Правила виконання складальних креслень

Складальним називається креслення, що містить зображення складальної одиниці та інші дані для її складання (виготовлення) і контролю. На складальних кресленнях показуються способи з'єднання деталей (додаток А.8). Приклад складального креслення наведений на рисунку 6.8, специфікації до нього - на малюнку 6.9.

За ГОСТ 2.109 - 73 складальне креслення повинне містити:

а) зображення складальної одиниці, що дає уявлення про розташування та взаємний зв'язок складових частин, що з'єднуються з даного креслення, і забезпечує можливість здійснення збирання і контролю складальної одиниці. На складальних кресленнях допускається поміщати додаткові схематичні зображення з'єднання та розташування складових частин виробу;

б) розміри з граничними відхиленнями та інші параметри і вимоги, які повинні бути виконані або проконтрольовані по даному складальному кресленню. В якості довідкових вказуються розміри і граничні відхилення, що визначають характер їх сполучення і габарит. Довідкові розміри не підлягають будь-якій обробці вузла з метою їх забезпечення;

в) вказівки про характер сполучення рознімних частин виробу і методах його здійснення. На кресленні можуть бути приведені вказівки про спосіб з'єднання нероз'ємних з'єднань;

г) номера позицій складових частин, що входять у виріб;

д) габаритні розміри виробу;

е) настановні, приєднувальні та інші необхідні довідкові розміри;

ж) технічні характеристики вузла (за необхідності);

з) координати центру мас (за необхідності).

Дані, зазначені в пунктах ж) і з), на складальному кресленні не поміщають, якщо вони зазначені в інших конструкторських документах на даний виріб, наприклад, на габаритному кресленні, в технічних умовах та ін.

Габаритні розміри допускається не вказувати на кресленнях складальних одиниць, які не є предметом самостійної поставки.

Повнота зображення виробу на складальному кресленні визначається наявністю необхідних видів, розрізів, перерізів і виносних елементів. При визначенні необхідного числа видів виходять з складності виробу. Число видів повинно бути мінімальним, але достатнім для повного уявлення про структуру виробу. З метою скорочення числа основних видів рекомендується застосовувати місцеві і додаткові види.

Складальні креслення в більшості випадків виконують з розрізами, що дозволяють виявити характер з'єднання деталей. Застосовують розрізи прості і складні, повні й місцеві. Якщо зображуваний виріб проектується у формі симетричної фігури, рекомендується в одному зображенні з'єднувати половину виду з половиною розрізу або частину вигляду та частину розрізу.

При виконанні складальних креслень у багатьох випадках в розрізи потрапляють суцільні деталі типу валів, болтів, шпонок, шпильок, кульок та інші, які стикаються з іншими частинами виробу. При розрізі в поздовжньому напрямку подібні деталі показують умовно і не штрихують.

Частини виробу, що переміщаються, на кресленні зображують, як правило, в робочому положенні. Допускається зображати їх також в крайньому або проміжному положенні, застосовуючи для цього тонку штрих пунктирну лінію з двома крапками. На кресленні наносять відповідні розміри, що характеризують різні положення переміщаються частин. Якщо при зображенні переміщаються частин ускладнюється читання креслення, то ці частини допускається зображати на додаткових видах з відповідними написами, наприклад: «Крайнє положення супорта поз.3».

На складальних кресленнях вироби допускається зображати суміжні, межові вироби («обстановка») і розміри, що визначають взаємне розташування виробу та «обстановки». Предмети «обстановки» виконують спрощено суцільною тонкою лінією і приводять необхідні дані для визначення місця встановлення, методів кріплення і приєднання виробу. В розрізах і перетинах «обстановку» допускається не штрихувати. Складові частини виробу, розташовані за «обстановкою», зображують як видимі, тобто суцільною лінією. При необхідності допускається зображувати їх як невидимі.

Якщо необхідно вказати на складальному кресленні найменування або позначення виробів, що становлять «обстановку», або їх елементів, то ці вказівки поміщають безпосередньо на зображенні «обстановки» або на полиці лінії-виноски, проведеної від відповідного зображення, наприклад: «Верстат закочувальний (позначення)», «Патрубок водороздільника (позначення)» і т. п.

Рис. 6.8. Приклад складального креслення

Специфікація

Відповідно до ГОСТ 2.108 - 68 специфікація - документ, що визначає склад складальної одиниці, комплексу і комплекту, є обов'язковим основним документом.

Складають специфікацію на кожну складальну одиницю, комплекс і комплект на окремих аркушах формату А4. Специфікація визначає склад виробу і необхідна для його виготовлення, комплектування конструкторських документів і планування запуску у виробництво (додаток А.8).

У специфікацію вносять складові частини, які входять в специфіковані вироби, і конструкторські документи, що стосуються цього виробу і до його складових частин, що не входять в дану специфікацію.

Специфікація в загальному випадку складається з розділів, які розташовують у такій послідовності:

§ Документація;

§ Комплекси;

§ Складальні одиниці;

§ Деталі;

§ Стандартні вироби;

§ Інші вироби;

§ Матеріали;

§ Комплекти.

Наявність тих чи інших розділів визначається складом специфікованих виробів. Найменування кожного розділу вказують у вигляді заголовка у графі "Найменування" і підкреслюють. Допускається об'єднувати розділи "Стандартні вироби" і "Інші вироби" під найменуванням "Інші вироби».

Після кожного розділу специфікації допускається залишати кілька вільних рядків для додаткових записів (в залежності від стадії розробки, обсягу записів і т.п.). Допускається резервувати і номери позицій, які проставляють в специфікацію при заповненні резервних рядків.

Допускається суміщення специфікації зі складальним кресленням за умови їх розміщення на аркуші формату А4 (ГОСТ 2.301-68). При цьому її розташовують над основним написом і заповнюють в тому ж порядку і в тій самій формі, що і специфікацію, виконану на окремих аркушах. Для виробів допоміжного виробництва і одиничного виробництва разового виготовлення допускається суміщення специфікації зі складальним кресленням на аркушах будь-якого формату, встановленого ГОСТ 2.301-68. Правила виконання та обігу таких суміщених документів встановлюють у галузевих стандартах. Сумісному документу привласнюють позначення основного конструкторського документа. Основний напис виконують за ДСТУ ГОСТ 2.104:2006. Для виробів, що розробляються на замовлення Міністерства оборони, суміщення специфікації зі складальним кресленням на будь-яких форматах, крім А4, не допускається.

Примітка – допущення про суміщення специфікації зі складальним кресленням (крім виконаних на форматі А4) приймається розробником за погодженням із замовником (при його наявності).

Порядок заповнення розділів

Документація

У розділ "Документація" вносять документи, що становлять основний комплект конструкторських документів специфікованих виробів, крім його специфікації, відомості експлуатаційних документів та відомості документів для ремонту, а також документи основного комплекту записуваних в специфікацію не специфікованих складових частин (деталей), крім їх робочих креслень. Документи всередині розділу записують у такій послідовності:

§ Документи на Специфікований виріб;

§ Документи на не специфіковані складові частини.

Експлуатаційні та ремонтні документи записують в тій послідовності, в якій вони перераховані в ГОСТ 2.601 і ГОСТ 2.602. Листи затвердження (при їх наявності) записують після документа, до якого вони розроблені.

Комплекси

У розділи "Комплекси", "Складальні одиниці" і "Деталі" вносять комплекси, складальні одиниці і деталі, що безпосередньо входять в специфікований виріб. Запис зазначених виробів рекомендується проводити в алфавітному порядку поєднання букв кодів організацій-розробників. В межах цих кодів – в порядку зростання класифікаційної характеристики, при однаковій класифікаційній характеристиці – за зростанням порядкового реєстраційного номера.

Стандартні вироби

В розділі "Стандартні вироби" записують вироби, застосовані по стандартах:

§ Міждержавних;

§ Державним;

§ Галузевим;

§ Підприємств (для допоміжного виробництва, ініціативних розробок або якщо їх застосування встановлено договором на розробку вироби).

В межах кожної категорії стандартів запис рекомендується робити по групах виробів, об'єднаних за їх функціональним призначенням (наприклад підшипники, кріпильні вироби, електротехнічні вироби і т.п.), в межах кожної групи – в алфавітному порядку найменувань виробів, в межах кожного найменування – в порядку зростання позначень стандартів, а в межах кожного позначення стандарту – в порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу.

Інші вироби

В розділ "Інші вироби" вносять вироби, застосовувані за технічними умовами. Запис виробів рекомендується проводити по групах, об'єднаних за їх функціональним призначенням, в межах кожної групи – в алфавітному порядку найменувань виробів, а в межах кожного найменування – в порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу.

Матеріали

У розділ "Матеріали" вносять усі матеріали, що безпосередньо входять в специфікований виріб. Матеріали рекомендується записувати за видами в наступній послідовності:

§ Метали чорні;

§ Метали магнітоелектричні та феромагнітні;

§ Метали кольорові, благородні і рідкісні;

§ Дроти й шнури;

§ Пластмаси та прес-матеріали;

§ Паперові та текстильні матеріали;

§ Лісоматеріали;

§ Гумові і шкіряні матеріали;

§ Мінеральні, керамічні і скляні матеріали;

§ Лаки, фарби, нафтопродукти та хімікати;

§ Інші матеріали.

У межах кожного виду матеріалу рекомендується записувати в алфавітному порядку найменувань, а в межах кожного найменування – за зростанням розмірів або інших технічних параметрів. У розділ "Матеріали" не записують матеріали, необхідна кількість яких не може бути визначено конструктором за розмірами елементів виробу і внаслідок цього встановлюється технологом. До таких матеріалів відносять, наприклад: лаки, фарби, клей, мастила, замазки, припої, електроди. Вказівки про застосування таких матеріалів дають в технічних вимогах на полі креслення.

Комплекти

У розділ "Комплекти" вносять відомість експлуатаційних документів, відомість документів для ремонту і використані за конструкторськими документами комплекти, які безпосередньо входять в специфікований виріб і поставляються разом з ним, а також упаковку, призначену для виробу, і записують їх у такій послідовності:

§ Відомість експлуатаційних документів;

§ Відомість документів для ремонту;

§ Комплект монтажних частин;

§ Комплект змінних частин;

§ Комплект запасних частин;

§ Комплект інструменту і приладдя;

§ Комплект укладань;

§ Інші комплекти (за присвоєними їм назвами);

§ Упаковка.

Якщо комплектів одного і того ж найменування декілька, то їх записують в межах одного найменування в порядку зростання позначень. Якщо до складу комплекту входить не більше трьох найменувань, то специфікацію комплекту можна не складати, а вироби, що входять в комплект, повинні бути записані безпосередньо в специфікацію відповідного виробу в розділі "Комплекти". При цьому найменування комплекту, до якого відносяться вироби, що вносяться до специфікації, записують в графу "Найменування" у вигляді заголовка і не підкреслюють.

Специфікацію комплекту монтажних частин складають на комплект монтажних частин виробів і матеріалів, призначених для зв'язку складових частин комплексу між собою і монтажу комплексу або складальної одиниці на місці експлуатації.

У специфікацію комплекту змінних частин вносять вироби, що передбачаються для переналагодження виробів в експлуатації (змінні зубчасті колеса, об'єктиви, шунти до амперметра і т.п.).

У специфікацію комплекту запасних частин вносять вироби та матеріали, необхідні для заміни непридатних відповідних складових частин виробу при експлуатації.

У специфікацію комплекту інструменту і приладів вносять інструмент, прилади, пристосування і матеріали, що використовуються при експлуатації виробу. Запис за розділами можна робити в такій послідовності:

§ Інструмент;

§ Приналежності;

§ Пристосування;

§ Матеріали.

У специфікацію комплекту складальних засобів вносять вироби (шафи, ящики, сумки, чохли, футляри, папки, палітурки), призначені для використання при експлуатації виробу.

У специфікацію упаковки вносять вироби та матеріали, необхідні для упакування виробів.

Якщо комплекти поставляють окремо від виробу, для якого вони призначені, то в специфікацію виробу їх не записують. При необхідності в кінці специфікації виробу поміщають примітку, в якій наводять позначення всіх специфікацій комплектів, які призначені для експлуатації та ремонту відповідної кількості примірників (груп) даного виробу, але поставляються окремо від нього.

Заповнення граф

Графи специфікації (додаток А.5, додаток А.6) заповнюють наступним чином:

 

Формат

В графі "Формат" вказують формати документів, позначення яких записують в графі "Позначення". Якщо документ виконаний на декількох аркушах різних форматів, то в графі "Формат" проставляють "зірочку" з дужкою, а в графі "Примітка" перераховують всі формати в порядку їх збільшення. Для документів, записаних в розділі "Стандартні вироби", "Інші вироби" і "Матеріали", графу "Формат" не заповнюють. Для деталей, на які не випущені креслення, у графі "Формат" вказують БК. Для документів, виданих друкарським, літографським і подібними способами на форматах, передбачених відповідними державними стандартами для типографських видань, в графі "Формат" ставлять прочерк.

Зона

В графі "Зона" вказують позначення зони, в якій знаходиться номер позиції записуваної складової частини (при розбитті поля креслення на зони за ГОСТ 2.104). Якщо є повторювані номери позицій, то в специфікації в графі "Зона" проставляють "зірочку" з дужкою, а в графі "Примітка" вказують всі зони.

Позиція

В графі "Поз." вказують порядкові номери складових частин, які безпосередньо входять в специфікований виріб, в послідовності запису їх в специфікації. Для розділів "Документація", "Комплекти" графу "Поз." не заповнюють.

Позначення

В графі "Позначення" вказують:

§ в розділі "Документація" - позначення записуваних документів;

§ в розділі "Комплекси", "Складальні одиниці", "Деталі", "Комплекти" - позначення основних конструкторських документів на записувані в ці розділи вироби. Для деталей, на які не випущені креслення, - присвоєне їм позначення.

§ в розділах "Стандартні вироби", "Інші вироби" і "Матеріали" графу "Позначення" не заповнюють. Якщо для виготовлення стандартного виробу випущена конструкторська документація, в графі "Позначення" вказують позначення випущеного основного конструкторського документа.

Найменування

В графі "Найменування" указують:

§ в розділі "Документація" для документів, що входять в основний комплект документів специфікованих виробів і складаються на даний виріб – тільки найменування документів, наприклад: "Складальне креслення", "Габаритне креслення", "Технічні умови". Для документів на не специфіковані складові частини – найменування виробу та найменування документа;

§ в розділах специфікації "Комплекси", "Складальні одиниці", "Деталі", "Комплекти" - найменування виробів відповідно до основним написом на основних конструкторських документах цих виробів. Для деталей, на які не випущені креслення, вказують найменування, матеріал та інші дані, необхідні для виготовлення;

§ в розділі "Стандартні вироби" - найменування і позначення виробів відповідно до стандартів на ці вироби;

§ в розділі "Інші вироби" - найменування та умовні позначення виробів відповідно до документів на їх поставку з указівкою позначень цих документів. Якщо виріб застосовано по документу, що містить посилання на інший (загальний) документ (наприклад на загальні технічні умови), то в графі "Найменування" записують тільки позначення першого документа (загальний документ не вказують);

§ в розділі "Матеріали" - позначення матеріалів, встановлені в стандартах або технічних умовах на ці матеріали. Для запису ряду виробів і матеріалів, що відрізняються розмірами та іншими даними та застосованих за одним і тим же документом (і записуваних в специфікацію за позначенням цього ж документа), допускається загальну частину найменування цих виробів або матеріалів з позначенням зазначеного документа записувати на кожному аркуші специфікації один раз у вигляді загального найменування (заголовка). Під загальним найменуванням записують для кожного із зазначених виробів і матеріалів тільки їх параметри і розміри.

Примітка - зазначеним спрощенням не допускається користуватися, якщо основні параметри або розміри виробів позначають тільки одним числом або буквою. Для подібних випадків запис роблять у такий спосіб: Шайби ГОСТ 18123 Шайба 3 Шайба 4 і т.д.

Кількість

В графі "Кіл." вказують:

§ для складових частин виробу, які записуються в специфікацію, кількість їх на один специфікований виріб;

§ в розділі "Матеріали" – загальну кількість матеріалів на один специфікований виріб із зазначенням одиниць виміру. Допускається одиниці виміру записувати в графі "Примітка" в безпосередній близькості від графи "Кіл.".

§ в розділі "Документація" графу не заповнюють;

Примітка

В графі "Примітка" вказують додаткові відомості для планування та організації виробництва, а також інші відомості, пов'язані з записаним в специфікацію виробів, матеріалів і документів, наприклад, для деталей, на які не випущені креслення. Для документів, випущених на двох і більше аркушах різних форматів, вказують позначення форматів, перед перерахуванням яких проставляють знак "зірочки", наприклад, *) А4, А3.