Список умовних скорочень, позначень та термінів

Перелік умовних позначень є необов’язковим елементом роботи. Він

складається у випадку, коли робота містить маловідомі скорочення, абревіатури, символи, специфічні терміни.

Перелік друкується двома колонками, в яких ліворуч за абеткою наводять позначення чи терміни, праворуч — їх детальне розшифрування

(тлумачення).

Якщо в роботі певний термін, скорочення чи позначення повторюється менше трьох разів, його у перелік не включають, а його розшифрування наводять у тексті при першому згадуванні.

Вступ

Вступ до роботи розкриває сутність і стан наукової проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розроблення теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

Вступ повинен містити такі елементи (у такому ж порядку):

Актуальність дослідження. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовується актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України.

Загалом актуальність повинна виконувати дві функції:

1) показати місце даної роботи (дослідження) у загальній проблемі;

2) визначити, що саме у загальній проблемі є нерозв’язаним та, відповідно, на спробу розв’язання чого спрямований дипломний проект.

Висвітлення актуальності не повинно бути, з одного боку, багатослівним, а з іншого — формальним, таким, що лише повторює загальновідомі речі.

Обсяг актуальності повинен становити 1–1,5 сторінки.

Ступінь наукової розробки. Коротко аналізуються публікації зарубіжних та вітчизняних науковців з проблеми дослідження, визначаються аспекти, які ще не одержали адекватного висвітлення у науковій літературі.

Мета дослідження. Визначається кінцевий результат, на досягнення якого спрямована робота. Формулюється одним реченням. Не можна формулювати мету так: "Дослідити (вивчити, проаналізувати) певний процес (об’єкт, явище)", оскільки дослідження й аналіз — це не мета, а засоби її досягнення. Формулюючи мету, варто чітко зазначити, що саме автор прагне встановити, визначити, виявити, з’ясувати в своїй роботі.

Завдання дослідження. Визначаються завдання, які мають бути розв’язані для досягнення поставленої мети. Вони повинні вказувати, що конкретно планується зробити: "дослідити", "показати", "простежити", "виявити", "окреслити", "виокремити", "визначити", "обґрунтувати" тощо.

Послідовно викладені завдання визначають структуру розділів та підрозділів роботи.

Об’єкт дослідження. Визначається процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію і яке обране для вивчення.

Предмет дослідження. Визначається та частина об’єкта або аспект його функціонування (існування), який безпосередньо досліджується. Предмет дослідження фактично визначає тему дипломного проекту.

Методи дослідження. Подається перелік методів дослідження, використаних для досягнення поставленої в роботі мети. При перераховуванні методів потрібно коротко та змістовно визначити, для чого саме він був застосований. Це дасть змогу пересвідчитись в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Наукова новизна одержаних результатів. Подається стислий перелік нових наукових результатів, одержаних автором у межах дипломного проекту.

Практичне значення одержаних результатів. Подається стислий перелік тих положень роботи (висновків, рекомендації, пропозицій), які можуть бути використані у практичній діяльності.

Апробація результатів дослідження. Необов’язковий елемент. Містить назви і дати проведення наукових конференцій, семінарів тощо, де оприлюднювались результати роботи.

Публікації. Необов’язковий елемент. Містить назви публікацій студента, пов’язаних з темою дипломного проекту, та назви збірників, у яких були вони були опубліковані.

Структура дипломного проекту. Описується таким чином: "Дипломний проект складається зі вступу, трьох розділів, поділених на підрозділи, висновків, додатків та списку використаних джерел" (вочевидь, якщо додатки в роботі відсутні, вони не згадуються в описі структури роботи).

Кожен елемент вступу повинен починатись з нового абзацу. Назви елементів повинні виділятись напівжирним шрифтом.

Загальний обсяг вступу не повинен перевищувати 5 сторінок.

Основна частина

Основна частина роботи складається з трьох послідовних розділів — теоретичного, аналітичного та охорони праці, кожен з яких повинен бути поділений на 2–3 підрозділи.

Перший розділ містить теоретичне обґрунтування досліджуваних явищ та процесів. У цій частині дипломного проекту викладається теоретична база, необхідна для вирішення визначеної проблеми, дається огляд літературних джерел, нових розробок, опублікованих статистичних даних із посиланням на відповідні джерела. На основі вивчення наукової літератури розкриваються думки різних учених щодо розв’язання проблеми, обґрунтовуються погляди автора стосовно шляхів її вирішення.

Перший розділ передбачає поглиблене вивчення, аналіз або оригінальний розрахунок одного з вузлів об'єкта розробки, як правило, того, в якому полягає новизна.

Матеріали розділу можуть бути на підставі методик, рекомендацій або публікацій в технічній літературі. Дослідження може носити аналітичний характер, являти собою оптимізацію параметрів, широке використання моделювання і може носити експериментальний характер, якщо експерименти виконані студентом або при його безпосередній участі. Область дослідження може відноситися і до методик випробувань або контролю, а також до оригінальних новим технологічним процесам.

Розділ повинен відображати вміння дипломника працювати з технічними монографіями та періодикою, його володіння фундаментальними дисциплінами, технічну ерудицію, а також глибину розробки теми.

Загалом, перший розділ повинен послідовного вирішувати такі задачі:

– розкриття сутності досліджуваного явища та його особливостей серед інших подібних явищ, при потребі — аналіз історії розвитку явища;

– аналіз наукових та практичних підходів (історичних та сучасних) до аналізу обраного об’єкту дослідження;

– аналіз існуючої термінологій у сфері дослідження, створення понятійно-категоріального апарату, на який автор спиратиметься у подальшій роботі;

– виявлення тих методів та інструментів, які можуть бути використані при дослідженні предмету роботи, визначення та обґрунтування інструментарію, що буде безпосередньо застосований у роботі.

Обсяг першого розділу — у межах 20–30% від загального обсягу дипломного проекту.

Другий розділ має поєднувати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи і певний методичний інструментарій на конкретних прикладах. У цій частині дипломного проекту викладаються результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розроблення проблеми. Автор повинен давати оцінку повноти вирішення поставлених задач, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, обґрунтування потреби додаткових досліджень, негативні результати, які обумовлюють необхідність припинення подальших досліджень.

Як правило, для початку обґрунтовують вибір напрямку досліджень, наводять методи вирішення завдань дослідження і їхній порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення досліджень. У теоретичних роботах розкривають методи розрахунків, гіпотези, що розглядають, в експериментальних – принципи дії й характеристики розробленої апаратури, оцінки похибок вимірювань.

Між структурними частинами проекту повинен бути чіткий логічний зв’язок, тобто розділи мають бути пов’язані між собою й починатися з короткого опису питань, що розкриваються в даному розділі в їхньому взаємозв’язку з попередніми й наступними розділами.

Наприкінці кожного розділу обов’язково формулюють висновки зі стислим викладенням наукових і практичних результатів тієї частини дослідження, що була розглянута в розділі. У висновках не слід переказувати те, що було зроблено в розділі, а сформулювати, що із цього випливає.

3.10. Розділ "Охорона праці"

Повинен являти собою одну з частин (розділів) пояснювальної записки дипломного проекту обсягом, приблизно, 10% від загального обсягу пояснювальної записки. Зміст розділу слід викладати на відповідному науково-технічному та інженерному рівні. Він повинен носити творчий характер, в ньому потрібно показати вміння володіти розрахунками, інженерними та дослідними методами в галузі охорони праці, показати знання в області техніки, технології та організації виробництва.

Тут повинні бути наведені:

· аналіз небезпек та шкідливих умов об'єкта, що проектується (модернізується, експлуатується),

· обґрунтування вибору заходів з охорони праці (для вибраної конструкції, схеми, пристрою, апаратури, методу і т.п.),

· необхідні розрахунки і висновки з посиланнями на діючі правила, стандарти та інші нормативні матеріали, щодо відповідності умов праці їх вимогам,

· окремі конструктивні або схемні елементи, що забезпечують або підвищують безпеку роботи відповідно до конкретних умов і т.п.,

· оцінка ефективності прийнятих рішень внесених в конструкцію об'єкта як з точки зору охорони праці, так і продуктивності праці, економічних витрат.

Окремі положення з охорони праці в розрахунково-пояснювальній записці дипломного проекту повинні бути обов'язково підтверджені розрахунком з ілюстрованими схемами, конструктивними кресленнями, графіками, діаграмами і т.п. Графічний матеріал (рисунки запобіжних приладів, блокувань, захисних кожухів, огороджень, запроектованих загально обмінних та місцевих вентиляційних пристроїв, загального та місцевого освітлення, схем захисного заземлення, занулення, відключення, засобів боротьби з вібраціями і шумом, і т.д.) виконується безпосередньо в пояснювальній записці або графічній частині проекту.

У розрахункової записці розділу "Охорона праці" дипломного проекту не допускається:

· переписувати правила, норми або інструкції з промислової санітарії, гігієни праці, безпеки технологічних процесів, пожежної профілактики, фізіології і психології праці, ергономіки, технічної естетики та НОП;

· робити перелік вказівок, заборон і т.п.;

· викладати матеріал у формі "повинно бути…", "слід проектувати…", "треба передбачати…"," потрібно дотримуватися …" і т.д.

Розділ "Охорона праці", виконаний відповідно до завдання, оформлюється окремою частиною пояснювальної записки (або проекту) і розміщується після розділу, присвяченому експериментальній частині проекту. У переліку літератури, що наводиться в кінці пояснювальної записки, повинна бути вказана література з охорони праці, якою користувався студент при розробці, розділу.

Залежно від характеру і специфіки теми дипломного проекту в даному розділі можуть бути розроблені наступні теми:

1. Виявлення та аналіз потенційних небезпечних і шкідливих виробничих факторів що створюються конструкцією об’єкту, який проектується (модернізується), та заходи їх усунення.

2. Виявлення та аналіз потенційних небезпечних і шкідливих виробничих факторів на робочих місцях, що створюються під час експлуатації спроектованого (модернізованого) об'єкту (у лікувально-діагностичних та фізіотерапевтичних відділеннях медичних установ, лабораторіях, на відкритому повітрі і т.д.), та заходи їх усунення.

3. Вияв та аналіз потенційних небезпечних і шкідливих факторів, що створюються технологічними процесами під час конструювання об'єкту (на операціях виготовлення, спеціальної обробки, складання, монтажу, регулювання або налаштування, контролю чи випробувань), та заходи їх усунення.

4. Виявлення та аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що створюються обчислювальною технікою під час розробки основного завдання (тільки у випадку розробки автономного програмного продукту) для дипломного проектування з урахуванням умов довкілля, та заходи їх усунення.

Якщо спроектований об'єкт (пристрій, конструктивний вузол, або програмний продукт), не автономний, а є складовою частиною більш складного обладнання, необхідно проаналізувати з точки зору охорони праці всю систему.

План розділу дипломного проекту на тему: « Аналіз потенційних небезпечних і шкідливих виробничих факторів що створюються конструкцією об’єкту, який проектується (модернізується), та заходи їх усунення ».

Вступ