Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів

На сьогоднішній день одним з найзначніших заходів із скорочення обсягів викидів парникових газів під час спалювання в котлоагрегатах, а також впровадження енергозберігаючих технологій є виконання комплексу робіт з впровадження на ВП Ладижинська ТЕС ВАТ "Західенерго", яка є найбільшим джерелом викидів регіону, українсько-нідерландського проекту "Енергозбереження та зменшення викидів діоксиду вуглецю на теплових електростанціях України" на основі Кіотського протоколу.

Широкий ряд заходів втілено і у сфері переробки органічних відходів, так, започатковано виробництво біопалива з відходів харчової промисловості (наприклад, на Барському спиртзаводі). Також, організовано переробку стічних вод (сироватки) з виробництвом лактози на молокозаводах області (Вапнярський, Томашпільський молокозаводи). Широко використовуються органічні відходи виробництва як паливо для отримання теплової енергії. Установки для спалювання лушпиння соняшнику встановлено на ПАТ "Вінницяолієжиркомбінат", на фірмі "Барлінек" – установка по спалюванню тирси, тощо.

На Вінниччині створюються підприємства з виробництва паливних гранул з відходів деревини або сільськогосподарських відходів (цех у с. Журавне Літинського району організовано гранулювання тирси та лушпиння соняшника, а у с.Бубнівка Гайсинського району – гранулювання соломи).

Відповідно до угоди між Вінницькою міськрадою та німецькою компанією HAASE проведено роботи з облаштування газодобувних свердловин на полігоні твердих побутових відходів м.Вінниця та проведено дослідну відкачку метану з тіла полігону з метою визначення його якості, можливих обсягів видобутку та перспективою виробництва з нього електроенергії. З Заплановане дослідження і інших полігонів ТПВ по області.

Проблемою для області, що стримує запровадженню Кіотських механізмів, є те, що інвестори, як правило, шукають достатньо великі об'єми викидів і треба докласти певних зусиль, щоб набрати ту мінімальну квоту, яка змогла би зацікавити потенційного інвестора.

Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів

Протягом 2010 року фактичні викиди парникових газів склали – 6004,2 тис.т (у 2009 році – 47869 тис.т), в т.ч. метан – 17,7 тис.т (у 2009 – 12,1 тис.т), діоксид вуглецю – 5986,4 тис.т (у 2009 – 4999,5 тис.т).

Політика у сфері адаптації до зміни клімату

У 2009 році було розроблений План заходів з пом'якшення наслідків змін клімату у Вінницькій області, в якому передбачені впровадження енергозберігаючих технологій, виробництво біопалива (в т.ч., з відходів), виведення з обробітку малопродуктивних земель та наступного залуження або заліснення, відновлення роботи малих ГЕС. Також, в області впроваджуються заходи із скорочення викидів парникових газів за окремими галузевими програмами.

Заходи з пом'якшення наслідків змін клімату впроваджуються в області вже протягом декількох років, основними напрямками серед таких заходів є зменшення викидів парникових газів у теплоенергетичних установках, впровадження енергозберігаючих технологій, виробництво біодизелю, утилізація органічних відходів, у тому числі побутових, виведення з обробітку деградованих та малопродуктивних земель, створення нових лісових насаджень та підвищення лісистості регіону до обґрунтованого рівня.

У Вінницькій області прийнято Регіональну програму використання коштів на освоєння земель для сільськогосподарських та лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь і охорони земель на 2010 – 2010 роки, якою передбачено проведення консервації малопродуктивних земель площею 3,0 тис.га. Крім того, заходи із заліснення входять і до Регіональної програми охорони навколишнього природного середовища. Так, у 2010 році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на проведення робіт із заліснення деградованих та малопродуктивних земель було виділено 17797,1тис.грн.

На Вінниччині розпочато реалізацію проектів з розвитку альтернативної енергетики. Так, на Гніванському шиноремонтному заводі введено в експлуатацію експериментальну фотогальванічну електростанцію загальною потужністю 35 кВт на даху виробничого приміщення заводу. Загальна вартість проекту становить 1 мільйон 150 тисяч гривень. Фотоелектричні системи є винятково безпечними для навколишнього середовища, їх функціонування не продукує жодних викидів, таких як вуглекислий газ, а утилізація старих фотоелектричних модулів здійснюється за простою та ефективною технологією.

Найбільш перспективними є заходи з виробництва біогазу з відходів сільськогосподарських підприємств та підприємств харчової галузі, оскільки в області заплановано розвиток тваринництва; впровадження технологій рекуперації теплової енергії стічних вод в комунальному господарстві; поліпшення малопродуктивних земель шляхом їх виведення з обробітку та наступного залуження або заліснення, а також збільшення площі лісів області до обґрунтованого рівня. Також, для області є перспективним проведення заходів з енергозбереження та скорочення викидів вуглекислого газу на Ладижинський ТЕС та підприємствах, що виробляють та постачають тепло населенню. Джерелами фінансування даних заходів частково можуть бути кошти Державного бюджету згідно існуючих галузевих програм, а також місцевих бюджетів, що передбачені на соціально-економічний розвиток та природоохоронні заходи.

 

Стан водних ресурсів

Водні ресурси та їх використання

Загальна характеристика

Гідрографічна мережа Вінниччини представлена річковими системами Південного Бугу, Дністра і Дніпра.

Басейн Південного Бугу займає 62% території області (16,4 тис.км²), густота річкової мережі цього басейну становить 0,43/км². Середні річки: Соб та Гірський Тікич (початок).

Басейн Дністра займає 28% території області (7,5 тис.км²), густота річкової мережі басейну становить 0,41/км². Середня річка: Мурафа.

Басейн Дніпра представлений середньою річкою Рось з притоками, займає 10% території області, густота річкової мережі басейну становить 0,48/км².

Всього на території області нараховується 3600 річок і струмків загальною довжиною 11800 км. В межах вінницької області протікає 2 великих річки: Південний Буг (довжина 806 км, в межах області – 352 км) та Дністер (довжина 1352 км, в межах області – 166 км); 4 середніх річки: Соб (довжина 115 км, в межах області – 115 км), Мурафа (довжина 163 км, повністю в межах), Рось (довжина 346 км, в межах області – 58 км) та р.Гірський Тікич (довжина 167 км, в межах області – 11 км).

На території області протікають 226 річок завдовжки понад 10 км кожна. Вони належать до басейнів Південного Бугу (Згар, Рів, Дохна, Соб, Савранка), Дністра (Мурафа, Лядова, Марківка, Русава, Немія) та Дніпра (Рось, Гнилоп’ять, Гуйва).

Малі річки формують водний потенціал місцевого стоку на 60%. Малих річок на Вінниччини довжиною понад 10 км – 226, їх загальна довжина становить 4535 км. Малих річок (струмків, водотоків) довжиною менше 10 км є 3368 загальною довжиною 6400 км.

В межах області 65 водосховищ, загальною площею водного дзеркала 11167 га та загальним об'ємом 282,6 млн. м³; найбільше Ладижинське водосховище (2,2 тис.га), 4033 ставків загальною площею водного дзеркала біля 20552 га, з них 1432 знаходяться в оренді.

р.Південний Буг. Довжина 857 км, площа басейну 80000 км². Бере початок на Подільській височині. У верхів’ї на території Хмельницької і Вінницької області річка тече заболоченою долиною завширшки до 1,5 км, схили пологі, подекуди залісені, висотою 3-15 м. Річище завширшки 10-15 м, глибини 0,2-2,5 м, швидкість течії невелика. Густота річкової сітки становить пересічно 0,35 км/км². Живлення мішане, з переважанням снігового (50% у верхній частині). Пересічна мінералізація води у верхній течії 300-500 мг/дм³. Південний Буг має велике народно-господарське значення. Його воду використовують для зрошення, промислового і комунального водопостачання. На ньому споруджено 13 невеликих ГЕС, ряд водосховищ. Розвинуто рибництво, берега річки використовують для рекреаційних цілей.

Притоки Південного Бугу. Водна система басейну Південного Бугу в межах області займає близько 70 % її території і представлена річками Дохна, Згар, Рів, Соб, Савранка.

р.Дохна. Річка протікає у Крижопільському, Тростянецькому, Чечельницькому та Бершадському районах Вінницької області, права притока Південного Бугу. Довжина 74 км, площа басейну 1280 км². Долина трапецієвидна, у верхів’ї її ширина 0,5-0,6 км, біля м.Бершадь – 3,5 км. Заплава переважно заболочена, завширшки до 200 м. Річище звивисте, шириною 2-4 м, у пониззі – до 10 м. Глибини пересічно 1 м. Похил річки 1,1 м/км. Живлення мішане, з переважанням снігового. Стік зарегульований ставками та водосховищами. Воду використовують для технічного водопостачання, зрошення і рибництва. У пониззі береги річки залужені і залісенні.

р.Згар. Протікає на території Хмельницької (Дерожнянський і Летичівський райони) і Вінницької областей (Літинський, Жмеринський, Калинівський райони) і є правою притокою Південного Бугу. Довжина річки 95 км, площа басейну 1170 км². Долина трапецієвидна, шириною до 4 км, глибиною до 30 м. Заплава двустороння. У верхів’ї заболочена, завширшки від 50-150 м до 1,5-2 км. Річище слабозвивисте, пересічна ширина 5-10 м, максимальна – до 40 м. Глибина річки 0,5-1,5 м, максимальна – 5 м. Похил річки 0,91 м/км. Живлення мішане. Стік зарегульований водосховищами і ставками. Воду використвоують для водопостачання. Зрошення; створені окремі рибні господарства.

р.Рів. Протікає на територіях Хмельницької (Віньковицький і Деражнянський райони) і Вінницької областей (Барський і Жмеринський райони) і є правою притокою Південного Бугу. Довжина річки 104 км, площа басейну 1160 км². Тече Подільською височиною. Долина V-подібна, слабозвивиста; ширина її переважно 0,7-1,3 км, найбільша (до 3 км) в районі м.Бар. Глибина долини змінюється від 5-10 м до 20-35 м і більше. Річище звивисте, подекуди порожисте. На окремих ділянках р.Рів пересихає, тут споруджено Барське водосховище. Похил річки 0,82 м/км. Живлення мішане, з переважанням снігового. Воду використовують для господарсько-побутових потреб, зрошення і рибництва.

р.Соб – річка протікає у Липовецькому, Іллінецькому, Гайсинському та Тростянецькому районах Вінницької області (гирло), ліва притока Південного Бугу. Довжина річки 115 км, площа басейну 2840 км². Долина завширшки до 1,5-3 км, схили переважно пологі, на окремих ділянках круті, є виходи кристалічних порід. Заплава двостороння. Вкрита лучною рослинністю, її ширина від 100 до 500 м. Річище помірно звивисте, розгалужене, переважна ширина 15-20 м, у пониззі подекуди до 100 м. Глибина від 0,2 до 3 м. Дно піщане, замулене. Похил річки 1 м/км. Живлення дощове і снігове. У заплаві Собу споруджені численні ставки. Воду використовують для промислового і сільськогосподарського водопостачання, рибництва.

р.Савранка – річка протікає по територіях Піщанського і Чечельницького районів Вінницької області, права притока Південного Бугу. Довжина 97 км, площа басейну 1770 км². Долина у верхів’ї V-подібна, ширина 0,5-1 км. Нижче трапецієвидна, ширина – 3-4 км. Заплава місцями заболочена, завширшки до 200 м. Річище слабозвивисте. Похил річки 1,5 м/км. Живлення мішане, з переважанням снігового.

р.Дністер. Середня течія Дністра (від с.Нижнів до м.Могилів-Подільського) тече Подільською височиною. Тут долина річки звужується і поглиблюється, подекуди набуваючи каньйоноподібної форми (шириною 0,4-1,5 км, глибиною до 100-120 м). Річище тут дуже звивисте, є пороги. Головними притоками середньої течії Дністра, які протікають на території Вінницької області, є Мурафа, Лядова, Русава, Марківка. Живлення середнього Дністра мішане з переважанням снігового. Пересічна мінералізація води 300-500 мг/дм³. Ділянка середнього Дністра має велике народно-господарське значення. На ньому споруджено Дністровський гідровузол. Річки тут судноплавні. Велике значення мають води річки для зрошення. Долина середньої частини Дністра – важливий рекреаційний район.

Водна система середньої частини басейну Дністра, в даному звіті, представлена річками Лядова, Мурафа і Русава.

р.Лядова – річка переважно протікає по території Вінницької області і є лівою притокою Дністра. Довжина 93 км, площа басейну 748 км². Бере початок з джерел у заболоченій улоговині біля с.Дашківці. Долина V-подібна, у верхів’ї ширина її переважно 1-3 км, нижче ширина долини становить 1,5-2 км. Заплава двостороння, завширшки від 30 до 700 м. Річище у верхів’ї слабо розгалужене, подекуди губиться у заболоченій заплаві. Нижче Лядова зарегульована ставками і водосховищами; на окремих ділянках влітку пересихає. Ширина річки 5-10 м, найбільша – 22 м, глибина до 1-1,2 м. Похил річки 2,5 м/км. Живлення снігове і дощове. Воду річки використовують для промислового водопостачання, зрошення і рибництва.

р.Мурафа – ліва притока Дністра, протікає цілком по територіях 5 районів Вінницької області. Довжина 163 км, площа басейну 2410 км². Бере початок з джерел на Подільській височині, поблизу с.Затоки. долина у верхній течії неясно виражена з пологими схилами; нижче V-подібна, з крутими, розчленованими схилами. Глибина долини у пониззі до 80-120 м, ширина 1-1,5 км. Заплава двостороння, у верхній течії заболочена. Ширина у верхів’ї 50-120 м, у середині і нижній течії – 200-600 м. Річище у верхній частині слабозвивисте, замулене, нижче кам’янисте, є пороги. Ширина річки 15-20 м (найбільша 58 м), глибина на порожистих ділянках 0,1-0,5 м, на плесах – 1,5-3,5 м. Похил річки 1,6 м/км. На річці споруджено ГЕС. Воду використовують для водопостачання, зрошення та рибництва.

мал.4.2. Краєвид р.Мурафа (ліва притока р.Дністер)

р.Русава – річка протікає у Томашпільському і Ямпільському районах області, ліва притока Дністра. Довжина 78 км, площа басейну 991 км². Бере початок біля с.Олександрівка, тече Подільською височиною. Долина V-подібна, ширина від 0,5 до 2,1 км. Схили помірно круті, на окремих ділянках терасовані. Заплава двостороння, пересічна ширина 300 м. Річище звивисте, на окремих ділянках обваловане, ширина його до 30 м. Похил річки 2,9 м/км. Живлення мішане з переважанням снігового. Споруджено водосховище. Воду річки використовують для господарсько-побутових потреб.

Басейн Дніпра представлено витоками двох притоків Рось (І порядку) і Гнилоп’ять (ІІ порядку).

р.Гнилоп’ять. Довжина річки 99 км, площа басейну 1312 км². Долина у верхів’ї заболочена, ширина до 3 км, глибина до 30 м. Річище звивисте, ширина до 20 м. Глибини річки до 15 м. Похил річки 1,1 м/км. Живлення річки мішане з переважанням снігового. Використовується для питного і технічного водопостачання, а також як водоприймач осушувальних систем. В межах області довжина близько 29 км (29 %), площа 439 км² (33,5 %).

р.Рось – права притока Дніпра. Довжина 346 км, площа басейну 12600 км². Бере початок з джерел поблизу с.Ординці Погребищенського району в межах Придніпровської височини. Похил річки дуже значний 0,61 м/км. Живлення мішане. Воду використовують для водопостачання. Русло річки звивисте, в районі м.Погребище річкова долина не широка, частково розорана і використовується під городні культури. Русло завширшки 2-4 м, дуже мілководне (20-30 см) і дуже занесене змитим ґрунтом. На Рось, нижче Погребища, помітко впливають стоки цього міста. Річка завширшки 3-4 м, має каламутну воду.