Вправа 4. Виписати з тексту архаїзми, з’ясувати значення їх. Ви-

Значити серед них історизми та власне архаїзми.

Сенатори, члени синкліту, сходяться на тому, що в Малу Азію треба

послати кращі легіони, проедр Василь наполягає, що на чолі легіонів

треба поставити й ліпшого полководця імперії.

– Імператорська десниця, – закінчує проедр Василь, – призначає до-

местиком легіонів у Малій Азії славетного нашого полководця Варда

Скліра.

І Вард Склір, приймаючи призначення, зарані приготовлене проедром

Василем, схиляє низько голову, слухаючи наказ імператора, а коли під-

водить її, ненавидячими очима дивиться на проедра. Він кращий пол-

ководець імперії, саме ім’я якого було грозою для ворогів, славетний

патрикій Константинополя, до голосу якого прислухався і прислухається

весь синкліт, – ніколи не забуде і не простить того, що зробив з ним

іменем імператора проедр Василь. (С. Скляренко)

 

Вправа 5. Прочитайте речення, укажіть у них авторські неологізми. Доберіть приклади з художньої літератури (не менше 5 речень). Обов’язково вкажіть автора і твір, з якого взято уривок.
Збирають світлі золоті меди веселокрилі та прозорі бджоли. (М. Рильський). Небо розпросторилось високо, бджоли в квітограєві гудуть. (Д. Луценко).у річку золота згори капле срібло щиро дзвонне, прилетіли, прибули жайворони. (Г.Чупринка). Ненавиджу темне життєве болото, я в душу таємне ловлю сонце злото. (П.Тичина). Журавлиниться просинь, баболітиться осінь. (А. Камінчук).

 

Вправа 6. З поданого тексту випишіть історизми та з’ясуйте їх значення. Поясніть мету їх вживання у творі.

З-поміж іншого було привезено також усе срібло і всі книги цінні з церкви Святого духа, бо отець Лісовський пам’ятав усе так, що з його слів було споряджено папір, за якими волохи мали повернути вкрадене. А там було три келихи позолочені, три білі, всього келихів вісім, а в них срібла шістнадцять гривень і п’ять півлута, а ще хрести, кадильниці, лампи, офіри різні – на сорок три гривні і тринадцять лугів срібла. Опріч псалтир і часослов, тріодь цвітна, октоїх та ще чотири книги, назв яких запам’ятати він не спроможне, бо великої мудрості книги. (П.Загребельний)

 

Вправа 7. Поділіть подані слова на архаїзми та історизми. Доберіть до архаїзмів сучасні слова.

Бранець, гусар, воутріє, городовий, вельми, перст, гряде, піїт, брань, зигзиці, сотник, тать, соцький, динарій, сардак, сап’янці, ректи, орда, фунт, узріти, аще, віче.

Вправа 8. Використовуючи одинадцятитомний «Словник української мови» та «Словарь української мови» Б. Грінченка, з'ясувати значення виділених застарілих слів: історизмів (І уривок) та архаїзмів (ІІ уривок), ужитих в романі І. Нечуя-Левицького «Геть­ман Іван Виговський». До архаїзмів дібрати відповідні слова з активного фонду української мови.
І. 1. Вся ця розкішна обстава поїзду нової гетьманши була схожа на обставу поїздів українських католицьких панів та польських дідичів, котрих козаки тільки що вигнали з Украї­ни. 2. З’їхались усі полковники і сотники. 3. Іван Виговський, випровадивши послів за місто, вернувся додому і одпочивав, си­дячи на ґанку, наче одбувши важку панщину. 4. Гетьман впізнав затяжців Юрія Немирича. 5. За гетьманом їхав на коні обозний Носач та кілька полковників, а за ними слідком висту­пав з-за гори полк шляхтичів та найнятих польських жовні­рів. 6. Вибирайте собі за гетьмана іншого. От вам булава і бунчук! 7. На мосту в одну мить блиснули на сонці шаблі і гострі списи, неначе білі блискавки миготіли понад червоними шапками та кармазинами. 8. Червоні кунтуші з вильотами на рукавах, жупани та покривала на конях горіли як жар на білому фоні снігу та інею. 9. Довгі ряди селян в чорних свитах чорніли по горах, неначе насовувались чорні хмари.
II. 1.3 сіл, з близьких броварів найшло багато хлопців, налізло багато голоти. 2. Ті очі ніби дивились на його, доки він не заснув міцним сном чоловіка, стомленого доброю промашкою до Києва, вештанням та турботами цілого того дня. 3. Отут може бути задля вас притичина. 4.Чимось закушували після горілки... здається, був кав'яр, а там далі був борщ з карасями, а потім... я вже й лік погубив тим потравам, бо обід був довгий, як літній день. 5. Польща ще стоїть, ще не впала і буде сутніти, доки суду-віку. 6. Вона чула багато оповіданнів про запорожців- характерників, про їх чари. 7. Перед ним на невелич­кому столикові лежав розгорнутий фоліант, старий та пожовклий, переплетений в шкуряні товсті палітурки з застіжками.

Практичне заняття №3

Стилістична диференціація української лексики (8 год.)

ПЛАН

1. Поняття про функціональний стиль. Характерстика стилів сучасної української літературної мови.

2. Міжстильова лексика, її ознаки.

3. Стилістично забарвлена лексика.

3.1.Лексика розмовного стилю.

3.2.Лексика наукового стилю.

3.3.Особливості лексики офіційно-ділового стилю.

3.4.Характерні риси лексики публіцистичного стилю.

3.5Лексика художнього стилю.

3.6.Лексика конфесійного стилю.

4. Слова піднесеного і зниженого стилів.

5. Емоційно-експресивна лексика.

Література до теми

1. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови. – Львів: Світ, 2003. – 432 с.

2. Ганич Д. І. Словник лінгвістичних термінів/Д. І. Ганич, І. С. Олійник. – К., 1985. – С. 291–292.

3. Дудик П.С. Стилістика української мови: Навчальний посібник. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2005. – 368 с.

4. Капелюшний А.О. Практична стилістика української мови: навчальний посібник. – Вид. 2-е, переробл. – Львів: ПАІС, 2007. – 400с.

5. Кочерган М. П. Вступ до мовознавство: підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти/М. П. Кочерган. – К., 1999. – С. 210–228.

6. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови: Підручник / За ред. Л.І.Мацько. – К.: Вища школа, 2003. – 462 с.

7. Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія/[за ред. І. К. Білодіда]. – К.: Наук. думка, 1973. – С. 151–158, 173–178.

8. Сучасна українська літературна мова: підручник/[за ред. А. П.Грищенка]. – К., 1997.

9. Сучасна українська літературна мова: підручник/[за ред. М. Я. Плющ]. – К., 2000. – С. 135–137.

10. Шкуратяна Н. Г. Сучасна українська літературна мова: навчальний посібник/Н. Г. Шкуратяна, С. В. Шевчук. – К., 2000. – С. 138–154.

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Розкрийте поняття функціонального стилю.

2. Назвіть стилі СУЛМ.

3. Класифікація стилів.Чи існує універсальна?

4. Схарактеризуйте функціональні стилі СУЛМ.

5. Міжстильова лексика, її ознаки.

6. Які слова утворюють ядро загальновживаної лексики?

7. Що таке стилістема?

8. Здатність слова набувати додаткових експресивних відтінків, які накладаються на основне значення слова?

9. За застосування у певному стилі, марковану лексику поділяють на…?

10. Риси лексики функціональних стилів української мови (розмовного, наукового, офіційно-ділового, публіцистичного, наукового, художнього, конфесійного)

11. Розкрийте поняття вискої (книжної, піднесеної) та стилістично зниженої лексики.

12. Поняття експресами.

13. Групи лексичних експресивів.

 

Завдання для письмового виконання

Вправа 1. Прочитати текст, визначити, слова якої стилістичної групи переважають, виписати ці слова, з’ясувати значення їх. Будь-яка розвинена національна мова є системою систем. З одного боку, мова – система (сукупність) специфічних національних особливостей, ознак. А з другого – вона складається з інших рівнів, або систем – фонологічної (функціонування фонем), морфологічної (будова слова, функціонування морфем), лексико-фразеологічної, синтаксичної, стилістичної. Кожна з цих систем є важливим об’єктом дослідження для мовознавчої системи.

Стилістика вивчає стилістичну диференціацію мови, її функціональні стилі. Це наука про виразові засоби мови, тобто про ті елементи, що приєднуються до власне вираження думки, супроводжують семантичний зміст висловлюваного – емоційно-експресивні та оцінні моменти мовлення. Тобто предметом вивчення стилістики є закономірності функціонування мовних засобів у різних видах мовлення.(О. Пономарів)

Вправа 2. Прочитайте уривок. Що надає текстові урочистого, біблійного звучання? Вислови з таким звучанням випишіть.

Вона була прегарна. Зовсім так, як у четвертій пісні «Пісень над Піснями»: її очі, немов голубки, – співав я подумки, – зоріли з-за серпанку; її коси – немов стадо кіз, що хвилями сходить із гори; її зубки – немов отара овець пообстриганих, що із купелю вийшли, і немає серед них неплідної; її вустонька – немов кармазинова нитка, красні, мов частина гранатового яблука, – співав я подумки, – скроня її за серпанком, а шия неначе башта, на зброю збудована. Два перса її мов ті двоє близнят у козулі, що випасаються поміж лілеями. Уся вона була прекрасна, і плями не міг відшукати на ній.Отаке я співав, коли думав про Юстину, бо світ мені через неї освітився, бо через неї і я освітлювався, немов глек, сонцем. І де не ішов я, ішла зі мною вона, і на що не дивився, звідусіль дивилась вона (Вал. Шевчук).

Вправа 3. І. Випишіть слова, які можна віднести до розмовних.

– А ви що за люди?

– Та ми з города… Вийшли погуляти та й завернули. Чи не можна буває

Риби добути?

– Підождіть, наші прийдуть. Може, і можна буде. Не ловиться щось і риба тепер. Чи її вже виловлено, чи такі вже літа настали – Господь його знає!.. Колись було закинеш невід – насилу витягнеш; а тепер бовтаєшся-бовтаєшся цілу ніч, змокнеш, виморишся, як собака; а що того влову? І на базар соромно поткнутись!.. А треба ж то і за воду заплатити, і за невід відділити… Б’єшся-б’єшся, як та риба об лід, а що того заробітку? Що заробив – те й віддав, а собі знову позичай… Трудне наше життя! Ще хоч би здоровий був, а то – от валяєшся, як я тепер… то вже краще з човна в Дніпро головою!.. Учора жінка приходила… їсти, каже, нічого… Думка-то – чоловік заробив… А чоловік дохлий валяється… По-сиділа-посиділа, пожурилася-поплакала та з тим і додому пішла. – Знову чоловік провів по лобі рукою, знову промочив язиком смажні уста(Панас Мирний).

II. Запишіть чию-небудь розмову, вживаючи розмовну лексику.