Розкрийте структуру населення та трудових ресурсів, опишіть поділ населення країни на економічне активне і економічне неактивне.

Міжнародною організацією праці рекомендована система класифікації,відповідно з якою населення поділяється на економічно активне таекономічно неактивне.

Економічно активне населення – це частина населення, яка пропонуєсвою працю для виробництва товарів і надання різноманітних послуг.Кількісно ця група населення складається із чисельності зайнятихекономічною діяльністю і чисельності безробітних, які на цей момент немають роботи, але бажають її одержати.

Зайняті економічною діяльністю – це особи у віці 15-70 років, яківиконують роботи за винагороду за наймом на умовах повного або неповногоробочого дня, працюють індивідуально (самостійно) або в окремих громадян-роботодавців, на власному (сімейному підприємстві), безоплатно працюючічлени домашнього господарства, зайняті в особистому підсобномусільському господарстві, а також тимчасово відсутні на роботі. Зайнятими за цією методикою вважаються особи, які пропрацювали протягом тижня неменше 4 годин (в особистому підсобному господарстві – не менше 30 годин)незалежно від того, була це постійна, тимчасова, сезонна, випадкова чи іншаробота.

Безробітні у визначенні МОП – це особи у віці 15-70 років (якзареєстровані, так і незареєстровані в державній службі зайнятості), якіодночасно відповідають трьом умовам: не мають роботи (прибутковогозаняття), шукають роботу або намагаються організувати власну справу,готові приступити до роботи протягом наступних двох тижнів. До цієїкатегорії відносяться також особи, що навчаються за направленням службизайнятості, знайшли роботу і чекають відповіді або готуються до неїприступити, але на даний момент ще не працюють.

Економічно неактивне населення за методикою МОП — це особи увіці 15-70 років, які не можуть бути класифіковані як зайняті або безробітні,тобто – це та частина населення, яка не входить до складу ресурсів праці. Доних належать:

• учні, студенти, курсанти, які навчаються в денних навчальнихзакладах;

• особи, які одержують пенсію за віком або на пільгових умовах;

• особи, які одержують пенсію у зв'язку з інвалідністю;

• особи, зайняті веденням домашнього господарства, доглядом задітьми, хворими родичами;

• особи, які не можуть знайти роботу, припинили її пошук,

вичерпавши всі можливості, проте вони можуть і готові працювати;

• інші особи, яким немає необхідності працювати незалежно відджерела доходу.

 

23. Охарактеризуйте основні показники оцінки трудових ресурсів.

Важливе значення для раціонального формування і розподілу трудових ресурсів має розроблення системи їх балансів.

До системи балансів трудових ресурсів належать:

· зведений баланс робочих місць і трудових ресурсів (звітний і плановий);

· баланс розрахунку додаткової потреби в робітниках, професіоналах, фахівцях і технічних службовцях та джерел їх забезпечення;

· балансовий розрахунок потреби в підготовці кваліфікованих робітників;

· балансовий розрахунок залучення молоді до навчання і розподіл її після завершення навчання;

· балансові розрахунки потреби у професіоналах, фахівцях; міжгалузевий баланс затрат праці;

· баланс робочого часу.

Система балансів і балансових розрахунків розробляється по окремих регіонах і в цілому по державі. При цьому необхідно враховувати кон’юнктуру ринку праці, динаміку й структуру робочих місць у плановому періоді, зміну демографічної структури населення, напрямки та масштаби міграційних процесів; динаміку чисельності й структуру зайнятості населення працездатного віку; ефективність використання трудових ресурсів; джерела і масштаби формування професійно-кваліфікаційної структури працівників; темпи підвищення продуктивності праці тощо.

Баланс трудових ресурсів являє собою систему взаємозв’язаних показників, які характеризують формування та розподіл трудових ресурсів.

Він складається з двох частин: ресурсної (трудові ресурси) і розподільної (розподіл трудових ресурсів).

У сучасних умовах формування ринкових відносин існує невідповідність між наявністю ресурсів та потребою в них, що визначає необхідність вироблення додаткових заходів щодо інтенсифікації суспільного виробництва, підвищення продуктивності праці тощо.

Ефективність використання трудових ресурсів як ресурсу економіки значною мірою залежить від складу трудових ресурсів за статтю, віком, освітою, професіоналізмом, станом здоров’я тощо. Трудові ресурси, які розглядаються з урахуванням таких параметрів, являють собою трудовий потенціал.

Таким чином, трудовий потенціал — це сукупність кількісних і якісних характеристик, здібностей і можливостей трудоактивного населення, які реалізуються в межах і під впливом існуючої системи відносин. Природною основою цих характеристик трудового потенціалу є населення, яке оцінюється залежно від демографічного відтворення, життєвого потенціалу, здоров’я різних категорій і вікових груп, міграційних переміщень. Можна виділити параметри трудового потенціалу колективу підприємства:

1) параметри виробничих складових трудового потенціалу:

· чисельність персоналу;

· кількість робочого часу, який можливо відпрацювати за нормального рівня інтенсивності праці;

· професійно-кваліфікаційна структура;

· підвищення та оновлення професійного рівня;

· творча активність.

2) параметри, що характеризують соціально-демографічні складові трудового потенціалу:

· статево-вікова структура;

· рівень освіти;

· сімейна структура;

· стан здоров’я тощо.