Зі статті «час не жде» в газеті «самостійність» (22-29 січня 1944 Р. )

«Український самостійницький рух не потребує від німецьких імперіалістів визнання його як проти більшовицької сили. Ми боролися проти більшовиків ще тоді, коли сьогоднішні «оборонці Європи» засідали зі Сталіним при одному столі. Сьогодні це наше становище не змінилося. Бо хто бореться за Самостійну Україну, той мусить боротися проти Сталіна, так само як і проти Гітлера..»

З наказу військам УПА (27 червня 1943 р.)

«... Нав'язуючись до військових традицій нашого славного минулого з давніх часів і з часів визвольної боротьби рр. 1918 1922 армій УНР і УГА, називати всіх вояків УПА - козаками. Козак - є почесне звання борця за Українську Державу.

По своїй бойовій підготовці і вишколу козаки діляться на три групи: козаки-стрільці, підстаршини і старшини...»

З інструкції УПА «Самооборона» (ЗО серпня 1943р.)

«...Маємо ворогів: 1) німців; 2) поляків, що є на послугах німців і більшовиків; 3) більшовицькі банди на північних наших землях.

Німці. З своїми наймитами розміщаються в більших містах - це з більшими силами, в менших - невеликими і де-не-де на мостах, залізницях - командами; в селах німаків цілком немає, а лише для якоїсь акції вони наїжджають.

Більшовицькі банди. Ґрасують по лісах на півночі наших земель, відділами кілька сотень, грабують селян, щоби мати що їсти, з німаками зустрічей уникають, рідко нищать залізницю. В бойовому відношенні слабі. З нами воюють тільки підступом і провокаціями.

Поляки. Без німаків і більшовиків представляють незначну силу».

З наказу УПА 4.14 (21 вересня 1943 р.)

«На всіх теренах, звільнених УПА від Імперіалістів, дня 15.IX. 1943 почати 1943/44 учбовий рік у школах, де можливо закінчити біжучий ремонт на цей термін і є педагогічні сили.

Дня І.Х.1943р. почати учбовий рік у всіх інших школах звільненого терену та забезпечити педагогічними силами. Навчання в школі є обов'язковим.

Медичний огляд дітей має відбутися до початку навчання».

З листівки УПА «Росіяни» (червень 1943 р.)

«Дві імперіалістичні війни тяжко вдарили по російському народові. Перша 1914 р. і 1921 р. підкопала ідеологію старої царської Росії, яка ґрунтувалася на імперіалістичному пануванні російського народу над іншими народами, і друга 1941 р. завдала смертельного удару комунізму, що його Ленін поклав у підвалини сучасної Росії. Обидві ідеології не витримали проби життя, бо вони були за своєю суттю імперіалістичними, вони були підставою для поневолення інших народів.

...Боротьба росіян повинна йти під гаслом, спільним для всіх поневолених імперіалізмами народів: «Воля народам - воля людині!», «За самостійні національні держави Європи і Азії».

Російський народ тепер поневолений урядом комунізму не гірше інших народів. Більшовицький імперіалізм уверг його в криваву розправу, в якій гинуть мільйони...» (оригінал - російською мовою. - К.Б .).

З німецької пам'ятки про рух опору на території Радянської України (3 листопада 1944 р.)

«УПА (Українська Повстанська Армія) - це військова організація у теперішній час найсильнішого українського політичного руху, що називається ОУН, яка хоче створити Українську незалежну державу, в боротьбі проти «окупантів» на українській національній території. Головним та істо­ричним ворогом українського народу вважається Радянський Союз або Росія і Польща.

ОУН-УП А переконана в тому, що українське питання стало міжнародною політичною проблемою, яка може бути вирішена позитивно в ході сучасної другої світової війни під час конфлікту з Радянським Союзом, розв'язаним хоча б під керівництвом Німеччини або західних держав».

Походження і розвиток УПА

«УПА була створена в кінці 1942 р. на Волині після об'єднання різних військових груп, що були до цього належними...

...УПА прийняла основний політичний напрямок дії, який полягав у тому, щоб: а) вести безкомпромісну боротьбу у військовому плані проти Радянського Союзу і Червоної армії; б) у політичному плані - зберегти національну субстанцію українського народу...

Чисельний склад УПА можна оцінити приблизно:

а) в 80 тисяч - 100 тисяч бойовиків регулярної армії;

б) цифри можливої загальної сили повстанської армії встановити неможливо. Українські дані коливаються між 400 тис. і 2 мільйонами вояків».

З листа райхсфюрера СС Генріха Гіммлера до губернатора Галичини Отто Вертера (березень 1943 р.)

«Дорогий камраде Вехтер!

Одержав вашого листа від 4.3.1943. Фюрер дав принципову згоду на формування-утворення СС добровольчої дивізії «Галичина». її створення має пройти через такі етапи.

Після весняної сівби усі селяни, котрі повністю і в строк виконали норми здачі продовольства за 1941 і 1942 роки і які повністю засіяли свої поля навесні 1942 і 43 років, мають отримати право володіння своєю землею. Ледачим селянам, а також тим, хто внаслідок недбалості не виконав зобов’язань, право володіння землею надаватися не буде. Згодом ми розповсюдимо ваш заклик до молоді Галичини з кількома поправками, які я додаю.

Я вважаю це не поліційним батальйоном, а піхотною гренадерською дивізією. Як я з вами це вже погоджував, коні, речові обози або вози, а також зимовий одяг надаватимуть населення і торгівці з Галичини. Це, певна річ, буде оплачуватись за звичайними цінами...

Гайль Гітлер

ваш Г.Гіммлер»

Завдання А. Проаналізуйте документи відповідно до мети роботи.

Завдання Б. Проаналізуйте документи за таким планом:

1. Мета створення партизанських загонів таУПА.

2. Причини виникнення партизанських загонів,УПА й дивізії «Галичина».

3. Спільне і відмінне між цими військовими формуваннями.

4. Соціальна база і сприйняття їх населенням.

5. Спрямування їхніх дій.

6. Загальні висновки.

Завдання В. Ознайомтеся з документами й дайте відповідь на питання:

1. Яка мета створення партизанських загонів та УПА?

2. Що намагалися змінити лідери УПА в Україні?

3. Чи є якісь відмінності між УПА і дивізією «Галичина»? між УПА та партизанськими загонами?

4. Як ставилося до них населення України? Чому?

5. Яку роль відігравав рух Опору в боротьбі проти фашистської Германії?

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

Ця робота пов'язана з дуже складною темою - історією руху Опору, щодо якого в сучасному українському суспільстві немає одностайної думки. Викладачу слід пам'ятати, що метою роботи є лише дати студентам уявлення про це явище й зробити початкову оцінку, виходячи зі змісту поданих документів. Найбільше змістові роботи відповідає домашнє групове або індивідуальне дослідження. Треба пам'ятати, що навчаються студенти з різним рівнем розвитку. Час від часу викладачу слід проводити роботи, що визначають його в конкретних студентів, і залежно від результатів пропонувати їм наступні завдання. Водночас, зважаючи на загострену самокритичність студентів, їхнє прагнення до самоствердження, побоювання погіршити думку про себе, велику вразливість, доцільно практикувати роботу студентів у групах із мішаним складом, але з обов'язковою оцінкою внеску кожного члена групи в спільну діяльність.

ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА № 21

ТЕМА: «Голод 1946-1947 років»

МЕТА

З'ясувати основні причини й наслідки голоду 1946-1947 років в Україні; розвивати у студентів уміння працювати з різними історичними джерелами, зіставляти й критично аналізувати наявну в них інформацію, обґрунтовувати своє ставлення до викладених у них фактів.

ХІД РОБОТИ

1. Ознайомтеся з джерелами й завданням.

2.Обміркуйте засоби його виконання й визначить основні етапи роботи.

3.Проаналізуйте джерела, фіксуючи підсумки в зошитах.

4.Зробіть узагальнення у вигляді висновків.

5.Підготуйтеся до короткого усного звіту про свою роботу.

ДЖЕРЕЛА

Дані про врожайність зернових в Україні в 40-х роках

Рік
Врожайність (у центнерах з га)	планова	фактична
8,6	10,8	7,0	6,9	3,8

Дані про валовий збір зернових в Україні у 40-х роках

зібрано	план здачі	лишки
Валовий збір (млн..пудів) 1330

Дані про еквівалент обміну 1 центнера жита

За 1 центнер жита можна було придбати:	1928 р.	1925 р.
Ситець(м) Цукор(кг) Олія(кг)		0,9 0,5

Дані про харчування за 1 трудодень у ІV п'ятирічниці

Кількість колгоспів (у % до загального числа колгоспів України)	Оплата за 1 трудодень
	більш як 1 крб.
	від 60 коп. до 1 крб.
	до 60 коп.
	взагалі не видавали грошей

Кількість судових справ про злочини голів колгоспів за 1946 рік і 1 квартал 1947 року

Розглянуто справ Виправдувальні вироки

1681 (16% усіх голів колгоспів) 16

 

Лист колгоспників с. Попелюхи Піщанского району Вінницької області до Микити Хрущова (першого секретаря ЦК КП(б)У, Голови Ради Міністрів УРСР) (весна 1946 р.)

«Микито Сергійовичу, батечко наш, заступник. Важко нам, обірвані ми всі, голі й босі, брудні й голодні, на людей не схожі, гірше худоби живемо. Ніколи нам не було важко, як в цю хвилину, люди з голоду мруть, діти віднедоїдання і хвороб стають каліками. Харчуємося ми лободою, корою, а у кого є гроші, їдуть у місто і купують хліб у комерційних магазинах, але за хлібом іти далеко - 140— 160 км, а у нас ніхто не продає, з колгоспу ми нічого не отримали, і немає надії, все згоріло, а ярина дуже слабка і, як виконаємо план, то всі подохнемо. Багато хто з колгоспників збирається виїжджати на Кавказ і в Середню Азію, там всі говорять, що життя багате і дешеве, а Україна зубожіла, і ніхто на неї не звертає уваги. Живуть зараз гарно тільки хитруни, спекулянти, шахраї, злодії, а їх багато. А простій людині не добитися правди, всі на неї кричать і не вірять.

По зведеннях, наш район самий відсталий в області, надій ніяких, усі ми вбиті горем, із злиднів нам не вийти.

Якщо Ви, Микито Сергійовичу, нам не допоможете, то у нас сил уже не вистачає, а із області нас ніхто не чує, з кожним роком все гірше і гірше. Колгоспи, як не працюй, а гарантії немає, що отримаєш. В селі було шумно, а тепер вже ніхто ні свят, ні весіль не справляють, всі збідніли, і нікого це не цікавить. А молодь наша ходить в ганчір'ї, і їм не до веселощів, а комсомольці і партійці мовчать. В газетах пишуть, що все добре, а де добре, а в нас все погано. В районі все погано, гірше, ніж було 10 років тому. І базару немає, і церкву повалили, і ставок повалили, і лазня не працює, наші родичі з Піщанки кажуть, що Піщанка стала гірше, ніж село.

Люди всі змінилися - худі, чорні, злі. Говорять, що тепер правди немає, але правда повинна бути. Ми просимо у Вас підтримки, Микито Сергійовичу, зверніть увагу на наше село Попелюхи Піщанського району. Допоможіть нам хотя у цьому році»¹³⁴.