Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення

Одним з основних критеріїв оцінки екологічного стану сільськогосподарських угідь є рівень родючості ґрунтів, як основа функціонування цієї категорії земель.

Використання ґрунтів протягом тривалого часу під сільськогосподарськими культурами при незбалансованому внесені добрив призводить до гострої нестачі тієї чи іншої поживної речовини, тобто зниження родючості. Важливим показником рівня родючості ґрунтів є вміст гумусу. Вміст гумусу в ґрунтах Вінниччини підпорядкований певній зональності і зумовлений особливостями генезису ґрунтів: типу ґрунтоутворення, гранулометричного складу ґрунтів, типу рослинності тощо.

Найбільш поширеними ґрунтами в області є опідзолені ґрунти - 1214,3 тис. га, з яких приблизно - 90 % орні землі. Середній вміст гумусу в ясно-сірих опідзолених ґрунтах - 1,85%, темно-сірих опідзолених - 2,77 % і чорноземах опідзолених - 3,39 %.

Чорноземні ґрунти займають площу 487,3 тис. га, з яких розорюється 93 %. Середній вміст гумусу - 4,01 %.

Решта типів ґрунтів поширені переважно на незначних площах.

Середній вміст гумусу в ґрунтах області за даними Вінницького філіалу інституту "Укрземпроект" - 2,76 %. Найвищий вміст його мають ґрунти Липовецького (4,02 %), Хмільницького (4,08 %), Калинівського (3,48 %), Козятинського (3,67 %) районів, найнижчий у Барському (1,83 %), Жмеринському (1,72 %), Тиврівському (1,88 %) і Муровано-Куриловецькому (1,94 %), Шаргородському (1,97 %) районах.

До особливо цінних ґрунтів в області віднесені чорноземи нееродовані суглинкові на лесах, лучно-чорноземні суглинкові, темно-сірі і чорноземи опідзолені суглинкові на лесах та їх глеюваті відміни, торфовища глибокі і середньоглибокі осушені. Загальна площа їх складає 580,9 тис. га, з них під орними землями 550,1 тис. га.

 

Забруднення ґрунтів

Оцінка хімічного навантаження території області за результатами інструментально-лабораторного контролю, що здійснювався Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області в 2010 році (результати контролю наведені у Додатку 4):

- підвищений порівняно з ГДК вміст металів в ґрунтах спостерігався на таких об’єктах: ВАТ "Екологія, комунальне обладнання" (Турбівський машинобудівний завод), смт.Турбів Липовецького району; Траса А 253 Вінниця – Житомир, Козятинський район, село Комсомольське; Траса А 253 Вінниця – Житомир, м.Калинівка; Автошлях Хмельницький – Вінниця –Умань, 455 км, Немирівський район; Автошлях Р 101 Могилів-Подільський – Овруч, село Немія Могилів-Подільського району; Автотраса А 267 Хмельницький –Вінниця –Умань, село Кунка Гайсинського району; Автотраса А 267 Хмельницький –Вінниця –Умань, село Краснопілка Гайсинського району; Землі Турбівської селищної ради, смт.Турбів Липовецького району, біля ВАТ "Екологія, комунальне обладнання" (Турбівський машинобудівний завод) ТОВ "Жмеринське підприємство "Експрес", м.Жмеринка.

- високий вміст нафтопродуктів зафіксовано на таких об’єктах: смт.Тростянець, ділянка землі ТОВ "Україна-Т" поле №8, забруднена внаслідок прориву дамби полів фільтрації ДП "Тростянецький спиртовий завод"; ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля", м.Гайсин; Філія "Літинський райавтодор" ДП "Вінницький облавтодор", м.Хмільник.

- підвищений порівняно з ГДК вміст сульфатів, нітратів в ґрунтах спостерігався на таких об’єктах: ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля", м.Гайсин; Траса А 253 Вінниця – Житомир, м.Калинівка; смт.Тростянець, ділянка землі ТОВ "Україна-Т" поле №8, забруднена внаслідок прориву дамби полів фільтрації ДП "Тростянецький спиртовий завод";

- підвищений порівняно з ГДК вміст нітратів в ґрунтах спостерігався на таких об’єктах: Немирівський район, село Вища Кропивна, сільгоспугіддя сільської ради, поле №16; Немирівський район, село Гостинне, СТОВ "Гостинне", резервне сільгоспугіддя села Ведмежа; Бершадський район, село Джулинка, сільгоспугіддя.

За результатами контролю стану ґрунтів за даними обласної санітарно-епідеміологічної служби у 2010 році встановлено, що з 1071 проб, що були відібрані для аналізу на хімічні показники, 117 (10,9%) не відповідали гігієнічним нормативам, у 11,7% відібраних проб встановлено перевищення нормативів по вмісту пестицидів, у 34,8% - по вмісту важких металів. Основними джерелами забруднення ґрунтів пестицидами є виробництво продукції рослинництва (12,9%), застосування пестицидів та мінеральних добрив (25,5%), зберігання токсичних відходів: - на території підприємств (62,5%), місця утримання чи захоронення відходів (полігони,звалища, кар'єри) (24,0%). (див. Додаток 5).

Негативних змін зазнав ґрунтовий покрив Вінниччини під час радіоактивного забруднення Чорнобильської катастрофи. Нині площа забруднення радіонуклідами земель складає біля 2 тис. км² (7,5% від загальної площі області). З них щільність забруднення від 1 до 5 Кі/км² становлять землі площею 1964 км², від 5 до 15 Кі/км² – 36 км². Серед цих радіоактивних земель площа ріллі становить 973 км² із щільністю забруднення 1-5 Кі/км², а 5 км² – 5-15 Кі/км².

До негативних змін структури ґрунтів, їх фізико-хімічних і біологічних властивостей призвели наслідки внесення мінеральних добрив й пестицидів у попередні роки. Вибіркове обстеження сільгоспугідь по районах показали мінімальний вміст нітратів у ґрунті до 0,35 ГДК. У місцях застосування пестицидів з 55 проб в 14 спостерігався підвищений вміст пестицидів. Суттєвими забруднювачами ґрунтів області є важкі метали.

На сьогоднішній день виявлено близько 40 тис. га сільськогосподарських угідь, забруднення, яких цезієм-137 перевищує 1 Кі/км2. Підвищену забрудненість мають сільськогосподарські угіддя 10 районів: Бершадський, Гайсинський, Немирівський, Томашпільський, Тульчинський, Тиврівський, Тростянецький, Чернівецький, Чечельницький, Шаргородський. Сільськогосподарських угідь щільністю забруднення понад 5 Кі/км² в області немає.

Щодо забруднення сільськогосподарських угідь стронцієм-90, то близько 13,5 тис. га ґрунтів області мають щільність забруднення понад 0,15 Кі/км², решта земель мають забруднення в межах 0,02 - 0,15 Кі/км².

У всіх 27 районах області закладено 35 контрольних ділянок для визначення динаміки забруднення радіонуклідами ґрунту і рослин. За результатами лабораторії радіологічних досліджень Вінницького центру “Облдержродючість” на контрольних ділянках, найбільш забрудненими виявились ґрунти: с.Бушинка Тиврівського району щільність забруднення цезієм-137 - Кі/км², стронцієм-90 - 0,461 Кі/км², гама-фон - 47 мкР/год; с.Кунка Гайсинського району щільність забруднення цезієм-137 - 1,54 Кі/км², стронцієм-90 - 0,144 Кі/км², гама-фон - 27 мкР/год; с.Крищенці Тульчинського району щільність забруднення цезієм-137 - 1,09 Кі/км², стронцієм-90 - 0,168 Кі/км², гама-фон - 35 мкР/год; с.Вербка Чечельницького району щільність забруднення цезієм-137 - 1,86 Кі/км², стронцієм-90 - 0,119 Кі/км², гама-фон - 29 мкР/год.

В цілому на контрольних ділянках в останні роки досліджень спостерігається стабілізація гама-фону та тенденція до зменшення забруднення ґрунту радіонуклідами. По ступеню забруднення цезієм - 137 та стронцієм - 90 вони відносяться до 4 зони (зони посиленого радіологічного контролю), села Крищенці та Бушинка за стронцієм-90 відносяться до 3 зони (зони гарантованого добровільного відселення).

Деградація ґрунтів

Основним критерієм оцінки екологічного стану сільськогосподарських угідь є рівень родючості ґрунтів, як основа функціонування цієї категорії земель. Важливим показником рівня родючості ґрунтів є вміст гумусу, середній вміст якого в ґрунтах області станом на 01.01.2008 року становить 2,7%, в порівнянні з аналогічними показниками обстеження площ в 1995 році, вміст гумусу зменшився на 0,06%. Найвищий вміст його мають ґрунти Хмельницького (4,1%), Липовецького (3,9%), Калинівського (3,5%), Ямпільського (3,3%) районів; найнижчий — Літинський (1,8%), Барський (1,8%), Шаргородський (1,8%), Тиврівський, Муровано-Куриловецький (1,9%) райони. Вагомою причиною зниження родючості ґрунтів є незбалансоване внесення добрив, не дотримання комплексу агротехнічних заходів.

Площа малопродуктивних та деградованих земель області становить біля 741 тис.га, ріллі, з них слабозмиті ґрунти – 511 тис.га, середньозмиті ґрунти – 82 тис.га, сильнозмиті ґрунти – 5,7 тис.га. Із загальної площі земель, що зазнають ерозійних процесів, 256,3 тис.га ріллі із крутизною схилу 2-30. Розміщення орних земель по схилах від 2 до 7 градусів становить 575,7 тис.га, більше 70 - 20,5 тис.га. Значної шкоди сільськогосподарським угіддям, в основному орним землям, наносить водна ерозія ґрунтів, внаслідок чого 39% орних земель тією чи іншою мірою зазнають впливу площинної ерозії.

В області 1729,3 тис.га малопродуктивної та деградованої ріллі. Вінницька область за всю історію землеробства втратила 140,6 тисяч умовних гектарів сільськогосподарських угідь, в тому числі біля 103 тисяч умовних гектарів ріллі. Для відновлення втраченої за ці роки родючості 1 га еродованої ріллі необхідно внести біля 1000 т гною, 9,0 т аміачної селітри, 17,1 т простого суперфосфату і майже 80,0 т калійної солі. В результаті водної ерозії щорічно в області втрачається 5,9 млн. т ґрунту, який містить 153,5 тис. т гумусу, 8,8 тис. т азоту, 8,1 тис. т фосфору і 81,9 тис. т калію.

Загальна кількість зсувів на території Вінницької області станом на 01.01.2009 року становить 339, площа зсувів - 1654,8 га, зсувами уражено 0,06% території області. За результатами спостережень, виконаних в 2009 році, встановлено, що всі обстежені зсуви знаходились в фазі стабілізації.