Бібліографічний список до теми № 1

1; 2; 38; 39; 40; 42; 45; 46; 52; 53; 54; 57; 64; 68.

Тема 2. Класифікація страхування

Мета: поширити та закріпити знання студентів щодо класифікаційних ознак у страхуванні.

 

План вивчення теми

 

1.Класифікація за формами проведення. Обов'язкове страхування. Добровільне страхування.

2.Класифікація за статусом страхувальника. Страхування юридичних осіб усіх форм власності. Страхування громадян.

 

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При підготовці даного питання необхідно опрацювати запропоновану літературу.

Найважливіша класифікаційна ознака у страхуванні - форма проведення. За цією ознакою страхування поділяється на добровільне й обов'язкове. Класифікацію страхування за формами проведення унаочнює табл. 1, яку рекомендується відобразити в своєму конспекті.

Таблиця 1

Класифікація страхування за формами проведення

Обов'язкове страхування	Добровільне страхування
Особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;	Страхування залізничного транспорту;
Страхування членів екіпажу та авіаційного персоналу;	Страхування наземного транспорту (крім залізничного);
Страхування ризикових професій народного господарства від нещасних випадків;	Страхування вантажів та багажу;
Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;	Страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;
Страхування авіаційних суден;	Страхування кредитів;
Обов'язкове страхування врожаю с/г культур і багаторічних насаджень у радгоспах та інших державних підприємствах;	Страхування інвестицій;
Інші.	Страхування фінансових ризиків;
Страхування судових витрат;
Страхування водного транспорту;
Страхування виданих гарантій та прийнятих гарантій;
Страхування здоров'я на випадок хвороби;
Страхування життя.
Інші

 

Обов’язкове страхування охоплює види страхування, визначені Законом України «Про страхування». Всі інші види страхування проводяться в добровільній формі. Студенти мають з’ясувати відмінності між добровільним та обов’язковим страхуванням, зміст і значення обов’язкового страхування, його особливості.

Не менш важливою з економічної точки зору є класифікація за об'єктами страхування. Об'єкти страхування — це те, на що спрямований страховий захист. Класифікація за об'єктами страхування передбачає виділення трьох галузей:

• особистого страхування (об'єкти — життя, здоров'я і працездатність страхувальників або застрахованих);

• майнового страхування (об'єкти — майно в різних його видах: рухомі та нерухомі матеріальні цінності, грошові кошти, доходи);

• страхування відповідальності (об'єкт — відповідальність за шкоду, завдану страхувальником життю, здоров'ю, майну третьої особи).

Зазначені галузі, в свою чергу, поділяються на підгалузі та види. Таку класифікацію покладено в основу розробки всіх видів страхових послуг, що їх пропонують вітчизняні страховики. Об'єкт страхування є вирішальним чинником, від якого залежить характер договору страхування та його основні умови: страхова сума, перелік страхових випадків (обсяг страхової відповідальності), страхова премія, франшиза, термін дії договору, виключення, обмеження та ін.

Слід навчитися точно визначати об'єкт страхування й ті відмінності між трьома галузями страхування, які випливають із специфіки об'єктів, що страхуються.

Іноді практика проведення страхування потребує комплексного страхового захисту майнових інтересів страхувальника. Тоді по одному страховому полісу приймаються на страхування декілька різнорідних об'єктів на випадок тих самих страхових подій. У цьому разі доцільніше дотримуватися класифікації не за об'єктами страхування, а за родом небезпеки. Під родом небезпеки розуміється набір специфічних страхових подій (страхових ризиків), які супроводжують конкретну діяльність страхувальника. З цієї точки зору в загальному страхуванні виділяється, наприклад, автотранспортне страхування, морське та авіаційне страхування, страхування ядерних, космічних, кредитних ризиків тощо.

Страхувальниками можуть бути як фізичні, так і юридичні особи (суб'єкти підприємницької діяльності). Зрозуміло, що страхові інтереси цих двох груп страхувальників, як і підходи страховиків щодо проведення страхування, суттєво різняться. Тому в загальному страхуванні застосовується ще один варіант класифікації: класифікація за статусом страхувальника. Вона передбачає розподіл усього розмаїття страхових послуг на ті, що обслуговують інтереси громадян (в зарубіжному страхуванні використовують термін «Personal lines»), і ті, що обслуговують інтереси суб'єктів підприємницької діяльності («Commercional lines»). Необхідно звернути увагу на відмінності у проведенні страхування в зазначених секторах, вміти їх пояснити.

Окрім класифікації за статусом страхувальника, існує потреба у класифікації за статусом страховика. Така класифікація використовується, в основному, з метою забезпечення державного регулювання страхової діяльності (видача ліцензій, ведення державного реєстру страхових компаній тощо), контролю за страховиками, аналізу розвитку страхового ринку в інституційному і територіальному розумінні. З цієї точки зору можна виділити страхування комерційне (в Україні відповідно до чинного законодавства його здійснюють страхові компанії, створені у формі акціонерних товариств відкритого і закритого типу, повних, командитних товариств, товариств з додатковою відповідальністю; в інших країнах комерційне страхування здійснюють також приватні страхові компанії), взаємне (здійснюється товариствами взаємного страхування), державне (здійснюється спеціалізованими державними страховими організаціями).

Студент має знати відмінності в проведенні страхування на комерційній основі і на принципах взаємності, особливості й сфери застосування державного страхування.

Класифікація за юридичними ознаками, як і за ознаками економічними, передбачає декілька підходів. Насамперед це виділення певних класів страхування згідно з міжнародними нормами. На основі цієї класифікації в багатьох країнах проводиться ліцензування страхової діяльності.

З 1996 р. приблизно такий же підхід до виділення окремих класів (їх названо «видами») страхування при визначенні страховикам ліцензій практикується в Україні. Перевага використання подібної класифікації полягає в тому, що вона значною мірою наближена до загальноєвропейських стандартів. Це сприяє взаєморозумінню між вітчизняними та зарубіжними страховими компаніями, що є дуже важливим, зважаючи на інтернаціональний характер страхового бізнесу.

Основним при вивченні теми «Класифікація страхування» є засвоєння підходів до класифікації при використанні найважливіших класифікаційних ознак; оволодіння понятійним апаратом щодо виділення окремих ланок класифікації залежно від обраної класифікаційної ознаки (галузь, підгалузь, вид, клас, форма, сфера тощо).

Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу

Складання словників термінів, понять і визначень з теми (дисципліни в цілому).

Ситуаційні завдання, вправи

1. Класифікація за якими ознаками дозволяє виявити конкретні страхові
інтереси підприємств, громадян, організацій?

2. Порівняйте загальну класифікацію страхування, яка застосовується в
Україні та світовій практиці.

3. В яких випадках застосовується індивідуальне, а в яких колективне
страхування?

4. Чому, на Ваш погляд, в останні роки на вітчизняному страховому ринку
переважають добровільні види страхування?

5. Які, на Вашу думку, види страхування доцільно вилучити з переліку
обов'язкових видів страхування, а які додати?

 

Питання для самоконтролю

 

1. Які Ви знаєте форми проведення страхування?

2. Які Ви знаєте види обов'язкового страхування?

3. Що розуміється під обов'язковим страхуванням?

4. На яких принципах базується обов'язкове страхування?

5. Що характерне для добровільного страхування?

6. Заякими принципами реалізується добровільне страхування?

7. В якому разі виникають права і обов'язки сторін у добровільному страхуванні?

8. Чим зумовлена необхідність поділу підгалузей страхування на конкретні види?

9. Зробіть порівняльний аналіз підгалузі особистого страхування з точки зору строку дії договорів, сплати страхових внесків, виплати страхових сум.

10. У чому полягає зміст спеціалізації страховиків?