Страхування майна промислових підприємств та організацій.

Склад майна підприємств, що підлягає страхуванню:

· споруди, будівлі, об¢єкти незавершеного капітального будівництва, транспортні засоби, машини, обладнання, інвентар, товарно-матеріальні цінності та інше майно, що належить підприємствам, установам та організаціям (основний договір);

· майно, що прийняте організаціями на комісію, зберігання, для переробки, ремонту, перевози і т.д. (додатковий договір);

· сільськогосподарські тварини, домашня птиця, бджоли;

· врожай сільськогосподарських культур (крім природних сінокосів).

 

За основним договором страхується все майно, що належить страхувальнику (крім

тварин та сільськогосподарських культур). По додатковому договору підлягають страхуванню майно, що прийняте страхувальником від інших організацій та громадян та вказане в заяві про страхування. Додатковий договір може бути укладений тільки при наявності основного договору. Термін дії додаткового договору не повинен бути більше терміну дії основного договору.

Страхуванню не подлягають об¢єкти та споруди, що не належать страхувальнику, крім вказаного страхуванню по додатковому договору.. Не підлягають страхуванню ділові пиломатеріали та дрова під час сплава, морські та риболовні суда під час находження на шляхах сполучення, документи, готівкові кошти та цінні папери.

Договір страхування майна, що належить підприємству може бути укладений по його повній вартості або по певній долі (проценту) цієї вартості, але не менше 50% балансової вартості майна; по страхуванню будівель – не нижче залишку заборгованості по виданим позикам на їх побудову.

В страхуванні майна прийняті наступні границі оцінки його вартості:

· для основних фонді максимальний - балансова вартість, але не більше відновної вартості на день їх загибелі;

· для оборотних фондів – фактична собівартість по середнім ринковим, відпускним цінам та цінам власного виробництва;

· незавершене будівництво – в розмірі фактично понесених витрат (матеріальних та трудових) на момент страхового випадку

 

При страхуванні майна в певній долі, наприклад, в 50, 60 і т.д. процентів, всі об¢єкти страхування рахуються застрахованими в такому же проценті від їх вартості.

Майно, що прийняте від інших організацій та населення на комісію, зберігання, для преребки, ремонта, перевози і т.д. рахується застрахованим виходячи з вартості, що вказана в документах по його прийому, але не більше його дійсної вартості (з врахуванням зносу).

Страхування майна проводиться на випадок загибелі або пошкодження в результаті пожежі, удару блискавки, вибуху, повіні, землетрусу, просадки грунту, бурі, урагану, зливи, граду, обвалу, зсуву, дії ґрунтових вод і аварій, в тому числі засобів транспорту, опалювальної, водної та каналізаційної системи.

Страхове відшкодування виплачується за все знищене або пошкоджене майно, в тому числі і за те майно, що поступило до страхувальнику в період дії договору. При знищенні або пошкоджені застрахованого майна під час перевезення страхове від шкодування виплачується у випадку, коли законодавством або договором перевози не встановлена відповідальність перевізника за знищення або пошкодження вантажу.

Страхове відшкодування виплачується незалежно від місцязнаходження майна під час знищення або пошкодженні, а за майно, що прийняте від інших організацій і населення,- у випадку його знищення або пошкодження тільки в місцях (магазинах, складах, майстернях тощо), що вказані в заявці про страхування, а також під час перевозки

Особливої ваги набуває питання питання страхового захисту майна підприємств та організацій. Найпоширенішим видом тут є страхування майна від вогню та інших небезпек.

Страхування від вогню в сучасній практиці забезпечує відшкодування збитків, заподіяних майну внаслідок пожежі, удару блискавками, вибуху та інших причин, що призвели до пожежі.

Стандартний страховий поліс страхування від вогню не охоплює багата інших рииків, які загрожують майновим інтересам страхувальника. Тому збитки, що виникли внаслідок стихійних лих, крадіжки тощо, можуть бути включені до обсягу відповідальності страховика за додаткову плату.

 

Страхування технічних ризиків.

 

У сучасних умовах прискореного розвитку НТП, розвитку капіталомістких галузей виробництва, зростання в міжнародному зовнішньоторгівельному потоці частки машин і обладнання (включаючи постачання комплектних підприємств і виконання БМРна території країн-імпортерів) значного розвитку в усьому світі набуває страхування технічних ризиків, а також відповідальності перед третіми особами, пов¢язаної з проведенням зазначених робіт.

Нині страхування технічних ризиків в Україні здійснюється як страхування майнових інтересів під час виконання БМР і охоплює розглянуті далі галузі страхування.

 

Майнове страхування яке поширюється на такі об¢єкти страхування:

· Продукцію БМР, прямо пов¢заних з будівництвом, реконструкцією та капітальним ремонтом;

· Продукцію пусконалогоджувальних робіт;

· Будівельні машини, а також засоби та обладнання для виконання монтажу;

· Обладнання будівельного майданчика;

· Будови та спороди, які реконструюються або капітально ремонтуються.

 

У світовій практиці, коли йдеться про страхування технічних ризиків, розрізняють,

як правило, вид страхування, які надають покриття збитків або виробника, або експлуатаційника:

· Страхування будівельного підприємця від всіх ризиків (САR)

· Страхування всіх монтажних ризиків (EAR)

· Страхування машин;

· Страхування електронних пристроїв.

Страхування будівельного підприємця від всіх ризиків (САR) – є одним з основних і найпоширеніших видів страхування ризиків. Це страхування всіх видів будівельних об¢єктів, у рамках якого надається страховий захист як від збитків, завданих будівельному об¢єкту, спорудам на будівельному майданчику і/або машинам, так і від претензій третіх осіб внаслідок матеріального збитку або тілесного ушкодження пов¢язаних з будівництвом об¢єкту.

 

Страхувальниками можуть виступати:

1. Забудовники

2. будівельні підприємці, що здійснюють проект, включаючи підрядчиків.

 

Об¢єктами страхування виступають:

1. житлові будинки, лікарні, школи, інтернати тощо

2. промислові споруди, електростанції;

3. дорожні та залізничні об¢єкти, аеропорти;

4. мости, дамби, греблі, тунелі, канали, порти;

Страхові випадки:

1. пожежа, вибух, блискавка тощо;

2. паводок, повінь, дощ, сніг;

3. землетрус, опускання грунту, зсув, обвал;

4. злом, крадіжка;

5. будь-який брак внаслідок халатності, необачності, необережності, злого наміру.

Винятки:

1. пошкодження внаслідок воєних дій, суспільних хвилювань, арешту майна тощо;

2. пошкодження внаслідок страйків чи заколотів;

3. пошкодження спричиненні впливом ядерної енергії;

4. пошкодженння внаслідок наміру чи грубої необачності страхувальника або його представника;

5. внутрішні пошкодження будівельних машин, тобто пошкодження, до яких призвели не зовнішні фактори.

 

Термін страхування.

Страховий захист починається в момент початку будівельних робіт або після вивантаження застрахованих предметів на будівельному майданчику і закінчується прийманням чи пуском в експлуатацію споруди. Поряд з цим існує можливість поширити страховий захист і на період технічного обслуговування.

 

Страхова сума.

Страховою сумою, на яку страхуються будівельні роботи, є договірна вартість будівництва, включаючи вартість наданих забудовником будівельних матеріалів і /або виконаних ним робіт.

 

Страхові тарифи.

У страхуванні CAR відсутні загальноприйняті тарифи твердих ставок премій, оскільки кожний будівельний об¢єкт слід оцінювати з урахуванням технічних та міцевих умов, які в кожному конкретному випадку різні. При оцінці об¢єктц враховуються наступні чинники:

· характер будівельного майданчика та ступінь його нараження на ризик (кліматичні та тектонічні умови);

· конструктивні особливості об¢єкта та властивості будівельних матеріалів;

· методи будівництва та заходи, що забезпечують виконання робіт;

· ризики, які випливають на виконання графіка робіт тощо.

Страхування машин.

 

Цей вид страхування технічних ризиків є досить динамічним напрямком страхування. Страхування машин набуло поширення у зв¢язку з потребою надати підприємствам можливість ефективно захистити дорогі машини, механічне обладнання та установки.

 

Страхувальники.

Страхування машин має велике значення для кожного, хто їх експлуатує. Вирішальне значення страхування машин має саме для середніх та невиликих підприємств, де пошкодження машин може потягти за собою фінансові та економічні збитки.

 

Об¢єкти страхування.

У рамках страхування машин можуть бути застраховані всі машини, апарати, механічне обладнання й установки, наприклад:

· машини, що виробляють енергію;

· машини й установки для розподілу енергії;

· усі виробничі й допоміжні машини.

 

Не підлягають страхуванню, як правило, лише деякі предмети термін служби яких порівняно з терміном служби всього об¢єкта невеликий, а саме:

· усі види змінного інструменту;

· вироби з скла, кераміки, деревени;

· матеріали виробничого призначення (паливо, газ, рідини, мастила тощо).

Страхові випадки.

Цей вид страхування покриває збитки аварійного характеру. Машини страхуються від пошкодження та знищення з наступних причин:

· помилки в конструкції та розрахунках, помилки під час монтажу, дефекти матеріалів;

· помилки в обслуговуванні, недбалість, необережність, злий намір;

· коротке замикання та інші електричні ризики;

· фізичний вибух;

· вітер, бурі тощо

Винятки.

Страхове відшкодування не виплачується, якщо шкоду майну завдано з таких причин:

· воєнні дії, всі види громадської непокори тощо;

· ризики, страхування від яких передбачено іншими видами страхування (вогонь, вибух, повінь тощо);

· намір чи груба необережність страхувальника або його представника;

· спрацювання внаслідок звичайного використання чи експлуатації;

· помилки чи недостачі, за які несе відподальність постачальник (у рамках гарантійних зобов¢язань).

 

Страхова сума.

Завжди встановлюється відповідно до нової відновлювальної вартості машин, яка містить вартість нової машини, митний збір, а також витрати на транспорт та монтаж.

Страхова премія.

Ставки премій у страхуванні машин визначаються окремо за кожним типом машин.

Страхування електронних пристроїв.

Розвиток цього виду страхування бере свій початок в середині 20-го століття.

Страхувальники.

Страхувальниками можуть виступати:

· власник як експлуатаційники – від майнових збитків лише в разі, якщо виробник не несе відповідальності за своїми гарантійними зобов¢язаннями;

· власник як наймодавець установок – від майнових збитків, якщо немає підстав для пред¢явлення претензій до орендатора у зв¢язку з його звільненням від відповідальності;

· власник, як фірма, що обслуговує застраховану установку – від майнових збитків, зумовлених роботою обслуговуючого персоналу на застрахованій установці.

Об¢єкти страхування.

У рамках майнового страхування електронних пристроїв можуть бути застраховані всі електронні системи. До них належать:

· ЕОМ для оброки даних;

· Електронні та ядерні медичні апарати

· Пристрої передавання інформації

· Телевізійні пристрої, диктофони, копіювальні машини тощо.

 

 

Тема 8

Страхування відповідальності.

1. Страхування відповідальності, визначення та класифікація.

2. Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів.

3. Страхування цивільної відповідальності перевізника

4. Страхування відповідальності в сфері приватного життя.

5. Страхування цивільної відповідальності виробника товарів

6. Страхування професійної відповідальності.

7. Страхування відповідальності за нанесення шкоди навколишньому середовищу.

 

Страхування відповідальності, що є однією з найскладніших галузей страхової діяльності, динамічно розвивається в усьому світі, і зокрема в Україні. Так, обсяги акумульованих страхових премій по страхуванню відповідальності нині в Україні складають близько третини всіх надходжень від страхової діяльності.

В основу страхових відносин при страхуванні відповідальності покладено норми вітчизняного та міжнародного права.

Страхування відповідальності – галузь страхування, де об”єктом страхування є відповідальність перед третіми фізичними або юридичними особами внаслідок дій або бездій страхувальника.

Страхування відповідальності покриває не власні збитки, а збитки, які застрахована особа наносить (третьої) особи, інш. сл., в основному, відподальність за спричинену шкоду третії особі матеріальні та майнові збитки або шкоду.

В загальному графічному вигляді відносини при страхуванні відповідальності можна зобразити як рис. 9.1.

Цивільна відповідальність носить майновий характер: особа, що спричинила збитки повинна повністю їх компенсувати потерпілому, ін.сл. третій особі. Через заключення договору страхування цивільної відповідальності даний обов”язок перекладається на страховика. За спричинену шкоду страхувальник може нести кримінальну або адміністративну відповідальність, ін.сл. переслідуватись по закону за свої протиправні дії по відношенню до третьої особи. Однак відшкодування майнових збитків, що були спричинені третій особі, перекладуються на страховика.

Класифікація страхування відповідальності наведена в табл. 9.1.

 

Розрізняють страхування відповідальності по закону (обов”язкове) та в силу договірних зобов”язань (добровільне).

Цивільна відповідальність – передбачена законом або договором степінь державного спонукання, що застосовується для відновлення порушених прав потерпілого та задовільнення їх за рахунок порушника. Вона має майновий характер, ін.сл. особа, що спричинила збитки (майнові або фізичні), зобов”язана повністю компенсувати збитки потерпілому.

Цивільно – правова відповідальність принято розділяти на договірну та позадоговірну, або деліктну. Договірна відповідальність настає внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов”язань, позадоговірна – у випадку стпричинення шкоди, не пов”язаного з невиконанням (неналежним виконанням) договірних зобов”язань. Договірна відповідальність настає у випадках, коли в законі або прямо встановлені форми та межі відповідальності за порушення умов, визначених договором, або сторонам надано право самим оговорючати в договорах види та умови відпвідальності. Позадоговірна відповідальність визначається тільки законом або іншими правовими актами.

В зовнішньоекономічній діяльності підприємство може стикнутись з конкурентною відповідальністю (конкуренція позовів), коли спричинена шкода в результаті притивоправних дій, пов”язаних з виконанням договору, ін.сл. коли делікт одночасно є порушенням договірних зобов”язань. В таких випадках потерпілий має право заявити позов або з договору, або з делікту.

Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів.

 

Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів є одним із основних видів страхування відповідальності. В Україні цей вид страхування проводиться згідно із Законом України “ Про страхування”.

 

Страхування цивільної відповідальності власників автортранспортних засобів передбачає страхування цивільної відповідальності, яку несе власник автотранспортного засобу перед третіми особами (фізичними та юридичними) за шкоду, що заподіяна їм при експлауатації траспортного засобу. Автомобіль - джерело підвищенної небезпеки, тому його власник зобов”язан відшкодувати нанесені потерпілому збитки, за виключенням випадків, коли нанесені збитки є наслідками дій обставин непереборної сили або дій потерпілого.

Страхувальник та потеріпилий зацікавлені в наявності фінансових джерел виплат для відшкодування збитків. Тому мета даного виду страхування – надання фінансових гарантій відшодування збитків страхувальника, що виникли внаслідок зобов”язань відшкодувати шкоду третій особі. В багатьох країнах світу введено обов”язкове страхування відповідальності автовласників.

Об”єкт страхування – майнові інтереси власника автотранспортного заособу пов”язані з його обов”язком відшкодувати збитки, спричинені третім особам при експлуатації автотранстпорнтного засобу. Види збитків, що підлягають страхуванню, наступні:

 

1. шкода, спричинена життю та здоров”ю фіізичних осіб

2. шкода, що спричиненна майну фізичних та юридичних осіб в наслідок його знищення або пошкодження, а також спричиненні цим збитки

Компенсація збитків потерпілим відбуваєится в повному обсязі (з врахувнням можливих вімітів сум відшкодування), но договорм страхування може бути встановлено, що страхуванням покривається тільки збиток, що спричиненний життю та здоров”ю, а також майну фізичних осіб. Тому об”єкти страхування та обсяг зобов”язань уточнюються при заключенню договору, в т.ч. описується предмет страхування – автомобіль (марка та номер, технічні характеристики і т.д.), а також перелік осіб, що мають право на водіння автотранспортного засобу (в основному для страхувальників – юридичних осіб), встановлюється термін дії договору та строк страхової виплати по страховому випадку.

 

Страховий випадок – факт виникнення зобов”язань страхувальника компенсувати шкоду потерпілому, но тільки шкоду, яка підлягає компенсації страховиком по договору страхування, наприклад:

· втрату працездатності, каліцтво або смерть потерпілого

· знищення або пошкодження майна, що належить третім особам

Страхову суму можна трактувати як максимальний розмір виплати страхової компенсації по договору в зв”язку з настанням відповідальності в обсязі договірних зобов”язань, но договором страхування поняття страхової суми повинно чітко визначено. Як правило це максимальний розмір страхових виплат по договору страхування, при здійсненні яких в повному обсязі договор припиняє свою дію. Страхова сума визначається за погодженням сторін.

 

При заключенні договору страховик та страхуватель повинні визначити перелік страхових випадків, при настанні яких страховик повинен провести виплату страхової компенсації. Страхова сума виплачується на підставі заяви страхувателя, рішення третейського, арбітражного або цивільного суда, документв відповідних органів, що підтверджують страховий випадок (довідка з ДАІ, міліції тощо), а також складеного страхового акта. Розмір страхової компенсації визначається на підставі відповідниз донументів (лікарсько-трудових експертних комісій, органів соціального забезпечення, рішення суду тощо) про факт нанесення збитків та їх наслідків, а також з врахуванням довідок, рахунків та інших документів, що підтверджують разходи.

В суму страхової компенсації в країнах бувшого СРСР включаються:

· заробіток, який втратив потерпілий внаслідок втрати працездатності або ії зменшення в результаті отриманого каліцтва або іншого пошкодження здоров”я

· додаткові витрати, необхідні для відновлення здоров”я (санаторно – курортне лікування, протезування, витрати на транспорт і т.д.)

· доля заробітка, яка приходилась на осіб, що знаходились на утриманні потерпілого

· витрати на поховання

· збиткі, що нанесені майну.

 

 

Розмір страхової премії визначається на основі страхових тарифів

 

Для страхування відповідальності власників автотранспортних засобів при поїздках за кордон використовується система “Зелена карта” – як обов”язкове страхування цивільної відповідальності. Міжнародні договори про обо”язкове страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів заключаються на підставі угоди про “Зелену карту”, яка отримала свою назву по кольору та формі страхового полісу. Міжнародний договір про “Зелену карту” (МДЗК) був підписаний 13 странами учасниками в 1949р., але в теперешній час коло учасників включає в себе 31 країну, які признають на своїй территорії такі страхові поліси, виписані в інших країнах.

Україна, де немає обов”язкового страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів, не входить в систему Зеленої карти. Для отримання Зеленої карти необхідна заява страховика, посвідчення водія та документи на транспортний засіб.

Основним елементом системи Зелена карта є національні бюро країн – учасниць. Через ці бюро організується контроль за наявністю страхування ціивільної відповідальності власників автотранспортних засобів в міжнародному автомобільному русі. Як правило, цей контроль здійснюється на обладнанних прикордонних переходах. Національні бюро спільно з страховими компаніями всередині країни та за її межами вирішують питання врегулювання заявлених претензій третіх осіб по фактам страхових випадків. Національні бюро об”єднанні в Міжнародне бюро Зеленої карти (з штаб-квартирою в Лондоні), яке координує їх діяльність.

 

Власники інших видів транспорту (авіаційного, морського, залізничного) також мають можливість застрахувати свою відповідальність. В Україні набуває розвитку страхування:

· відповідальності повітряного перевізника і виконавця повітряних робіт щодо відшкодувння збитків, заподіяних пасажирам, багажу, пошті, вантажу;

· відповідальноті експлуатанта повітряного судна за збитки, які можуть бути завдані ним при виконанні авіаційних робіт;

· відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

· відповідальності залізничного перевізника.

 

Закон України “Про страхування” передбачає обов”язкове страхування відповідальності власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника). Страхування відповідальності власників інших видів транспорту здійснюється в добровільній формі.

 

Страхування цивільної відповідальності перевізника.

 

Перевізник – траспортне підприємство, що здійснює перевозку грузів та / або пассажирів на підставі заключеної угоди або іншого документа (коносамента, квітка тощо). Відповідальність перевізника – захід примусового впливу, що застосовується на підставі законодавства або договору, що порушив договірні умови або правила перевозки, що виражається в компенсації потерпілому нанесених збитків.

Страхування відповідальності автоперевізника відбувається на випадок винекнення збитків, пов”язаних з експлуатацією автотранспорту як засобу перевезення та обумовленої претензіями про компенсацію спричиненної шкоди з сторони осіб, що заключили з перевізником договір про перевозку вантажів. Умови настання та обсяг відповідальності визначається національним законодавством кожної країни, а також нормами міжнародного права (Конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогам).

Страхування відповідальності автоперевізника відноситься до добровільного виду страхування. Однак в міжнародному автомобільному сполученні це страхування отримало широкий розвиток, так як є для власника вантажу додатковою гарантією виконання зобов”язань, взятих на себе автоперевізиком.

В договір страхування відповідальності автоперевізника в міжнородному сполученні звично включають наступні основні ризики:

· відповідальність автоперевізника за фактичне пошкодження та/або знищення вантажів при перевозці та побічні збитки, що виникли внаслідок таких подій;

· відповідальність автоперевізника за помилки службовців (перед клієнтами за їх фінансові збитки)

· відповідальність автоперевізника перед митними властями (за порушення митного законодавства)%

· відповідальність автоперевізника перед третіми особами у випадку спричинення шкоди ватажам.

 

Умови настання та об”єм відповідальності автоперевізника визначається національним законодавством для внутрішніх перевезень та положеннями Конвенції (Женевська від 1956 р.) про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогам (КДПГ) та протоколу к Конвенції від 5 липня 1978 року при міжнародних перевезеннях. Перевізник несе відповідальність за повну або часткову втрату вантажів або його пошкодження, що відбулося з моменту прийняття вантажу до перевезення до моменту його здачі, а також за просрочення доставки. Відповідальність автоперевізника обмежена. Протоколом КДПГ встановлено обмеження відповідальності в розмірі 8.33 одиниці СПЗ (умовна розрахункова одиниця, що прийнята Міжнародним валютним фондом) за 1кг. втраченого або пошкодженого вантажу. Крім того, у відповідності з КДПГ пілягають відшкодуванню перевізником:

· оплату за перевезення;

· митні збори;

· інші витрати, пов”язані з перевезенням вантажів, повністю у випадку втрати всього грузу або в пропорції, відповідній розміру збитків, при частковій втраті. Інші збитки відшкодуванню не підлягають.

 

Величина страхової премії залежить від встановленої страхової суми та робочого об”єму двигуна, що встановлен на автомобілі тощо, вартості автомобіля, терміну його єксплуатації, технічного стану, кількості місць в автомобілі, вантажопід”йомності, а також рівня професійності водія та кілометража автомобіля.

Договір добровільного страхування відповідальності автоперевізника може бути укладений з звичайними комерційними страховими компаніями, але за кордоном розповсюджена форма взаємного страхування в спеціалізованих міжнародних асоціаціях “ТТ Клуб” (Лондон), що є найбільш потужною організацією подібного роду.

Договір, як правило укладається терміном на один рік та забезпечує страховий захист всього або частини автопарку. В нього включаються основні ризики.

Розрахунок річної стравки премії проводиться в процентному відношенні до обсягу річного збору платежів за перевезення (фрахт). Розмір ставки страхової премії враховує показники збитковості проведення такого роду страхування, що склалися, обсяг діяльності перевізника, направлення перевозок, характер ватажів, що перевозяться, стану автомобільного транспорту.

В світовій та національній практиці застосовується схема “групового” добровільного страхування автоперевізників, що дозволяє дрібним страхувальникам, що здійснюють один вид діяльності, об”єднати свої страхові інтереси та забезпечити краща умови страхування, а також скидку премій за рахунок “оптової купівлі” страхування.

При страхуванні цивільної відповідальності авіаперевізника об”єктом страхування є майнові інтереси, пов”язані з відповідальністю страхувальника за шкоду, спричиненний пасажирам, власникам вантажів та іншим третім особам. Потерпілим фізичним та юридичним особам виплачається грошова компенсація в сумах, що були стягнуті по цивільним позовам на користь потерпілих в випадку спричинення їм каліцтв або смерті та/або знищення або пошкодження їх майна в результаті страхової події.

Суб”єктом відповідальності перед третіми особами є власник повітряного судна (експлуатант), що використовує його в момент спричинення шкоди. Страхувальниками є особи, що експлуатують повітряні судна.

Зобов”язання страховиків обмежеються певними визначенними сумами виплат, що обумовлені в полісі по кожному страховому випадку, що відбувся з повітряним судном, але не нижче лімітів, обумовлених Римською конвенцією.

Особа, яка отримала збитки, при певних обставинах має право направити позов безпосередньо до страховика, причому встановлюється переважно право потерпілого перед іншими кредиторами експлуатанта вимагати задовільнення позову з любих сум страхової компенсації, що належать страхувальнику від страховика.

Авіаперевізники повинні повідомляти пасажирам про умови застосування Конвенції в білеті з вказанням відповідних лімітів відповідальності згідно статтям Конвенції.

Виплата страхової компенсації відбувається, якщо страхувальник передає страховику копію первинного повідомлення про настання страхового випадку, письмову претензію третіх осіб, пасажирів або власника вантажу та всі документи, що стосуються настання страхового випадка, причин, розміра збитків (заключення державних та відомчих комісій, обгрунтування суми в яку оцінюються збитки).

Страховик звільнюється від відповідальності провести виплату, якщо буде встановлено, що:

1. спричинення майнової шкоди третім особам обумовлено намірами потерпілого та/або страхувальника (злодійська змова);

2. майнові збитки виникли внаслідок форс-мажорних обставин (дій непереборної сили), військових дій;

3. існує причинно – наслідковий зв”язок між фактом майнових збитків та обставинами несанкціонованного використання (експлуатації) траспортного засобу.

 

 

Страхування відповідальності в сфері приватного життя.

 

Страхування відповідальності в сфері приватного життя широко розповсюджене в країнах заходу і як правило охоплюється дією декільких полісів страхування. Законодавча база країни визначає, яке страхування є обов”язковим, а яке – добровільним, але, в більшості випадків включає наступні поліси:

· страхування відповідальності голови сім”ї;

· страхування відповідальності власників тварин;

· страхування відповідальності домовласників;

· страхування відповідальності за забруднення вод;

· страхування відповідальності при забудові;

· страхування відповідальності власників приватних суден;

· страхування відповідальності мисливців.

 

Страхування відповідальності голови сім”ї або приватне, сімейне та

спортивне страхування відповідальності. Під дію цього договору підпадають практично всі події, що можуть відбутись в сфері приватного життя: в період відпочинку, при здійсненні купівлі, при відвідуванні суспільних місць, в приватних подорожах. Якщо, власні діти нанесуть будь-кому збитки, то він буде компенсовуватися по цьому полісу. Людина також несе відповідальність за своїх домашніх тварин (крім собак та конів, для яких існує окремий поліс страхування). Всі події, які відбуваються при участі в приватних спортивних змаганнях, напраклад ігра в футбол, теніс, прогулянки на човнах (за винятком моторних та парусних лодок, для яких існує власний поліс), також покривається по цьому полісу. Страхується відповідальність володіння та використання засобів транспорту з макимальною швидкістю 15 км/год.

З покриття по даному полісу виключаються події, які відбуваються при виконанні виробничої, професійної, службової діяльності та в відрядженнях, а також небезпечна діяльність.

Людина, що має незвичні або небезпечні заняття, повинна самостійно оберігати себе від ризику (страхувати ці заняття окремо).

Виключається також відповідальність власників автомобільного, водного та повітряного транспорту, яка страхується по окремому полісу.

По цьому виду страхується не тільки голова сім”ї, а і члени його сім”ї, а саме:

· чоловік (дружина);

· неповнолітні неодружені діти (рідні, прийомні, діти за якими опікуються);

· повнолітні неодружені діти, які відвідують середню школу або навчаються в професійній школі;

· особи, що зайняті в домашньому господарстві (прислуга, прибиральниця тощо).

 

Дія цього поліса розповсюджується на осіб, які здійснюють будь-яку діяльність в квартирі, будинку або в саду не отримуя за це винагороду. (Наприклад, якщо сусідка піде в магазин, щоб придбати продукти для хворого та зворотньому шляху випадково нанесе будь – кому збитки, то претензії будуть врегульовані по полісу голови сім”ї хворого.)

Страхувальник є застрахованим в усіх місцях проживання, які він використовує виключно для цієї мети (сюди можна віднести другу квартиру, власний або дачний будинок на теріторії країни).

По цьому полісу страхується також відповідальність за пошкодження жилих приміщень та інших приміщень, що наймаються для приватної мети. Але, звідси виключається відповідальність за зношення та завеликі претензії (наприклад, на протязі року був стоптан паркет), пошкодження в технічних системах (опалення або прибори газового опалення), шкода, що нанесена склу. Як, правило скло страхується за окремим полісом. Тільки у випадку нанесені шкоду склу в номері отеля відповідальність встановлена по полісу цивільної відповідальності голови сім”ї.

Страхуються також збитки, що нанесені домашніми сточними водами. Наприклад, якщо в пральній машині тріснув подающий шланг та вода заливає квартиру внизу, то збитки буде компенсован по даному полісу. Дія цього поліса розповсюджується не тільки на страну проживання, але й на період знаходження страхувальника за кордоном, але на термін не більше одного року.

Страхування цивільної відподальності пов”язано з конкретною людиною. У випадку його смерті без покриття залишаються всі особи, спільно застраховані по цьому полісу. Тому страхові компанії в цьому випадку продовжують страховий захист лише до моменту уплати наступної страхової премії. Потім переживший супруг вирішує, чи буде він страхуватись надалі.

 

Страхування відповідальності власників тварин (собак, коней). Відповідальність, що випливає з володіння тваринами (наприклад, ручні домашні тварини, бджоли), можуть покриватись по полісу цивільної відповідальності без уплати додаткових внесків (премії). Рахується, що утримання собок та коней може призвести за собою значну матеріальну шкоду, тому відповідальність власників цих тварин може включатись в страхування цивільної відповідальності за додатковий внесок.

При страхуванні відповідальності власників собак страховий захист принципіально пропонується однаковий для всіх собак незалежно від породи, віку тощо. Тільки для особливо небезпечних бойцовських собак передбачені інші умови страхування. Відповідальність за мисливських собак, звичайно застраховані по полісу відповідальності мисливця. Цуценята до трьох місяців рахуються застрахованими по полісу дорослої собаки без сплати додаткової премії. По цьому полісу страхується відповідальність також сторожа тварин, якщо він не займається цим професійно (наприклад, сусід бере собаку на два тижні для уходу).

При страхуванні відповідальності власників коней премія розраховується від породи тварини. Багато страховщиків пропонують для поні та інших маленьких коней незначну премію.

 

Страхування цивільної відповідальності домовласників. В цьому випадку страхується законодавча відпоавідальність страхувальника як власника певного маєтку (в якості власника, тимчасового власника, орендатора тощо). Допускаються домагання виходячи з недоліків, пов”язаних з утриманням в належному стані будівль, освітлення, з утриманням в чистоті прилеглої території, з уборкою сніга на тротуарі та мостовій.

На власнику будинку лежить відповідальність за прибирання прилеглої территорії окремими орендарями, і якщо на цьому участку потерпить перехожий, то відповідати буде домовласник з причини не достатнього контролю. По цьому полісу застрахована відповідальність працюючих по договору в якості управляющих, прибиральників та інших працівників.

 

Страхування відповідальності за забруднення вод. По цьому полісу застраховані збитки, що нанесені внаслідок забруднення біжучих та грунтових вод. Природньо, що по цьому полісу страхова премія власника сховища для бензину буде більше, чим в інших осіб.

В сфері виробництва ця відповідальніст<