Історія України з найдавніших часів до початку ХХ ст.

Тема 1. Витоки українського народу­ та його державності.

Україна княжої доби.

Перші державні утворення на території України. Передумови, теорії походження та основні етапи розвитку Київської Русі. Особливості соціально-політичного устрою Давньоруської держави. Причини та наслідки роздробленості Київської Русі. Роль Галицько-Волинського князівства в тогочасній Європі. Оцінка місця та значення Давньоруської держави у контексті європейської й світової історії.

 

Тема 2. Україна у складі Польщі. Козацька доба.

Процес входження й становище українських земель у складі Великого князівства Литовського. Вплив Кревської, Люблінської та Берестейської уній на подальшу долю українських земель. Основні погляди на походження українського народу та етапи його формування. Причини виникнення козацтва. Роль та місце Запорізької Січі в історії української народу та європейській історії.

Тема 3. Визвольна війна українського народу середини ХУІІ ст. Формування української держави.

Передумови, причини, рушійні сили, перебіг основних подій та історичні наслідки національно-визвольної війни сер. ХУІІ ст. Формування Б.Хмельницьким козацько-гетьманської держави, її ознаки. Пошуки союзника в боротьбі проти Речі Посполитої. Переяславська Рада 1654 р. та її історична оцінка. „ Березневі статті” Б.Хмельницького, їх мета та зміст. Характеристика видатних постатей періоду.

 

Тема 4. Велика Руїна. Гетьманщина. Ліквідація

Української автономної державності.

Причини та наслідки політичної кризи української автономії. Спроби П.Дорошенка й І.Мазепи об’єднати українські землі. Участь України у Північній війні. Полтавська битва та її історична оцінка. Процес колоніального наступу на українську державність з боку російського царизму. Причини обмеження та ліквідації автономії України. Заборона гетьманської влади в 1764 р. Причини зруйнування Запорізької Січі в 1775 р. Історичне значення Запорізької Січі й Гетьманщини в історії українського народу.

 

Тема 5. Україна у складі Російської та Австро-Угорської

Імперій (друга пол. ХУІІІ - ХІХ ст.).

Територіальні зміни на Лівобережній та Правобережній Україні. Декабристський рух в Україні. “Руська правда” П.І. Пестеля. Початок національного відродження. Кирило-Мефодіївське товариство та його програмні документи. Формування української нації та національної свідомості

 

Тема 6. Україна в умовах капіталістичної модернізації економіки

(друга пол. ХІХ- поч. ХХ ст.).

Криза феодальних відносин. Аграрна реформа 1861 р. та її результати в українському селі. Буржуазні реформи 60-70-х рр., їх значення для подальшого розвитку України. Суспільно-політичні течії в другій пол. XIX ст.: народницький та громадівський рухи. Виникнення українських політичних партій. Україна в революції 1905-1907 рр.: боротьба за автономію. Столипінська аграрна реформа.

 

Змістовний модуль ІІ.

Україна в ХХ – ХХІ ст. Розбудова незалежної держави

Тема 7. Українська національна революція

Рр.

Розстановка політичних сил напередодні революції. Створення Української Центральної Ради: її соціальна база й програма. Практичні кроки на шляху від культурно-національної автономії до територіальної. Проголошення незалежності УНР. Політика П.Скоропадського й Директорії. Утворення ЗУНР. Акт Соборності України. Причини поразки УЦР, урядів П.Скоропадського й Директорії. Перемога радянської влади та її політика „воєнного комунізму.

 

Тема 8. Міжвоєнний період історії українського народу

(1921- 1939 рр.).

Причини переходу від „воєнного комунізму” до нової економічної політики, її зміст. Спроба створити ринкову економіку з елементами державного регулювання. Політична дискусія щодо національного питання. Пошуки оптимальної форми об’єднання республік і створення СРСР. Політична оцінка входження України до його складу. Політика коренізації: форма, зміст і результати. Прискорена індустріалізація й суцільна колективізація та їх наслідки. Голодомор 1932–1933 рр. Встановлення тоталітарного режиму, формування культу особи Сталіна.

Тема 9. Західноукраїнські землі між двома світовими війнами

(1921- 1939 рр.).

Наслідки Першої світової війни для України. Перехід частини західноукраїнських земель до складу Польщі, Румунії й Чехословаччини. Загострення національного питання на окупованих землях. Український визвольний рух. Західноукраїнське питання в європейській політиці. Боротьба різних політичних сил за вплив на Західну Україну.

 

Тема 10. Україна в роки Другої світової війни (1939- 1945 рр.).

Радянсько-німецький договір 1939 р. Приєднання Західної України до УРСР. Початок Великої Вітчизняної війни. Трагедія Південно-Західного фронту. Причини поразок Червоної армії в 1941- 1942 рр. Антифашистський рух опору. Основні битви Великої Вітчизняної війни. Битва за Дніпро. Звільнення Києва. Остаточне визволення України у 1944 році. Оцінка ОУН- УПА. Наслідки Другої світової війни для України.

Тема 11. Суспільно-політичний та соціально-економічний розвиток України в другій пол. 40-х – на поч. 80-х рр. ХХ ст.

Труднощі відродження економіки в післявоєнний період. ХХ з’їзд КПРС: викриття культу особи Сталіна. Реабілітаційні процеси. Соціально-економічні реформи М.С.Хрущова. Демократизація духовного життя. Парадокси хрущовської „ відлиги”. Дисидентський рух “шістдесятників Наростання кризових явищ в економічному та духовному житті. Політика русифікації.

 

Тема 12. Національно - державне відродження українського народу. Незалежна Україна в сучасному світі.

Політика М.Горбачова: досягнення та прорахунки. Розпад СРСР. Декларація про державний суверенітет України. Створення багатопартійної системи. Акт проголошення незалежності України. Всеукраїнський референдум 1990 р. Вибори Президента Державне будівництво суверенної України. Прийняття Конституції України 1996 р. Політика роззброєння України. Міжнаціональні та міжконфесійні відносини. Конституційна реформа. Внутрішня політика Української держави. Головні напрямки зовнішньої політики. Місце України в сучасному світі.

 

 

ВСТУП ДО КУРСУ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ПЕРЕДМОВА

 

Ви приступаєте до вивчення дисципліни, яка присвячена пізнанню зародження, супе­речливого розвитку та функціонування держав­ності та права українського народу в найрізно­манітніших аспектах їхньої взаємодії.

При вивченні виникає ряд проблем. Перша й головна з них — величезний обсяг матеріалу. Адже все, що було в історії державності, є суттєвим і необ­хідним для пізнання. Як відібрати найбільш фун­даментальний і узагальнюючий матеріал, як його подати, урахувати різнопланові конкретно-історичні інтерпретації тих чи інших закономірностей?

Друга проблема пов'язана з методикою вивчення теоретичного матеріалу. Для досягнення цього вивчення матеріалу здійснюється на основі системності. Період, який вивчається, поділяється на блоки: загально-історичний огляд, суспільний та, державний лад, судова система й правова система.

Що таке "історія"? У перекладі з грецької цей термін означає "дослідження", "оповідання", "знання". Ніхто не буде заперечувати, що цінність будь-якого дослідження вимірюється тим, наскільки воно може бути використане практично. Будь-яка наука завжди буде вважатись непов­ноцінною, якщо вона рано чи пізно не допоможе нам жити краще. Історія прагне до кращого розуміння, завжди перебу­ває у русі, у постійних змінах.

Головним завданням курсу історії Укра­їни є здійснення ідеї громадянської злагоди, вірніше по­шук її загально-цивілізаційних засад як в контексті історії, так і в умовах нашого суперечливого і конфліктного сього­дення. Громадянська злагода розглядається як одна із основних цінностей людської життєдіяльності. Вивчаючи минуле, історія й державність України намагається визначити закономірності їх­нього розвитку, заглянути в майбутнє.

В історичній літературі довгий час була пануючою точка зору, що Україна ніколи не мала власної дер­жавності. І це про країну, яка налічує більше ніж тисячо­літню історію! Інша справа, що ми її майже не знаємо. Істинне знайомство з українською державно-правовою традицією дозволяє стверджувати, що вона зароджувалася і міцніла разом із започаткуванням і розквітом української держав­ності. Із занепадом останньої вона втрачала самостійне зна­чення, асимілювалась у російську, польську, австрійську, західноєвропейську і американську державну традицію, знаходила схованку в глибинних пластах народної свідо­мості, але знову і знову відроджувалась, як тільки Україна ставала на шлях відродження суверенітету, незалежності.

Витоки української державної традиції містяться у культурі Київської Русі, де були закладені основи нашої писемності, мови, історії, літератури, світогляду. Перші русько-україн­ські літописи — "Повість временних літ" та "Слово о пол­ку Ігоревім" — були одночасно й першими нашими державно-правовими вченнями. Вони узагальнювали історич­ний і державотворчий досвід українців-русів, утримували в собі фундаментальні настанови на розбудову держави. Пізніше з'явилася Руська правда, перша писемна пам'ят­ка, в якій відбиваються узагальнення міркувань українців щодо юридичних засад свого розвитку.

А Козацька Республіка часів Богдана Хмельницького показала українську державну традицію як взірець толерантності, демократичності та національної самобутності.

В Україні та за її межами жили і працювали, творили філософські, історичні, історико-правові праці такі всесвіт­ньо відомі діячі культури, вчені як В. Антонович, М. Грушевський, М. Драгоманов, М. Костомаров, Г. Сковорода, Т. Шевченко, І. Франко та інші.

 

ЛЕКЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ