Зі спогадів Бориса Єльцина (секретаря ЦККПРС) (1989 р.)

«Щербицький, перший секретар ЦК Компартії України. Перебування цієї осо­би в складі Політбюро певною мірою де­монструє нерішучість і половинчастість дій Горбачова. Я майже на сто відсотків впевнений, що в той час, коли читач зна­йомиться з цією книгою, Щербицького вже усунуто. Але зараз, у серпні 1989 року, він сидить на своєму місці. Горбачов бо­їться його чіпати, як свого часу він не хо­тів вирішувати питання про Алієва».

Зі свідчення Голови Держкомгідромету СРСР Ю. Ізраеля (20 липня 1990р.)

«Ось тут ми зробили добірку матеріа­лів наших управлінь - українського і бі­лоруського, кому, куди і коли і які листи були написані. Ось український, будь лас­ка.. Отут є «справа», в якій написано, кому який лист пішов...

26 квітня 1986 р.... до ЦК Компартії України В.В.Щербицькому, секретарю ЦК КП України Качуру...

У документах, які їм надсилалися, зазначалося, що 30 квітня 1986 року рівні раді­ації в Києві різко зросли. Відомо, що, на­приклад, на проспекті Науки вони стано­вили 2,2 мілірентгена за годину - макси­мально, 1,4 - мінімально. До вечора вони зменшились, 1 травня - 0,61, 2 травня -0,85, 7 травня - 0,7 і т.д. Далі вже зменшу­ється, тобто 30 числа різке зростання рів­ня радіації саме о 13.00.

Цю інформацію ми передавали і до Цен­трального Комітету Комуністичної Партії України, і до Ради Міністрів України. І наша інформація була відома керівни­кам... Щербицькому направляли і Шев­ченко... ряду секретарів ЦК»²⁴.

З виступу Ю. Ізраеля на слуханнях комі­тету Верховної Ради СРСР (19 жовтня 1989 р.)

«7 травня відбулось засідання Політбюро ЦК КП України, на яке запросили як експерта мене, Ільїна, академіка, і ще од­ного представника Інституту біофізики, прізвище якого я уточню потім, зараз не пам'ятаю. Спочатку усно запитали нашу думку саме про евакуацію міста Києва, оскільки вже до цього числа частина на­селення стихійно почала виїжджати з Ки­єва. Не тільки діти, а й дорослі почали виїжджати. Каси були переповнені. І я не знаю, очевидно, під впливом цих причин на засіданні Політбюро ЦК Компартії України це питання розглядалось. Вони запитали думку - мою та Ільїна. Я сказав, що можу подати (і подав) дані про рівень радіоактивних забруднень. Разом з Ільїним ми оцінили дозові навантаження порівняно з тими критеріями, які були встановлені для евакуації. На цій підставі ми як експерти сказали, що підстав для евакуації населення з міста Києва при та­ких рівнях радіації немає. Тут же ми, коли Щербицький сказав: «Напишіть це», си­діли і кілька годин писали. Ми розуміли, що виконуємо відповідальну роль експер­тів, ми зробили це, ми написали, Щер­бицький поклав цей документ у сейф, за­мкнув його... «Добре», - сказали вони. Отже, вони вирішили, що з рішенням двох експертів, хоч би яким воно не було, вони згодні. Рішення про евакуацію міста прий­нято не було. Я розумію, якщо керівники вважають недостатнім або сумнівним рі­шення, вони б могли залучити експертів будь-якої іншої або ж цієї спеціальності, з того ж таки Києва, з тієї ж України (чого вони, до речі, не залучили, я не розумію і досі). Тим часом вони прийняли таке рі­шення».

 

Дані про темпи соціально-економічного розвитку України в 70—80-ті роки в %

	^1966-1970	^1971-1975	^1976-1980	^1981-1985
^Приріст валового суспільного продукту	^6,7	^5,6	^3,4	^3,5
^Приріст реального доходу на душу населення	^5,8	^3,8	^3,2	^2,7
^Приріст валової продукції промисловості	^8,4	^7,2	^3,9	^3,5
^Приріст валової продукції сільського господарства	^3,2	^3,0	^1,6	^0,5

 

Дані про ступінь розораності земель на 1986 рік (у %)

	Україна	СРСР	США
Розораність території			Немає даних
Розораність сільськогосподарських угідь

 

Дані про динаміку приросту населення України (у тис.чол.)

Роки	Усе населення	У тому числі
українці	росіяни	євреї	інші
1959-1969				-63
1970-1978				-143
1979-1988				-147

 

 

Відомості про темпи русифікації України (у %)

	Поч.60-х рр.	Сер.80-х рр.
Журналів, що видавалися українською мовою	46%	19%
Книжок, що видавалися українською мовою	60%	24%
Шкіл з українською мовою навчання	62%	50,5%
Кількість українців, що вважали українську мову рідною	93,4%	89,1%

 

 

Політичні репресії в Україні в 70-80-х роках

Листопад 1974 р. - вимушене каяття І.Дзюби (заява в «Літературній Україні»).

Лютий 1977 р. - арешт членів Українсь­кої Гельсинської групи М.Руденка й О.Ти­хого (засуджені на 7 років ув'язнення і 5 років заслання).

Квітень 1977 р. - арешт членів Українсь­кої Гельсинської групи М.Матусевича й М.Мариновича (засуджені на 7 років ув'язнення і 5 років таборів).

Вересень 1977 р. - арешт поета Г.Снєгірьова (помер у спецлікарні).

Грудень 1977р. - другий арешт Л.Лук'яненка (засуджений на 10 років ув'язнення і 5 років таборів).

Травень 1979р. – загадкове вбивство ком­позитора В.Івасюка.

Березень-жовтень 1979 р. - арештиукра­їнських діячів О.Бердника, Ю.Бадзя, П. і В.Січків, Ю.Литвина, М.Горбаля, В.Сі рільцева та інших; посилення репресій проти кримських татар.

Червень 1980 р. - арешт члена-засновника Української Гельсінської групи О.Меш

 

1981 р. - арешти українських політичних діячів С.Набоки, Л. Мілявського, Л. Лохвицької.

1984 р. - померли в таборах О.Тихий, Ю.Литвин, В.Марченко. Вересень 1985 р. - у таборі помер поет Василь Стус.

Завдання А. Зіставте інформацію з мемуарних джерел із наведеними документами та статистичними даними. Визначіть, наскільки об'єктивною є інформація мемуарних джерел. Поясніть чому. Вра­ховуючи особливості цих джерел, спробуйте дати характеристику В.Щербицькому як політичному діячеві. Як ви вважаєте, наскільки об'єктивною може бути така характеристика?

Завдання Б, В. Ознайомтеся з пропонованими напрямами дослідження діяльності В.Щербицького:

1. Захист інтересів України на союзному рівні.

2. Ставлення до русифікації.

3. Ставлення до порушень прав людини.

4. Сприяння економічному розвиткові.

5. Екологічні проблеми.

6. Керівництво культурою.

7. Особисті якості й стиль керівництва. Виберіть з цього переліку два напрями. Проаналізуйте джерела і визначить стан справ і міру відповідальності за нього партійного й державного керівництва УРСР в особі В. Щербиицького. Як соціально-економічні проблеми України початку 90-х років пов'язані з харак­тером і методами державного керівництва країною в 70-80-х роках?

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

Зміст цієї роботи охоплює яскраві й цікаві факти, які дають можливість зробити широке узагальнення про часи так званого «застою». Тому й форма підбиття підсумків має бути так само яскравою, спонукати до активного мислення й глибокого емоційного сприймання інформації, а саме: диспут, конференція, дискусія, діалог, кінофестиваль (про цю форму див. розділ «Структура, зміст і методика проведення лабораторно-практичних робіт», а також наші публікації).

ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА № 26

ТЕМА: «Декларація про державний суверенітет України»

МЕТА

Ознайомити студентів зі змістом «Декла­рації», поглиблювати розуміння ними поняття «суверенітет»; розвивати вміння працювати з джерелами державно-правового характеру та визначати місце кож­ного з них в історії України.

ХІД РОБОТИ

Згідно з попередніми описами.

ДЖЕРЕЛА

З «Декларації про державний суверенітет України» (16 липня 1990 р.)

«Верховна Рада Української РСР, виражаючиволю народу України, прагнучи створити демократичне суспільство, виходячиз потреб всебічного забезпечення прав і свобод людини, шануючинаціональні права всіх народів, дбаючипро повноцінний політичний, економічний, соціальний і духовний розвиток народу України, визнаючинеобхідність побудови правової держави, маючина меті утвердити суверенітет і самоврядування народу України,

ПРОГОЛОШУЄ

державний суверенітет України як вер­ховенство, самостійність, повноту і непо­дільність влади Республіки в межах її те­риторії та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах...

Громадяни республіки всіх національностей становлять народ України.

Народ України є єдиним джерелом державної влади в Республіці...

Українська РСР забезпечує верховенство Конституції та законів Республіки на своїй території.

Державна влада в Республіці здійснюється за принципом її розподілу на зако­нодавчу, виконавчу та судову...

Українська РСР забезпечує рівність перед законом усіх громадян республіки не­залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, освіти, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин...

Територія Української РСР в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди...

Українська РСР самостійно створює банкову (включаючи зовнішньоекономічний банк), цінову, фінансову, митну, по­даткову системи, формує державний бюд­жет, а при необхідності впроваджує свою грошову одиницю...

Українська РСР самостійно встановлює порядок організації охорони природи на території Республіки та порядок використання природних ресурсів...

Українська РСР самостійна у вирішенні питань науки, освіти, культурного і духов­ного розвитку українського народу, гаран­тує всім національностям, що проживають на території Республіки, право їх вільного національно-культурного розвитку...

Українська РСР має право на власні Збройні Сили...

Українська РСР урочисто проголошує про свій намір стати в майбутньому постійно нейтральною державою, яка не бере участі у військових блоках і дотримуєть­ся трьох неядерних принципів: не приймати, не виробляти і не набувати ядерної зброї.

Українська РСР як суб'єкт міжнародного права здійснює безпосередні зносини з іншими державами...

Українська РСР визнає перевагу загальнолюдських цінностей над класовими, пріоритет загальновизнаних норм міжнародного права перед нормами внутрішньодержавного права».

Завдання. Проаналізуйте документ і визначить конкретне наповнення поняття «суверенітет у різних сферах життя». По­міркуйте, чи можна назвати державу, основи якої закладено в цій «Декларації»:

1) демократичною:

2) правовою;

3) незалежною.

Заповніть пропоновану структурну схему.

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

За змістом ця робота нескладна, хоч потребує багато часу. Можна рекомендувати для виконання в групі.

Під час підбиття підсумків слід наголошувати на другій частині завдання. Щоб надати роботі більш творчого характеру, окремим студентам доручається виконати індивідуальні завдання - у вигляді роздумів над темою, яка починається словами: «Якби ви були автором Декларації...», «Як ви вважаєте...» тощо.