Показники бюджетної ефективності зовнішньої торгівлі

1. Бюджетна ефективність експорту Еб.е. визначається як частка від ділення вартості обсягу експорту Ое на вартість цих товарів за цінами внутрішнього ринку з урахуванням транспортних та інших витрат з доставки товарів Ое.вн.ц:

2. Бюджетна ефективність імпорту Еб.і. визначається як частка від ділення вартості обсягу імпортного товару за цінами внутрішнього ринку Оі.вн.ц. на вартість цих товарів за цінами закупки на зовнішньому ринку Оі.:

3. В абсолютних значеннях ефект визначається як візниця відповідних показників:

· Бюджетний ефект від експорту

· Бюджетний ефект від імпорту

 

5. 5. Принципи аналізу ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств

 

Принципи аналізу ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств:

v принцип позабалансових витрат – оцінка проектів зовнішньоторговельних угод за економічними витратами, тобто з урахуванням позабалансових витрат;

v принцип капіталізації – дозволяє розглядати зовнішньоторговельні угоди як гру на процентних ставках держав, чиї валюти задіяні у контрактах, оцінювати їх дохідність за формулами простої і складної капіталізації, виходячи із вірогідності, що експортер-імпортер не зможе забрати з проекту доход до завершення проектних періодів;

v принцип дефляції – дозволяє порівняти проекти зовнішньоторговельних угод за реальними показниками дохідності, які враховують інфляцію в країнах контрагентах;

v принцип дисконтування – необхідний при реалізації проектів зовнішньоторговельних угод, пов'язаних з довгостроковими іноземними інвестиціями, які варто здійснювати лише за позитивного значення чистої дисконтованої вартості;

v принцип арбітражування – передбачає, що при проведенні зовнішньоторговельних операцій відсоткового арбітражування необхідно враховувати "ножиці" між відсотковими ставками і курсами валют держав контрагентів;

v принцип хеджування – дозволяє перекладати валютний ризик на посередників шляхом укладання з ними ф'ючерсних і форвардних контрактів або ділити ціновий ризик між постачальниками і замовниками через застосування опціонів.

Основні форми прояву ефекту від зовнішньоекономічних операцій:

1. Зовнішньоторговельний ефект - виявляється як реалізація переваг у міжнародних торговельних операціях, які утворюється на основі існуючих розбіжностей у рівні витрат виробництва певного товару.

2. Науково-технічний ефект - виявляється як сукупність ефектів, по-перше, ефекту безпосередньо від експорту / імпорту результатів науково-технічної діяльності; по-друге, від супутніх ефектів, зокрема, від формування наукомісткої спеціалізації виробника, можливості започаткування нових досліджень на основі попередніх тощо.

3. Ефект спеціалізації і кооперування. Спеціалізація зумовлює стійкий економічний ефект завдяки принципам орієнтації на конкретного споживача та всебічного урахування його потреб. Кооперування забезпечує тривалий ефект від оптимізації господарської взаємодії учасників зовнішньоекономічних відносин в умовах наростання складності.

4. Ефект переваг у часі. При експорті виявляється як можливість одержання додаткового прибутку на основі підвищення цін на новітній товар, послугу або об'єкт інтелектуальної власності, збільшення сегмента зовнішнього ринку, на якому реалізується продукція фірми тощо; при імпорті - як можливість прискорення реконструкції або введення в дію нових виробничих потужностей підприємства, виготовлення і реалізації товарів споживчого призначення з використанням закордонної сировини, комплектуючих частин тощо, застосування ліцензій, ноу-хау та ін.

5. Ефект оптимізації ресурсів - виявляється як можливість збільшення на зовнішньому та внутрішньому ринках обсягів товарів і послуг та підвищення їх якості за рахунок збалансованого поєднання матеріальних, трудових, інвестиційних, науково-технічних ресурсів як вітчизняних, так і залучених із-за кордону.

5.6. Основи методики аналізу ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств

Аналіз ефективності ЗЕД є важливим для оцінки економічного стану підприємства, є невід'ємною та визначальною часиною загального аналізу ЗЕД підприємства.

Комплексний аналіз суб'єкта господарювання, що здійснює ЗЕД, передбачає:

а) дослідження стану ЗЕД підприємства у цілому та його підрозділів; б) з'ясування рівня міжн. конкурентоспроможності товарів, що експортуються; в) виявлення можливих резервів підвищення результативності ЗЕД; г) постановку проблеми щодо стратегії і тактики поведінки на ринку та розробку заходів з реалізації поставлених завдань.

Методика аналізу ефективності зовнішньоекономічних операцій передбачає:

а) загальний аналіз дохідності підприємства за рахунок ЗЕД; б) аналіз виконання зобов'язань за зовнішньоекономічними операціями; в) аналіз ефективності віддачі на кошти, вкладені в експортні операції; г) аналіз ефективності імпортних операцій, зокрема, у випадку їх здійснення на умовах використання кредиту.

Способом визначення ефективності ЗЕД є обчислення різних показників економічної ефективності на основі зіставлення досягнутих економічних результатів із витратами ресурсів на їх досягнення. Система цих показників поділяється на дві групи:

v показники ефекту – визначаються через абсолютні величини, що мають вартісний вимір та обчислюються як різниця між результатами і витратами;

v показники ефективності – визначаються на основі віднесення результатів до витрат (визначаються у відносних одиницях).

При обчисленні показників важливо забезпечити дотримання правил аналітики:

o здійснювати облік усіх складових витрат і чітке визначення результатів;

o проводити порівняння з базовим варіантом - з ситуацією, яка мала місце до прийняття рішень, альтернативним підходом, який пропонується до впровадження одночасно з тим, що взятий до розгляду, ринковою ситуацією, станом відповідної діяльності конкурента;

o приводити витрати і результати до порівняльного стану за обсягом, якістю, часом та іншими параметрами. Критерій доступності інформації, яка застосовується для проведення аналізу ефективності ЗЕД, зумовлює утворення певних підсистем показників: 1) На основі діючої бухгалтерської звітності визначаються сума прибутку, рівень прибутку до загального обсягу продаж за кордоном, рентабельність експорту стосовно витрат на здійснення таких операцій та ін.

2)На основі додаткової інформації у межах управлінського обліку визначаються граничні показники обсягів експорту, змінних витрат та прибутку у розрахунку на одиницю продукції або на одну поставку чи експортну операцію; гранична рентабельність експорту товару; точка беззбитковості товару, що експортується; точка беззбитковості для порівняння обсягів експорту з наявною виробничою потужністю підприємства та ін.

1. На основі внутрішньої та зовнішньої інформації підприємства про стан реалізації конкретних товарів на міжнародному ринку визначаються показники, які дозволяють обґрунтовувати стратегію зовнішньої діяльності підприємства.

Такий аналіз передбачає визначення альтернатив з позиції оцінки якості товарів, що існують на ринку і пропонуються підприємством, новизни продукції собівартості виробництва і, зокрема, умов доставки, рівня задоволення потреб клієнтів, наявності добре організованої дилерської мережі, висококваліфікованого персоналу тощо.