Відомі форми боротьби з контрабандою можна поділити на дві групи – допроцесуальні та процесуальні.

До основних форм боротьби з контрабандою належать такі.

1. Виявлення серед юридичних та фізичних осіб потенційних порушників митного законодавства та каналів контрабанди через митний кордон України.

2. Запобігання контрабанді, її виявлення та припинення.

3. Документування фактів контрабанди, притягнення винних до відповідальності та відшкодування завданих ними збитків.

Особлива важливість першої основної форми боротьби з контрабандою, яка має допроцесуальний характер, обумовлюється низкою вагомих причин. Адже, як свідчить практика, контрабанда є продовженням ланцюжка інших, як правило, неочевидних протиправних діянь.

Об’єктом реагування митних органів в основному стають дії, які виявляються безпосередньо під час здійснення митного контролю транспортних засобів і конкретних вантажів. Однак це значно знижує результативність боротьби з контрабандою. Підготовчі дії злочинців при цьому залишаються поза увагою митних установ, внаслідок чого латентність контрабанди зостається високою. Забезпечення надійного захисту фактично неприкритого кордону в умовах дуже поширеної системи об’їзних доріг та стежок, добре відомих мешканцям прикордонної смуги України, Росії, Молдови та Білорусі, які часто виконують функції провідників вантажів через кордон України, потребує такої великої кількості працівників митної органів та державної прикордонної служби, яку в існуючих економічних умовах держава не в змозі забезпечити. У процесі своєї протизаконної діяльності контрабандисти набувають певного злочинного досвіду і кваліфікації, вдосконалюють канали надходження контрабанди, форми своєї організації.

Єдиною можливістю в цих умовах ефективно протистояти контрабандистам є концентрація зусиль у першу чергу на пошукових і запобіжних заходах.

Суть цієї діяльності – орієнтація на більш раннє виявлення ознак контрабанди, яка готується, і припинення її в докримінальних формах. Своєчасне викриття злочинців – головна умова досягнення наступу в роботі митної служби, створення стабільного правопорядку у сфері державної митної справи, а також повного виконання митними установами покладених на них завдань по боротьбі з контрабандою.

Але ці заходи можливі лише за умов взаємодії всіх підрозділів митниць та між митними установами, судовими та правоохоронними органами, іншими службами та відомствами.

На практиці спочатку серед юридичних та фізичних осіб виявляють потенційних (ймовірних) суб’єктів контрабанди, канали контрабандного переміщення через митний кордон України культурних цінностей та інших предметів, наркотичних засобів, психотропних речовин тощо.

Потенційні порушники митного законодавства - це такі юридичні та фізичні особи, які внаслідок власних особливостей та за наявності відповідних обставин можуть бути причетні до підготовки та вчинення контрабанди. Потенційними каналами контрабанди є вірогідні шляхи переміщення предметів контрабанди через митний кордон України.

Основні способи виявлення потенційних суб’єктів і каналів контрабанди:

· вивчення й аналіз статистичної та іншої інформації, що характеризує стан оперативної обстановки у сфері боротьби з контрабандою;

· взаємодія з правоохоронними та державними контрольними органами щодо виявлення потенційних суб’єктів і каналів контрабанди.

У необхідних випадках у заходах з виявлення потенційних суб’єктів і каналів контрабанди використовуються можливості правоохоронних органів (СБУ, МВС, ДПС), різних структурних підрозділів митниць.

Джерела отримання інформації щодо потенційних суб’єктів і каналів контрабанди такі:

· обліки;

· офіційні повідомлення державних органів і установ, комерційних структур;

· заяви громадян.

· повідомлення засобів масової інформації.

Серед заходів, що розглядаються, особливе значення для підвищення ефективності роботи має прогнозування контрабанди.

Прогнозування злочинності ‒ це передбачення ймовірності змін, тенденцій і закономірностей злочинності в майбутньому. Прогнозування злочинності може здійснюватись: на рівні злочинності в цілому; на рівні окремих видів злочинів (у нашому випадку контрабанда).

Залежно від тривалості прогностичного періоду прогнози злочинності можуть бути короткостроковими, середньостроковими і -довгостроковими. Довгострокові прогнози визначають стратегію боротьби зі злочинністю. Для повсякденної тактики цієї діяльності, для вироблення більш ефективних заходів щодо запобігання контрабанді потрібні конкретні й порівняно короткочасні прогнози стану, динаміки і структури злочинності у сфері господарської діяльності та обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Крім загального прогнозування контрабанди, самостійне значення має індивідуальне прогнозування. Індивідуальне прогнозування злочинної поведінки може застосовуватись лише стсовно осіб, які в минулому вже вчиняли контрабанду. Сенс індивідуального прогнозування злочинної поведінки полягає саме в тому, щоб серед конкретного контингенту осіб визначити тих, щодо яких слід вести індивідуальну попереджувальну (профілактичну роботу), аби не допустити вчинення ними контрабанди.

Прогноз злочинності ‒ це передусім інформація для потреб практики, причому на основі такої інформації визначаються та оцінюються можливості боротьби зі злочинною поведінкою в майбутньому з урахуванням усіх наявних сил та засобів.

Тобто можна зробити висновок, що прогноз контрабанди є:

· основою всієї організації боротьби з контрабандою;

· важливим етапом планомірної боротьби з контрабандою (саме на основі прогнозу можна заздалегідь приймати рішення щодо контрабанди);

· елементом закріплення і розвитку існуючих державних органів, що реалізують запобіжні заходи боротьби з контрабандою;

· складовою, за допомогою якої вносяться зміни та доповнення до чинного законодавства.

Оцінюючи рівень, структуру, динаміку та інші характеристики контрабанди з позицій сучасного та майбутнього, практичні органи в необхідних випадках ставлять перед законодавцем питання про внесення змін і доповнень до чинного законодавства.

Таким чином, прогнозування такого злочину, як контрабанда, не тільки визначає оптимальний варіант стратегії державних органів у боротьбі з контрабандою, але й вироблення тактики та методики цієї діяльності.

Прогнозування контрабанди дуже тісно пов’язане з плануванням заходів боротьби з контрабандою, хоча вони й відрізняються за метою і завданнями. Прогнозування слугує для виявлення можливих варіантів контрабанди в майбутньому, обставин, що можуть сприяти зменшенню або, навпаки, збільшенню контрабанди, передує формуванню плану за часом, визначає його сутність і зміст.

Заходи щодо запобігання контрабанди, її виявлення та припинення, які є другою, комплексною формою цієї діяльності, можуть мати як допроцесуальний, так і процесуальний характер.

При цьому вжиття вичерпних заходів щодо протидії контрабанді через можливості митних та правоохоронних органів збігаються зі змістом специфічних завдань боротьби з контрабандою, які вже розглядалися раніше. Проте, зважаючи на особливу важливість діяльності щодо запобігання злочинам, є необхідність у більш докладному розкритті цієї складової боротьби з контрабандою.

Запобігання контрабанді ‒ це недопущення вчинення особою злочинів, передбачених статтями 201 або 305 Кримінального кодексу України.

Поняття запобігання повинно розглядатисяу комплесі з такою категорією як профілактика.

Профілактика контрабанди ‒ це діяльність з приводу охорони особи від вчинення контрабанди за допомогою відповідних заходів.

Профілактика контрабанди передбачає систему заходів з:

· загальної профілактики;

· індивідуальної профілактики.

Загальна профілактика контрабанди здійснюється уповноваженими державними органами, які ведуть боротьбу з контрабандою, а профілактичний вплив у цьому випадку здійснюється шляхом ознайомлення, опублікування нормативних документів, спрямована на осіб, що проживають, працюють, навчаються в зоні діяльності митного органу.

Індивідуальна профілактика контрабанди ‒ це діяльність, спрямована на корекцію поведінки конкретної особи з метою недопущення вчинення нею злочинів, передбачених ст. 201 або 305 КК України.

Запобіганя контрабанди у державній митній справі здійснюється за двома головними напрямками.

1. Діяльність державних органів, що ведуть боротьбу з контрабандою, спрямована на виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочинів, передбачених ст. 201 та 305 КК України, а профілактичний вплив у цьому випадку спрямовується на розробку відповідних заходів, метою яких і є запобігання контрабанді.

2. Діяльність уповноважених державних органів, що полягає у виявленні осіб, що вчинили злочини, передбачені ст. 201 та 305 КК України, та спрямована на корекцію особи з метою недопущення вчинення нею вищезазначених злочинів. У даному випадку вплив на осіб може здійснюватись як самостійно митними органами, так і при взаємодії з правоохоронними органами.

Запобігання контрабанді тісно пов’язане з плануванням, однак запобігання і планування відрізняються за метою і завданнями.

Запобігання спрямоване на недопущення контрабанди в майбутньому а план встановлює, що у зв’язку з цим слід робити, в який строк, які потрібні ресурси, засоби тощо.

Порівнюючи дві правові категорії: “прогнозування” і “запобігання” ‒ слід зауважити, що прогнозування може існувати і як самостійний вид діяльності державних органів, і водночас виступати незамінним елементом процесу запобігання контрабанді.

Чіткого визначення та процедури запобігання контрабанді, на жаль, не дає жоден нормативний акт у галузі державної митної справи, але функціональні обов’язки щодо запобігання контрабанді розподілені між структурними підрозділами служб боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, зокрема між аналітичними, оперативними та боротьби з незаконним переміщенням наркотиків та зброї.

Провідне місце серед зазначених структурних підрозділів посідає оперативний відділ, оскільки сутністю оперативно - службової діяльності підрозділу є раннє виявлення ознак контрабанди, яка готується, її припинення в докримінальних формах. Положенням про оперативний відділ також регламентовано завдання щодо запобігання контрабанді, зокрема щодо виявлення причин і умов, що сприяли вчиненню контрабанди, розробку і проведення заходів для їх усунення.

Більш деталізована робота аналітичного підрозділу, його основні функції:

· розробка та реалізація самостійно або у взаємодії з іншими підрозділами, державними органами заходів щодо запобігання контрабанді;

· проведення інформаційно - пошукових заходів під час документування злочинної діяльності осіб, стосовно яких отримана достовірна інформація від правоохоронних органів;

· інформаційно - пошукова робота з виявлення та попередження злочинних проявів, спрямованих на незаконне переміщення матеріальних цінностей, валюти, наркотичних речовин, зброї та інших предметів через кордон України;

· аналіз скоєних порушень митних правил і контрабанди на основі вивчення причин, умов та обставин, що сприяли вчиненню контрабанди й порушень митних правил; розробка заходів щодо усунення цих причин та умов;

· ведення і використання в практичній діяльності обліку та накопиченої бази інформаційних матеріалів стосовно юридичних і фізичних осіб, причетних до скоєння контрабанди і порушень митних правил;

· систематичний обмін інформацією з МВС, СБУ і ДПС про правопорушення у сфері господарської діяльності та обігу наркотичних засобів і психотропних речовин.

Таким чином, аналітичний підрозділ має опрацьовувати всю інформацію, однак, на практиці, його робота щодо запобігання контрабанді зводиться переважно до інформаційно - пошукових заходів. Також цей підрозділ може надавати довідки на запити митних підрозділів або правоохоронних органів про злочинну діяльність у сфері ЗЕД щодо конкретних фізичних та юридичних осіб.

Головні елементи запобіжної роботи митних органів у сфері боротьби з контрабандою:

· вивчення та аналіз оперативної обстановки (кількість виявлених випадків контрабанди та ПМП, місце виявлення, способи, предмети суб’єкти правопорушення), ця інформація надається зокрема аналітичним підрозділом;

· виявлення інформації з відкритих джерел, засобів масової інформації;

· вивчення інформації та повідомлень, що надходять від правоохоронних органів;

· розробка і здійснення конкретних спеціальних заходів і спеціальних операцій.

Працівники підрозділів боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил можуть використовувати такі способи впливу на правопорушників:

· направлення повідомлень з обґрунтованими пропозиціями до відповідних державних органів, установ і організацій;

· індивідуальна профілактика правопорушників.

Зміст таких елементів другої основної форми боротьби з контрабандою, як її виявлення та припинення, визначається особливостями предмета контрабанди і стадії вчинення злочину.

Зокрема, йдеться про стадії готування до вчинення злочину та замаху на його вчинення. Наприклад, заходи щодо виявлення і припинення контрабанди товарів відзначаються активною інформаційно-аналітичною роботою, при цьому розшукуються відомості про ознаки групових чи триваючих митних правопорушень. Перевірка такої інформації, як правило, потребує проведення різних досліджень документів (договорів, ліцензій, товарно - транспортних, бухгалтерських, управлінських тощо). Дослідження мають проводити різні фахівці (наприклад, юридичні дослідження відповідності контрактів правовим нормам; криміналістичні дослідження ліцензій; економіко-правові дослідження статутів тощо).

Пошук ознак, що свідчать про можливе вчинення митних правопорушень, передусім ведеться на об’єктах ЗЕД. Основні методи пошуку такі: аналіз господарських операцій; зіставлення документів з фактично виконуваними діями; зустрічна перевірка документів, що відображають одну операцію і належать різним суб’єктам тощо.

У справі пошуку осіб і фактів, що становлять інтерес у сфері боротьби з митними правопорушеннями, істотною може бути інформація, що надходить від оперативних підрозділів СБУ, МВС, податкової міліції та Державної прикордонної служби. Для працівників підрозділів боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил ще більше значення має володіння найновітнішими методиками виявлення можливих митних правопорушень у сфері господарської діяльності. При цьому перевага надається здійсненню документального аудиту.

Робота підрозділів митних органів щодо виявлення контрабанди наркотичних засобів і психотропних речовин повинна організовуватися за такими напрямками:

· постійний контроль та аналіз документації, що супроводжує вантажі, з метою виявлення країни (з урахуванням переліку “країн ризику”), звідки може надходити наркосировина;

· вивчення ринків “країн ризику” а також маршруту прямування транспорту;

· у взаємодії з підрозділами СБУ всебічне вивчення діяльності об’єктів ЗЕД, які здійснюють зовнішньоекономічні операції з медичною сировиною та медпрепаратами;

· максимальне використання наявної бази даних на потенційних перевізників наркотиків, яка розроблена на підставі даних МВС, СБУ та медичних наркологічних установ;

· максимальне використання кінологічних підрозділів та технічних засобів митного контролю під час митного огляду;

· перекриття об’їзних шляхів в зонах відсутності демаркацій.

При цьому велике значення має взаємодія між митними і правоохоронними органами, найбільш ефективною формою якої є проведення спільних спеціальних операцій, таких як “Кільце”, “Тенета”, “Мак”, “Мігрант” та ін.

Затримуючи контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, співробітники митниці діють згідно з типовими положеннями, які передбачають заходи для певних випадків: коли можлива організація операції з використанням методу “контрольованої поставки”, а також у разі затримання перевізника “на гарячому” та вилучення наркотиків.

Особливою категорією дій з виявлення та припинення контрабанди є спеціальні заходи та спеціальні митні операції, порядок проведення яких визначений окремим відомчим нормативним актом.

Третьою основною формою боротьби з контрабандою, що реалізується митними органами як спільно, шляхом взаємодії з іншими правоохоронними та контрольними органами, так і самостійно, в межах наданих ним повноважень, є документування фактів контрабанди, притягнення винних до відповідальності та відшкодування завданої ними шкоди державі, юридичним та фізичним особам. Зазначена форма діяльності має виключно процедурний (процесуальний) характер.

Наступними складовими даної форми боротьби з контрабандою є:

· досудове розслідування;

· судовий розгляд.