Оцінка доцільності фін. інвестицій.

Серед численних методів і прийомів аналізу доцільності вкладень у ті чи інші об’єкти фін. інвестицій виокремл. 2 основні групи методів. Перша признач. для оцінки інвестицій в активи з фіксованою ставкою дохідності та визначеним строком їх утрим. До таких об’єктів інвестув. належать вклад. в облігації з фіксованим процентом, привілейовані акції, депозитні сертифікати, векселі тощо. Друга група методів признач. для оцінки фін. вкладень з чітко невизначеною нормою прибутковості та строками інвестув., якими є насамперед інвестиції в акції, інші види корпоративних прав.

При прийнятті інвест. рішень інвестори порівн. очіку­вані доходи від вклад. коштів у даний об’єкт капіталовкладень, з доходами від інших, альтернативних можливостей інвестув. При цьому розрізняють 2 основні підходи до оцінки інвестицій:

· статичний аналіз: усі показники, які хар-ть об’єкт інвестув., розгляд. в короткостроковому періоді; при розрахунках використов. величини, зафіксовані в певний проміжок часу (факт зміни вартості грошей у часі не врахов.);

· динамічний аналіз: показники аналіз. в динаміці, з урахув.м зміни вартості грошей у часі за ряд періодів.

При оцінці фін. інвестицій здебільшого використов. методи, які д. можливість дослідити показники, що хар-ть об’єкт інвестицій у динаміці. До основних з таких методів належать: метод дисконтув. майбутніх доходів та метод внутрішньої норми прибутковості.

+ Метод дисконтув. Cash-flow

+Метод ефективної ставки %

+ Ризик зміни %-них ставок і дюрація

+ Фундаментальний аналіз акцій

+ Технічний аналіз акцій

Ек. сутність оцінки вартості підпр-ва: необхідність, завд. та принципи оцінки вартості підпр-ва.

Вартість п-ва- це вартість бізнесу в цілому або вартість 100% корпоративних прав у діловому підприємстві, визначена на основі процедури оцінки варт.п-ва.

Необх-ть оцінки вартості під-ва виникає в осн у таких випадках:

-під час інвест.аналізу у ході прийн.рішень про доцільність інвестув. коштів у те чи інше підпр-во, у т.ч. при здійсн. операцій M&A (поглин. і приєдн.)

-при реорганізації п-ва (для визнач.бази для склад.передавал чи розподільного балансу)

-при банкрутстві та ліквідації п-ва (з метою визнач.вартості ліквідаційної маси.)

-при продажу п-ва як цілісного майн.комплексу (визнач.реальн.ціни продажу)

-у разі застави майна (визнач.реальну вартість кред. забезпеч.)

-у процесі санаційного аудиту (з метою розрахунку ефектив санації)

-під час приватизації держ.п-в (для визн.початк ціни продажу об’єкту приватизації)

Принципи: -заміщ.-покупець не заплатить за об’єкт >, ніж існуюча мін.ціна за майно з аналогіч корисністю

-корисності-об’єкт має вартість лише тоді, коли є корисним для потенц власника;

-очікув.-інвестор, плануючи вкладати кошти в об’єкт сьогодні, очікує отримати грош доходи від об’єкта в майб.

-зміни вартості-вартість об’єкта оцінки постійно змін-ся в рез-ті зміни внутріш стану та дії зовніш факторів.

-ефектив викор-ня-з усіх можлив варіантів експлуатації об’єкта обир. той, що забезп-є найефект викор-ня його функк-х хар-ик

-розумної обережності оцінок-під час оцінки повинні критично відноситися до всієї відомої інф-ції, перевіряти її.

–альтер-сті оцінок-використ. різних методів оцінки та порівняння пок-ків вартості.

Концепція управл. вартістю підпр-ва (VBM)

Управл., яке орієнтоване на створ. вартості (Value-Based Management) – це концепція управл., спрямована на якісне покращ. стратегічних та оперативних рішень на всіх рівнях підпр-ва за рахунок концентрації зусиль тих, хто приймає ріш., на ключових факторах вартості. З усіх можливих цільових функцій в рамках концепції VBM вибир. максимізація вартості компанії. Сама вартість компанії визнач. її дисконтованими майбутніми грошовими потоками, і нова вартість створ. лише тоді, коли компанія отримує таку віддачу від інвестованого капіталу, котра перевищує витрати на залуч. капіталу.

У зв’язку з цим необхідно оцінити віддачу від інвестованого в компанію капіталу. Таким чином, ми можемо виділити головні фактори, котрі вплив. на вартість компанії та обов’язково м. враховуватися в показнику, відбиваючому створ. вартості – витрати на власний та позиковий капітал та доходи, котрі генер. існуючими активами (при цьому доход може виражатися в різних формах: прибуток, грошовий потік і т.д.). В 80-х – 90-х роках з’явився цілий ряд показників (на основі деяких з них в подальшому були створені навіть системи управл.: наприклад, EVA та EVA-based management), відбиваючих процес створ. вартості. Найвідоміші з них – EVA, MVA, SVA, CVA.

Ринкова додана вартість (Market Value Added)– найочевидніший критерій створ. вартості, котрий розглядає в якості останньої ринкову капіталізацію та ринкову вартість боргів компанії.

MVA розрахов. як різниця між ринковою оцінкою капіталу та початково інвестованим в компанію капіталом:

MVA = ринкова вартість боргу + ринкова капіталізація – сукупний капітал^*

Cash Value Added (CVA). Часто даний показник також назив. Residual Cash Flow (RCF)

RCF=AOCF-WACC*TA, де

AOCF (Adjusted Operating Cash Flows) – скорегований операційний грошовий потік;

WACC – середньозважена ціна капіталу;

TA – сумарні скореговані активи.

Ек. додана вартіть (Economic Value Аdded). З усіх існуючих показників, призначених для оцінки процесу створ. вартості компанії, EVA найвідоміший та най розповсюджений. Причиною тому є те, що даний показник сполучає простоту розрахунку та можливість визнач. вартості компанії, а також дозволяє оцінювати ефективн. як підпр-ва в цілому, так і окремих його підрозділів. EVA є індикатором якості управлінських рішень: постійна позитивна величина цього показника свідчить про збільш. вартості компанії, тоді як від’ємна – про її зниж.

Досить часто аналіз, заснований на показнику EVA, розгляд. як альтернатива традиційному NPV-аналізу.

Метод доданої вартості капіталу (SVA) оцінює приріст акціонерної вартості капіталу. Цей приріст являється різницею між акціонерною вартістю капіталу, створеною майбутніми інвестиціями, та акціонерною вартістю капіталу, створеною минулими інвестиціями (у спрощеному вигляді – балансовою вартістю акціонер. капіталу)

Ек. додана вартість (EVA) та додана вартість грош. потоку (CVA).

Ек. додана вартіть (Economic Value Аdded). З усіх існуючих показників, призначених для оцінки процесу створ. вартості компанії, EVA найвідоміший та най розповсюджений. Причиною тому є те, що даний показник сполучає простоту розрахунку та можливість визнач. вартості компанії, а також дозволяє оцінювати ефективн. як підпр-ва в цілому, так і окремих його підрозділів. EVA є індикатором якості управлінських рішень: постійна позитивна величина цього показника свідчить про збільш. вартості компанії, тоді як від’ємна – про її зниж.

Досить часто аналіз, заснований на показнику EVA, розгляд. як альтернатива традиційному NPV-аналізу. Це означає, що ефективн. вклад. капіталу, розрахована на основі EVA, повинна співпадати з ефективністю, отриманою на основі NPV-аналізу.

EVA = NOPAT — WACC x Inv,

де NOPAT (net operational profit after tax) — чистий операційний прибуток після сплати податків; WACC (weighted average cost of capital) — середньозважена вартість власного (equity) та залученого (debt) капіталу, %; Inv — інвестиції в основні, оборотні та інші активи.

Виходячи з наведеної вище формули розрахунку показника EVA, можна зробити висновки про можливі шляхи підвищ. знач. даного показника:

1. Збільш. доходів, котрі генер. вкладеними коштами. Даний результат може досягатися різноманітними шляхами – через управл. витратами, підвищ. ефективності бізнес-процесів за допомогою реінжинірингу і т.і.

2. Шляхом розшир., тобто інвестув. коштів у проекти, рентаб. яких перевищує витрати на капітал, залучений в реалізацію такого проекту.

3. Підвищ. ефективності управл. активами – продаж непрофільних, збиткових активів, скороч. термінів оборотності дебіторської заборгов., запасів і т.і.

4. Управл. структурою капіталу.

(CVA). Часто даний показник також назив. Residual Cash Flow (RCF). Ост.м часом все більше спеціалістів відд. перевагу саме даному критерію створ. вартості, так як:

- в якості віддачі від інвестиційного капіталу використов. потоковий показник – грош. потоки (cash flows);

- в явному виді, на відміну від показника CFROI, врахов. витрати на залуч. та обслуговув. капіталу із різних джерел, тобто середньозважена ціна капіталу.

В основі даного показника лежить концепція остаточного доходу (residual income) та формула його розрахунку має такий вигляд:

RCF=AOCF-WACC*TA, де

AOCF (Adjusted Operating Cash Flows) – скорегований операційний грошовий потік;

WACC – середньозважена ціна капіталу;

TA – сумарні скореговані активи.

Корегув., які вносяться при розрахунку вказаних величин, аналогічні тим, що розглядалися при визнач. EVA.

В силу того, що кожний розглянутий показник має свої обмеж. та недоліки, а також, тому що сфера вартісних показників - відносно нова галузь знань, деякі автори пропон. комбіноване використ. деяких показників при оцінці процесу створ. вартості. Такий підхід не буде оптимальним, так як ефективн. системи VBM може бути досягнута лише при підпорядкув. всіх вагомих управлінських рішень єдиній меті, що передбачає існув. єдиного критерію, на основі якого створ. й оцінка ефективності, й система мотивації. Тому в кожному випадку менеджмент підпр-ва повинен вибирати відповідний вартісний показник, виходячи з міркувань оперативності, вигід і затрат, пов’язаних з отрим.м інформ., необхідної для його розрахунку.