Показники дохідності підприємства.

Дохідність підприємства характеризується абсолютними і відносними показниками. Одним із найголовніших абсолютних показників є прибуток.

Національні стандарти бухгалтерського обліку визначають прибуток як суму, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

Рентабельність — відносний показник, котрий у загальній формі обчислюється як відношення прибутку до витрат ресурсів.

Рентабельність має ряд модифікацій, основні з них наведено у таблиці 2.

Таблиця 2.

№з/п	Назва показника	Порядок (формула) розрахунку	Призначення (опис)
	Рентабельністьактивів	Ф. 2 (ряд. 170)/ ф. 1 ((ряд. 280, гр. 3 + ряд. 280, гр.4)/2)х 100	Визначається як відношення прибутку до середньорічної вартості усіх активів, гобто показує скільки прибутку припадає на 1 грн. активів, характеризує ефективність управління підприємством, чим вищий показник тим краще.
	Рентабельністьвласногокапіталу	Ф. 2 (ряд. 170)/ ф. 1 ((ряд. 380,гр. 3 + ряд 380, гр. 4)/2)х 100	Розраховується як підношення прибутку підприємства до середньорічної вартості власного капіталу, показує величину одержаного прибутку в розрахунку на одну гривню капіталу власників. Збільшення – позитивне значення.
	Рентабельністьпродажу	Ф. 2 (ряд. 050) / ф. 2 (ряд. 035)	Характеризує розмір прибутку, що надходить на підприємство з кожної гривні від продажу продукції (робіт, послуг), розраховується як відношення прибутку від продажу та суми продажу продукції (робі і. послуг). Збільшення – позитивне значення.
	Рентабельність продукції (робіт,послуг)	Ф. 2 (ряд. 050) /ф. 2 (ряд. 040)х 100	Обчислюється як відношення прибутку від продажу та собівартості продукції (робіт, послуг), показує, скільки прибутку отримало підприємство в розрахунку на одну гривню понесених витрат.Збільшення показника – позитивне значення.
	Чиста рентабельністьпідприємства	Ф. 2 (ряд. 220)/ ф. 1 ((ряд. 280,гр. 3 + ряд. 280, гр.4)/2)	Розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості майна підприємства
	Період окупності капіталу	Ф.№1,р.280/ Ф.№2,р.220	За який період кошти, що інвестостовані в активи будуть компенсовані чистим прибутком
	Період окупності власного капіталу	Ф. № 1,р. 380/ Ф. № 2, р. 220	За який період власний капітал буде компенсований чистим прибутком
	Коефіцієнт оборотностіактивів	Ф.2 (ряд. 035) / [Активи напочаток періоду (ряд.080+260+270 гр. З ф. № 1) +Активи на кінець періоду (ряд. 080+260+ 270 гр. 4 ф. № 1)]:2	Характеризує, наскільки ефективно використо- вуються активи з точки зору обсягу реалізації. Він показує, скільки гривень реалізації припадає па кожну гривню, вкладену в активи підприємства. Іншими словами, скільки разів за звітний період активи.обернулись в процесі реалізації продукції. Чим вищий оборот, тим ефекти­вніше використовуються активи. Коефіцієнт визначається як відношення чистої ре­алізації до середньорічної вартості активів.

4. Показники ліквідності підприємства.

Ліквідність характеризує здатність підприємства швидко перетворити активи на гроші. Оцінюючи ліквідність підприємства, аналізують достатність поточних (оборотних) ак­тивів для погашення поточних зобов'язань – короткострокової кредиторської заборгованості.

Ліквідність підприємства в короткостроковому періоді визначається його можливостями покрити свої короткострокові зобов'язання. Під короткостроковим періодом умовно ро­зуміють строк до одного року, хоча іноді він також ототож­нюється з операційним циклом.

Існує декілька ступенів ліквідності. Недостатня ліквід­ність, як правило, означає, що підприємство не може скористатися вигідними комерційними можливостями, що виникають. На цьому рівні недостатня ліквідність означає, що немає свободи ви­бору, і це обмежує свободу дій керівництва.

Більш значна нестача ліквідності свідчить про те, що підп­риємство не може оплатити свої поточні борги та зобов'язання. Це може призвести до інтенсивного продажу довгострокових вкладень та активів, а в найгіршому випадку – до неплатоспро­можності та банкрутства.

Для власників підприємства недостатня ліквідність може означати зменшення прибутковості, втрату контролю та частко­ву або повну втрачу вкладень капіталу. У випадку, коли власни­ки несуть необмежену відповідальність, їх збитки можуть навіть перевищити початкові вкладення.

Для кредиторів недостатня ліквідність боржника може свідчити про затримку у сплаті процентів та основної суми борту. Поточний стан ліквідності підприємства може також вплинути на відносини з покупцями (клієнтами) та постачаль­никами товарів та послуг. Такі зміни можуть призвести до не­спроможності підприємства виконати умови контрактів та призвести до втрати зв'язків з постачальниками.

Ось чому ліквідності надається таке важливе значення. Якщо підприємство не може погасити свої поточні зобов'язання по мірі того, як наступає строк їх оплати, його подальше існуван­ня ставиться під сумнів. Це відсуває всі інші показники діяльності підприємства на другий план.

Активи підприємства поділяються за ступенем ліквідності таким чином:

· абсолютно ліквідні активи — грошові засоби;

· високоліквідні активи — грошові засоби + рахунки дебіторів;

· ліквідні активи — грошові засоби + рахунки дебіторів + біржові цінні папери;

· низьколіквідні активи — товарно-матеріальні запаси;

· важколіквідні активи — основні засоби і нематеріальні активи.

При оцінці ліквідності розраховують такі основні коефіцієнти:

· коефіцієнт покриття (загальної ліквідності);

· коефіцієнт швидкої ліквідності;

· коефіцієнт абсолютної ліквідності

· чистий робочий капітал

Коефіцієнт покриття (інші найменування цього ко­ефіцієнта - коефіцієнт загальної ліквідності). Він дає загальну оцінку ліквідності активів, показу­ючи, яка сума поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Якщо поточні активи перевищу­ють за величиною поточні зобов'язання, підприємство може роз­глядатися як таке, що успішно функціонує. Коефіцієнт розрахо­вується за формулою:

 

Коефіцієнт покриття = Оборотні активи (ряд. 260 ф.1) / Поточні зобов 'язання (ряд. 620 ф.1)

 

· Коефіцієнт покриття, що дорівнює 2 (або 2:1), свідчитьпро можливість підприємства погасити поточні зобов'язання. Такий підхід пояснюєтьсяпрактикою, що склалася, згідно з якою при ліквідації активів їх продажна ціна на аукціоні становить приблизно половину їх ринкової вартості. Іншими словами, як­що вартість активів зменшиться вдвічі, виручки, що залишилася, буде достатньо для погашення поточної заборгованості в тому випадку, якщо до ліквідації коефіцієнт дорівнював 2:1.

· Значення коефіцієнта покриття в межах 1-1,5 свідчить про те, що підприємство своєчасно погашає борги;

· Критичне значення коефіцієнта покриття дорівнює 1.

· При значенні коефіцієнта покриття менше 1 підприємство має неліквідний баланс.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (інше найменування цього коефіцієнта - коефіцієнт "лакмусового папірця"). На відміну від попереднього, він враховує якість оборотних активів і є більш суворим показником ліквідності, оскільки при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи (запаси невраховуються). Швидкий коефіцієнт розраховується за такою формулою:

 

Коефіцієнт швидкої ліквідності = Оборотні активи (ряд. 260 ф. І) - Запаси (ряд. 100-140 ф. 1) /Поточні зобов'язання (ряд. 620 ф. 1)

У літературі наводиться орієнтовне нижнє значення цього коефіцієнта, що дорівнює 1. Однак ця оцінка носить умовний характер. Якщо, наприклад, коефіцієнт швидкої ліквідності дорівнює 0,5 (менше 1), то це означає, що на кожну гривню по­точної заборгованості підприємство має лише 50 коп. ліквідних активів. Це є низьким показником за мірками більшості галузей. Однак у роздрібній торгівлі цей коефіцієнт невисокий, оскільки велика частина грошових коштів вкладена в запаси.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних (короткострокових) зобов'язань може бути погашена негайно. Коефіцієнт розраховується за формулою:

 

Коефіцієнт абсолютної ліквідності = Грошові кошти та їх еквіваленти (ряд. 230 + ряд. 240 ф.1) / Поточні зобов 'язання (ряд. 620 ф. 1)

Нормативне зна­чення коефіцієнта абсолютної ліквідності становить 0,2- 0,25. Тобто, якщо підприємство на даний момент може на 20-25% погасити всі свої борги, то його платоспроможність вважається нормальною.

Для оцінки платоспроможності і фінансової стійкості не тільки розраховують співвідношення між поточним активами і поточними зобов'язаннями, але також визначають і їх різницю.

Різниця між поточними активами і поточними зобов'язаннями становить чистий робочий капітал підприємства (Р_к). Наявність чистого робочого капіталу свідчить про те, що підприємство здатне не тількисплатити поточні борги, але й має в своєму розпорядженні фінансові ресурси для розширення діяльності і здійснення інвестицій:

Р_к = [Оборотні активи (ряд. 260)] - [Поточні зобов'язання (ряд. 620)].

 

Оптимальний розмір чистого робочого капіталу залежить від сфери діяльності, обсягу реалізації, кон'юнктури ринку. Для оцінки достатності Р_к можна порівняти його з аналогічними показниками інших підприємств.

5. Показники фінансової стійкості підприємства

Фінансова стійкість – це стан майна підприємства, що гарантує йому платоспроможність. Фінансова стійкість підприємства передбачає, що ресурси, вкладені в підприємницьку діяльність, повинні окупитись за рахунок грошових надходжень від господарювання, а отриманий прибуток забезпечуватисамофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів.

Фінансова стійкість підприємства характеризується різними показниками, але найбільш поширеними є:

· коефіцієнт автономії

· коефіцієнт фінансової залежності

· коефіцієнт фінансової стабільності

· коефіцієнт фінансового лівериджу

Коефіцієнт автономії визначається як відношення загальної суми власних коштів до підсумку балан­су, чим більше значення коефіцієнта, тим меншазалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування

Коефіцієнт автономії = Власний капітал (Ф.1 ряд. 380) / Підсумок (валюту) балансу (Ф.1 ряд. 640)

Якщо К_а < 0,5, то зростає ризик несплати боргів, а відтак і занепокоєння кредиторів. Збільшення значення коефіцієнта автономії зумовлює підвищення фінансової незалежності та зменшення ризику порушення фінансової стійкості підприємства.

Коефіцієнт фінансової залежності - показник обернений до коефіцієнта автономії; показує, яка сума загальної вартості майна підприємства припадає на 1 грн. власних коштів.

 

Коефіцієнт фінансової залежності = Підсумок (валюта) балансу (Ф.1 ряд. 640)/ Власний капітал (Ф.1 ряд. 380)

 

Показник характеризує залежність діяльності підприємства від позикового капіталу. Оптимальним занченням цього коефіцієнта вважається 0,4 (40%).

Коефіцієнт фінансової стабільності - визначається як відношення власного капіталу (Ф.1 ряд. 380) та залученого (Ф.1 ряд. 420 + ряд. 480 + ряд. 620+ ряд. 630). Нормативне значення коефіцієнта > 1.

Коефіцієнт фінансового лівериджу = Позиковий капі­тал (ряд. 430+480+620+630 ф. 1) /Власний капітал (ряд. 380 ф.1)

Показник має досить просту інтерпретацію: його значен­ня, що дорівнює, наприклад, 0,3, означає, що на кожну 1 грн. власних коштів, вкладених в активи підприємства, припадає 30 коп. позикових коштів. Зростання показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від інвесторів і креди­торів, тобто про деяке зниження фінансової стійкості, і навпаки. Нормативне значення показника фінансового лівериджу знаходиться в межах 10-40%.

ТЕМА 5. ДЕРЖАВНІ ФІНАНСИ.

Система державних фінансів