З ноти Директорії до держав Антанти й держав усього світу (7 жовтня 1919 р.)

«Генерал Денікін, беручи за зразок реакційні закони старого часу, немилосердно нищить українську культуру, позбавляє нас права й змоги вчитись в українській школі, забороняє вживати української мови в церкві, закриває наші культурні інституції, пищить українські книжки. Ворожість та ненависть до всього українського дійшла до того, що адміністрація Добровольчої армії нищить і ліквідує навіть українське Товариство Червоного Хреста».

Завдання А. Визначіть основні напрями політики А.Денікіна, її позитивний і негативний вплив на події в Україні.

Завдання Б. Спираючись на аналіз документів, дайте характеристику політики А.Денікіна в Україні за таким планом:

1. Загальноросійський державний устрій і місце в ньому України.

2. Ставлення до українського руху.

3. Ставлення до більшовиків.

4. Земельне питання.

5. Робітниче питання. Загальні висновки.

Завдання В. Користуючись завданням Б, дайте відповіді на 3 пункти плану за вашим власним вибором.

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

При організації цієї роботи треба враховувати, що вивчення політики А.Денікіна в Україні становить лише частину змісту уроку, присвяченого боротьбі з його арміями. Тому за часом робота не може займати цілу пару. Отже, найдоцільніше в такому разі — домашнє дослідження з наступним висновками.

 

 

ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА № 14

ТЕМА: «Російсько-українські відносини (1918 - 1922 рр.)»

МЕТА

Розкрити причини надання Україні статусу незалежної держави з боку РСФРР, ознайомити з резолюцією VIII Всеросійської партконференції «Про радянську владу на Україні»; розвивати в студентах уміння пояснювати історичні факти на основі різнобічного вивчення джерел і застосування історичних знань.

ХІД РОБОТИ

Згідно з попередніми описами.

ДЖЕРЕЛА

З «Інструкції агітаторам-комуністам в Україні», складеної Левом Троцьким (1920р.)

«Ні для кого не секрет, що не Денікін змусив нас залишити межі України, а грандіозне повстання, що підняло проти нас сите українське селянство. Комуну, чрезвичайку, продовольчі загони, комісарів... зненавидів український селянин до глибини своєї душі. У ньому прокинувся вільний дух запорозького козацтва й гайдамаків, що спав сотні років. Це страшний дух, що кипить, вирує, ніби грізний Дніпро на своїх порогах і змушує українців творити чудеса хоробрості.

Пам'ятайте також, що так чи інакше, а нам потрібно повернути Україну Росії. Без України немає Росії. Без українського вугілля, заліза, руди, хліба, солі. Чорного моря Росія існувати не може: вона задихнеться, а з нею і радянська влада, і ми з вами. Ідіть же на роботу, важку, відповідальну роботу.

Конкретно ваше завдання полягає ось у чому:

1. Не нав'язувати українському селянинові комуни доти, доки наша влада там не зміцніє.

2.Обережно запровадити її в колишніх маєтках під назвою артілей або товариств.

3.Твердити, що і в Росії немає комуни.

4.На противагу самостійникові Петлюрі та іншим говорити, що Росія теж визнає самостійність України, але з радянською владою, а Петлюра продає Україну буржуазним державам...

7. Якщо будуть випадки грабунків у Червоній Армії, то їх потрібно скидати на повстанців, махнівців і петлюрівців, яків лилися до Червоної Армії.

8. Оскільки уряд Росії змушений вивозити хліб з України, то ваш обов’язок, товариші, пояснити селянам, що хліб візьмуть лише в куркулів, і не для Росії, а для найбіднішого українського селянства...

10. Використати всі заходи, щоб на Всеукраїнський з'їзд Рад не потрапили такі представники від волостей, які можуть приєднатись до наших ворогів на з'їзді.

Ні на хвилину не забувайте, що Україна повинна бути нашою, а нашою вона буде тільки тоді, коли буде радянською, а Петлюра викинутий з пам'яті народу назавжди.

Бажаю вам повного успіху і щасливої дороги».

З «Резолюції ЦК РКП (б) про радянську владу на Україні», складеної Володимиром Леніним (2 грудня 1918 р.)

«...4. Зважаючи на те, що українська культура (мова, школа і т. д.) протягом віків придушувалися царизмом і експлуататорськими класами Росії, Центральний Комітет Російської Комуністичної партії ставить в обов'язок всім членам партії всіма засобами сприяти усуненню всіх перешкод до вільного розвитку української мови й культури. Оскільки на ґрунті багатовікового гноблення серед відсталої частини українських мас спостерігаються націоналістичні тенденції, члени Російської комуністичної партії зобов'язані ставитися до них з найбільшою терпимістю і обережністю, протиставляючи їм слово товариського роз'яснення тотожності інтересів трудящих мас України й Росії. Члени російської комуністичної партії на території України повинні на ділі проводити право трудящих мас учитися і розмовляти в усіх радянських установах рідною мовою, всіляко протидіючи спробам штучними засобами відтиснути українську мову на другий план, прагнучи, навпаки, перетворити українську мову в знаряддя комуністичної освіти трудових мас.

Негайно ж повинні бути вжиті міри, щоб в усіх радянських установах була достатня кількість службовців, які володіють українською мовою, щоб далі всі службовці вміли говорити українською мовою...

6. Зважаючи на те, що на Україні ще в більшій мірі, ніж у Росії переважну масу населення становить селянство, завданням радянської влади на Україні є завоювання до себе довір'я з боку не тільки селянської бідноти, але й широких верств середнього селянства, які своїми справжніми інтересами якнайтісніше зв'язані з радянською владою. Зокрема, зберігаючи основні принципи продовольчої політики (державна заготівля хліба по твердих цінах, примусова розкладка), необхідно способи її проведення уважно пристосувати, до умов українського села.

Найближчим завданням продовольчої політики на Україні повинно бути відбирання хлібних надлишків тільки в строго обмеженому розмірі, необхідному для української бідноти, робітників і Червоної Армії...

Завданням земельної політики на Україні повинно бути:

1.Повна ліквідація відновлюваного Денікіним поміщицького землеволодіння з передачею земель безземельним і малоземельним.

2.Радянські господарства будувати тільки в строго необхідних розмірах, зважаючи на життєві інтереси навколишнього селянства.

3.В справі об'єднання селян у комуни, артілі й т. п. суворо проводити політикупартії, яка не допускає в цьому відношенні ніякого примусу, прокладаючи це виключно на вільне вирішення самих селян і суворо караючи за всякі спроби внести в цю справу початки примусу».

З таємного листа Йосифа Сталіна до Володимира Леніна (22 вересня 1922 р.)

«...Зважаючи на інтервенцію, ми змушені були демонструвати лібералізм Москви в національному питанні і встигли виховати поза своїм бажанням справжніх і послідовних соціал-незалежників, які вимагають дійсної незалежності і розцінюють втручання ЦК РКП як обман і лицемірство з боку Москви»⁷².

Завдання А. Проаналізуйте документи і назвіть справжні причини визнання незалежності УСРР з боку РСФРР. Визначіть основні напрями радянської політики в Україні та її цілі. Поясніть ваші висновки. Спираючись на джерела, спрогнозуйте склад радянських органів в Україні.

Завдання Б. Критично проаналізуйте документ за таким планом:

1. Причини визнання незалежності УСРР.

2. Спрямованість політики Рад в Україні: а) в галузі культури; б) у пропаганді; в) серед селянства.

3. Загальні тенденції політики більшовиків в Україні. Висловіть свою думку щодо щирості резолюції ЦК РКП(б).

Завдання В. Проаналізуйте документи й дайте відповіді на питання:

1. Чим викликане визнання незалежності УСРР? Наскільки щирою ви вважаєте резолюцію ЦК РКП(б)?

2. Якими методами повинні були діяти більшовики в Україні? Яка була їхня мета? Узагальніть свої висновки й запишіть їх у зошити.

 

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

Пропонована робота складна, потребує знань з попередньої історії України (зокрема, варто нагадати студентам лабораторно-практичну роботу, присвячену столипінській аграрній реформі).

Зміст роботи виводить студентів на важливі узагальнення, конче потрібні в дальшому вивченні української і світової історії. Тому підбиття підсумків бажано провести в активній формі (дискусія, семінар тощо). Щоб допомогти учням дійти правильних висновків, викладач може ознайомити їх з думками відомих дослідників. Російський філософ Микола Бердяєв у праці «Витоки і сенс російського комунізму» наголошував: «Увесь стиль російського і світового комунізму вийшов з війни... Більшовизм скористався з усього для свого тріумфу. Він скористався з безсилля ліберально-демократичної влади, з непридатності її символіки для скріплення збунтованої маси. Він скористався з об'єктивної неможливості далі вести війну, пафос якої був безнадійно втрачений, небажанням солдатів продовжувати війну, і він проголосив мир. Він скористався з невлаштованості й невдоволенням селян і передав усю землю селянам, зруйнувавши залишки феодалізму й панування дворян. Він скористався з російських традицій деспотичного управління згори і, замість незвичної демократії, для якої не було навичок, проголосив диктатуру, більше подібну до давнього царату»⁷³.

Англійський історик Арнольд Тойнбі твердить: «Марксизм не визнає кордонів між націями або між суспільствами по вертикалі, але проводить чіткі горизонтальні лінії, поділяючи суспільства на класи, які, своєю чергою, не мають міжнаціональних і культурних кордонів. Подібно до історичних світових релігій марксизм уміщує в себе якесь всесвітнє існування... Але сталінська Росія продемонструвала унікальний історичний досвід диктатури пролетаріату. Як першопрохідець, вона спробувала пристосувати марксистську ідеологію виключно для себе... Отже, першість у соціальній революції знову дала Росії можливість заявити про свою унікальну долю, відродити ідею, яка своїм корінням сягає російської культурної традиції. До слов'янофілів вона перейшла від російської православної церкви... Російська комуністична доктрина містить у собі ідею російської першості».