Кам’янець-подільський державний університет

ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ПОЛІТОЛОГІЇ І СОЦІОЛОГІЇ

Затверджую

Проректор з навчально-методичної роботи

_________________________В.М.Федорчук

________ _______________________ 2006 р.

НАВЧАЛЬНА ТА РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМИ

З КУРСУ ВИБОРЧІ СИСТЕМИ ДЕРЖАВ СВІТУ

Програму укладено:

Кобильник В.В., асистент

Ухвалено Методичною радою історичного факультету Протокол № ___ від _______________ Голова методичної ради ____________ ____________________ підпис ініціали, прізвище

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри   Протокол № ___ від ______________ Завідувач кафедри ________________ Городецький О.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Напрям:
Спеціальність:	6.040300 „Політологія”
Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки фахівці:	бакалавр
Характеристика навчальної дисципліни:	вибіркова
Семестр:	Сьомий
Вид контролю:	залік

 

 

№№ п/п	Структура навчальної дисципліни	Кількість
	Кредити за ECST
	Модулі
	Змістові модулі
	Всього годин: § аудиторні; § позааудиторні
	Види теоретичної і практичної підготовки: § лекції; § семінарські заняття; § індивідуальні заняття; § самостійна робота; § індивідуальна робота (індивідуальні навчально-дослідні завдання).	–   –

 

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Вибори як політичний інститут існують протягом багатьох століть. Дослідження феномену формування влади у відкритий спосіб із залученням звичайних людей, “непрофесіоналів від політики”, завжди було предметом наукового аналізу. Протягом останніх двох століть, із упровадженням всезагального виборчого права, геометрично зросла кількість учасників виборчого процесу, вибори набули масового характеру. Політична наука зустрілася з необхідністю модернізувати виборчі системи, щоб поліпшити процедуру волевиявлення. Сучасні дослідження показали, що виборча система за певних обставин може впливати на кількість політичних партій, які є основними політичними гравцями, сприяти центристським чи крайнім політичним силам, надавати додаткові преференції партіям -лідерам або ж партіям - аутсайдерам, зрештою, сприяти стабілізації чи дестабілізації політичної системи.

Особливе місце - в новітніх наукових дослідженнях займає аналіз виборчих систем держав світу. Адже від ефективності виборчого механізму достатньо часто може залежати доля цілих народів, авторитарність чи демократичність вектору подальшого розвитку держави.

Предметом вивчення дисциплінивиступають виборчі системи держав світу.

Метою курсу “Виборчі системи держав світу” є розширення і закріплення знань студентів про основні типи сучасних виборчих систем, особливості їх організації у країнах світу.

У курсі “Виборчі системи держав світу”, окрім теоретичних аспектів становлення, розвитку та функціонування виборчих систем, досліджуються виборчі моделі країн світу, зокрема Австрії, Бельгії, Великобританії, Греції, Данії, Іспанії, Італії, Люксембургу, Нідерландів, Португалії, Російської Федерації, США, Фінляндії, Франції, ФРН, Швеції, країн Азії та Африки.

Значна увага приділяється дослідженню виборчих систем як цілісної множини елементів та взаємозв’язків, що виникають внаслідок електоральних взаємовідносин. Таким чином, виборчі системи розглядаються у взаємозв’язку з партійними системами, формами державного правління, в контексті розвитку політичного режиму та соціально-культурних традицій держав.

Завданнями курсу є навчити студентів:

■ розуміти природу сучасних виборчих систем;

■ уміти аналізувати й класифікувати різні виборчі системи;

■ критично оцінювати різноманітні теоретичні підходи щодо аналізу виборчих систем;

■ уміти на практиці застосовувати теоретичні знання для аналізу виборчих систем країн світу;

■ уміти проводити політологічний аналіз виборчого процесу в цілому та його окремих етапів;

■ об'єктивно оцінювати роль та характер виборів, їх місце в політичній системі;

■ визначати процесуально-правові й політичні проблеми, що виникають під час виборів та є перешкодою в становленні в Україні та країнах перехідного типу нових демократичних інституцій.

Методика вивчення дисципліни передбачає врахування взаємозв’язків основних тем курсу з поняттями, термінами і категоріями таких дисциплін, як політологія, історія вітчизняної і зарубіжної політичної думки, історіографія України, історія України, всесвітня історія, соціологія.

Методи контролю: поточне, усну опитування та поточне тестування, співбесіда, контрольна робота, оцінка за навчальний проект (реферат), підсумковий тестовий контроль.

 

СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ

Т Е М А	Лекції	Семінарські заняття	Індивідуальні заняття	Самостійна робота	ІНДЗ
Години
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1
Поняття виборів і виборчого права
Генезис інституту виборів як механізму прямого народовладдя
Виборчий процес
Роль виборів у політичний системі
Взаємозв’язок партійної та виборчої системи
Загальна класифікація сучасних виборчих систем
Проблеми ефективності виборчих систем
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2
Мажоритарні виборчі системи держав світу
Пропорційні виборчі системи держав світу
Змішані виборчі системи держав світу
Виборча система сучасної України
Електоральна поведінка
Разом:

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль 1:

Загальна характеристика виборів та виборчих систем.

ТЕМА 1. ПОНЯТТЯ ВИБОРІВ ТА ВИБОРЧОГО ПРАВА

Вузьке та широке визначення поняття“виборче право”. Принципи сучасного виборчого права. Принцип всезагальності, прямих, таємних і рівних виборів. Активне та пасивне виборче право.

Історія боротьби за впровадження всезагального виборчого права. Філософсько-політичні концепції обґрунтування всезагального виборчого права. Боротьба за жіночі виборчі права. Боротьба за скасування кольорових та молодіжних виборчих цензів в Європі та США.

Основні різновиди сучасних та історичних виборчих цензів. Віковий ценз, ценз недієздатності та моральний ценз. Основні групи обмежень виборчого права ХІХ-ХХ ст. Майнові, вікові, професійні, освітні, релігійні та міграційні виборчі обмеження. Боротьба за скасування расових обмежень виборчого законодавства. Законодавче закріплення виборчого права для “меншин”.

Поняття виборів. Рівні виборів. Президентські, парламентські та місцеві вибори. Вибори до верхньої та нижньої палати. Строки та терміни проведення виборів. Чергові, позачергові та додаткові вибори. Демократичні норми проведення сучасних виборів.

Функції виборів в умовах демократичного суспільства. Зміст функцій виборів: артикуляції, контролюючої, легітимації і стабілізації, комунікативної, каналізації, мобілізації, соціалізації, рекрутування політичної еліти, генерування, конституювання опозиції.

Мета та функції виборів в умовах тоталітарної політичної системи. Вибори в авторитарних та суспільствах перехідного типу. Непрямі вибори. Періодичний характер, підміна виборів та розтягування строків голосування. Панування однопартійної, безпартійної та “системи “обраних” партій” в авторитарних суспільствах. Всенародні референдуми як спосіб підміни виборів. Використовування відкритого голосування.

ТЕМА 2. ВИБОРЧИЙ ПРОЦЕС

Поняття виборчого процесу. Виборчий процес як особлива діяльність, що спрямована на організацію, проведення та участь у виборах. Виборчий процес як система правових норм, що регулює вибори.

Стадії виборчого процесу. Призначення виборів. Нарізка виборчих округів. Утворення виборчих дільниць. Формування виборчих органів. Реєстрація виборців. Висування кандидатів.

Реєстрація кандидатів. Агітаційна кампанія. Голосування. Підрахунок голосів і встановлення підсумків голосування. Можливий другий тур голосування, або нові вибори. Підсумкове визначення та опублікування результатів виборів. Опротестування результатів виборів у виборчих комісіях та судах різного рівня.

Етапи виборчого процесу. Підготовчий етап виборів. Етап висування і реєстрації кандидатів. Агітаційно-пропагандистська кампанія. Етап голосування та підведення підсумків виборів.

Підготовчий етап виборів. Різновиди виборчих округів. Одномандатні (уніномінальні), багатомандатні (поліномінальні та плюріномінальні) виборчі округи. Принципи нарізки виборчих округів. Кількісний, територіально-адміністративний, культурно-національний, виробничий принципи формування виборчих округів. Представництво від громадсько-політичних організацій. Загальні “правила” нарізки виборчих округів.

Різновиди виборчих органів. Центральні, регіональні, територіальні, окружні та дільничні виборчі органи. Формування виборчих комісій. Спосіб формування виборчих комісій шляхом повного або часткового заміщення окремих посадовців із органів державної влади; органами законодавчої влади; органами виконавчої влади; громадськими організаціями; політичними партіями; виборчими комісіями вищого рівня.

Способи формування списків виборців. Постійний реєстр виборців. Виборчі комісії та органи державної виконавчої влади як суб’єкти реєстрації виборців. Особиста реєстрація. Публічна (обов’язкова) та особиста (добровільна) реєстрація виборців. Автоматична та передвиборча реєстрація.

Способи (суб’єкти) висування кандидатів у депутати. Самовисування. Висування від груп виборців (за місцем проживання, за місцем роботи, за місцем навчання). Висування від політичних партій. Висування від громадських організацій. Висування від трудових колективів. Вимоги до реєстрації кандидатів та політичних партій. Мета та вимоги щодо збору підписів на підтримку висування кандидатів (партій). Вимоги щодо внесення.грошової застави кандидатами.(партіями).

Агітаційно-пропагандистська кампанія виборів. Вимоги щодо обмеження проведення передвиборчої агітації. Створення рівних умов для проведення виборів. Проблема вирівнювання виборчих фондів. Законодавче забезпечення рівного доступу до ЗМІ. Причини заборони вносити пожертвування іноземцям та державним установам. Встановлення строків проведення агітації. Фінансування виборчої кампанії. Державне фінансування виборів. Державна підтримка політичних партій. Верхня межа для виборчих фондів, внесків окремих індивідів та юридичних осіб.

Способи голосування. Голосування бюлетенями, за допомогою виборчих машин, поштою (листи), голосування за дорученням, голосування за допомогою електронної пошти. Зміст та вигляд виборчих бюлетенів.

Загальні вимоги до підрахунку голосів. Послідовність підрахунку голосів.

Контроль за дотриманням виборчого законодавства. Виборчо-правові спори. Відповідальність за виборчі правопорушення.