Вправа 6. Прочитайте речення, знайдіть у них діалектні слова, поясніть, що вони означають. Наведіть приклади діалектизмів з вашої місцевості (користуйтеся «слоником української мови в 11 Т. »).

1. Теплим весняним ранком Іван пішов у полонину. Ліси ще дихали холодками, гірські води шуміли на скоках, а плай радісно підіймався угору поміж воринням. 2. По далеких горбах самотіли тихі гуцульські осереди, вишневі од смерекового диму, яким прокурились, гострі дашки оборогів з запашним сіном, а в долині кучерявий Черемош сердито поблискував сиваною та світив попід скелі недобрим зеленим вогнем. 3. Ніжно дзвеніла над ним хвоя смерек, змішавшись з шумом ріки, сонце налляло золотом глибоку долину, зазеленило трави, десь курився синій димок од ватри… 4. З подри, де сохнуть великі круглі буханці будзу, повіває на ватага вітер, але не може прогнати зі стаї запаху вугляр, сиру і овечої вовни (З тв. М.Коцюбинського). 5. Ще буду мати час для справляння строїв. 6. Потім якесь пацання чимось плесковатим, наче хто хустя прав. 7. Дзиґар ударив раз і замовк. 8. А ось, певне, вона у цьому пуделочку. 9. То солі нам тра купити, то запалок (З тв. Лесі Українки). 10. Рівна, укатана возами, а зрідка й машинами бруківка йшла собі далі, широкою биндою вихоплювалася на пагорб. 11. І пахло, пахло. Грибами, позьомками, старим листям, квітками. 12. – Я йому, - розказував Андрон, - так і так, чому, питаю, не воюєте, де ваші танки та іроплани, а він стенає плечима і все… (З тв. М.Олійника).

Вправа 7. З художніх творів доберіть та запишіть не менше десяти прикладів, в яких зустрічається територіально обмежена лексика (діалектизми). Пояснити при цьому значення діалектних слів. (Вказати обов’язково твір, з якого взято уривок, та його автора).

Вправа 8. Використовуючи періодику (газети, журнали), художні тексти, радіо, телебачення, мовлення оточуючих людей, накресліть таблицю (в довільній формі), яка б відображала всі групи соціальних діалектизмів, репрезентовані прикладами (не менше 5 на кожну групу).

Вправа 9. Виписати науково-термінологічну лексику, визначити, до яких галузей науки відноситься кожне виписане слово.

На землі є незвичайна наука – ентомологія. Наука про комах. Люди, які вивчають цю науку, називаються ентомологами. Мало хто знає, що роблять вони. Самих ентомологів часто уявляють трохи дивакуватими, неуважними людьми, які бродять із сачками й нічим, крім своїх комашок, не цікавляться. І вже зовсім небагатьом відомо, що до послуг ентомологів мікроскопи і найскладніші прилади – новинки сучасної науки і техніки, їм допомагають авіація і флот, у своїй роботі ентомологи використовують новітні досягнення хімії і фізики, медицини й астрономії. Але й сачки – ті самі сачки, що часом викликають добродушну усмішку (ще б пак – дорослий дядько, а ходить із сачком, як маленький!), лишаються дуже важливим знаряддям виробництва (Ю. Дмитрів).

Вправа 10. Запишіть у дві колонки терміни: 1) мистецькі; 2) наукові.

Катод, міф, бароко, кюрі, цезій, конус, репертуар, реалізм, електрон, голонасінні, резонанс, акорду (родовий відмінок однини), ревю, сюжет, стиль, катет, спіраль.

(Ключ. З останніх букв виписаних слів має скластися закінчення вислову: «Мрії слабких – втеча від дійсності, мрії сильних …»).

Вправа 11. Записати відомі мовознавчі терміни (або терміни, пов’язані з педагогікою, психологією, ботанікою, зоологією, анатомією), розкрити їх значення, з’ясувати походження.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2 (4 год.)

Активна й пасивна лексика української мови

ПЛАН

1. Історичні зміни в складі лексики української мови.

2. Активна лексика в сучасній українській мові.

3. Застарілі слова в лексичній системі української мови.

4. Місце неологізмів у лексичній системі української мови.

Література до теми

1. Бондар О.І., Карпенко Ю.О., Микитин- Дружинець М.Л. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія/ Навч. посіб. – К.: ВЦ «Академія», 2006. – С.263-267.

2. Ганич Д. І. Словник лінгвістичних термінів/Д. І. Ганич, І. С. Олійник. – К., 1985. – С. 291–292.

3. Кочерган М. П. Загальне мовознавство: підручник для студентів

філологічних спеціальностей вищих закладів освіти/ М. П. Кочерган. – К., 1999. – С. 210–228.

4. Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія/[за ред. І. К. Білодіда]. – К.: Наук. думка, 1973. – С. 211–261.

5. Сучасна українська літературна мова: Лексикологія. Фонетика: підручник/ А.К. Мойсієнко, О.В. Бас-Кононенко, В.В. Бондаренко та ін. – К.: Знання, 2010. – С.112-119.

6. Сучасна українська літературна мова: підручник/[за ред. А. П. Грищенка]. – К., 1997. – С. 213–219.

7. Сучасна українська літературна мова: підручник/[за ред. М. Я. Плющ]. – К., 2000. – С. 132–135.

8. Шкуратяна Н. Г. Сучасна українська літературна мова: навчальний посібник/Н. Г. Шкуратяна, С. В. Шевчук. – К., 2000. – С. 154–162.

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Яких змін зазнає лексичний склад сучасної української мови?

2. Розкрийте сутність поняття активної лексики.

3. Які слова ми відносимо до пасивної лексики?

4. Які лексеми належать до застарілої лексики?

5. Розкрийте поняття історизмів? Чи можливий перехід слів з розряду історизмів до активного вжитку? Відповідь аргументуйте.

6. Поняття архаїзмів в лексичній системі української мови.

7. Назвіть групи архаїзмів залежно від ступеня архаїзації.

8. Поняття неологізмів.

9. Причини виникнення нових слів у мові.

10. Шляхи виникнення неологізмів.

11. Назвіть групи неологізмів.

12. На які групи поділяються загальномовні неологізми.

13. Розкрийте поняття оказіоналізмів.

Завдання для письмового виконання

Вправа 1. Подані слова, словосполучення ввійшли до активного слов-

Ника української літературної мови в останні роки. Що означає кожне

З них? (Для з’ясування користуватись тлумачними словниками.) Чи всі вони є неологізмами й сьогодні?

Соборна Україна, суверенітет, незалежність, Президент, тризуб, роз-

будова держави. Конгрес демократичних сил України, Партія демокра-

тичного відродження України, День незалежності, Національна гвардія

України, парламентська більшість, Народна рада, СНД, соціальний за-

хист населення, чорнобилець, маркетинг, менеджер, комерсант, комерція,

комерціалізація, корпорація, бізнесмен, приватизація, комп’ютеризація,

популіст, толерантний, ліцей, гімназія, коледж, економічний союз,

Слов’янський базар, Міжнародний валютний фонд, офіс.

 

Вправа 2. Прочитайте текст, випишіть по 10 лексем активного й

Пасивного вживання. Прокоментуйте свою відповідь.

Князь Альбрехт часом зупиняється, щоб одпочити, і підводить го-

лову догори, до колосальної будівлі. І тоді на устах його видушується

тонка посмішка людини, що знаходить заслужену сатисфакцію у своїй

вищості. Стиль омнеїзму! Розуміється, омнеїзму, всеїзму, всього, що

тільки можна зібрати, купити; щирий витвір біржової, нажертої често-

любності й претензійної нездарності. О віки, ви проминули недурно, тут

зібрано – не бійтеся! – все, що творив ваш геній: і шпиляста, напружена

в небо, в потойбічність, у тайну готика; і округлий, заспокоєний у святій

урочистості візантизм; і брутальний, але змодернізований американізм;

величезне депо стилів і епох, накопичена страшна кучугура дорого-

цінних речей, понакрадуваних, понаграбовуваних і зганьблених негід-

ними руками. Понурі, стіжкуваті башти – і розлогі, сміхотливі тераси.

Аскетичні шпилі – і череваті бані. Над дорійським порталом парадного

входу з строгими, чистими колонами – у виступах, прищах і гримасах

неомнійська башта на дівочих, незайманих, святих ногах – тіло черева-

того, погризеного нечистими хоробами розпускного біржового махера

(В. Винниченко).

 

Вправа 3. У поданих реченнях визначити індивідуально-авторскі

Неологізми, з’ясувати значення їх та спосіб творення.

1. І ті корчі, і те коріння, розмите повінню з весни, і золотаве осіння

в зелених кучерях весни. 2. Ми завжди проїжджаєм це село… Тут навіть

хмари особливо сунуть – сутемна синь на бронзове чоло. 3. Ночей чор-

нокнижжя читаю по буквах і сплю, прочитавши собі Оріон. 4. Ліси мої,

гаї мої священні! Пребудьте нам навіки незнищенні! 5. Ну, от нарешті

і знайшли гречина. А хто ж йому ворота вже одчине? (З тв. Л. Костен-

ко). 6. Тепер тільки сніг і сніг і небо геть до чортиків прочорнене. 7. Ні

небожителі, ні жебоніння трав, ні перехлюпи хвиль – ніщо не скаже

тобі про повертання. 8. У бою не гнувся меч щербатий і не ламався

гострожалий спис. 9. Мишастий морок виповзав з кімнати двадцяти-

літнім хлюпотом… І стіл прямів. І штори край вікна шамріли з вітром.

10. Провільглий ранок іволгу збудив, і солов’ї проміння проволожили

(3 тв. В. Стуса).