З памфлету Миколи Хвильового «Україна чи Малоросія?» (1926 р.)

«Во ім'я російської молоді, во ім'я російського мистецтва, що буде творитись на території Московії, - і в ім'я його ми б'ємо на сполох. Велика російська література не здібна виховати сильну й здорову, цільну й залізну людину, що буде мати крицеві нерви і не полізе рачки від тих ідеалів, які спалахнули в останній революції. Велика російська література не здібна підтримувати огонь надзвичайної віри в правду горожанських баталій, в неминучість приходу «далекої загірної комуни».

З листа Йосифа Сталіна до Лазаря Кагановича та інших членів Політбюро ЦК КП(б)У (1926р.)

«Мав бесіду з Шумським...

1.Він вважає, що українізація йде туго, на українізацію дивляться як на повинність, яку виконують неохоче, виконують з великим відтягненням. Він вважає, що зростання української культури і української інтелігенції йде швидкими темпами, якщо ми не візьмемо у свої руки цей рух, він може пройти мимо. Він вважає, що на чолі цього руху повинні стати такі люди, які вірять у справу української культури, які знають і хочуть знати цю культуру, які підтримують і можуть підтримувати наростаючий рух за українську культуру...

2. Він вважає, що для виправлення цих хиб потрібно передусім змінити склад партійної і радянської верхівки під кутом зору українізації, що тільки за цих умов можна створити перелом у кадрах наших робітників на Україні в бік українізації...

Мої думки з цього приводу:

Шумський не бачить, що при слабкості корінних комуністичних кадрів на Україні цей рух, очолюваний часто-густо не комуністичною інтелігенцією, може набрати подекуди характеру боротьби...проти «Москви» взагалі, проти росіян взагалі, проти російської культури та її найвищого досягнення - ленінізму. Я не буду доводити, що така небезпека стає все більш і більш реальною на Україні. Я хотів би тільки сказати, що від таких вад не вільні навіть деякі українські комуністи. Я маю на увазі такий всім відомий факт, як статтю відомого комуніста Хвильового в українській пресі... Шумський не розуміє, що оволодіти новим рухом на Україні за українську культуру можна, лише борючись з крайнощами Хвильового в рядах комуністів».

З резолюції Пленуму ЦК КП(б) У «Про підсумки українізації» (2-6 червня 1926 р.)

«Соціальне коріння російського шовінізму на Україні залягає в товщі російського міського міщанства (буржуазії) та в інтелігентсько-спецівському прошарку.

При цьому треба підкреслити, що російський шовінізм на Україні має міцну підтримку в масах російського міщанства поза Україною. За його спиною старі, далеко не вижиті забобони щодо «українського діалекту», щодо переваги російської культури і та ін. (розмови про переваги російської культури і висування положення про неминучість перемоги більш високої російської культури над культурою більш відсталих народів - українського, азербайджанського, киргизького та ін. - є не що інше, як справа закріпити панування великоросійської національності») - говорить постанова XII з'їзду РКП(б).

Партія мусить вести рішучу боротьбу власних рядах, і в пролетарських масах проти забобонів російської та русифікованої частини пролетаріату, проти перекручень інтернаціоналізму, проти псевдо інтернаціоналізму, русотяпства, шовінізму

...Рішуче борючись проти пережитків російського шовінізму, що є головною перешкодою до розв'язання національного питання, партія мусить водночас боротися і проти українського шовінізму».

Завдання А. Проаналізуйте джерела відповідно до мети роботи. Згадайте зміст попередньої роботи, а також вивченого на попередніх уроках матеріалу й спробуйте визначити причини політики українізації. Чи можна цю політику назвати новою в національному питанні?

Завдання Б. Проаналізуйте джерела за таким планом:

1. Основні напрями українізації.

2. Успіхи українізації.

3. Складнощі й помилки на шляху українізації (з погляду О.Шумського).

4. Застереження проти українізації з боку московської партійної верхівки (з погляду Й.Сталіна). Як ви гадаєте, чи політика опори на місцеві кадри, що почалася в 1923 році, була пов'язана з виступами Х.Раковського на ХП заїзді РКТЦ(б) і статтею В.Леніна «До питання про національності, або про «автономізацію»? Обґрунтуйте свою думку.

Завдання В. Ознайомтеся з джерелами й дайте відповіді на питання:

1. Що означає слово «українізація», у чому вона виявлялася?

2. Які основні досягнення українізації ви можете назвати?

3. З чим у цій політиці не були згодні О.Шумський і М.Хвильовий? Чи згодні ви з їхньою позицією?

4. Як ви гадаєте, яку мету мала українізація?

5. Схарактеризуйте позицію Й.Сталіна.

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

Це дослідження можна проводити і як на парі, так і вдома, як підгрупою, так і цілою групою. Слід пам'ятати, що узагальнення тут має виходити зі змісту роботи. Тому викладачеві слід активізувати використання учнями знань, здобутих на попередніх уроках. Можна поставити завдання з прогнозування дальшої долі українізації, виходячи зі складнощів у її проведенні та ставлення до неї Москви. Доречні будуть і питання стосовно долі послідовних прихильників українізації. Наприклад: у 1933 році пострілом у скроню обірвав своє життя Микола Хвильовий; відбувши заслання, у вересні 1946 року кінчив життя самогубством О.Шумський. Відомий на Заході політолог Абдурахман Авторханов, спираючись на рядки з передсмертного листа М. Скрипника, який також заподіяв собі смерть, вважає, що самогубство було останнім аргументом в осудженні сталінської політики". А як вважаєте ви?

ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА № 18

ТЕМА: «Підсумки індустріального розвитку»

МЕТА

Підбити підсумки індустріального розвитку України наприкінці 20-30-х років, визначаючи успіхи і негативні наслідки сталінського «стрибка»; розвивати у студентів уміння аналізувати статистичні дані, використовуючи результати аналізу для узагальнень.

ХІД РОБОТИ

Згідно з попередніми описами.

ДЖЕРЕЛА

Статистичні дані: Таблиця № 1. Видобуток вугілля і виплавлення чавуну в Україні (млн. тонн)

	1928 р.	План на 1933р.	Підвищення завдання	Фактично 1933 р.
Вугілля
Чавун	2,4	6,6	-	4,3

Таблиця № 2, Частка промисловості України в загальносоюзному виробництві (%)

Галузі виробництва	1913 р.	1927 р.	Кінець 30-х рр.
Виплавлення чавуну		72,8
Видобуток вугілля		77,5
машинобудування		25,8

Таблиця № 3. Вартість валової продукції промисловості (у млрд. крб.) на 1938 рік по деяких областях України (за сучасним адміністративним поділом)

Вартість продукції	Області
До 0,5 млрд.	Житомирська, Кіровоградська, Чернігівська
Від 0,5 до 1,0 млрд.	Вінницька, Миколаївська, Полтавська, Сумська, Херсонська
Від 1,1 до 2,0 млрд.	Запорізька, Луганська, Одеська
Від 2,1 до 3,0 млрд.	Київська, Дніпропетровська, Харківська, Черкаська
Більш як 3,1 млрд.	Донецька

Таблиця № 4. Структура економіки України в І – ІІ п'ятирічницях

Галузі економіки	1927 р.	1933 р.	1937 р.
Сільське господарство	57,3%	27,6%	21,4%
Промисловість:	42,7%	72,4%	78,6%
група А	50,8%	58,4%	68,0%
група Б	49,2%	41,6%	32,0%

Наприкінці 30-х років Україна виробляла ще:

73,4% - магістральних паровозів,

31,3% - мінеральних добрив,

73,0% - цукру,

48,8% - сільськогосподарських машин.

 

Завдання А. Уважно ознайомтеся зі статистичними даними і, спираючись на них, визначить успіхи і негативні наслідки індустріалізації. Зробіть загальні висновки.

Завдання Б. Проаналізуйте статистичні дані за планом:

1. Успіхи в розвитку промисловості.

2. Однобічність розвитку промисловості.

3. Диспропорції економіки в різних регіонах України.

4. Негативні зміни в загальній структурі господарства.

5. Загальні висновки.

Завдання В. Ознайомтеся з наведеними даними й дайте відповіді на запитання:

1. Чи свідчать ці цифри про успіхи в розвитку промисловості країни?

2. Про що свідчить збільшення частки України в загальносоюзному виробництві наприкінці 20-х років і незначне зменшення її на початку 30-х?

3. На які висновки вас наштовхує те, що машинобудування було розвинуте в три рази гірше, ніж видобуток і первинна обробка сировини?

4. Чи можна назвати розвиток промисловості України рівномірним?

5. На що спрямована була економіка України наприкінці 30-х років? До яких наслідків це малопризвести? Спробуйте зробити загальні висновки.

 

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

Ця робота проводиться на закінчення вивчення теми. Наведені статистичні дані дають змогу зробити широкі узагальнення, залучаючи для цього матеріал попередніх уроків. Тому слід звернути увагу на обговорення підсумків роботи. Для підвищення пізнавальної активності студентів можна запропонувати таке завдання: «Відомий український історик Михайло Брайчевський з приводу індустріалізації писав: «Імперію було індустріалізовано за рахунок народу, ціною його зубожіння, перманентних нестач (аж до голодування включно), ціною відмови від елементарних побутових умов, ціною каторжної праці мільйонів трударів і ціною якості. Бо збудовані таким способом підприємства не були рентабельні, не мали можливостей давати якісну продукцію, здатну конкурувати на світовому ринку А головне, індустріалізація боляче рила по проблемі відносин між містом і селом». Чи згодні ви з такою оцінкою індустріалізації?»

Сама робота може мати різні варіант-виконання, описані вже раніше.