Ек. Сутність та види дебіторської заборгов. ; оцінка причин її виникн. , факторів, що вплив. На її величину.

На величину дебіторської заборгов. вплив.:1)обсяг реалізації та частина в ній реалізації на умовах подальшої оплати;2)умови розрахунків із покупцями і замовниками;3)політика стягн. дебіторської заборгов.;4)платіжна дисципліна покупців;5)якість аналізу дебіторської заборгов. та послідовність в використ. його результ.в. Інформ. про стан розрахунків із покупцями і замовниками краще надавати у вигляді таблиці. Для узагальн. результ.в аналізу склад. зведену таблицю, в якій дебітор. заборг. класифік. за строками виникн. Приоцінці ДЗ актуальними є пит. її оборотності яка вимір. показниками: 1)Оборотність ДЗ=Виручка від реалізації / Середня величина ДЗ; 2)Період погаш. ДЗ=Тривалість періоду*Середня величина ДЗ /виручка від реалізації; 3)Частка ДЗ в загал. обсязі оборот. активів=ДЗ / Оборотні активи; 4)Частка сумнівної ДЗ в складі загальної величини ДЗ= Сумнівна ДЗ /ДЗ. Існ. деякі загальні рекомендації які дозволяють ефективно управляти ДЗ, необхідно:а)контролювати стан розрахунків із покупцями по відстроченій чи простроченій ДЗ; б)по можливості орієнтуватися на більшу кількість покупців, щоб зменшити ризик несплати одних зарахунок інших; в) слідкувати за співвіднош.м дебіторської і кред. заборг.; г)надавати знижки при достроковій сплаті. Використов. схему реалізації товару в кредит: “2/10, net 30”, 2\10-величина знижку у %, якщо підпр-во-покупець сплатить за товар на протязі 10-днів, якщо пізніше 30 днів, в угоді відображ. штрафні санкції. Очевидно, що умови розрахунків можна вибрати таким чином, щоб зробити р. сплату більш привабливою для покупців, але виникає необхідність оцінки можливості над. знижки при достроковій сплаті.

Основні напрямки аналіт. роботи щодо управл. дебіторською заборгованістю: аналіз структури та оборотності дебіторської заборгов., оцінка можливості над. знижки та умов отрим. і над. кредиту.

При оцінці ДЗ актуальними є пит. її оборотності яка вимір. показниками: 1)Оборотність ДЗ=Виручка від реалізації / Середня величина ДЗ; 2)Період погаш. ДЗ=Тривалість періоду*Середня величина ДЗ /виручка від реалізації; 3)Частка ДЗ в загал. обсязі оборот. активів=ДЗ / Оборотні активи; 4)Частка сумнівної ДЗ в складі загальної величини ДЗ= Сумнівна ДЗ /ДЗ. Існ. деякі загальні рекомендації які дозволяють ефективно управляти ДЗ, необхідно:а)контролювати стан розрахунків із покупцями по відстроченій чи простроченій ДЗ; б)по можливості орієнтуватися на більшу кількість покупців, щоб зменшити ризик несплати одних зарахунок інших; в) слідкувати за співвіднош.м дебіторської і кред. заборг.; г)надавати знижки при достроковій сплаті. Використов. схему реалізації товару в кредит: “2/10, net 30”, 2\10-величина знижку у %, якщо підпр-во-покупець сплатить за товар на протязі 10-днів, якщо пізніше 30 днів, в угоді відображ. штрафні санкції. Очевидно, що умови розрахунків можна вибрати таким чином, щоб зробити р. сплату більш привабливою для покупців, але виникає необхідність оцінки можливості над. знижки при достроковій сплаті. Пад. купівельної спроможності грошей за період хар-ся коеф.ом Кц, який є оберненим до індекса цін. Якщо зазначена сума Д. до отим. S, а динаміка цін хар-ся Іц, то реальна сума грошей з урахув.м їх купівельної спроможності в момент сплати Кц= S/ Іц. Наступним аргументом на користьнад. знижки покупцям у випадку дострокової сплати є той факт, що підпр-во в даному випадку отримує можливість скоротити обсяг фінансув. “2/14, net 60”, 24%-банківський кредит. Формула: % знижки*360 / max відстрочка платежу – кількість днів на протязі яких діє знижка = 2*360/60-14=15,7%. Вигідніше зробити знижку на 15,7% ніж банківський кредит 24%. Заключним етапом аналізу оборотності ДЗ повинна стати оцінка відповідності умов отрим. і над. кредиту. Для цього порівн. величину і строки погаш. ДЗ і кред. заборг.

Аналіз оборотності та ефективності використ. оборот. коштів.

Тривалість знаходж. коштів в обороті визнач. сукупним впливом зовнішніх і внутрішніх факторів. Зовнішні: сфера діял. підпр-ва; галузева належність; масштаби діял. підпр-ва. Внутрішні: цінова політика;структура активів; організація виробництва. Оборотність коштів, що вкладені в майно оцін. показниками:1)коеф. оборотності оборотного капіталу Коб=Vp /ОА, Vp –обсяг реалізації продукції; ОА-середня величина оборот. активів. 2)тривалість 1 періоду Дп= Т*ОА / Vp, Т- величина періоду, який аналіз.. 3) наслідки оберт. оборот. активів ∆ОС=(Дп1 - Дп0)* Vp1 ОДН, Дп1 - Дп- величина абсолютної економії (додаткове залуч. капіталу), Vp1 ОДН –обсяг одноденної реалізації продукції. 4)вплив оборотності оборотного капіталу на прирощ. прибутку ∆Р=РО*КОБ1ЗВ / КОБ0БАЗ –РО. 5)приріст об’ємів реалізації Vp =(КОБ1 - КОБ 0)*ОА 1 зв.

Час обороту запасів = Т(360 або 365дн.)*(середня вартість запасів/с/в реаліз. товарів.)

Час обороту дебіторської заборгов. = Т(360 або 365дн.)*(середня ДЗ/виручка від реаліз. товарів.)

Коеф. оборотності кред. заборг. = с/в реаліз. товарів. / середня КЗ

Час обороту кред. заборг. = Т/ Коб. КЗ.

Тривалість фін. циклу = час обороту запасів + час обороту ДЗ – час обороту КЗ

Ек. сутність та знач. фін. аналізу в процесі управл. грошовими активами.

Однією з основних умов фін. добробуту підпр-ва є надходж. грош. коштів яке забезпечує покриття його зобов’язань. Відсутність такого мінімального запасу таких коштів свідчить про його фін. труднощі. Надмірна величина ГК свідчить про те, що реально підпр-во несе збитки пов’язані з:1) інфляцією і знецін.м грошей;2) втратою можливості їх вигідного розміщ. і отрим. додаткового доходу. Виникає необхідність оцінки раціонального управл. ГК на підприємстві. Головна ціль аналізу- оцінка здатності підпр-ва заробляти ГК в розмірі і в строки необхідні для здійсн. запланованих втрат. Ця мета ФА в процесі управл. ГК може бути досягнена завдяки вирішенню таких задач: 1)визнач. обсягів і основних джерел надходж. коштів;2)визнач. основних напрямків використ. ГК;3)аналіз достатності власних коштів для здійсн. поточ. та інвестиційної діял.;4)з’ясув. причин розходж. між величиною отриманого прибутку і фактичною наявністю ГК;5)фін. оптимізація-вибір найкращого шляху управл. ГК підпр-ва.

Грош. активи п-ва склад. з елементів:а)ГК в національній валюті;2)ГК в іноземній валюті; 3)резервні грош. активи у формі високоліквідних короткострок. фін. вкладень.

Сутність прямого методу аналізу руху грош. коштів, способи його здійсн., переваги та недоліки.

Через прямий метод в звіті розкрив. абсолютні суми надходжень і втрачань грош. коштів. Позитивною стороною використ. прямого методу є те, що він дозволяє оцінити загальні суми притоку і відтоку грош. коштів п-ва, що надає можливість робити висновки відносно достатності коштів для сплати по рахункам поточ. зобов’язань, виділити ті статті які форм. більший притік і відтік грош. коштів. Недолік: прямий метод не розкриває зв’язку отриманого фін. результату з величиною ГК п-в.

Для визнач. знач. чистого руху грош. коштів міжнародною практикою передбачено 2 методи: прямий і непрямий. П(С)БО 4 передбачено використ. обох цих методів. Причому згідно з нормами П(С)БО 4 для визнач. чистого руху грош. коштів операційної діял. застосов. непрямий метод, а для визнач. чистого руху грош. коштів інвестиційної та фін. діял. — прямий.

Пунктами 8 і 10 П(С)БО 4 передбачено, що операції із внутрішньої зміни складу грош. коштів і негрош. операції не включ. до Звіту про рух грош. коштів. До негрош. операцій належать будь-які операції, що не потреб. використ. грош. коштів та еквівалентів грош. коштів (наприклад отрим. активів у фін. лізинг, бартерні операції, придб. активів шляхом емісії акцій тощо). До внутрішніх змін складу грош. коштів відносяться операції з переміщ. грош. потоків усередині підпр-ва (виплата заробітної плати, здав. виручки до банку тощо). Однак слід мати на увазі, що невключ. негрош. операцій стос. тільки випадків використ. прямого методу визнач. чистого руху грош. коштів. Сутність прямого методу полягає у трансформув. статей Звіту про фін. результати шляхом виключ. з них негрош. доходів і витрат. У Звіті про рух грош. коштів відображ. розгорнуто надходж. і вибуття грош. коштів. Потім відображ. різниця між надходж.м і вибуттям грош. коштів, врахов. рух грош. коштів від надзвичайних подій (надходж. і вибуття) і визнач. чистий рух грош. коштів.