Тема №1: організаційно-правові основи діяльності підрозділів досудового розслідування системи мвс України

Під час підготовки до семінарських і практичних занять та самостійної підготовки необхідно вихидити з того, що органи досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України відповідно до чинного законодавства України забезпечують розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до їх підслідності. Правову основу діяльності органів досудового розслідування складають Конституція України, Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси України, інші закони України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, постанови та інші рішення Верховного Суду України, Конституційного Суду України, вказівки Генерального прокурора України з питань досудового слідства, нормативно-правові акти Міністерства внутрішніх справ України, міжнародні договори, згода на обов’язковість яких дана Верховною Радою України.

Діяльність органів досудового розслідування здійснюється відповідно до принципів поваги прав і свобод людини, законності, справедливості, гуманізму, презумпції невинуватості, рівності всіх громадян перед Законом незалежно від соціальної, національної і расової належності, майнового, службового чи іншого стану, віросповідання та політичних переконань.

Завдання для практичних і семінарських занять та самостійної роботи

1. Роль та місце підрозділів досудового досудового розслідування в системі МВС України.

2. Правова основа діяльності підрозділів досудового розслідування системи МВС України

3. Завдання, що покладаються на підрозділи досудового розслідування системи МВС України.

4. Функції підрозділів досудового досудового розслідування системи МВС України.

5. Структура та керівництво підрозділами досудового розслідування системи МВС України.

 

Завдання для виконання:

1. Скласти класифікований перелік нормативних актів, які складають правову основу діяльності підрозділів досудового розслідування системи МВС України.

2. Скласти схему, яка б відображала організаційну структуру підрозділів досудового розслідування системи МВС України.

 

Література:

 

1. Абдумаджидов Г. Проблемы совершенствования предварительного расследования. – Ташкент: «Фан», 1975. – 145 с.

2. Бандурка С.А., Слинько С.В. Расследование преступлений (уголовно-процессуальные проблемы): Монография. – Х.: Основа, 2000. – 230 с.

3. Барилюк В.І. Правові засади визначення підслідності органів дізнання при розкритті та розслідуванні злочинів // Право і безпека. – 2002. – № 4. – С. 38-42.

4. Бринцев В. Досудове слідство: судовий слідчий чи “следственный судья” // Право України. – 1997. – № 7. – С. 7-9.

5. Бринцев В. Система досудового слідства // Право України. - 2008. - № 12. – С. 99-101.

6. Галаган В.І. Проблеми вдосконалення кримінально–процесуальної діяльності органів внутрішніх справ / Під ред. Л.М. Шестопалової. – К., 2002. – 297 с.

7. Гомилко Е.А. Милиция как орган дознания. - К., 1989.

8. Горбачов В. Підслідність кримінальних справ // Вісник прокуратури. – 2003. - №11. – С.46-50.

9. Горелов Максим Олександрович. Організаційно-правові основи діяльності слідчих підрозділів ОВС України: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Національний аграрний ун-т. — К., 2008.

10. Грошевий Ю.М. Проблеми нормативного регулювання діяльності органів попереднього розслідування у новому КПК України // Вісник Академії правових наук України. - 1994. - № 2. – С.138-147.

11. Гулина С. Н., Чернышев В. Н., Шаповалова Л. И. Дознание в органах внутренних дел: Учеб. пособ. — Донецк, 2000.

12. Даневский В.П. Наше предварительное следствие: его недостатки и реформа. – К.: Семенко Серей, 2008. – 142 с.

13. Джига М.В., Баулін О.В., Лук’янець С.І., Стахівський С.М. Провадження дізнання в Україні: Навчально-практичний посібник. – К., 1999. – 156с.

14. Дізнання та слідство: Збірник нормативних документів / Укладачі: Шкарупа В. К., Білоус В. Т., Чигирина Г. Л. — Ірпінь, 2008.

15. Ільковець Л. Проблеми реформування досудового слідства: пошук можливих шляхів вирішення // Прокуратура. Людина. Держава. — 2004. — № 1.

16. Кареев Д.С. Предварительное расследование. – М.: Госюриздат, 1962. – 43 с.

17. Каткова А.Г. Правові та організаційні аспекти управління слідчими підрозділами органів внутрішніх справ України: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.07. - Харків, 2003. - 260 с.

18. Кожевніков Г.К. Реформа кримінально-процесуального законодавства як елемент підвищення ефективності діяльності слідчого апарату // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. – 2001. – № 1. – С. 226-232.

19. Коляда П.В Проблеми досудового слідства у кримінальному процесі. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - 208 с.

20. Крылов И.Ф. Бастыкин А.И. Розыск, дознание, следствие. – Л.: Издательство ЛГУ, 1984. – 216с.

21. Кузьмічов В.С. Слідча діяльність: сутність, принципи, криміналістичні прийоми та засоби здійснення: Автореф. дис.... д-ра юрид. наук / Укр. акад. внутр. справ. - К., 1996. - 36 с.

22. Лобойко Л. М., Черненко А. П. Удосконалення структурної організації органів внутрішніх справ як один із шляхів підвищення ефективності діяльності слідчих підрозділів // Акт. проблеми боротьби зі злочинністю на етапі реформування криміналістичного судочинства: У 2-х ч. — Запоріжжя, 2002. — Ч. 2.

23. Матусовский Г.А., Сущенко В.М. Организация работы аппаратов дознания и предварительного следствия органов внутренних дел: Учебное пособие – Х: 1983, – 85с.

24. Петелин Б.Я. Место организации расследования преступлений в борьбе с преступностью. – М.: Академия МВД СССР, 1989. – 37 с.

25. Півненко В.: Досудове (попереднє) слідство України: проблеми організації та діяльності // Вісник прокуратури. -2001.-№ 2(8). -С. 94-97.

26. Рыжаков А.П. Предварительное расследование. – М.: “Филинъ”, 1997. – 216 с.

27. Солдатенко О.А. Досудове слідство в Україні: становлення та перспективи розвитку: Автореф. дис. … канд.юрид.наук. – К, 2006.– 18с.

 

Тема №2: Правовий статус слідчого органів внутрішніх справ

Під поняттям “слідчий” слід розуміти керівників органів досудового розслідування, їх заступників, керівників структурних підрозділів органів досудового розслідування і їх заступників та старших слідчих в особливо важливих справах, слідчих в особливо важливих справах, старших слідчих, слідчих. Слідчим може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, необхідний рівень знань, достатній для здійснення досудового розслідування, і прийняв Присягу працівника органів внутрішніх справ України. Слідчі не можуть належати до будь-якої політичної партії, руху, займатися підприємницькою та іншою діяльністю, яка має на меті отримання прибутку, крім викладацької, наукової чи іншої оплачуваної творчої діяльності.

Слідчий має статус службової особи, яка займає відповідальне становище в системі правоохоронних органів і наділена спеціальними, лише їй притаманними повноваженнями в кримінальному судочинстві.

Процесуальна самостійність та незалежність слідчого забезпечується:

- установленим порядком його призначення, притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади;

- передбаченою законодавством процедурою досудового розслідування;

- забороною втручання в процесуальну діяльність слідчих осіб, які не мають на те повноважень;

- створенням необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності слідчих.

 

Завдання для семінарських і практичних занять та самостійної роботи

1. Поняття та зміст правового статусу слідчого органів внутрішніх справ.

2. Вимоги, що висуваються до кандидата на посаду слідчого органів внутрішніх справ.

3. Права і обов’язки слідчого органів внутрішніх справ.

4. Гарантії професійної діяльності слідчих органів внутрішніх справ. Правовий захист слідчого.

5. Законодавче закріплення системи гарантій професійної діяльності слідчих органів внутрішніх справ.

6. Порядок призначення слідчих на посаду, їх переміщення і звільнення з посади;

7. Процесуальна незалежність і самостійність слідчого;

8. Особливості дисциплінарної відповідальності слідчих.

9. Помічник слідчого і його повноваження.

 

Завдання для виконання

1. Розробити та скласти професіограму слідчого.

2. Скласти порівняльну таблицю: “Гарантії правового та соціального захисту слідчого ОВС”.

3. Скласти перелік процесуальних рішень слідчого, які потребують санкціонування, узгодження або затвердження прокурором.

 

Література:

1. Барилюк В.І. Правові засади визначення підслідності органів дізнання при розкритті та розслідуванні злочинів // Право і безпека. – 2002. – № 4. – С. 38-42.

2. Баулін О.А. Реальне забезпечення процесуальної незалежності слідчого у майбутній правній системі України. Концепція розвитку законодавства України / Матеріали науково-практичної конференції. – К., 1996. – С. 346-349.

3. Баулін О.В. Процесуальна самостійність і незалежність слідчого та їх правові гарантії: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.09. - Київ, 2000. - 236 с.

4. Баулін О.В., Карпов Н.С. Процесуальна самостійність і незалежність слідчого та їх правові гарантії: Монографія / Під заг. ред. З.Д. Смітієнко. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2001.- 232 c.

5. Будников В.Л. Обжалование действий и решений следователя. – Волгоград, 1990. – 79с.

6. Вапнярчук В. В. Особливості процесуального становища особи, яка провадить дізнання. — Харків, 2001.

7. Васильев О.Л. Процессуальные функции следователей, органов дознания и дознавателя на стадии предварительного расследования // Вестник Московского университета. Сер.11. Право. – 2003. - №1. – С.71-92.

8. Венедиктов В.С., Іншин М.І. Статус працівників органів внутрішніх справ України як державних службовців: Наук. - практ. посібник. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – 188с.

9. Гуляев А.П. Следователь в уголовном процессе. - М.: Юрид. лит., 1981. - 189с.

10. Джига М.В., Баулін О.В., Лук’янець С.І., Стахівський С.М. Провадження дізнання в Україні: Навчально-практичний посібник. – К., 1999. – 156с.

11. Дубинский А.Я. Исполнение процессуальных решений следователя: правовые и организационные проблемы. – К.: Наукова думка, 1984. – 183с.

12. Дубривный В.А. Деятельность следователя по расследованию преступлений. Общая характеристика. Цели. Действия. – Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1987. – 96 с.

13. Золотухін І.І. Деякі проблеми перепідготовки та підвищення кваліфікації слідчих органів внутрішніх справ України // Вісник Університету внутрішніх справ. – 1999. - № 9. - С. 97-70.

14. Каневский Л.Л. Вопросы совершенствования подготовки и повыше­ния профессионального мастерства следователей // Проблемы совершенствования деятельности правоохранительных органов и повышения профессионального мастерства в борьбе с преступностью: Тез. респ. науч.-практ. конф.). – Уфа, 1990. – С. 58-59.

15. Киндиров К.А., Заболотный В.И. Проблемы реализации органами дознания своих функций в уголовном процессе // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС України імені 10-ти річчя Незалежності України: Спец­випуск – Луганськ, 2002. – С. 119-122.

16. Климчук В.П., Галаган В.І. Про деякі питання діяльності слідчого, що потребують свого вирішення // Право України. - 1992. - № 10. - С. 32-34.

17. Кругликов А. П. Правовое положение органов и лиц, производящих дознание в советском уголовном процессе. — Волгоград, 1986.

18. В.Д. О понятии дознания и полномочиях органов дознания по уголовным делам, им не подследственным // Вопросы организации суда и осуществления правосудия в СССР. – Калининград, 1974. – Вып. 3. – С. 85–87.

19. Манаев Ю.В. Законность и обоснованность процессуальных решений следователя. – Волгоград: Изд-во ВСШ МВД СССР, 1977. – 112 с.

20. Семенов К.Л. Процессуальные правоотношения следователя и участников процесса и прокурорский надзор // Юридический вестник. – 1999. - №3. – С.87-91.

21. Шестопалов К. Всех следователей уравняют // Юридическая практика. — 2004. — № 28.

22. Шило О., Маринів В. Державний захист суддів, працівників суду, правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, як гарантія здійснення правосуддя у кримінальних справах // Вісник Академії правових наук України. - Х., 2000. – № 2. – С. 157-166.