Державна фін. підтримка санаційного підпр-ва.

Згідно із Законом Укр. «Про п-ва» у разі збиткової діял. п-в держа­ва, якщо вона визнає продукцію цих п-в суспільне необхід­ною, може надавати їм дотації чи інші пільги. Приймаючи таке ріш., виконавча влада виходить з принципу фін. підтримки передовсім життєздатних виробничих струк­тур, п-в і організацій, які вже адаптувалися до нових реалій ек. життя, здатні ефективно використовувати кошти і на цій основі протягом найкоротшого часу збільшити обсяг в-ва. Відносини розподілу фін. ресурсів форм. на двох рів­нях: централізованому й децентралізованому. Централізована санаційна під­тримка може здійснюватися: а) прямим бюджетним фінансув.м; б) непрямими формами державного впливу.

Пряме бюджетне фінансув. санації п-в відбув. на поворотних (бюджетні позики) і безповоротних засадах (субсидії, дотації, повний або частковий викуп державою акцій п-в, що перебув. на межі банкрутства).

Стосовно банківської сфери слід зауважити, що комерційному банкові, переведеному на режим фін. оздоровл., може бути надано державну фінансову підтримку у вигляді стабілізацій­ної позики. Таку позику над. тільки під заставу високоліквідних активів банку або під гарантію чи поручительство інших, фін. стабільних, банків. Одним із методів державної фін. допомоги п-вам є санаційна підтримка у вигляді повного або часткового викупу державою акцій п-в, що перебув. у фін.й скруті. Інший вид державної допомоги – над. санаційної підтримки у формі держ. гарантій або поручительств (зо­бов'яз. держави здійснити погаш. боргів п-ва за його неспроможності самостійно виконати умови кред. Д.). Одним із непрямих методів державної санаційної підтримки п-в є над. їм дозволу на тимчасове недотрим. антимонопольного законодавства. Згідно із Законом Укр. «Про обмеж. монополізму та недопущ. недобросовісної кон­куренції у підприємницькій діял.» з метою запобіг. моно­польному становищу окремих підприємців на ринку такі форми са­нації п-в, як реорганізація, злиття, приєдн., придб. активів, створ. концернів та ряд інших, здійсн. за згодою Антимонопольного комітету. Отже, використовувати його можна лише тоді, коли п-ва доведуть, що в результ. їхнього злиття буде найбільш повно використано ефект масштабності, значно знизиться собіварт. продукції та суттєво зростуть її якісні параметри. Залежно від напрямку економної доктрини держави можливе використ. того чи того виду санаційної підтримки п-в фіскального характеру, що може здійснюватися спис.м чи рест­руктуризацією податкових зобов'язань, податковим кредитув.м, над.м цільових податкових пільг п-вам, які потреб. санації, а також фіскальними поступками головним кредиторам таких п-в з метою активізації їхньої участі в санаційних процесах. Використ. того чи того методу державної підтримки санації та реструктуризації залежить від конкретних характеристик п-ва, його народ негосподарського та регіонального знач. У цілому найбільш економічно раціональними вваж. над. держ. гаранти та різні форми підтримки фіскального характеру, зокрема, для стимулюв. лізингу та активізації участі в санації найбільших кредитів п-в, що перебув. у кризі, а також державну допомогу у вигляді сприятливе амортизаційної політики.

 

Частина ІІ ФДСГ

Зміст та основні завд. фін. діял. суб’єктів господарюв.

У нормативних актах, науково-практичній літературі, безпосередньо в контексті фінансово-господар. діял. підприємств, їх фін. звітності опер. дефініціями «фін. діял.», «інвестиційна діял.» та «операційна діял.» суб’єктів господарюв. З метою формув. каталогу функціональних завдань фін. служб підпр-ва та чіткого розмежув. зазначених понять розглянемо економ. зміст кожного з них.

Інвестиційна діял.. Згідно з П(С)БО, інвестиційна діял. — це придб. та реалізація тих необорот. активів, а також тих фін. інвестицій, які не є складовою еквівалентів грош. коштів.

Отже, ця діял. пов’язана з ефективним вклад.м залученого капіталу. Загалом під інвестиціями розуміють усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вклад. в об’єк­ти підприємн. та інших видів діял., в результ. якої створ. прибуток (дохід).

Рух грош. коштів у результ. інвестиційної діял. визнач. на основі аналізу змін у статтях таких розділів балансу:

«Необорот. активи»;

«Поточні фін. інвестиції» (фін. інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент).

До типових прикладів руху коштів у результ. інвестиційної діял. можна віднести такі:

придб. фін. інвестицій, необорот. активів, май­нових комплексів;

отрим. відсотків, дивідендів;

дезінвестиції.

На практиці досить часто з інвестиціями ідентифік. лише довгострок. капіталовклад., тобто вклад. у довгострок. активи, у т. ч. витрати на придб. основних засобів, корпоративних прав, науково-дослідні розробки, видатки розвитку, підвищ. кваліфікації персоналу, маркетинг та ряд інших. За такого трактув. інвестицій не врахов. існув. поточ. фін. вкладень, які є інвестиціями короткострок. характеру. Отже, під інвестиційними можна розуміти всі вклад. підпр-ва (як довгострокового, так і поточного характеру), що здійсн. з метою забезпеч. приросту вартості його майна.

Під поняттям «дезінвестиції» розуміють поверн. (вивільн.) заморожених у конкретних майнових об’єктах коштів. Дезінвестиції можуть здійснюватися через реалізацію чи ліквідацію фін. інвестицій, необорот. активів, майнових комплексів.

Операційна діял.. Це основна діял. підпр-ва, пов’язана з виробництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створ. підпр-ва і забезпечує основну частку його доходу, а також інші види діял., які не підпад. під категорію інвестиційної чи фін. діял. До типових прикладів руху коштів у рамках операційної діял. належать такі:

грош. надходж. від продажу товарів, робіт, послуг;

грош. виплати постачал.ам за товари і послуги;

грош. виплати з оплати праці;

сплата податків.

На основі систематизації руху грош. коштів у результ. операційної діял. визнач. операційний Cash-flow, який досить часто є основним джерелом фінансув. діял. підпр-ва. Перевищ. вхідних грош. потоків від операційної діял. над грошовими витратами є підґрунтям для забезпеч. стабільної ліквідності підпр-ва та залуч. коштів із зовнішніх джерел.

Фін. діял.. Успішна інвестиційна та операційна підприємницька діял. можлива лише за наявності надійного фін. фундаменту, тобто достатнього обсягу капіталу. Мобілізація підпр-вом необхідних для викон. поставлених перед ним планових завдань фін. ресурсів назив. фінансув.м. З іншого боку, система використ. різних форм і методів для фін. забезпеч. функціонув. підприємств та досягн. ними поставлених цілей назив. фінансовою діяльністю. Згідно з П(С)БО фін. діял. — діял., яка веде до змін розміру і складу власного та позич­кового капіталу підпр-ва (який не є результатом операційної діял.). Отже, основний зміст фін. діял. (у вузькому розум.) полягає у фінансув. підпр-ва. Рух грош. коштів у результ. фін. діял. визнач. на основі змін у статтях балансу за розділами:

«Власний капітал»;

«Довгострок. зобов’яз.»;

«Поточні зобов’яз.».

До типових прикладів руху коштів у результ. фін. діял. слід віднести:

надходж. ВК;

отрим. позичок;

погаш. позичок;

сплата дивідендів.

Можна стверджувати, що фін. діял. (фінансув.) має вирішальний вплив на процеси генерув. вартості підпр-ва. Так, оптимізація структури капіталу (оптимізація фінансув.) веде до зменш. затрат на його залуч. і створює фінансову базу для успішної операційної та інвестиційної діял.

У теорії і практиці досить часто зміст фін. діял. тракт. ширше, ніж фінансув. У широкому знач. під фінансовою діяльністю розуміють усі заходи, пов’язані з мобілізацією капіталу, його використ.м, примнож.м (збільш.м вартості) та поверн.м. Інакше кажучи, фін. діял. (у широкому розум.) включає весь комплекс функ­ціональних завдань, здійснюваних фін.и службами підпр-ва і пов’язаних з фінансув.м, інвестиційною діяльністю та фін. забезпеч.м (обслуговув.м) операційної діял. суб’єкта господарюв.