Національна інноваційна система. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Національна інноваційна система.



7. Підсистеми НІС включають підсистеми:

1) державного регулювання, освіти, генерації знань, інноваційної інфраструктури, виробництва;

2) державного регулювання, освіти, генерації знань, інноваційної інфраструктури;

3) державного регулювання, генерації знань, інноваційної інфраструктури, виробництва;

4) державного регулювання, освіти, інноваційної інфраструктури, виробництва.

8. Що належить до джерел інноваційних можливостей?

1) демографічні зміни, несподівані для фірми чи галузі події;

2) інновація внаслідок потреби технологічного процесу;

3) всі відповіді вірні.

9. Інноваційна структура може бути позбавлена статусу шляхом:

1) виключення її з Єдиного державного реєстру;

2) виключення її з Державного реєстру інноваційних структур;

3) ліквідації.

10. Форми інноваційних процесів

1) просте відтворення, складне відтворення;

2) просте відтворення, розширене відтворення;

3) просте відтворення, комплексне відтворення.

 


Завдання № 21

Завдання 1.

1. Дайте оцінку інноваційної активності в Україні.

Інноваційна активність в Україні характеризується даними, наведеними в табл. 1. Аналізуючи наведені циф­ри, спостерігається скорочення кількості під­приємств, що займалися інноваціями з 18 % у 2000 р. до 13,8 % у 2010. Слід зазначити, що пи­тома вага досліджень і розробок у загальній сумі витрат скоротилася з 15,1 % до 12,4 %. Витрати на придбання нових технологій також скороти­лися з 4,1% до 1,8% у відповідні роки.

Незважаючи на те, що загальна сума витрат на інноваційну діяльність зросла у 2010 р. по відношенню до 2000 р. у 4,6 рази, част­ка залучених власних коштів підприємств ско­ротилася з 79,6 % до 59,4 %. Значною мірою зросли кошти іноземних інвесторів: з 7,8 % до 30 %. Це підтверджується і тим фактом, що участь держави у фінансуванні інноваційної діяльності є дуже низькою, хоча й збільшилася з 0,4% у 2000 р. до 1,1 % у 2010 р.

Також просліджується зниження питомої ваги реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової з 7,1 % у 2000 р. до 3,8 % у 2010 р.: при тому, що її значення у ціновому ви­ражанні зростає, це відбувається за рахунок збільшення індексу цін виробників промислової продукції, що доводить екстенсивність розвитку промисловості та низьку інноваційну активность підприємств в Україні. На користь цієї думки свідчить і той факт, що середній темп збільшен­ня загальної суми витрат на інноваційну діяль­ність з 2000 по 2009 р. складав 22,4 %, у той часяк середній темп росту обсягу реалізованої про­мислової інноваційної продукції лише 14,8 %.

  Питома вага підп­риємств, що займа­лися інно­ваціями, % Загаль­на сума витрат У тому числі за напрямами
дослі­дження і розробки у тому числі прид­бання нових техноло­гій підготовка виробницт­ва для впро­вадження інновацій придбання машин та обладнання, які пов’язані з упрова­дженням інновацій інші витрати
внутрі­шні НДР зовні­шні НДР
  18,0 1760,1 266,2 X X 72,8 163,9 1074,5 182,7
  16,5 1979,4 171,4 X X   183,8 1249,4 249,8
  18,0 3018,3 270,1 X X 149,7 325,2 1865,6 407,7
  15,1 3059,8 312,9 X X 95,9 527,3 1873,7 250.0
  13,7 4534,6 445,3 X X 143,5 808,5 2717,5 419,8
  11,9 5751,6 612,3 X X 243,4 991,7 3149,6 754,6
  11,2 6160,0 992,9 X X 159,5 954,7 3489,2 563,7
  14,2 10850,9 986,5 793,6 192,9 328,4 X 7471,1 2064,9
  13,0 11994,2 1243,6 958,8 284,8 421,8 X 7664,8 2664,0
  12,8 7949,9 846,7 633,3 213,4 115,9 X 4974,7 2012,6
  13,8 8045,5 996,4 818,5 177,9 141,6 X 5051,7 1855,8

 

2. Обґрунтуйте джерела фінансування інноваційних процесів.

Система фінансування інноваційної діяльності є складним переплетенням форм і джерел фінансування. Так, основними джерелами коштів, які використовуються для фінансування інноваційної діяльності є:

1. Державні інвестиційні ресурси (бюджетні кошти, кошти позабюджетних фондів, державні запозичення, пакети акцій, майно державної власності).

2. Інвестиційні, зокрема фінансові, ресурси суб'єктів господарювання комерційного і некомерційного характеру, а також громадських організацій, фізичних осіб і т. п. Це інвестиційні ресурси колективних інвесторів, зокрема, страхових компаній, інвестиційних фондів і компаній недержавних пенсійних фондів. Сюди ж входять і власні засоби підприємств, а також кредитні ресурси комерційних банків, інших кредитних організацій і спеціально уповноважених урядом інвестиційних банків.

 

Завдання 2. Тести:

1. Створення нових товарів, що споживаються у сфері виробництва (засоби виробництва) чи у сфері споживання (предмети споживання) це -…

1) Підприємницькі інновації;

2) Продуктові інновації;

3) Виробничі інновації.

2. Основними напрямами консультування є:

1) Стратегічний менеджмент, маркетингові дослідження, інженерно-конструкторські роботи;

2) Дослідження ринку, інновації та нововведення, зовнішньоекономічна діяльність;

Всі відповіді вірні.

3. Перша стадія інноваційного процесу – фундаментальні дослідження поділяється на:

1) теоретичні та практичні;

2) теоретичні та пошукові;

3) пошукові та практичні.

4. Цілі моніторингу інноваційного потенціалу визначити:

1) обсяг інноваційних капіталовкладень відносно до річного рівня амортизаційних відрахувань;

2) розмір доходу від інноваційних капіталовкладень за рік відносно до обсягу інноваційних капіталовкладень;

3) обсяг продажу ноеостеореної продукції За рік відносно до річного загального обсягу продажів товарів (послуг);

4) всі відповіді вірні.

5. Відповідно до мети розрізняють такі інноваційні стратегії

1) стратегія «нарощення» і стратегія «запозичень»;

2) стратегія «переносу» і стратегія «запозичень»;

3) стратегія «нарощення» і стратегія «переносу»;

Стратегія «переносу», стратегія «нарощення», стратегія «запозичень».

6.Єдина стратегія уряду та промисловості, яка зосереджується на перебудові існуючих бізнес-процесів, це:

1) CALS*-технології;

2) МALS*-технології;

3) РALS*-технології;

4) АALS*-технології.

7. Юридична особа будь-якої організаційно-правової форми, що створена відповідно до законодавства (вид А), або група юридичних осіб, яка діє на основі договору про спільну діяльність без створення юридичної особи та без об'єднання вкладів її учасників (далі - договір про спільну діяльність) (вид Б), з визначеними галуззю діяльності та типом функціонування, орієнтованим на створення та впровадження наукоємної конкурентоспроможної продукції, це:

1) інноваційна система;

2) інноваційна структура;

3) інноваційна культура;

4) інноваційна політика.

8. Впровадження нововведення передбачає:

1) Рутинізація, модифікація, дифузія;

2) Початкові відомості про нововведення; пошук нововведення;

Пробне впровадження, повне впровадження, використання.

9. Свідоцтво про реєстрацію інноваційної структури дає право на такого роду пільги:

1) податкових;

2) валютно-фінансових;

Всі відповіді вірні.

10. Спеціаліст, що професійно займається управлінською діяльністю в конкретній сфері функціонування інноваційного процесу:

1) менеджер в інноваційній сфері;

2) директор підприємства;

3) менеджер по персоналу.


 

Завдання № 22

Завдання 1.

1. Обґрунтуйте роль ринку інновацій у формуванні інноваційних стратегій на макрорівні.

Підприємство сьогодні не може існувати на ринку без ефективних стратегій реагування на зміни зовнішнього середовища й потреби його цільових груп споживачів та ринків. За таких умов значення пошуку ефективних стратегій та інновацій постійно зростає. Споживачі схвалюють зміни, технологічні нововведення та інновації, а виробники шукають нові способи збільшення цінності пропонованих товарів для покупців. Підприємства, які не приділяють належної уваги цим змінам і не здатні оперативно реагувати на них, приречені бути витісненими з ринку потоком нових товарів, послуг, більш ефективних стратегій конкурентів. Перспективним напрямом подальших розробок у сфері управління інноваційним розвитком підприємства є формування єдиної та цілісної методологічної бази, яка б забезпечувала урахування інноваційних розробок при формуванні стратегічних напрямків розвитку підприємств. Це дозволить координувати стратегічні та інноваційні цілі й завдання, реалізовувати нові технології у рамках корпоративних інтересів, адаптувати інновації до зовнішніх і внутрішніх стратегічних чинників, оцінювати нововведення зі стратегічних позицій, підтримувати напрямки інноваційного розвитку корпоративними ресурсами, здійснювати корпоративний контроль за інноваційними перетвореннями, що в сукупності може створити ефективні умови, з одного боку, для впровадження нових і поліпшуючих технологій, а з іншого – для забезпечення економічного зростання суб’єктів господарювання і підвищення конкурентоспроможності їхньої продукції.

2. Дайте оцінку пріоритетним напрямкам розвитку науки і технологій в Україні.

Сучасні тенденції глобалізації та інтеграції світової економіки характеризуються широким використанням інформаційних технологій, формуванням інноваційної економіки, інтерна-ціоналізацією досліджень, розробок і наукомісткого виробництва, загостренням глобальної конкуренції на світових ринках інвестицій, наукомістких товарів і послуг. Змінюються традиційні форми і механізми міжнародної взаємодії у сфері науки і технологій, а також роль держави у регулюванні цих процесів. Окреслюється тісний взаємозв’язок науково-технологічної, зовнішньої та торговельно-економічної політики у науковотехнологічній сфері.Перехід на інноваційний шлях розвитку в Україні має відбуватись на базі визначених пріоритетів з метою формування національної інноваційної системи і цілісної структури науковотехнічного комплексу, здатного стало і зисковно функціонувати за умов ринкової економіки по таких прерогативних напрямках: інформаційно-телекомунікаційні технології і електроніка; космічні й авіаційні технології; нові матеріали і хімічні технології; перспективне озброєння, військова та спеціальна техніка; виробничі технології; технології живих систем; енергозберігаючі технології; нові транспортні технології; екологія; раціональне природокористування. У сучасних економічних умовах України роль науки повинна зростати. Зокрема, необхідно збільшити роль наукового передбачення у всіх сферах науки, суспільного та народногосподарського розвитку. Досвід розвинених країн говорить про доцільність переходу України у міжнародному інноваційно-технологічному співробітництві до використання світової практики комерціалізації технологій, яка охоплює увесь інноваційний цикл – від фундаментальних досліджень до реалізації кінцевої продукції на світовому ринку, включаючи маркетинг наукомістких товарів і послуг.Зовнішня політика в інноваційно-технологічній сфері має сприяти створенню механізмів і забезпеченню сприятливих умов для міжнародної комерціалізації результатів науково-технічної діяльності, які відповідають взаємним інтересам українських і іноземних партнерів, адаптації української нормативно-правової бази у сфері інноваційної діяльності до світової практики.

Завдання 2. Тести:

1. Нові форми активізації людського чинника, включаючи процес зміни умов праці, культурних, екологічних та політичних аспектів, зміна способу життя в цілому - це …

1) Соціальні інновації;

2) Інновації в управлінні персоналом;

3) Інновації кадрового сектору в цілому.

2. Викуплені у власників малі фірми називають:

1) "buy-aut";

2) "spin-off";

3) “venture”.

3. До інноваційного процесу не входить:

1) утилізація інновації;

2) освоєння нової техніки;

3) дослідне виробництво.

4. Щоб організаційна роль мала сенс (спрацювала), вона має полягати в:

1) розподілі ролей;

2) чіткому визначенні основних обов’язків або сфер діяльності;

3) заданому ритмі виконання;

4) інноваційному процесі;

5) високому рівні конкуренції.

5. Державний сектор ринку нововведень. На даному ринку можна назвати дві основні моделі:

1) оборонно-орієнтовану модель і пріоритетно-орієнтовану модель;

2) бюджетну та оборонно-орієнтовану модель;

3) оборонно-орієнтовану модель та змішано-пайову;

Змішано-пайову та бюджетну.

6. Сукупність підприємств, організацій, установ, їх об'єднань, асоціацій будь-якої форми власності, що надають послуги із забезпечення інноваційної діяльності (фінансові, консалтингові, маркетингові, інформаційно-комунікативні, юридичні, освітні тощо), це:

1) інноваційна інфраструктура;

2) інноваційні інституції;

3) інноваційна культура;

4) інноваційні кластери.

7. Суб'єктами інноваційної діяльності можуть бути:

1) фізичні і (або) юридичні особи України, фізичні і (або) юридичні особи іноземних держав, об'єднання цих осіб, які провадять в Україні інноваційну діяльність і (або) залучають майнові та інтелектуальні цінності, вкладають власні чи запозичені кошти в реалізацію в Україні інноваційних проектів;

2) фізичні і (або) юридичні особи України, фізичні і (або) юридичні особи іноземних держав, особи без громадянства, що (або) залучають майнові та інтелектуальні цінності, вкладають власні чи запозичені кошти в реалізацію в Україні інноваційних проектів;

3) фізичні і (або) юридичні особи іноземних держав, особи без громадянства, об'єднання цих осіб, які провадять в Україні інноваційну діяльність і (або) залучають майнові та інтелектуальні цінності, вкладають власні чи запозичені кошти в реалізацію в Україні інноваційних проектів;

4) фізичні і (або) юридичні особи України, фізичні і (або) юридичні особи іноземних держав, особи без громадянства, об'єднання цих осіб, які провадять в Україні інноваційну діяльність і (або) залучають майнові та інтелектуальні цінності, вкладають власні чи запозичені кошти в реалізацію в Україні інноваційних проектів.

8. Розробка нововведення, оцінка інформації, вибір нововведення проводяться на етапі:

1) Впровадження нововведення;

2) Інституціоналізація нововведення;



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; просмотров: 199; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.222.205.211 (0.035 с.)