Екологічні аспекти зрошення та осушення земель

У Вінницькій області площа зрошувальних земель з побудованою на ній інженерною інфраструктурою становить 23,8 тис.га та 57 тис.га осушувальних земель. Основними чинниками, що впливають на стан меліорованих земель є атмосферні опади, температурний режим повітря, гідрогеологічні параметри та технічний стан осушувальних систем. Площа перезволожених земель області з рівнем ґрунтових вод до 0,5 м змінювались від 900 га у 2002 році до 5200 га у 2006 році. Значні коливання площ перезволожених земель зумовлені кліматичними чинниками. Крім того, в останні роки спостерігається тенденція до погіршення технічного стану внутрішньогосподарської осушувальної мережі при підтримці в задовільному стані міжгосподарської. При теперішньому технічному стані внутрішньогосподарської мережі при водності року 5% забезпеченості кількість перезволожених земель складе 7,5-8,0 тис.га. Найбільше перезволожених земель на осушувальних землях знаходиться у Літинському районі (від 400 га у 2002 році до 2000 га у 2006).

На зрошувальних землях рівні ґрунтових вод залягають на глибині 3-5 мі більше 5 м і обґрунтовані поливи не приведуть до їх підвищення.

Аналізуючи дані кислотного обстеження, встановлено, що основна площа осушувальних земель відноситься до лужних – 61%, 28% - до нейтральних та 11% - до кислих. За роки обстеження (з 2001 року) суттєвих змін не виявлено, лише на системах заплавного типу помітне незначне збільшення площ кислотного типу. Підвищення кислотності спостерігалось на осушувальних системах "Заплава р.Згар" Вінницького, Калинівського та Літинського районів, в понижених ділянках осушувальних систем "Стрижавка" та осушувальних систем "Кожухів-Іванівці". Без проведення заходів з покращення меліоративного стану земель за кислотними показниками в подальшому прогнозується збільшення площ кислих ґрунтів на системах заплавного типу.

В пробах ґрунтів, що відбираються на меліорованих землях, перевищення вмісту солей не виявлялись, процесів засолення і осолонцювання не спостерігається. За роки спостережень тенденція збільшення вмісту солей не відмічається.

За результатами вимірювання якості поверхневих та дренажних вод на осушувальних системах вміст сполук в загальному не перевищують встановлені нормативи. Окремі випадки перевищення гранично допустимих концентрацій для магнію, сульфатів та нітритів не є постійними і викликані конкретними забруднювачами, тенденції до забруднення не відмічається. Так, перевищення гранично допустимих концентрацій спостерігалось в водах осушувальних систем "Заплава р.Бугер", "Заплава р.Снивода", "Кустівці", "Кожухів-Іванівці" – за вмістом магнію; "Заплава р.Снивода", "Кустівці", "Кожухів-Іванівці" – сульфатів; "Заплава р.Снивода", "Кустівці" – за вмістом нітратів.

У поливних водах, що відбираються на водозаборах, спостерігається підвищений вміст гідрокарбонатів у всіх джерелах, крім р.Дністер.

За результатами багаторічних спостережень встановлено, що підтоплення населених пунктів та орних немеліорованих земель з меліорацією земель не пов'язано і залежить від кліматичних факторів.

Внаслідок меліоративних заходів на території Вінницької області, що здійснювались в області протягом останніх 20 років без врахування екологічних вимог, відбулось поглиблення русел річок і рівчаків, внаслідок чого знизились рівні ґрунтових вод та відбулось знищення боліт (на меліорованих землях болотні рослинні асоціації замінені штучними посівами злакових, кормових культур, також, непоодинокі випадки, коли болота після осушення перетворюються в пустирі з переважання осото-будякових угруповань). Загальна довжина осушувальних каналів у верхів'ях басейнів лівих приток Дністра, Південного Бугу, Росі більша річкової в 1,7-2 рази. Загальна мінералізація річкових і дренажних вод меліорованих басейнів підвищилась на 32-38%.

Лише за останніх 20 років площі зрошених й осушених земель зросла на 40-45 тис.га.

У випадку сірих лісових ґрунтів та особливо чорноземів за 3-5 років поливу при недотриманні строків та норм поливу призводить до замулення проміжків між структурними частинками ґрунту, їх ущільнення та утворенню поверхневої кірки.

Для поліпшення ситуації необхідно провести повну реконструкцію зрошувальної мережі, а також реконструкцію та відновлення споруд з осушення земель, не порушуючи екологічного стану агроландшафтів. Необхідно здійснити перехід до системи малого зрошення, провести екологізацію норм, засобів і термінів поливу, забезпечити контроль якості води, для використання для поливу воду з мінералізацією не більше 0,51г/дм³.

Також, дві третини ґрунтів області характеризуються підвищеною кислотністю, тому є необхідність проведення хімічної меліорації для розкислення ґрунтів.

У 2010 році проведено вапнування 16,8 тис.га ґрунтів, внесено вапнякових матеріалів 101,1 тис.т. Найбільше провапнованих у 2010 році ґрунтів знаходилось у Томашпільському (2,8 тис.га), Гайсинському (2,8), Тростянецькому (1,7), Тульчинському (1,4) та Жмеринському районах (1,2); найбільше внесено вапнякових матеріалів Томашпільському (16,1тис.т), Гайсинському (15,3) та Тульчинському район (13,1).

Тенденції в тваринництві

Станом на 1 січня 2011 року в господарствах області нараховувалось великої рогатої худоби 317 тис. голів, у тому числі корів – 179 тис. голів, свиней – 440 тис. голів, овець та кіз – 38 тис. голів, птиці – 10 млн. голів. В порівнянні з попереднім роком збільшилася на 15% чисельність птиці, свиней – на 4%, а поголів'я ВРХ зменшилося на 9%, в т.ч. корів ­– на 3%, овець та кіз – на 3%. За січень–грудень 2010р в цілому по області реалізовано 96 тис.тонн худоби та птиці на забій у живій вазі (більше попереднього року на 2%), яєць – 798 млн.штук (на 12%), вироблено 836 тис.тонн молока (менше на 0,7%). У сільськогосподарських підприємствах всіх форм господарюванняпорівняно з 1 січня 2010р. відмічається збільшення чисельності птиці на 32%, поголів’я свиней­ – на 9%. Проте, зменшилась чисельність великої рогатої худоби на 6%, в т.ч. корів – на 2%.

Аграрні підприємства збільшили проти січня–грудня 2009 року виробництво м'яса (реалізацію худоби та птиці на забій) на 5% і становило 35 тис.тонн живої ваги, молока – на 0,3% (140 тис.тонн), яєць – на 25% (290 млн. штук). У сільськогосподарських підприємствах порівняно з відповідним періодом минулого року збільшився середній надій молока від однієї корови на 21 кілограм, або на 0,5% і становив 4090 кг. Найвищий надій молока досягнуто в сільгосппідприємствах Томашпільського (5688 кг), Крижопільського (5634 кг) та Ямпільського (5518 кг) районів. Зросло, проти минулого року, надходження яєць в середньому від однієї курки- несучки на 17 шт., або на 6% і склало 304 штуки. Середньодобовий приріст великої рогатої худоби з попереднім роком знизився на 3% і становив 488 грамів, овець та кіз – на 8% (47 грамів), хоча приріст свиней залишився на рівні минулого року.

мал. 11.3 Станом на 1 січня 2011 року в господарствах області нараховувалось 179 тис. голів корів

 

У господарствах населення за січень–грудень 2010р. проти минулого року збільшилось виробництво яєць на 6%, реалізація худоби та птиці на забій в живій вазі – на 0,3%, проте виробництво молока знизилось на 0,9%. Чисельність поголів'я худоби та птиці, що утримується в господарствах населення, проти 1 січня 2010р. зросла: птиці – на 10%, свиней – на 2%. Проте, скоротилось поголів'я великої рогатої худоби на 10%, в т.ч. корів – на 3%, овець та кіз – на 4%.

Розвиток тваринництва та утримування великого поголів'я худоби та птиці призводить до утворення значної кількість відходів. Так, у 2010 році утворилось тваринних екскрементів та гною – 31,7 тис.т. Бродіння та розклад органічних відходів призводить до утворення газоподібних сполук, що забруднюють атмосферне повітря, в тому числі аміаку та метану (парниковий газ). Викиди аміаку від тваринництва складає порядку 16 тис.тонн на рік (згідно оцінки до програми EMEP), і це основне джерело викидів аміаку у області. Метан також утворюється при кишковій ферментації у сільськогосподарських тварин.