпорту.

Такі дані незамінні для визначення загальних тенденцій розвитку ЗЕД підприємств регіону, перспективних напрямків роботи у цій сфері. Для цього обліку характерна, а за окремими суб’єктами ‒ значна невідповідність даним митних органів. Це дозводляє окреслити коло суб’єктів, які систематично подають неправдиві дані, або приховують відомості від державних органів.

Обліки транспортних організацій (Укрзалізниці, автоперевізників, судновласників, авіаперевізників тощо) можуть використовуватись як допоміжні для перевірки, у разі необхідності уточнення висновків та версій. Ці обліки містять дані про дати й кількість вантажу, що перевозиться, його власників, маршрути руху транспортних засобів. Крім того, в місцях навантаження є можливість отримання документів, що містять дані про: постачальника та виробника; переадресування і зміни власника експортного вантажу; рахунки, з яких здійснювалась оплата фрахту, вантажно-розвантажувальних робіт, штрафів тощо. Працівники таких організацій, не будучи зацікавленими особами, при опитуванні можуть надати цінну інформацію про справжніх власників контрабандного вантажу, організаторів та виконавців кримінальних угод. Під час провадження слідчих (розшукових) дій у перебігу досудового розслідування, вони є незамінною свідоцькою базою.

На практиці можливе застосування й багатьох інших обліків, провідне місце серед яких належить криміналістичним, відомим з курсу “Криміналістика”.