Бібліографічний список до теми № 9

1;3;4;5;6;10;14;15;16; 17; 35; 37; 38; 39; 40; 41; 42; 43; 46;

47; 48; 49; 61; 68; 70.

Модуль 3. Основи фінансової діяльності страховика

Змістовий модуль 4. Необхідність, значення та механізм застосування перестрахування та співстрахування

Тема 10. Перестрахування та співстрахування

Мета: поширити та закріпити знання студентів щодо вимог, які ставляться до перестрахування ризиків у нерезидентів; проведення співстрахування та механізму його застосування.

 

План вивчення теми

1. Вимоги, що ставляться до перестрахування ризиків у нерезидентів.

2. Співстрахування та механізм його застосування.

 

Методичні рекомендації до самостійної роботи

 

Для усвідомлення цієї теми, в першу чергу, необхідно зазначити, що перестрахування становить систему економічних відносин, згідно з якою страховик, приймаючи на страхування ризики, частину відповідальності за ними передає на узгоджених умовах іншим страховикам з метою створення збалансованого страхового портфелю, забезпечення фінансової стійкості та рентабельності страхових операцій. Перестрахування не лише захищає страховиків, а сприяє захисту самого страхувальника. Після розкриття поняття перестрахування, слід визначити, якими принципами керується перестрахування та у чому полягає його специфіка.

При розгляді першого питання необхідно звернути увагу на те, що перестрахування з огляду на притаманні йому особливості та специфіку не може бути обмеженим рамками однієї держави. Бажання максимального розосередження ризиків, їх неоднорідність та сумарний розмір припускають проведення перестрахувальних операцій на міжнародному страховому ринку. Для України, питання перестрахування ризиків у нерезидентів є особливо актуальним через незначну місткість внутрішнього страхового ринку. Зауважте, що в різний час уряди різних держав доклали зусиль щодо регулювання перестрахувальних операцій, стримування перестрахування ризиків за кордоном.

Розглядаючи друге питання, необхідно звернути увагу на те, що один і той самий об'єкт страхування може бути застрахований за одним договором страхування і за згодою страхувальника кількома страховиками.

Співстрахування - страхування, при якому два та більше страховиків беруть участь визначеними частками у страхуванні одного й того самого ризику, видаючи спільні чи окремі поліси, кожний на страхову суму у своїй частці.

Необхідно звернути увагу на те, що співстрахувальні ознаки можна спостерігати на прикладі перестрахувальних пулів (об'єднань, фондів).

Пул, створений на базі співстрахування, має принципові особливості, на які необхідно звернути увагу. У вивченні цього питання слід визначити види таких пулів, головні принципи організації та завдання, які вирішуються шляхом їх створення.

 

Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу

Складання словників термінів, понять і визначень з теми (дисципліни в цілому).

Ситуаційні завдання, вправи

1. Визначте спільні риси та відмінності між страхуванням, перестрахуванням і співстрахуванням.

2. Для чого застосовується співстрахування і перестрахування? Котра з цих операцій виникла раніше і чому? Котра з них має ширше застосування в наші дні?

3. У яких випадках українські страховики повинні застосовувати перестрахувальні операції?

 

Питання для самоконтролю

1. Що таке співстрахування?

2. Які Ви знаєте співстрахувальні ознаки?

3. В чому полягає сутність пулу?

4. Які Ви знаєте типи пулів?

5. Які Ви знаєте принципи організації пулів?

 

Бібліографічний список до теми № 10

1; 4; 11; 27; 38; 42; 45; 46; 48; 51; 62; 64; 68.

Змістовий модуль 5. Фінансові результати страхової діяльності та умови забезпечення фінансової надійності страховика

Тема 11. Доходи, витрати і прибуток страховика

Мета: поширити та закріпити знання студентів щодо доходів, витрат і прибутків страховика.

 

План вивчення теми

1.Прибуток страховика. Визначення прибутку від страхової діяльності. Доходи від інвестування тимчасово вільних коштів.

2. Прибуток від інвестиційної діяльності. Оподаткування страховиків.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

У вивченні цієї теми слід ознайомитися з діючим інструктивним та нормативним матеріалом, який стосується формування доходів, витрат та прибутку страховика. Як відомо головною особливістю діяльності страхової компанії є те, що страховик спочатку акумулює кошти, які надходять від страхувальника створюючи необхідний страховий фонд, і тільки після цього здійснює витрати, пов'язані з компенсацією збитків за укладеними страховими угодами. Слід відрізняти доходи страховика, які він може отримувати безпосередньо від страхових операцій, інвестиційної діяльності, та доходи, які не належать, ні до страхових ні до інвестиційних, наприклад, доходи від здавання майна в оренду, консультаційної діяльності та ін. Для того, щоб з'ясувати основу формування кожного з цих видів доходу, доцільно повторити раніше вивченні теми третього розділу курсу, згадати, як визначається страхова сума і страховий тариф з кожного виду страхування, та їх залежність від форм проведення.

Прибуток компанії являє собою фінансовий результат її діяльності за певний звітний період (квартал, півріччя, дев'ять місяців, рік). Фінансовий результат — це вартісна оцінка підсумків господарювання страховика. Вона визначається як різниця між доходами і витратами. Фінансовий результат, як правило, має додатний характер, тобто виступає у формі прибутку, хоча іноді можуть бути і збитки.

Оскільки страхова компанія проводить не тільки страхову, а й інвестиційну і господарську діяльність, прибуток страховика є також підсумком фінансових результатів всіх цих видів діяльності.

Згідно із Законом України «Про страхування», балансовий прибуток страховика складається з прибутку від страхової діяльності, прибутку від інвестування та розміщення тимчасово вільних коштів, прибутку від інших операцій.

Найскладнішим видається обчислення прибутку від страхової діяльності. Але якщо студент буде добре орієнтуватися у визначенні доходів і витрат від страхової діяльності, то визначення прибутку труднощів не складе.

Найбільш важливим моментом у визначенні прибутку від страхової діяльності є визначення зароблених страхових премій. Варто зауважити, що страхування — це вид діяльності, при якій страхова послуга (тобто гарантія страхового захисту) «постачається» клієнту протягом певного періоду. Коли строк дії договору страхування минає, відповідальність страховика перед страхувальником закінчується, а отже, вся отримана страховиком страхова премія за цим договором вважається заробленою. Але поки строк дії договору не скінчився, отримана страхова премія в будь-який момент часу складається з двох частин: тієї, що вважається заробленою, і тієї, що на даний момент вважати заробленою не можна (тобто незароблена премія). На цю суму страховик формує резерв незароблених премій, і вона відображає обсяг страхових зобов'язань компанії перед страхувальником. Метод обчислення незаробленої страхової премії регулюється Законом України «Про страхування». Слід з'ясувати його сутність, щоб вміти розрахувати зароблену страхову премію, яка лежить в основі визначення прибутку від страхової діяльності.

Прибуток від страхової діяльності не завжди є головною частиною балансового прибутку страховика. Дуже часто основна діяльність страховика приносить йому не прибутки, а збитки, які компенсуються прибутком від інвестування та розміщення тимчасово вільних коштів (інвестиційним прибутком), а також прибутком від інших операцій. Ці види прибутку страховика визначаються як різниця між відповідними доходами і витратами.

Треба звернути увагу на специфіку оподаткування страховиків податком на прибуток від страхової та іншої діяльності страховиків.

Оподаткування прибутку від інвестиційної та іншої діяльності здійснюється в загальному порядку за ставкою 25%.

Базою для оподаткування страхової діяльності є не прибуток, а загальний обсяг отриманих (нарахованих) страхових премій за винятком премій, переданих у перестрахування. Ставкам податку складає 3%.

 

Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу

Складання словників термінів, понять і визначень з теми (дисципліни в цілому).

Ситуаційні завдання, вправи

1. Чим, на Вашу думку, відрізняється склад доходів страховика від доходів інших суб'єктів підприємницької діяльності?

2. Як страхові платежі перетворюються в зароблені страхові премії, а згодом - в прибуток?

3. Як визначається прибуток страховиків:

а) з ризикового страхування;

б) зі страхування життя.

4. Проаналізуйте зміни в податковій політиці щодо страхових компаній у нашій країні за останні роки.

 

Питання для самоконтролю

1. Визначте та вкажіть склад доходів страховика.

2. Що відноситься до витрат страхової організації?

3. Як визначається прибуток від страхової діяльності страховика?

4. Що є базою оподаткування страхової діяльності?