Ціль та завдання аудиту. Характеристика завдань з надання впевненості

 

На сьогодні потреба в достовірній фінансовій інформації є досить значною. Завдання з перевірки такої інформації виходять за межі перевірки фінансової звітності. У ході виконання такого завдання виникає необхідність уточнення певних правил і процедур, що вимагає застосування різноманітних стандартів і методичних рекомендацій.

Аудит за фактом це не тільки фінансовий контроль, а й багатофункціональна діяльність фахівців, які формують неупереджену професійну думку стосовно якості фінансової звітності та надають комплекс супутніх послуг. Неупереджена професійна думка формується підчас аудиторської оцінки об’єкта відповідно до отриманого завдання та згідно з вимогами Міжнародної Концептуальної основи завдань з надання впевненості.

 

Завдання з надання впевненості - це завдання, виконуючи які аудитор висловлює думку, призначену підвисити ступінь довіри майбутніх користувачів (замовників) щодо результатів оцінки та порівняння предмету завдання з відповідними критеріями

 

Критерії аудиторської оцінки кожного об’єкта повинні мати наступні характеристики: значущість, повнота, надійність, нейтральність, зрозумілість. Результатом аудиторської оцінки або порівняння предмета завдання є інформація, отримана внаслідок застосування критеріїв до предмету завдання, наприклад:

- визнання, оцінка, затвердження та розкриття, представленого у фінансовій звітності, є результатом (підсумком) застосування концептуальних основ фінансової звітності для визнання, оцінки, затвердження та розкриття, наприклад, Міжнародних стандартів фінансової звітності (критеріїв) щодо фінансового стану, фінансових показників і щодо ліквідності (предмета завдання);

- оцінка ефективності внутрішнього контролю (загальний) є результатом застосування концептуальних основ оцінки ефективності внутрішнього контролю, наприклад, СОSО4 або Сосо 5 (критеріїв) до процесу внутрішнього контролю (предмет завдання).

Інформація з предмету завдання - це результат оцінки або вимірювань предмета у відповідності з заданими критеріями. Саме щодо предмета завдання аудитор збирає достатню доказову базу для вираження думки, пов'язаної з наданням впевненості.

Відповідно до Міжнародної концептуальної основи аудитору дозволяється виконувати два типи завдань з висловленням впевненості: завдання з надання обґрунтованої (позитивної) впевненості та завдання з надання обмеженої (негативної) впевненості.

Метою завдання з надання обґрунтованої (позитивної) впевненості є зменшення ризику завдання з надання впевненості до прийнятно низького рівня в обставинах завдання як основи для позитивної думки аудитора.

Метою завдання з надання обмеженої (негативної) впевненості є зменшення ризику завдання з надання впевненості до рівня, який є прийнятним в обставинах завдання (але цей ризик є більшим, ніж у завданні з надання обґрунтованої впевненості) як основи для негативної думки аудитора.

До завдань з надання впевненості відносять всі завдання, що виконує аудитор, в яких оцінюється відповідність предмета перевірки встановленим критеріям в усіх суттєвих аспектах, у тому числі завдання з аудиту фінансової звітності та їі елементів, огляду фінансових звітів, перевірки прогнозної фінансової інформації тощо. Проте, слід зазначити, що МСЗНВ 3000 не застосовується до аудиторської перевірки або огляду фінансових звітів та не відмінює дії інших МСА. З метою систематизації уявлень про завдання, що їх виконує аудитор, необхідно формалізувати інформацію Міжнародних стандартів аудиту надання впевненості та етики. Нижче наведено систематизацію запропоновану автором.

Таблиця 1.1

Порівняльна характеристика завдань з надання впевненості та супутніх послуг

№ з\п	Характер завдань	Рівень впевненості	Характер підсумкових документів
1. Завдання з надання впевненості
1.1.	Аудит фінансової звітності	Обґрунтований рівень впевненості	Аудиторський звіт: - позитивна (виражена в позитивній формі) впевненість щодо тверджень відповідальній сторони ("... інформація вірно і об'єктивно відображає...")
1.2	Огляд історичної фінансової інформації	Обмежений рівень впевненості	Аудиторський звіт: - негативна (виражена в негативній формі) впевненість щодо тверджень відповідальній сторони ("... інформація не містить суттєвих викривлень...")
2. Завдання з надання впевненості (ПУ), інші, ніж аудит і огляд історичної фінансової інформації
2.1	Власне завдання ПУ, інші, ніж аудит і огляд	Узгоджений з клієнтом рівень впевненості щодо відповідності предмета аудиту розробленим (але не загальновстановленим) критеріям	Звіт з надання впевненості відносно предмета перевірки; призначається для конкретного (обмеженого кола користувачів)
2.2	Перевірка прогнозної фінансової інформації	Обмежений (середній) рівень впевненості	Аудиторський звіт за прогнозної фінансової інформації з негативною впевненістю

Продовження табл. 1.1

3. Супутні послуги
3.1	Завдання з виконання погоджених процедур щодо фінансової інформації	Впевненість не виражається	Звіт про фактичні результати виконаних аудитором процедур. Призначається тільки тим особам, з якими узгоджені процедури (висновки роблять самі користувачі)
3.2	Завдання з підготовки фінансової інформації	Впевненість не виражається	Звіт про підготовку фінансової інформації

 

Слід зауважити, що не всі завдання, які виконує аудитор, це завдання з надання впевненості. Інші завдання, які доводиться часто виконувати, включають:

- завдання, що підпадають під дію Міжнародних стандартів супутніх послуг, наприклад, завдання за узгодженими процедурами або складання фінансової та іншої інформації;

- складання податкових декларацій, яка не передбачає висловлення думки з надання впевненості;

- консалтингові (дорадчі) завдання, наприклад, консалтинг по менеджменту або з питань оподаткування.

Завдання з надання впевненості можуть бути частиною більшого завдання наприклад, завдання з консалтингу щодо придбання бізнесу, яке включає в себе вимогу провести завдання з надання впевненості щодо історичної або прогнозної фінансової інформації.

 

 

Об'єкт і предмет аудиту

 

При визначенні об'єкту (об'єктів) і предмету аудиторської діяльності (аудиту) необхідно чітко усвідомити, що аудит не є наукою. Він має свій об'єкт і предмет як практична діяльність.

Предмет дослідження (а аудит носить ознаки дослідницької діяльності) формується в процесі пізнавальної діяльності, відображаючи окремі сторони об'єкту дослідження. Характер предмету визначається не тільки специфікою об'єкту дослідження, але і залежить від спрямованості завдань діяльності.

Якщо виходити з того, що дані бухгалтерського обліку є основним документальним джерелом для формування будь-якої звітності, у тому числі і фінансової, а остання відображає не факти, а сукупність інформації про факти господарського життя (ФГЖ), то саме узагальнені дані, тобто сама інформація, надана бухгалтерським обліком, є об'єктом аудиту. Точніше показники фінансової звітності є об'єктом виконання завдання з аудиту фінансової звітності.

В процесі аудиту підтверджується ступінь дотримання вимог до складання фінансової звітності, формується і виражається думка аудитора щодо відповідності інформації, відбитої у фінансовій звітності, її концептуальній основі. Це і є основною метою діяльності аудитора.

Логіка усвідомлення цієї частини питання підтверджується схемою, яка наведена на рис. 1.1.

 

 

Рис.1.1. Місце об’єкту (об’єктів) аудиту в системі дій аудитора

 

Предметом аудиторської діяльності є відповідність показників фінансової звітності підприємства концептуальній основі її підготовки.

 

Іншими словами, предмет аудиту віддзеркалює окремі сторони (параметри) інформації кожної зі статей фінансової звітності.

Таким чином, з урахуванням основної сутності аудиту – надання суспільству інформації про ступінь можливої довіри до тієї або іншої звітності (згідно з законом – фінансовою) – можна прийти до висновку, що сукупним об'єктом аудиту є інформація, що відображена у фінансовій звітності. Предметом же аудиторської оцінки є певні характеристики, що притаманні об'єкту аудиту – вірогідність, реальність, об'єктивність, відповідність чинному законодавству та внутрішнім регламентам, документальна обґрунтованість, арифметична правильність, доцільність, ефективність.