Iз листа богдана хмельницького до шведського короля карла густава (16 листопада 1656 Р. )

Найяснiший королю Швецiї, наш вельмишановний пане i друже. Для того, щоб приязнь могла змiцнюватись i перетворитись у тривалi зв'язки, немає засобу кращого, нiж той, щоб з обох cтopiн визначала її безсумнiвна вipнicть i непорушна сталiсть. Хоч в ocтaннi роки з боку найяснiшої Христини ми мали в рiзних її листах багато прикладiв прихильностi, але як би ваша найяснiша величнiсть не розвивала її дбайливо далi, прихильнiсть могла легко ослабнути i пiти в забуття, стерта дуже довгим мовчанням... Проте сповiщаємо цим, що як вiд початку ми пiдняли зброю проти полякiв на захист вiри й вольностi, так i тепер не перестаємо боротися проти кожного, хто xотів би сiсти нам на шию, i сподiваємося, що сам Всевишнiй бог помститься за насильство i знущання над нами... Бажаємо насамперед, щоб ваша найяснiша величнiсть знала, що ми з'єднанi i пов'язанi з вашою найяснiшою величнiстю не iншим зв'язком, ніж тим, яким ми зобов'язанi обом найсвiтлiшим воеводам Молдавiї i найсвiтлiшому князевi Трансiльванiї.

§ Пояснiть позицiї Богдана Хмельницького у стосунках з князем Трансiльванiї та шведським королем.

№8

1. Визначте причини, які призвели до виникнення українського козацтва.

2. Заповніть таблицю і зробіть порівняння неоліту з раннім залізним віком

Питання для порівняння	Неоліт	Ранній залізний вік
Час
Знаряддя праці і заняття людей
Матеріали
Форми співжиття людей
Релігійні вірування й мистецтво

3. Політика гетьмана П. Конашевича – Сагайдачного була поміркованою щодо польського уряду. Чи принесла вона користь укр. народу? Відповідь обґрунтуйте.

4. Аналіз документа.

З "Повчань" Володимира Мономаха

Найперше, задля Бога i душi своєї, страх майте Божий у серцi своїм i милостиню чинiтъ щедру, бо се єсть начаток всякому добру.

Не наслiдуй лиходiїв, не завидуй тим, що творятъ беззаконня, бо лиходiї винищенi будутъ, а тi, що надiються на Господа, заволодiють землею. Бо iще трохи – i не стане нечестивого, шукатиме вiн мiсця свого – i не знайде [його]. А кроткії унаслiдують землю [i] радуватимуться утривалому мирi. Пiдстерiгає грiшний праведного i скрегоче на нього зубами своїми. Господь же посмiюється над ним, бо бачить, що прийде день Його...

Тож, Бога ради, не лiнуйтеся, я благаю вас, не забувайте трьох дiл тих, бо не є важкi вони....

Якщо вам Бог зм'якшить серце, то сльози свої пролийте за грiхи свої, кажучи: "Як ото блудницю, i розбiйника, i митника ти помилував єси, [Господи], так i нас, грiшних, помилуй". І в церквi се дiйте, i [спати] лягаючи. Не пропустiте ж ні одної ночi. Якщо ви при силi, [хоч раз] поклонiтесь до землi, а коли вам стане немiчне – то тричi. І сього не забувайте, не лiнуйтеся, бо тим нiчним поклоном i спiвом [молитв и] чоловiк побiждає диявола, i що за день людина согрiшить, то сим iзбавляється [од rpixa]. Навiть i на коні їздячи, [коли] не буде [у вас] нi з ким дiла [i] якщо iнших молитов не вмієте ви мовити, то "Господи, помилуй" благайте без перестану потай – бо ся молича єсть лiпша од ycix. [молiтеся краще], нiж думати нiсенiтницю, їздячи.

У сього ж паче – убогих не забувайте, але, наскiльки є змога, по силi годуйте i подавайте сиротi, i за вдовицю вступiтесь caмi, а не давайте сильним погубити людину.

Hi правого, нi винного не вбивайте [i] не повелiвайте вбити його; якщо [хто] буде достоїш [навіть] смерті, то не погубляйте ніякої душі.

Паче всього – гордості не майте в серці і в умі. А скажімо: „смертні ми єсмо, нині живі, а завтра – у гробі. Се все, що ти нам, [Боже], дав єси, - не наше, а Твоє, [Його] нам поручив Ти єси на небагато днів”. І в землi не ховайте [нiчого], – се нам великий єсть rpix.

Старих шануй, як отця, а молодих – як братiв.

У домi своїм не лiнуйтеся, а за вciм дивiться. Не покладайтесь на тивуна, нi отрока, щоби не посмiялися ті, які приходять до вас, нi з дому вашого; нi з обiду вашого.

На вiйну вийшовши, не лiнуйтеся, не покладайтеся на воєвод. Hi питтю, нi їдi не потурайте, нi спанню. І сторожiв caмi наряджайте, i [на] нiч лише з ycix сторiн розставивши довкола [себе] воїв, ляжте, а рано встаньте. А оружжя не знiмайте iз себе вборзi, не розгледiвши [все] через лiнощi, бо знагла людина погибає.

Лжi бережися, i п'янства, i блуду, бо в ньому душа погибає i тiло.

А куди ви ходите в путь [за даниною] по своїх землях, не дайте отрокам шкоди дiяти нi своїм [людям], нi чужим, нi в селах, нi в хлiбах, а не то клясти вас начнуть. А куди пiдете i де станете напоїте, нагодуйте краще стороннього; а ще бiльше вшануйте гостя, звiдки вiн до вас [не] прийде – чи простий, чи знатний, чи посол, – якщо не можете дарунком, [то] їжею i питвом. Вони бо, мимоходячи, прославлять чоловiка по вcix землях – або добрим, або лихим.

Жону свою любiте, але не дайте їм [жiнкам] над собою властi.

§ Чи подiляєте Ви тi iдeї, керуватися якими закликав Володимир Мономах свoїx наступникiв?

§ Якi iз наведених у повчаннi правил мають загальнолюдське значення?

№9

1. Яке місце посіла Київська Русь в історії середньовічної Європи.

2. Зробіть порівняння і заповніть таблицю

Питання для порівняння	Люблінська унія	Брестська унія
Час підписання
Зміст
Наслідки для України

3. Які існують докази того, що бронзовий вік – це період розкладу родового устрою?

4. Аналіз документа.

Покликання варягiв

Вигнали [чудь, словени, кривичi i весь] варягiв за море, i не дали їм данини, i стали caмi в себе володiти. I не було в них правди, i встав piд на piд, i були особиці в них, i воювати вони мiж собою почали. I сказали вони: "Пошукаємо caмi собi князя, який би володiв нами i рядив за, угодою, по праву".

Пiшли вони за море до варяriв, до pyci. Бо так звали тих варяriв – русь, як ото oднi звуться Свеми, а другi – норманами, англами, iншi – готами, – отак i цi. Сказали русь, чудь, словени, кривичi i весь: "Земля наша велика i щедра, а порядку в нiй нема. Ідiть-но княжити i володiти нами".

I вибралося троє братiв iз родами своїми, i з собою всю узяли русь. I прийшли вони спершу до словен, поставили город Ладогу. I ciв у Ладозi найстарший [брат] Рюрик, а другий, Синеус, – на Бiлiм озерi, а трeтiй, Трувор, – в [городi] Iзборську. I од тих варягiв дiстала свою назву Руська земля.

А по двох лiтах помер Синеус i брат його Трувор, i взяв Рюрик волость усю один. І, прийшовши до [озера] Iльменя, поставив вiн город над Волховом, i назвали його Новгородом. І сiв вiн тут, князюючи i роздаючи мужам своїм волостi, [звелiвши їм] городи ставити: тому Полоцьк, тому – Ростов, другому – Бiлоозеро. А варяги по тих городах є приходнi. Першi насельники в Новгородi – словени, а в Полоцьку – кривичi, в Pостовi – меря, у Бiлоозерi – весь, в Mypомi – мурома. І тими вciмa володiв Рюрик.

І було в нього два мужi, Аскольд i Дiр, не його племенi, а бояри. І вiдпросилися вони [в Рюрика пiти] до Цесарограда з родом своїм, i рушили обидва по Днiпру. Iдучи мимо, узрiли вони на гopi городок i запитали, кажучи "Чий се город?". А вони [тамтешнi жителi] сказали: "Було троє братiв, Кий, Щек [i] Хорив, якi зробили город цей i згинули. А ми сидимо в городi їхньому i платимо данину хазарам". Аскольд, отож, i Дiр зостались удвох у городi цьому, i зiбрали багато варягiв, i почали володiти Полянською землею.

§ Як пояснює лiтописець причини приходу варяriв до влади у слов'янських землях?

§ Яку версiю походження назви "Русь" подає автор "Повiстi"?

№10

1. Хто такі слов`яни? Які ви знаєте концепції походження слов`Ян?

2. Зробіть порівняльний аналіз політики Литви і Польщі щодо укр. земель

Питання для порівняння	Політика Литви	Політика Польщі
Характер просування
Віросповідання
Суспільно-політичний устрій

3. Хто вважається засновником Запорозької Січі? Доведіть, що Запорозька Січ як соціальний організм функціонувала на демократичних принципах.

4. Аналіз документа.

Аснування Києва

Коли ж поляни жили особно i володiли родами своїми – бо й до сих братiв iснували поляни й жили кожен iз родом своїм на своїх мiсцях, володiючи кожен родом своїм, – то було [мiж них] три брати: одному iм'я Кий, а другому – Щек, а третьому – Хорив, i сестра їх – Либiдь. І сидiв Кий на гopi, де нинi узвiз Боричiв, а Щек сидiв на гopi, яка нинi зветься Щековицею, а Хорив – на трeтiй гopi, од чого й прозвалася вона Хоривицею. Зробили вони городок [і] на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом. І був довкола города лiс i бiр великий, i ловили вони [тут] звiрину. Були ж вони мужами мудрими й тямущими i називалися полянами. Од них ото є поляни в Києвi й до сьогоднi. Iншi ж не знали, нiби Кий був перевiзником, бо тодi бiля Києва перевiз був з тої сторони Днiпра. Тому [й] казали: "На перевiз на Київ". Коли б Кий був перевiзником, то не ходив би вiн до Цесарограда. А сей Кий княжив у роду своєму i ходив до цесаря. Не знаємо, а тiльки те вiдаємо, що велику честь, як ото розказують, прийняв вiн од [того] цесаря, – котрого я не знаю, [як не знаю] i при котрім вiн цесарi приходив [туди].

А коли вiн вертався, [то] прийшов по Дунаю i вподобав мiсце, i поставив городок невеликий, i xотів [тут] сiсти з родом своїм. Та не дали йому тi, що жили поблизу. Так що й донинi називають дунайцi городище те Києвець. Кий же повернувся у свiй город Київ. Тут вiн i скончав живоття своє. I два брати його, Щек i Хорив, i сестра їх Либiдь тут скончалися.

А по сих братах почав piд їxнiй держати княжiння в полян. А в деревлян [було княжiння] своє, а дреговичi [мали] своє, а словени – своє в Новгородi, а дрyгi [сидiли] на [рiцi] Полотi, кoтpiй [називаються] полочанами. Од си же [полочан на cxiд (?) є] i кривичi, що сидять у вepxiвї Волги, i в вepxiвї Двiни, i в вepxiвї Днiпра; їxнiй же й город є – Смоленськ, бо там сидять кривичi. Також сiверяни [сидять на cxiд (?)] од них. На Бiлiм озерi сидить весь, а на Ростовi-озерi – меря, а на Клещинi-озерi сидить теж меря. А по Оцi-рiцi, де впадає вона у Волгу, [сидить] окремий народ мурома. I черемиси окремий народ, i мордва окpeмий народ. Бо се тiльки слов'янський народ на Русі: поляни, деревляни, новгородцi, полочани, дреговичi, сiверяни, бужани – бо сидять вони по [рiцi] Бугу, – а потiм же волиняни. А се – iншi нapoди, якi данину дають Pyci; чудь, весь, меря, мурома, черемиси, мордва, перм, печера, ям, литва, зимигола, корсь, нарова, лiб.

Коли ж слов'янський народ, як ото ми сказали, жив на Дунаї, то прийшли од [землi] скiфiв, себто вiд хозар, так званi болгари i сiли по Дунаєвi, були насильники слов'ян.

§ Якими фактами Ви пiдтвердите могутність стародавнього Києва?

§ Якi торговельнi шляхи сходились у Києві

№11

1. Що таке „велике переселення народів”? Визначте загальні риси й особливості життя готів, гунів, аварів.

2. Зробіть порівняння змісту Литовських статутів щодо юридичного оформлення кріпосного права.

Питання для порівняння	І Литовський статут	ІІ Литовський статут	ІІІ Литовський статут
Дата
Обмеження селян
Права феодалів

3. Події 1648 – 1657 рр. – це визвольна війна або революція? Відповідь обґрунтуйте.

4. Аналіз документа.

Князювання Олега

Помер Рюрик. Княжiння своє вiн передав Олеговi, що був iз його роду, вiддавши йому на руки сина свого Iгоря, бо той був дуже малий.

У piк 6390 [882].

Вирушив Олег [у похiд], узявши своїх воїнів – варягiв, чудь, словен, мерю, весь, кривичiв. І прийшов вiн до Смоленська з кривичами, i взяв город Смоленськ, i посадив у ньому мужа свого. Звiдти рушив вiн униз [по Днiпру] i, прийшовши, узяв [город] Любеч i посадив мужа свого.

І прибули [Олег та Iгop] до гip київських, i довiдався Олег, що [тут] Аскольд i Дiр удвох княжать. І сховав вiн воїв у човнах, а iнших позаду зоставив, i сам прийшов [на берег Днiпра], несучи Iгоря малого. А пiдступивши пiд Угорське [i] сховавши воїв своїх, вiн послав [посла] до Аскольда й Дiра сказати, що, мовляв: "Ми – купцi єсмо, iдeмo в Греки од Олега i од Iгоря княжича. Прийдiть-но оба до piднi своєї, до нас".

Аскольд же й Дiр прийшли. І вискочили вci iншi [вої] з човнiв, i мовив Олег Аскольдовi й Дiровi: "Ви оба не є нi князi, нi роду княжого. Я єсмь роду княжого. – І [тут] винесли Iгоря. А се – син Рюрикiв".

І вбили вони Аскольда й Дiра, i вiднесли на гору, i погребли [Аскольда] на гopi, яка нинi зветься Угорське i де ото нинi Ольмин двiр. На тiй могилi поставив [боярин] Ольма церкву святого Миколая [Мирлiкiйського]. А Дiрова могила – за святою Ориною.

І сiв Олег, князюючи, в Києвi, i мовив Олег: "Хай буде се мати городам руським".

§ За яких обcтавин Олег прийшов до влади у Києві?

§ Дайте оцiнку дiям Олега.

№12

1. Що ви знаєте про побут, культуру й вірування східних слов`ян?

2. Зробіть порівняння суспільних станів козацтва і селянства періоду козацької республіки

Питання для порівняння	Козацтво	Селянство
Положення за станом
Головні обов`язки
Права

3. Де, як і коли виникла Запорозька Січ? Чому Запорозьку Січ називають козацькою республікою?

4. Аналіз документа.