Бібліографічний список до теми № 6

1; 2; 22; 23; 24; 26; 34; 38; 43; 46; 48; 50; 59; 64; 65; 67; 68.

Модуль 2. Галузі страхування та їх економічне призначення

Змістовий модуль 3. Економічний механізм особового, майнового страхування, страхування відповідальності

Тема 7. Особове страхування

 

Мета: поширити та закріпити знання студентів щодо підгалузей особового страхування.

 

План вивчення теми

1. Страхування життя і його основні види.

2. Добровільне індивідуальне та колективне страхування від нещасних випадків

3. Медичне страхування. Суб'єкти й об'єкти страхування. Умови обов'язкового медичного страхування. Добровільне медичне страхування.

 

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Перед вивченням кожної теми, яка стосується окремого виду страхування, доцільно згадати функції та принципи страхування і засвоєний матеріал теми "Класифікація страхування".

Слід зазначити, що особисте страхування є однією з галузей страхування та домінуючим видом страхування у світі. Воно зумовлено ризиковим характером діяльності людей різних професій, підвищеним ступенем ризику, пов'язаним із погіршенням довкілля, зростанням питомої ваги людей похилого віку в загальній кількості населення. Метою особистого страхування є організація страхового захисту окремих громадян на випадок виникнення різних подій, що відбуваються на їх житті, здоров'ї та працездатності

Особисте страхування включає три підгалузі: страхування життя, страхування від нещасних випадків та медичне страхування.

Особливу увагу треба звернути на те, що страхування життя є особливим видом страхування, який містить у собі функції захисту і накопичення. Відповідно існують і певні особливості договорів страхування.

Особисте страхування включає в себе й таку важливу підгалузь страхування, як страхування від нещасних випадків. Розгляд цієї підгалузі слід почати з характеристики існуючих форм страхового захисту. Тут доречно звернути увагу на той факт, що на відміну від страхування життя, яке проводиться лише в добровільній формі, страхування від нещасних випадків проводиться як в добровільній, так і в обов'язковій формі. Добровільна форма страхування надає страхувальнику більш широкий вибір страхових послуг і можливостей у визначенні страхової суми, не обов'язкова форма страхування.

Важливе значення при розгляді страхування від нещасних випадків має визначення об'єкта страхування. У даному випадку об'єктом страхового захисту є майнові інтереси застрахованої особи, які пов'язані із тимчасовим чи постійним зниженням доходу або додатковими витратами через втрату працездатності, і також смерть застрахованого внаслідок нещасного випадку. Про страхові випадки, які входять в обсяг відповідальності страховика, вже йшлося вище.

Договори страхування від нещасних випадків можуть укладатися в колективній або індивідуальній формі. При цьому важливо визначити, хто виступає страхувальником у кожній із цих форм. При індивідуальній формі страхувальником виступає фізична особа, яка укладає договір відносно себе самої або іншої фізично особи, наприклад, дитини. При колективній формі страхувальником виступає юридична особа (підприємство, установа, організація), яка укладає договір страхування на користь своїх працівників, які є застрахованими. Необхідно звернути увагу й на той факт, що індивідуальне страхування проводиться переважно в добровільній формі, а серед колективних договорів страхування від нещасних випадків багато видів укладаються в обов'язковій формі (див. Закон України «Про страхування», ст. 6).

Порядок укладення та обслуговування договорів страхуванні від нещасних випадків такий самий, як і при страхуванні життя.

Як вже зазначалося, види страхування, що проводяться в обов'язковій формі, визначено Законом України «Про страхування». Розгляд обов'язкових видів страхування має бути спрямований на визначення особливостей їх проведення (суб'єкти страхування; джерела сплати страхових внесків; перелік осіб, яких охоплює той або інший вид страхування; обсяг страхової відповідальності страховика; порядок визначення і виплат страхової суми (або її частини) при настанні страхового випадку; причини відмови у виплаті). При цьому треба виявити спільні та відмінні риси видів страхування, які проводяться в обов'язковій формі.

Добровільні види страхування від нещасних випадків також проводяться відповідно до Закону України “Про страхування” але, на відміну від обов'язкових, ним не визначаються. Як і при проведенні обов'язкових видів страхування, страхова компанія для здійснення добровільного страхування від нещасних випадків також повинна мати відповідну ліцензію. Слід звернути увагу на перелік видів страхування від нещасних випадків, які можуть бути здійснені в добровільній формі, а також на умови страхування, розглянути вимоги страхової компанії щодо страхувальників (застрахованих), визначення розміру страхової суми, страхових внесків, прав та обов'язків сторін під час дії договору і при настанні події, яка передбачає виплату страхової суми або її частини.

Третьою підгалуззю особистого страхування є медичне страхування. Це – особлива сфера діяльності страхової компанії. Існують певні вимоги, які враховують її особливості.

Розглядаючи медичне страхування, необхідно звернути увагу на об'єкт страхування і мету його проведення. Об'єктом медичного страхування є життя і здоров'я громадян. Мета медичного страхування — забезпечити громадянам у разі настання страхового випадку одержання медичної допомоги за рахунок накопичених коштів, а також фінансування профілактичних заходів.

Варто наголосити, що медичне страхування, як і страхування від нещасних випадків, може проводитися в обов'язковій і добровільній формі. Кожна з цих форм має певні особливості щодо суб'єктів страхування і умов страхового захисту. Так, одним із суб'єктів обов'язкового медичного страхування, а саме страхувальником, є лише юридична особа, яка укладає договори страхування на користь застрахованих. Страхувальником при добровільній формі страхування може бути як юридична, так і фізична особа.

Необхідно звернути увагу і на те, що на відміну від інших видів страхового захисту при проведенні медичного страхування є ще один суб'єкт страхових відносин — лікувально-профілактична установа. Враховуючи це, слід визначити вимоги, які висуваються до лікувально-профілактичної установи.

Обов'язкове медичне страхування охоплює все населення країни і

призначене задовольняти основні, першочергові потреби в медичній допомозі. Але обов'язкове медичне страхування не може задовольнити всі існуючі потреби. І саме це визначає необхідність проведення добровільного медичного страхування, яке базується на залученні вільних коштів юридичних і фізичних осіб у сферу охорони здоров'я.

У результаті розгляду питання про здійснення медичного страхування необхідно мати чітке уявлення про механізм відносин між суб'єктами страхування, а також здійснення страховиком своїх обов'язків перед страхувальниками.

Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу Складання словників термінів, понять і визначень з теми (дисципліни в цілому).

 

Ситуаційні завдання, вправи

1. Що, на Ваш погляд, слід робити страховим компаніям, які займаються страхуванням життя, для залучення клієнтів?

2. Що, на Вашу думку, можна використати в Україні із зарубіжного досвіду страхування життя?

3. Чим обумовлено проведення окремих видів особистого страхування в обов'язковій формі?

4. Чим безперервне медичне страхування відрізняється від страхування здоров'я на випадок хвороби?

5. Дайте характеристику економічного механізму страхування життя. Чим він відрізняється від механізму ризикового страхування?

 

Питання для самоконтролю

 

1. Які Ви знаєте види добровільного страхування від нещасних випадків?

2. В чому, на Вашу думку, необхідність проведення обов’язкових видів страхування від нещасних випадків?

3. Назвіть різницю між обов'язковим та добровільним медичним страхуванням.

4. Який ризик обов'язково вказується при укладанні договору страхування
життя?

5. З якого віку можна укладати договір страхування життя?