Тема 4. Мажоритарні виборчі системи держав світу (2 год. )

Мета: показати особливості організації мажоритарних виборчих систем в країнах світу. Розкрити особливості формування законодавчих і виконавчих органів влади США, Великобританії, Франції на основі мажоритарної виборчої системи.

 

Методичні рекомендації

Вивчивши суть мажоритарної виборчої системи досить цікаво є простежити різновиди даної системи у дії. Перше запитання даного семінарського заняття присвячене формуванню законодавчого органу влади Сполучених Штатів Америки – Конгресу. Конгрес США складається із двох палат – палати представників та сенату. Охарактеризуйте особливості формування палати представників Конгресу США. Проаналізуйте яку роль відіграє принцип нарізки виборчих округів при формуванні нижньої палати парламенту США. Аналізуючи формування Сенату Конгресу США зупиніться на історичних умовах запровадження прямих виборів до Сенату Конгресу США. Слід також розглянути виникнення й особливості двопартійної системи США.

Свої особливості мають вибори президента США. Особливість її полягає в тому, що вони двоступеневі. Спочатку відбувається формування “колегії виборців”, яка й обирає президента. Детально охарактеризуйте дай процес.

Характеризуючи виборчу систему Великобританії виокреміть активне і пасивне право. Проаналізуйте англійський варіант двопартійності. Виокреміть тенденції розвитку партійної системи Великобританії. В чому полягає суть механізму формування Палати громад та Палати лордів Великобританії. Дайте характеристику механізму формування виборчих округів при виборах до англійського парламенту.

Четверте запитання присвячене характеристиці виборчої системи Франції. Даючи відповідь на дане запитання проаналізуйте правову основу виборів у Франції. Дайте коментар до механізму реалізація активного й пасивного права. Характеризуючи виборчий процес зверніть особливу увагу на вимоги по висуванню кандидатів до нижньої та верхньої палати парламенту, особливість формування виборчих округів, а особливо формування Національних зборів та Сенату Франції.

План

1. Формування Конгресу США.

2. Президентські вибори в США.

3. Парламентські вибори у Великобританії.

4. Французька виборча система.

Література:

Основна

1. Вайль И.М. Некоторые особенности развития партийной системы США // Избирательные системы и партии в буржуазном государстве. Отв.ред. Туманов В.А., Вайль И.М. – М.,1979. – С.3-37.

2. Вибори у Сполучених Штатах Америки 1996 року. Виконавчий ред. Д.Клан. Usia Regional program office, Vienna.

3. Выборы во всем мире. Электоральная свобода и общественный прогресс. Энциклопедический справочник / сост. Танин-Львов А. – М., 2001.

4. Гантман В.И., Микоян С.А. США: государство, политика, выборы. – М., 1969.

5. Городецкая И.Е. Великобритания: Избиратели, выборы, партии. – М., 1974.

6. КовлерА.И. Франция: партии и избиратели. – М., 1984.

7. Холодковский К.Г. Как выбирают парламент в странах Европы, Америки, Азии. – М., 1993.

Додаткова

1. Американский закон о выборах – права и обязанности штатов // Полис. – 1993. – №2.

2. Бьюэлл Э. Архаичны, но адаптивны. О политических партиях США (Сверяясь с “классическими” оценками) // Полис. – 1996. – № 1. – С.138-151.

3. Бьюэлл Э. Архаичны, но адаптивны. О политических партиях США (Сверяясь с "классическими" оценками) // Полис. – 1996. – № 4. – С.94-108.

4. Натсиос Э. Стратегия республиканской партии на уровне штата // Полис. – 1993. – № 5. – С.88-108.

5. Парламенты. Сравнительное исследование структуры и деятельности представительных учреждений 55 стран мира. – М., 1967.

6. Система парламентських виборів у Великобританії // Народ і влада. – 1998. – №2.

7. Сорин В.В. Двухпартийная система США: преемственность и обновление // Полис. – 2003. – №3. – С.164-170.

Запитання для самоконтролю.

1. Чому Палату представників Конгресу США переобирають кожних 2 роки?

2. Чим обумовлюється “посадоцентричність” американських виборів?

3. Чому різні за чисельністю населення штати в Сенаті Конгресу США мають по 2 представники?

4. Кого обирають під час первинних виборів у США?

5. Як формується колегія виборців на виборах Президента США?

6. Хто може висувати кандидатів у депутати при виборах до Палати громад у Великобританії?

Тема 5. Пропорційні виборчі системи держав світу (2 год.)

Мета: проаналізувати особливості використання пропорційних виборчих систем у державах світу, а зокрема Португалії, Туреччині, Ізраїлі, Данії, Австрії, Бельгії, Фінляндії, Швеції, Швейцарії, Нідерландах, Люксембурзі.

 

Методичні рекомендації

Дане семінарське заняття передбачає розгляд пропорційних виборчих систем. У першому запитанні потрібно розкрити особливості застосування пропорційних систем із жорсткими списками. Найбільшу увагу у цьому запитанні слід зосередити на характеристиці виборчої система Португалії. Простежте та висвітліть процедуру висування та реєстрація кандидатів у Португалії; виокреміть особливості партійної системи цієї країни; визначте яким чином відбувається розподіл мандатів при визначенні переможців парламентських виборів.

У цьому ж запитанні слід охарактеризувати пропорційну виборчу систему напівм’яких списків. Зокрема, потрібно розглянути виборчу систему Данії. Опишіть загальний механізм формування парламенту Данії – Фолькетингу; визначте рівні виборчих округів та яким чином відбувається розподіл депутатських мандатів між ними. Розкрийте зміст таких понять: “виборчий регіон”, “компенсаційний мандат”.

Друге запитання вимагає детального аналізу преференційних виборчих систем, які застосовуються в Австрії, Бельгії, Фінляндії, Швеції, Швейцарії. Безпосередньо розкрийте механізм формування Національної та Союзної ради в Австрії; спосіб формування нижньої та верхньої парламенту Бельгії. Охарактеризуйте поняття “кооптування депутатів”. Проаналізуйте виборчу систему Фінляндії (формування Едускунта); формування Риксдагу Швеції. В чому полягають особливості шведської системи домінування.

У третьому запитанні слід охарактеризувати виборчі системи Нідерландів та Люксембургу та їх системи панашування. Розкриваючи особливості Нідерландської виборчої системи слід дати характеристику виборчих округів, активному й пасивне виборчому праву, виборчій квоті та способу розподілу додаткових мандатів. Розкриваючи виборчу систему Люксембургу слід зупинитися на слідуючих моментах: обов’язкове голосування, несумісність депутатської посади, висування та реєстрація кандидатів, формування виборчих фондів політичних партій під час виборів до парламенту..

 

План

1. Системи із виборами за жорсткими та напівм’якими списками (Португалія, Туреччина, Ізраїль і Данія).

2. Преференційні системи (Австрія, Бельгія, Фінляндія, Швеція, Швейцарія).

3. Системи панашування (Нідерланди, Люксембург).

Література:

Основна

1. Избирательные системы в свете мирового опыта (законодательство и практика). – М., 1991.

2. Лысенко В.И. Выборы в представительные органы в новой Европе: политический опыт и тенденции 80-90-х годов. – М., 1994.

3. Партии и выборы в капиталистических государствах: практика 70-х гг. – М., 1980.

4. Холодковский К.Г.Как выбирают парламент в странах Европы, Америки, Азии. - М., 1993.

Додаткова

1. Парламенты мира. – М., 1991.

2. Парламенты. Сравнительное исследование структуры и деятельности представительных учреждений 55 стран мира. – М., 1967.

3. Выборы во всем мире. Электоральная свобода и общественный прогресс. Энциклопедический справочник // Сост. Танин-Львов А. – М., 2001.

4. http://www.parlament.org.ua. Вибори в Європейському Союзі.

Запитання для самоконтролю.

1. У чому особливості виборів за напівм’якими списками?

2. Назвіть країни, в яких застосовується пропорційна виборча система із жорсткими списками.

3. У чому особливості партійної системи Бельгії?

4. Чим пояснюється достатньо висока явка виборців на виборах у Швеції?

5. Яким чином визначаються переможці в межах партійного списку в Нідерландах?

6. Представникам яких професій заборонено балотуватися в якості кандидатів на парламентських виборах в Люксембурзі?

Тема 6. Змішані виборчі системи держав світу (2 год.)

Мета: виокремити особливості застосування змішаної виборчої системи в державах світу. Проаналізувати виборчі системи Греції, Іспанії, Німеччини, Італії, Росії.

Методичні рекомендації

Дане семінарське заняття присвячене характеристиці змішаної виборчої системи. Перше запитанні буде присвячене виборчій системі Італії. Проаналізуйте чому в Італії виникла необхідність виборчої реформи. Охарактеризуйте вибори до Палата депутатів та Сенат італійського парламенту. Розкрийте механізм визначення переможців та розподіл мандатів в Італії.

У другому питанні слід розкрити механізм організації виборів до Бундестагу та Бундесрату ФРН. Слід детально проаналізувати вимоги, які ставляться перед кандидатами у депутати в Німеччині.

У третьому запитанні слід детально проаналізувати виборчі системи Греції та Іспанії. Так, зокрема слід простежити процес формування виборчих округів. Особливу увагу потрібно звернути на виборчий бар’єр та спосіб розподілу депутатських мандатів в Греції; процес виборів “12 державних депутатів”, при цьому пам’ятайте, що в Греції діє географічно неоднорідна виборча система.

Характеризуючи виборчу систему Іспанії потрібно розглянути яким чином відбувається формування Конгресу депутатів та Сенату. Розкрити зміст поняття “Генеральні кортеси”. Виокремити особливості застосування жорстких списків при виборах до нижньої палати іспанського парламенту.

Четверте запитання присвячене характеристиці виборів до Державної Думи Російської Федерації. Виокреміть вимоги до висування кандидатів у Росії. Розкрийте обмеження при формуванні виборчого фонду кандидатів та політичних партій. Проаналізуйте формування партійних списків у Російській Федерації. Дайте визначення поняттю “регіональний список”.

План

1. Виборча система Італії.

2. Формування парламенту ФРН.

3. Географічно неоднорідні виборчі системи (Греція, Іспанія).

4. Система виборів у Російській Федерації.

Література:

Основна

1. Арановский К.В. Государственное право зарубежных стран. – М., 1998.

2. Выборы во всем мире. Электоральная свобода и общественный прогресс. Энциклопедический справочник / Сост. Танин-Львов А. – М., 2001.

3. Выборы и партии в регионах России: Сборник учебных материалов по курсу “Политическая регионалистика”: Учеб. пособие для вузов. / Г.М. Люхтерхандт-Михалева (ред.), С.И. Рыженков (ред.). – М., 2000.

4. Збірник виборчих законів країн Центральної та Східної Європи. -К., 1995.

5. Ковриженко Д.С., Котляр Д.М., Євгеньева A.M., Асланян Г.П., Замніус В.М. Парламентські вибори в Європейському Союзі. – К., 2002.

6. Лысенко В.И. Выборы и представительные органы в новой Европе: политический опыт и тенденции 80-90-х годов. – М., 1994.

7. Лысенко В.И. Реформа избирательных систем в Италии и России. – М, 1995.

8. Тодика О.Ю. Вибори до парламентів країн СНД (Порівняльно-правовий аспект). – X., 2003.

9. Юдин ЮЛ. Политические партии и право в современном государстве. – М., 1998.

Додаткова

1. Васильєв В.И. Федерализм и избирательная система в ФРГ //Полис. – 1995. – № 4. – С.139-146.

2. Гельман В.Я. Избирательные кампании в России: испытание электоральной формулы // Полис. – 1996. – № 2. – С.84-101

3. Кривонос Р. Німеччина після виборів 1998 р.: проблеми і перспективи // Людина і політика. – 1999. – №1.

4. Леванский С.А. ФРГ: умеренный партийный плюрализм //Полис. – 1998. – № 2. – С. 158-172.

5. Левин И.Б. О реформе избирательной системы в Италии // Полис. – 1993. – № 3, – С.79-86.

6. Любарев А.Е. Корреляционный анализ результатов парламентских выборов 1995 года // Полис. – 1996. – № 2. – С.116-130.

7. Страшун Б.А., Шейнис ВЛ. Политическая ситуация в России и новый избирательный закон // Полис. – 1993. – №3. – С.65-70.

 

Запитання для самоконтролю.

1. Розкрийте особливості змішаної виборчої системи послідовного комбінування, що застосовувалася в Італії до 1993 р.

2. Які причини виборчої реформи в Італії 1993 р.

3. Чому в парламенті ФРН непостійна кількість депутатів?

4. Скільки необхідно набрати політичній партії голосів у ФРН, аби бути допущеною до розподілу депутатських мандатів за пропорційною системою?

5. Розкрийте особливості партійної системи Греції.

6. За якою виборчою системою формується верхня палата іспанського парламенту?

7. Вимоги щодо формування виборчих округів у Російській Федерації.