Тема 10. Україна в першій світовій війні.

10.1. Причини, характер першої світової війни. Плани Антанти та Троїстого Союзу відносно України.

10.2. Воєнні компанії у 1914 - 1916 рр.

10.3. Утворення УСС.

10.4. Національно-визвольний рух в умовах війни.

ЛІТЕРАТУРА: 33,39,52,57,98,107,130.

 

ЗМ-3

Тема 11. Спроби відновлення української держави у 1918-1920 рр.

11.1. Українська держава гетьмана П. Скоропадського.

11.2. Відновлення УНР. Утворення та політика Директорії.

11.3. Встановлення влади рад в Україні. Політика радянського уряду.

11.4. Основні уроки і прорахунки української національної революції.

ЛІТЕРАТУРА: 19,33,39,40,54,57,64,101,142,157.

Тема 12. Україна в 30-ті роки.

12.1. Політика індустріалізації в Україні та наслідки.

12.2. Колективізація сільського господарства.

12.3. Голодомор 1932-1933 рр.

12.4. Утворення культу особи Сталіна. Репресії на України.

12.5. Культурний розвиток: здобутки і трагічні сторінки.

ЛІТЕРАТУРА: 17,24,37,39,57,73,91,104,114,168,169.

Тема 13. Україна в період 1945-1964 рр.

13.1. Особливості відбудови в Україні.

13.2. Боротьба ОУН-УПА з тоталітарним ладом.

13.3. Реформи М.С. Хрущова, їх суперечливий і непослідовний характер, загальна спрямованність і значення.

13.4. Розгортання дисидентського руху, „Шістдесятники”, їх роль у національно-культурному житті.

ЛІТЕРАТУРА: 5,39,52,57,103,107,114,137,160.

Тема 14. Україна в період перебудови (1985-1991 рр.).

14.1. Перебудова,особливості проведення економічних та політичних реформ.

14.2. Відродження національно-визвольних процесів.

14.3. Етапи утворення незалежної держави.

14.4. Розпад СРСР та утворення СНД.

ЛІТЕРАТУРА: 7,39,52,57,157,160,170.

Тема 15. Економічний, соціальний, культурний розвиток незалежної України.

15.1.Перехід до ринкових відносин, їх результат. Тенденції економічного розвитку на початку XXI століття.

15.2. Державна національна і соціальна політика в незалежній Україні. Міжнародні відносини.

15.3. Культурні та релігійні процеси в умовах незалежності.

15.4. Підсумки історичного шляху українського народу і найголовніші уроки історії боротьби за свободу, незалежність і державність.

ЛІТЕРАТУРА: 8,39,57,76,80,90,97,114,122.

Завдання поточного контролю зі змістовного модулю №1

Методичні рекомендації до написання індивідуальних завдань

Індивідуальні завдання І-го модуля скомпановано за тематикою певного періоду історії України, починаючи зі стародавньої історії і закінчуючи укладанням „Березневих статей”, як результату національно-визвольної війни 1648-1654 рр.

Завдання побудовані за чотирма рівнями складності, що дозволяє студентам поступово переходити від питань репродуктивного характеру до більш складних творчих, пов’язаних з пошуковою діяльністю.

Перша вправа завдання, відповідь на яке повинно відображати безпосередньо суть питання, а основну інформацію можна знайти у підручнику або учбовому посібнику з історії України. Це питання репродуктивного характеру, що дозволяє проконтролювати мінімальний обов’язків рівень знань, вмінь та навичок студентів.

Друге питання пропонується виконати у вигляді таблиці. Цей метод перевірки знань студентів сприяє ефективному поясненню взаємозв’язку між історичними явищами та процесами. До того ж, у такий спосіб студенти демонструють прийоми логічного мислення, аналізу та узагальнення історичного матеріалу у певній системі, оцінки історичних фактів та явищ, діяльності історичних осіб.

Трете питання містить завдання більш складного рівня. Студенти відповідаючи на цьому рівні повинні не тільки продемонструвати набуті знання, а й доповнити, розширити відповідь, використати довідкові матеріали й висловлювати своє становлення до проблеми питання.

Четверте питання вправи містить підібрані документи та історичні джерела, які сприяють поглибленню і закріпленню почерпнутих знань, виробленню умінь самостійно здобувати знання та аналізувати складні явища та процеси, вимагають власних роздумів, суджень.

Таким чином побудова індивідуального завдання, її стиль дають можливість студентам цілеспрямовано організувати самостійну роботу, заохочують студентів до навчання, підтримують їх навчальну мотивацію, сприяють найбільш ефективному засвоєнню матеріалу.

Виконання вправ дасть Вам можливість систематизувати й узагальнити все, що Ви прочитали, вивчили та засвоїли, а також застосувати набуті знання для характеристики історичних процесів, подій, діячів. Робота над вправами є ефективним способом самоперевірки і самоконтролю.

 

Прийоми виконання вправ.

Перш ніж розпочати виконувати вправи, вивчить розділи підручника або учбового посібника за запропонованою тематикою. Перш за все зверніть увагу на зміст висловлювань політичних діячів і вчених-істориків, про епоху що розглядається. Вивчивши даний розділ, зверніть увагу на ключові терміни та поняття, наведені рисунки, схеми, карти, висновки, що в ньому містяться.

Спробуйте сформувати для себе декілька запитань, відповіді на які Ви хотіли б отримати, вивчаючи цей розділ. Якщо такі запитання не виникають, то для їх формулювання використовуйте заголовки та підзаголовки розділу.

Попередня самопостановка запитань є надзвичайно ефективним засобом організації зацікавленого, продуктивного вивчення тексту. Головне – не пропускати жодного незрозумілого місця в тексті, ставити запитання і відразу шукати на нього відповідь. У цьому великий розливальний ефект цього прийому.

Ефективне читання тексту передбачає повну форму відповіді на запитання. Не виконуйте вправу, поки Ви не завершите вивчення певного розділу. Тільки тоді ви зможете остаточно вирішити, що саме слід занотувати і на чому зробити наголос. Чим краще на цьому етапі Ви усвідомите і зрозумієте матеріал, тим легше відбудеться його запам’ятовування, засвоєння й виконання.

Правильність відповідей можна проконтролювати безпосередньо за текстом посібника. Готових відповідей не мають лише запитання, які вимагають від Вас власних роздумів, суджень і оцінок.

Індивідуальні завдання.

№1

1. Визначте причини національно-визвольної війни 1648 – 1654 рр.

2. Заповніть таблицю і зробіть порівняння неоліту та палеоліту:

Питання для порівняння	Палеоліт	Неоліт
Час
Знаряддя праці
Матеріали
Спосіб добування засобів для життя
Колективи, якими жили люди

3. Коли вперше згадується назва „Україна” і яким є її походження?

4. Аналіз документа.

Про запорозьких козакiв

Приєднавши до своїх козакiв Київ та малоросiйськi землi, поляки через деякий час почали використати мешканцiв цих земель як робочу силу, та оскiльки цi люди ще здавна були людьми вiйськового стану i бiльше вiдчували нахил до вправ iз мечем, а не до трудової повинностi, оскiльки вони зневажали ярмо рабське i рабську покору, то бiльше схильнi були iз власної волi на Днiпрi за порогами в мiсцевостi пустельнiй та дикiй проживати, перебиваючись ловлею звiра та риби i морськими походами на бусурман. Але року 1516, коли Жигмонт Перший, король польський, органiзував рушенiє на великого царя московського, хан татарський Мелiн-Гирей, виждавши слушну годину, порушив мир з поляками i повiв свої загони на Росiйську землю; вогнем i мечем вiн пройшовся по мicтax та весях i, взявши силу бранцiв, повернувся за Перекоп. Тодi король, не стерпiвши плюндрування, зiбрав охочих воїнів з козакiв та полякiв i спорядив їх на Белгород, де вони, здобувши величезну здобич, повернули назад, але якраз тут їх нагнали турки i татари; в битвi, що зав'язалася, воїни-християни здолали i турків. Ось саме пiсля цiєї битви i почали вони козаками зватися. Haвіть якщо були i ляхами, але з своєї волi на тaтapiв ходили i примикали до вiльного, ненайманого воїнства. Вiдтодi, прославившись у численних битвах, козаки ввiйшли в силу i набрали в мужностi, привикли до недоїдання, спраги, спеки та до iнших незгод просто неба. За харч їм служило звичайне квашене тicтo, яке вони варили нepiдкo i звали соломахою. Стравою своєю були цiлком вдоволенi, а коли траплялося, що їжа випадала з рибою, або, як козаки кажуть, iз щербою, то такий наїдок за найкращу трапезу вважали. Проживають вони в куренях по сто п'ятдесят чоловiк, а буває й бiльше, i всі ото тiльки згаданою щойно їжею харчуються.

Кожен має одну або двi одежини. Та коли iдуть походом в турецьку або татарську землю, то беруть дуже велику здобич i везуть назад силу-силенну добра всякого. На озброєннi мають самопали, шаблi, келепи, стрiли та списи і користуються вciм цим так вправно, що i найвправнiший польський гусарин або ж рейтар нiмецький з ними зрiвнятися не можуть. Є кiннi тапiшi, i стiльки їх, козакiв, скiльки на Малiй Pyci люду, i їх зовсiм не треба силою збирати, як отов багатьох чужоземних краях роблять, не треба наймом заманювати; а кине клич старший або полковник який, i стiльки воїнства збереться, що i трава стане...

Вони Русь за своє багатство велике мають. Хитрiсть вiйськову та мужнiсть у вiйнi знають. Це про них сам султан турецький говорив: "Коли навколишнi держави йдуть проти мене, я сплю – не зважаю, а до козакiв увесь час мушу дослухатися, весь час слухаю, не дрiмаю. І спокiйно жити не можуть, нaвiть коли в ъхньому краї мир запанує, то своєю волею збираються i йдуть на пiдмогу iншим народам; заради малої кориcтi велику турботу собi на плечi кладуть i на вутлих, з одного дерева зроблених лодiях дерзають через море пливти.

...За славну службу козацьку король польський Жигмонт перший вiддaв козакам навiчно землю бiля Днiпра, уверх i вниз за порогами, i наказав, аби, стiною ставши, не пускали наїздiв турок i татар на Русь i Польщу. Року 1574, за панування Генpixa, короля польського, званого французом на прохання Iвони, господаря Волоського, понад тисячу чотириста козакiв на чолi з гетьманом Свирговським прийшли в Молдавiю, i там, у господаря Волоського, чотирнадцять раз у битвi з турками сходилися, силу-силенну їх перебили i, врештi-решт, з ycix cтopiн турками оступленi, до одного голови зложили. Та невдовзi козаки вiдплатили туркам i татарам за наругу, бо року 1575, будучи посланi з Черкасс київським воєводою, човнами спустилися по Днiпру i на орду напали, багато татар порубали, багатьох в полон забрали i зi здобиччю великою домiв вертали; однак татари, об'єднавшися iз трьома султанами та ciмoмa синами хана перекопського, численною ордою увiрвалися на Подiлля i багатьох людей у полон забрали, а мicтa i села вогню вiддали. Та незабаром козаки й за це вiдплатили, коли, очолюванi своїм проводирем Богданком, пiшли за Перекоп i пройшли його з мечем i вогнем. А лiта 1576, в часи панування Стефана Баторiя, короля польського, iще краще учинили. Цей король, забачивши, як добре козаки з татарами б'ються, настановив їм гетьмана, прислав корогву, бунчук та булаву, печатку гербову, рицарiв iз самопалами i з ковпаками, набакир надiтими, прислав гармат та всяких припасiв вiйськових (та й caмi козаки, вiдвоювавши тypeцькi фортецi, здобули немало), ввiв у них порядок стройовий, запровадив, кpім гетьмана, обозних, суддiв, осавулiв, полковникiв, сотникiв, oтaмaнiв i наказав нести сторожу супроти тaтapiв за порогами. Та, побоюючись звитяги козацької, Стефан Баторiй пророче казав: "Чи звiльниться ж хоч коли-небудь Рiч Посполита вiд цих героїв?" I збулися його слова. Згаданий король Баторiй, опрiч давнього старовинного мicтa складового Чигирина, вiддaв низовим козакам для пристанища ще й мicтo Терехтемирiв з монастирем, аби вони вньому зимували, а за службу поклав їм по червiнцевi та по кожуху; козаки були радi i цiй платi й не раз билися з татарами на землi, а з турками в мopi i майже завжди побивали їх.

§ Опишiть побут i звичаї козаків.

§ Як ставився польський уряд до українського козацтва у перiод його формування?

№2

1. За яких обставин утворилося Галицько-Волинське князівство?

2. Заповніть таблицю і зробіть порівняння типів стародавніх людей:

Питання для порівняння	Пітекантроп	Неандерталець	Кроманьонець
Хронологічні рамки
Зовнішній вид
Форма співжиття
Еволюція знарядь праці та занять людей
Релігійні вірування

3. Чим відрізнялися політика Польщі й Литви на українських землях?

4. Аналіз документа.