Критерії оцінювання знань та система нарахування балів.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Критерії оцінювання знань та система нарахування балів.



Оцінка з дисципліни ”Історія України” складається із визначення рівня наступних знань та вмінь студентів: а) засвоєння основних політичних і соціально-економічних подій і фактів, розуміння їх передумов, причин, наслідків й особливостей; б) здатності до встановлення причинно-наслідкових зв'язків історичних процесів, аналізу, порівнянню зі спорідненими процесами у загальноєвропейському контексті, визначення їхньої значимості з позиції загальнолюдських цінностей; в) критичної оцінки історичних фактів та діяльності осіб на основі альтернативних поглядів на проблеми; д) толерантного ставлення до протилежних думок та аргументованого обстоювання власних поглядів на історичні події, факти, персоналії, е) застосування набутих знань в оцінюванні подій сьогодення та у власній громадській діяльності.

На лекціях, які студенти мають відвідувати обов’язково, виявляються їх вміння складати конспекти, плани, тези і т.п. За пропуск лекції без поважних причин знімається 1 бал.

На семінарських заняттях здійснюється перевірка засвоєння та розуміння певних тем курсу, якості самостійного опрацювання визначених проблем, здатності публічно їх представити (презентувати) тощо. Одночасно студенти демонструють такі вміння, як самостійність мислення, загальний інтелектуальний потенціал, навички аналізу та культури полеміки.

Визначення рівня знань і залежить від того, як студент будує свій виступ – у проблемному чи в інформаційному плані, чи вміє узагальнювати, систематизувати, порівнювати і аналізувати історичні факти, користуватися науковою термінологією, зіставляти і критично аналізувати інформацію з різних джерел. (документів, наукової літератури, періодичної преси тощо). Оцінка підвищується, якщо студент на основі опрацьованої літератури включає у відповідь додаткові повідомлення, висловлює власну точку зору. Відповідними балами оцінюється активність студентів у обговоренні питань.

Наприклад, максимальна кількість балів, що може набрати кожний студент при вивченні курсу історії України (його рейтинг), складає 100 балів. Загальна сума рейтингових балів визначається за наступною схемою: виступ на семінарі оцінюється до 5 балів. Найвищу оцінку отримують ті студенти, які володіють категоріальним апаратом, логікою, точністю викладу матеріалу тощо. За доповнення, уточнення, виправлення, які свідчать про старанне та якісне опрацювання літератури і можуть бути предметом дискусії – нараховується 2 бали; за додатковий виступ із проблемно-пошуковим повідомленням – до 4 балів; за використання не лише рекомендованої а й додаткової літератури нараховується по1 балу за кожне значне джерело. Посередні та незадовільні виступи не оцінюються зовсім. Підсумкові підрахунки дозволяють визначити рейтинг кожного студента на семінарських заняттях. Проте він може бути й негативним (мінусовим), якщо студент мав двійки на семінарах та пропуски занять без поважних причин.

Наповнення рейтингу відбувається також на основі суми балів, отриманих студентами за написання навчальних рефератів, студентських наукових робіт, рецензій на реферати однокурсників, за виконання завдань підвищеної складності , участь в історичних олімпіадах, вікторинах, конкурсах тощо. Реферат пишеться кожним студентом не рідше одного разу при вивченні курсу. При цьому враховуються ґрунтовність викладу, наявність аналізу та узагальнень, власних суджень, якість наукового апарату.

До рефератів підвищеної складності відносяться ті, що характеризуються проблемністю, аналізом причинно-наслідкових зв’язків та наявністю власних суджень студента, мають логічну структуру та підготовлені за власно складеним студентом списком літератури. Реферати середньої складності передбачають аналіз фактів на основі літератури, зазначеної викладачем, систематизованість викладення матеріалу, вміння обстояти точку зору авторів, якщо студент погоджується з нею. Найнижче оцінюються роботи, що свідчать лише про інформативний рівень знань студентів.

Реферативні виступи студентів виявляють не тільки їх знання, а й навички праці з літературними джерелами, вміння логічно, послідовно викладати матеріал і робити узагальнюючі висновки, розкривають методи доведення власного погляду на історичну проблему. Зараховуються лише реферати, що відповідають визначеним вимогам: «відмінно» – 10 балів, «добре» – 8 балів, «задовільно» – 4 бали, «незадовільно» – 0 балів.

 

При оцінюванні самостійної роботи особлива увага приділяється вмінням студентів орієнтуватися серед наукової літератури, користуватися довідниками, енциклопедіями, періодикою, а також наявності у них практичних навичок з написання анотацій, резюме, оформлення цитат, складання тез, планів, конспектування матеріалу, що опрацьовується.

Оцінка наукової роботи студентів передусім враховує рівень їх загального інтелекту та навичок пошуково-дослідницької роботи. За участь в університетських, обласних і республіканських наукових студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах нараховуються додаткові бали, а саме:

ü підготовка наукової роботи та виступ з доповіддю (повідомленням) на науково-теоретичній студентській конференції ПУСКУ оцінюються від 15 до 20 балів;

ü за отримання призового місця на конкурсі студентських наукових робіт університету – нараховується до 20 балів, за відзначення наукової роботи студента на конференції обласного рівня – 20-25 балів, участь у республіканській студентській конференції оцінюється у 30 балів;

ü за активну та результативну участь студента у роботі наукового гуртка (підготовку конференцій, круглих столів, усних журналів, диспутів,) йому нараховується від 10 до 15 балів за кожний захід;

ü за пошукову роботу з наданням письмового звіту про її результати – від 10 до 20 балів;

ü публікації в періодичних та наукових виданнях оцінюються від 15 до 20 балів;

ü за виготовлення навчально-наочних таблиць, схем, діаграм тощо нараховується до 10 балів.

Виходячи з того, що вивчення вітчизняної історії передбачає значну виховну направленість, при визначенні підсумкового рейтингу студентів враховується участь у науково-пошуковій роботі з краєзнавства, заходах студентського клубу «Берегиня» і т.п. за даний вид роботи студент може отримати від 5 до 15 балів.

Критерії оцінювання рівня навчальних досягнень студентів з дисципліни визначаються наступним чином:

Оцінка «відмінно” засвідчує високий рівень знань і ставиться за умови повного виконання студентом вимог навчальної програми; глибокого засвоєння матеріалу, проблемного викладу питань, що розглядаються; здатності оперувати набутими знаннями для розв’язання нових навчальних проблем, презентувати власну інтерпретацію (версію, розуміння, оцінку) історичних подій, використовуючи різні джерела інформації.

Оцінка «добре» (достатній рівень знань) передбачає засвоєння студентом усього навчального матеріалу, здатність до загального аналізу історичних і суспільно-політичних подій та фактів; визначення категорій та понять з незначними помилками; уміння давати обґрунтовані, послідовні відповіді, але з окремими порушеннями логіки та повноти викладу, опрацювання основної літератури до всіх тем курсу.

Оцінка «задовільно» визначає елементарний рівень знань і ставиться при виконанні студентом основних вимог навчальної програми; засвоєнні головних положень програмного матеріалу та здатності орієнтуватись у визначенні категорій й понять; неповному висвітленні питання при певному порушенні логіки викладання та аргументованості; поверховому ознайомленні з основною літературою.

«Незадовільно» студент отримує в разі невиконання вимог навчальної програми й слабкої обізнаності з навчальним матеріалом; невміння визначати категорії та поняття; відсутності сталих навичок аналізу історичних і соціально-економічних процесів; відмови від відповіді на семінарських заняттях.

Загальну підсумкову оцінку студент одержує шляхом складання всіх набраних балів з дисципліни за роботу протягом семестру згідно з рейтинговими нормативами.

Переведення 100-бальної шкали оцінювання у 4-х бальну за результатами поточного контролю здійснюється за такими критеріями:

оцінка ”відмінно” – 85-100 балів;

оцінка ”добре” – 65-84 балів;

оцінка ”задовільно” – 35-64 балів;

оцінка ”незадовільно” – 30 і менше балів.

Студенти, які не виконали встановлених нормативів (отримали менше 50 балів), вважаються такими, що мають академічну заборгованість. Вони можуть ліквідувати її, склавши екзамен. Студенти, що за підсумками поточного контролю отримали 20 і менше балів до іспиту не допускаються.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.237.16.210 (0.02 с.)