Методи боротьби з контрабандою

 

Питання щодо методів боротьби з контрабандою нерозривно пов’язане з переліком і змістом форм цієї діяльності.

Методи боротьби з контрабандою ‒ це способи цієї діяльності відповідно до основних її форм.

Методи боротьби з контрабандою прописані й регламентовані в чинних законах і підзаконних нормативних актах.

Серед сучасних методів боротьби з контрабандою слід виокремити і докладно розглянути такі:

· вивчення й аналіз стану оперативної обстановки, а також повідомлень про контрабанду, аналіз ризиків;

· спеціальні заходи і спеціальні митні операції;

· контрольована поставка наркотичних засобів і прекурсорів та переміщення товарів під негласним контролем.

Перший із зазначених методів боротьби з контрабандою за своїм змістом цілком побудований на пріоритеті аналітичної складової правоохоронної діяльності, яка забезпечує їй належну ефективність.

Активна, цілеспрямована й ефективна діяльність уповноважених державних органів у сфері боротьби з контрабандою повинна базуватись на глибокому та всебічному вивченні, аналізі й оцінці найрізноманітніших питань і факторів, що стосуються до вирішення відповідних оперативно-службових завдань.

Аналітична робота передбачає широкий комплекс організаційних заходів і методичних прийомів, спрямованих на збирання, систематизацію й обробку необхідної інформації, вивчення та оцінку стану злочинності в митній сфері, а також результатів діяльності органів, уповноважених на боротьбу з контрабандою.

Успішне виконання аналітичної функції в процесі реалізації заходів боротьби з контрабандою дозволяє своєчасно віднаходити суперечності, правильно їх оцінювати, знаходити відповіді на проблемні питання, ставити необхідні цілі й завдання, вибирати найдоцільніші шляхи й засоби для їх виконання.

Усі серйозні управлінські рішення у сфері боротьби з контрабандою повинні базуватись на результатах відповідної аналітичної роботи, яка є найважливішою умовою забезпечення наукової обґрунтованості управління правоохоронною діяльністю в цілому.

Головний зміст аналітичної роботи у сфері боротьби з контрабандою – вивчення й оцінка оперативної обстановки.

З оцінки обстановки за минулу добу повинен розпочинатися робочий день керівників органів і служб, уповноважених боротись з контрабандою, її вивченням та оцінкою завершуються звітні періоди. Проведенню різноманітних спеціальних заходів (операцій) боротьби з контрабандою має передувати аналіз обстановки тощо.

У теорії та практиці управління правоохоронною діяльністю прийнято виділяти декілька видів аналізу оперативної обстановки. Головні з них такі:

· поточний;

· за звітний й продовжуваний періоди;

· позачерговий;

· проблемний.

Поточний аналіз оперативної обстановки (за добу, декаду, місяць) означає щоденне стеження за станом справ. Цей вид аналізу головним чином забезпечує потреби оперативного управління органами, уповноваженими боротися з контрабандою. Він слугує для виявлення причин та умов, що сприяють кримінальним проявам у митній сфері, та своєчасної розробки заходів реагування на них. На його основі вносяться необхідні корективи до розстановки сил та засобів, цілеспрямовано здійснюються інші повсякденні управлінські заходи. Одним із документів, що готуються за результатами поточного аналізу оперативної обстановки, є оперативне інформування вищих за компетенцією органів.

Аналіз стану оперативної обстановки за звітний період (квартал, півріччя, дев’ять місяців, рік) здійснюється у всіх митних органах (митниці, митні пости). Його головне завдання полягає в періодичній оцінці стану справ у сфері боротьби з контрабандою, виявленні небажаних відхилень і прийнятті своєчасних заходів реагування. Результати цього аналізу використовуються під час підготовки звітів про роботу до вищого митного органу й подань керівникам міністерств, відомств, підприємств та установ.

Аналіз стану боротьби з контрабандою, результатів оперативно-службової діяльності підрозділів митних органів у цій сфері за продовжуваний період (більше року) призначений для вивчення та виявлення певних тенденцій, характерних як для контрабанди й факторів, що її обумовлюють, так і для діяльності митних органів. На його основі виконуються завдання, пов’язані з вивченням причин, встановленням взаємозв’язків різних явищ, пов’язаних з контрабандою в часі та прогнозуванням можливого її розвитку. Даний вид аналізу потребує на достатнього масиву інформації для вивчення відповідних зв’язків і тенденцій, проводити його доречно головним чином на рівні центрального апарату і митних органів.

Поряд з названими видами аналізу відносно самостійним можливо виділити позачерговий аналіз, який по суті є різновидом одного з них. Потреба у ньому може виникнути за різних підстав (різке ускладнення обстановки, підготовка до відповідальних заходів), які не вписуються в установлені терміни. Це, зокрема, може бути оцінка обстановки за кілька місяців, а в митницях навіть за кілька днів.

Дані види аналізу можна назвати загальними або комплексними, маючи на увазі, що незважаючи на їхні відмінності за метою, часом і завданнями, всі вони охоплюють вивчення стану справ у цілому.

На відміну від комплексного, самостійний вид аналізу становить вивчення окремих, конкретних проблем організації боротьби з контрабандою. Його називають проблемним. Потреба в ньому може виникнути у процесі комплексного аналізу оперативної обстановки при виявленні окремих проблем і питань, які слід вивчити поглиблено, при постановці відповідних проблемних завдань та питань вищими органами, висуванні різних аналітичних завдань самою повсякденною практикою боротьби з контрабандою. За результатами даного виду аналітичної роботи готуються проблемні інформації та подання, можуть розроблятись спеціальні плани, прийматися інші управлінські рішення у сфері боротьби з контрабандою.

Основними суб’єктами аналітичної роботи у сфері боротьби з контрабандою є Департамент боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями, служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил митних органів, їхні структурні підрозділи.

Для центрального апарату та митних органів важливий аспект організаційного забезпечення інформаційно-аналітичної роботи у сфері боротьби з контрабандою становить укомплектування відповідних підрозділів кваліфікованими кадрами, що володіють не тільки професійними знаннями та практичним досвідом, але й здібностями до інформаційно-аналітичної роботи, виявляють інтерес до неї, здатні подолати інерцію стереотипів мислення, впровадити сучасні методи інформації та аналізу. У зв’язку з цим серйозним завданням є підбір співробітників та організація навчання, спеціальної підготовки.

Особиста участь керівника митного органу в інформаційно-аналітичній роботі полягає насамперед в її організації, вмілому керівництві, доброму знанні відповідних методологічних принципів та методичних прийомів, вмінні грамотно ставити аналітичні завдання і кваліфіковано спрямовівати їх виконання, добиватися всебічно обґрунтованих і практично значущих результатів.

Інформаційне забезпечення аналітичної роботи у сфері боротьби з контрабандою пов’язане зі змістом її основних напрямів і завдань.

Організація інформаційного забезпечення аналітичної роботи включає три основних моменти.

По-перше, розподіл виконання даної функції між різними службами, підрозділами й співробітниками.

По-друге, визначення для кожного виду аналізу переліку необхідної інформації, джерел та засобів її отримання.

По-третє, визначення відповідальних за збирання та зберігання цієї інформації, її систематизацію, попередню обробку і видачу.

Однією з найважливіших умов успішного виконання аналітичної функції є дотримання вимог повноти інформації, що використовується.

Важлива організаційна вимога ‒ це планування інформаційно-аналітичної роботи. До числа найбільш розповсюджених прийомів належить порівняльна оцінка основних показників оперативної обстановки у часі й просторі.

Усі відомості про оперативну обстановку у сфері боротьби з контрабандою, які вивчаються та аналізуються, можна згрупувати в чотири блоки.

Перший блок – інформація про стан боротьби з контрабандою. Вона представлена в основному статистичними даними про кількість зареєстрованих фактів контрабанди і ПМП, та осіб, що їх учинили. При цьому багато відомостей кримінологічного характеру можна отримати від інших правоохоронних та контрольних органів.

Другий блок – інформація про фактори зовнішнього середовища, що впливають на стан боротьби з контрабандою, та діяльність уповноважених органів. До неї насамперед належить характеристика географічного розташування, природних та інших особливостей місцевості (наявність об’їзних доріг тощо). Ці відомості особливо важливі для розробки і здійснення спеціальних планів та операцій.

Третій і четвертий блоки – інформація про сили й засоби митних та інших правоохоронних органів, й про результати їх діяльності. Вона міститься в основному в журналах, книгах обліку, інших обліково-реєстраційних документах, протоколах про ПМП тощо. Багато подібної інформації надходить також із зовнішнього середовища.

На основі результатів вивчення, аналізу й оцінки оперативної обстановки керівники митних органів мають можливість прийняти обґрунтовані та зважені управлінські рішення:

· про внесення змін у розстановку сил та засобів;

· про зміцнення відстаючих ділянок та слабких ланок;

· про посилення взаємодії з іншими правоохоронними органами та громадськістю;

· про активізацію роботи з виявлення та припинення контрабанди з боку окремих працівників та митного органу в цілому.

Одним з перспективних сучасних різновидів аналітичної роботи у сфері боротьби з контрабандою є система управління ризиками, поняття, цілі та процедури якої визначені у главі 52 МК України.

Управління ризиками ‒ це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.

Цілями з астосування системи управління ризиками є:

1) запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи;

2) забезпечення більш ефективного використання наявних у митних органів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об'єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику);

3) забезпечення в межах повноважень митних органів заходів із захисту національної безпеки, життя і здоров'я людей, тварин, рослин, довкілля, інтересів споживачів;

4) прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ст. 362 МК України, аналіз ризику - це систематичне використання митними органами наявної у них інформації для визначення обставин та умов виникнення ризиків, їх ідентифікації і оцінки ймовірних наслідків недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

До об’єктів аналізу ризику належать:

1) характеристики товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

2) характер зовнішньоекономічної операції;