Зовнішньоекономічний аспект марксистської теорії імперіалізму

Під «імперіалізмом» розуміють зовнішню політику, яка прагне до політичного та економічного контролю над відсталими територіями, щоб забезпечити для метрополії сферу застосування вільних заощаджень і надлишок промислових товарів в обмін на стратегічні сировинні ресурси.

Ця теорія передбачає, що закрита капіталістична економіка потерпає від недостатнього ефективного попиту, який можна виправити тільки відкриттям зовнішніх ринків. Тому імперіалізм, тобто експлуатація відсталих територій, є невід’ємною властивістю будь-якої розвиненої капіталістичної економіки.

Ця теорія багата на передбачення:

· закордонні капіталовкладення рухаються у напрямку бідних країн у відношенні, обернено пропорційному рівню ефективного попиту в себе вдома;

· закордонні капіталовкладення у бідних країнах сконцентровані у видобувних галузях;

· залежні країни є головними ринками збуту для товарів із великих імперіалістичних держав;

· найбагатші країни – це ті, кому пощастило бути імперіями, а найбідніші ті, які були колоніями;

· кінець імперіалізму означає кінець капіталізму і навпаки.

Розвиток марксистської теорії найбільше пов'язаний з ім’ям Леніна. Він стверджував, що у відсталих країнах прибутки невисокі, оскільки тут недостатньо капіталу, ціна на землю низька, а сировина дешева. Можливість експорту капіталу створюється за в міру входження більшої кількості відсталих країн у міжнародні капіталістичні відносини. Необхідність експорту капіталу є результатом того, що в небагатьох країнах капіталізм уже «перезрів» і капітал не може знайти «вигідних» місць свого вкладення.

Форми виходу підпр на зовн ринки

Основні способи виходу підприємств на зовнішній ринок:

· Експорт(прямий, непрямий);

· спільна підприємницька діяльність(ліцензування, виробництво за контактом, управління за контрактом, підприємства спільного володіння);

· Пряме інвестування

Світова практика видів виходу підприємств на зовнішній ринок:

ü Зовнішня торгівля

ü Спільне підприємництво

ü Надання послуг (вантажні перевезення)

ü Міжнародна співпраця (науково-технічні, освітні галузі)

ü Вільні економічні зони

Стосовно зовнішньої торгівлі формами виходу на зовнішній ринок є:

1) торги; 2) біржі; 3) аукціони.

Торги - це спосіб закупки товарів, розміщення замовлень і видачі підрядів, який передбачає залучення пропозицій кількох постачальників чи підрядчиків різних країн і заключення контракту з тим, пропозиція якого буде найбільш вигідною для організаторів торгу.

Форми проведення торгів:

Відкриті (прилюдні) і закриті(одиничні або неприлюдні)

Торги дозволяють:

1) регулювати ціну продукції та послуг;

2) висувати більш жорсткі вимоги з гарантування якості;

3) запропонувати різні методи фінансового регулювання:

4) запропонувати умови кредитування робіт, різні форми оплати продукції.

Біржі – це основна форма регулярно діючого оптового ринку, де здійснюється купівля-продаж цінних паперів, валюти, товарів і послуг. В більшості випадків об’єктами на біржі виступають товари широкого вжитку.

За організаційно-правовим принципом розрізняють:

1) публічні; 2)приватні

Біржові опеpaції здійснюються з різними цілями:

Ø купівля та продаж реального товару;

Ø спекулятивні (ф'ючерсні) угоди;

Ø страхування (хеджування) угод від можливої зміни цін.

Аукціони – традиційна форма міжнародної торгівлі, що є різновидом відкритих торгів. Міжнародні товарні аукціони - це особливі, спеціально організовані ринки у заздалегідь обумовлених місцях, які діють з певною періодичністю у встановлені час та строки.

Стадії проведення аукціонів:

1)Підготовка

2)Попередній огляд товарів

3)Проведення торгів

4)Оформлення і виконання аукціонних угод

Експортно-імпортні посередницькі та орендні операції в системі ЗЕД

Експортно-імпортні посередницькі та орендні операції в системі ЗЕД

Торгово-посередницькі операції зед – це операції пов’язані з купівлею-продажом товарів що здійснюються за дорученням експортера чи імпортера незалежним посередником на основі спеціальних угод чи окремих доручень.

Головною метою залучення посередників є: підвищення економічності зовнішньо-торговельних операцій.

Є такі види посередників:

1. торгові фірми

2. комісійні фірми

3. агентські фірми

4. брокери

Відносини відповідно до угод з посередником можуть регламентуватися як іноземним так і національним законодавством. В міжнародній практиці є такі види договорів про посередництво:

1. про надання права на продаж – правила відносин між постачальниками товарів і посередниками який придбав його у власність і потім від свого імені реалізує цей товар на ринку

2. договір комісії – договір згідно якого комісіонер зобов’язується за дорученням за дорученням комітента за винагороду укласти угоду від свого імені але за рахунок комітента

3. договір консигнації – консигнант дає доручення консигнатору на продаж товарів зі складу з-за кордону на протязі певного періоду за винагороду.

4. Агентський договір – договір про здійснення агентом дій за дорученням і за рахунок принципала(власника)

Орендні операції. Суть орендної операції – надання орендодавцем орендарю об’єкта оренди у виняткове користування на певний проміжок часу і за певну винагороду. Об’єктами міжнародної оренди є обладнання, транспортні засоби, обчислювальна техніка, офісне і поліграфічне обладнання, товари споживчого призначення. Залежно від терміну орендні операції є:

1. Довгострокові від 3 до 5 років(лізинг). Об’єктами лізингу є офісне обладнання, будівельно-монтажні комплекси

2. Середньострокові до 3 років(хайринг). Об’єктом є транспортні засоби, с/г машини, монтажне обладнання, спортивні товари

3. Короткострокові до 1 року(рентинг). Об’єктами є туристичні товари, спортивні товари.

Орендна плата розраховується за постійною ставкою і за програмно-понижувальною ставкою.

Суборенда – здача в оренду чогось орендованого

Методи ЗЕД підприємств

Моделі ЗЕД підприємств

Основними моделями ЗЕД підприємства є зовнішньоторговельна та виробничо-інвестиційна. Зовнішньоторговельна модель включає комплекс експортних та імпортних операцій, які пов’язані з торгівлею товарами, послугами, продукцією інтелектуальної праці. Експортні операції — це діяльність, яка пов’язана з продажем і вивезенням за кордон товарів для пере

дачі їх у власність іноземного контрагента.

Здійснення експортних операцій передбачає:

[1] подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території країни;

[1] сплату податків і зборів, встановлених на експорт товарів;

[1] дотримання експортером вимог, передбачених законом.

При здійсненні реекспортних операцій товари, що походять з інших країн, не пізніше, ніж у встановлений законодавством строк з моменту їх ввезення на митну територію країни, вивозяться з цієї території в режимі експорту.

Імпортні операції — це діяльність, що пов’язана із закупівлею і ввезенням іноземних товарів для наступної реалізації їх на внутрішньому ринку своєї країни.

Здійснення імпортних операцій передбачає:

[1] подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію країни;

[1] сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію країни відповідно до її законів;

[1] дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.

При здійсненні реімпортних операцій товари з країни їх походження та вивезені за межі її митної території, згідно з митним режимом експорту, не пізніше ніж у встановлений строк ввозяться на митну територію цієї країни для вільного обігу.

Зовнішньоторговельна модель включає в себе три складові:

1. Торгівля товарами та її види

2. Торгівля послугами та її види

3. Торгівля продукцією інтелектуальної власності та її види.

Виробничо-інвестиційна модель ЗЕД підприємства включає комплекс операцій, пов’язаних із міжнародним лізингом,міжнародною виробничою кооперацією, діяльністю спільних підприємств.

Лізинг — це форма довгострокової операції,яка пов’язана з передачею у використання обладнання, транспортних засобів та іншого рухомого й нерухомого майна, крім земельних ділянок та інших природних об’єктів.

Лізинг виступає як форма отримання кредиту і водночас як форма міжнародної торгівлі, що створює умови для прискореного розвитку новітніх технологій. Лізингова компанія придбаває устаткування та іншу продукцію за

свій рахунок і за контрактом оренди передає її фірмі на певний строк. Після закінчення строку оренди фірма-клієнт може його продовжити або викупити орендоване майно за залишковою вартістю. Орендна плата встановлюється на рівні, що перевищує ціну об’єкта оренди, за якою його можна купити за звичайних комерційних умов.

2.3.(2) Міжнародна кооперація виробництва — це заснований на міжнародному поділі праці внаслідок здійснення на договірній основі про спільну діяльність сталий обмін між країнами виробами, які є елементами кінцевої продукції і виготовляються ними з найбільшою економічною ефективністю. До операцій виробничої кооперації відносяться:

[1] поставка сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запасних частин, заготовок, напівфабрикатів, комплектуючих та інших виробів галузевого та міжгалузевого призначення, що технологічно взаємопов’язані і необхідні для спільного виготовлення кінцевої продукції;

[1] надання послуг по виконанню проектних і ремонтних робіт, по технічному обслуговуванню та здійсненню технологічних операцій, що зв’язані з виготовленням та реалізацією кінцевої продукції.

Спільне підприємство — це підприємство будьякої організаційноправової форми, іноземні інвестиції в статутному фонді якого становлять не менше ніж 10%.

Сутність спільних підприємств полягає в тому, що вони базуються на спільному капіталі вітчизняних та іноземних партнерів, на спільному управлінні та на спільному розподілі результатів (прибутку) та ризиків.