ТОП 10:

ТЕМА 1. Сутність та призначення фінансів



ТЕМА 1. Сутність та призначення фінансів

План

1. Сутність фінансів.

2. Функції фінансів: розподільча, контрольна, регулююча.

3. Сутність та джерела формування фінансових ресурсів.

Міні-лексикон:

фінанси, національний доход, валовий внутрішній продукт, функції фінансів, первинні доходи, вторинні доходи, фінан­совий контроль, фінансові ресурси, фінансова дисципліна, централізовані ресурси, децентралізовані ресурси.

  1. Сутність фінансів

Пізнання їх функціонування пов’язано з аналізом, вивченням, точним описанням фактів, що відображають процеси здобуття державою та підприємницькими структурами необхідних коштів для втілення своїх цілей
Фінанси існують об’єктивно

Суб’єкти фінансових відносин:  


·

·

·

·

·

 
 
Об’єкти фінансових відносин:  


·

·

·

·

·

Ознаки фінансів:

грошова категорія функціонують виключно в грошовій формі.

розподільча категорія формуються на стадії вартісного розподілу ВВП.

фондоутворююча категорія супроводжуються формуванням і використанням фондів грошових коштів.

обумовлені фактом існування держави Фінанси мають двоїстий характер.
По-перше, це система відносин, пов'язаних з розподілом ВВП і формуванням на цій основі централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів.
По-друге, матеріальним носієм фінансових відносин є фінансові ресурси, що використовуються на виконання функцій і завдань держави, забезпечення умов розширеного відтворення. їм властиві такі ознаки: 1) цільовий характер — кожний фонд створюється з певною метою, має чітко визначені напрямки використання, а в багатьох випадках джерела формування;

2) динамічність— кошти, що акумулюються у фондах, знаходяться у постійному русі, тобто фонд поповнюється новими надходженнями, кошти витрачаються за цільовим призначенням;

3) кожний фонд має свою правову базу у вигляді законів, указів, постанов, інших нормативних документів.

Таким чином,фінанси — це система економічних відносин, за допомогою яких здійснюється формування та використання централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів з метою виконання функцій і завдань держави та забезпечення умов розширеного відтворення.

 

 

 


Функції фінансів: розподільча, контрольна, регулююча

¨ з міжгалузевим та територіальним перерозподілом коштів в інтересах найбільш ефективного та раціонального використання доходів і накопичень підприємств та організацій; ¨ з існуванням виробничої і невиробничої сфер; ¨ з перерозподілом доходів між різними соціальними групами населення  

Етапи розподільчої функції:

первинний розподіл 1) зарплата — для фізичних осіб; 2) прибуток — для юридичних осіб; 3) надходження від державних послуг, використання державних ресурсів — для держави

перерозподіл полягає у створенні і використанні вторинних доходів (централізованих фондів) за рахунок розподіленої вартості. Його необхідність пов'язується із:— утриманням невиробничої сфери;— забезпеченням держави грошовими коштами для виконання нею своїх функцій.

вторинний розподіл другий етап перерозподілу в частині формування доходів фізичних осіб, зайнятих у бюджетній (невиробничій) сфері.
У результаті розподілу (первинного і вторинного) та перерозподілу створеної вартості в усіх власників, груп населення утворюються кінцеві доходи, з використанням яких пов'язана заключна стадія руху НД і відтворювального процесу — його споживання.

 

Функції фінансів реалізуються за допомогою фінансового механізму, який є частиною господарського механізму.

 

Сутність та джерела формування фінансових ресурсів

 
 

 

 


Валовий національний продукт – основне джерело формування фінансових ресурсів.

 

 

 

Питання для самоперевірки

  1. Фінанси як історична категорія.
  2. Історія розвитку фінансової науки.
  3. Об’єкт фінансових відносин.
  4. Особливість фінансових відносин.
  5. Фінанси і гроші: спільне та особливості.
  6. Розподіл та перерозподіл ВВП.
  7. Функції фінансових ресурсів.
  8. Централізовані фінансові ресурси.
  9. Децентралізовані фінансові ресурси.
  10. Джерела фінансових ресурсів.

План

1. Поняття фінансової системи.

2.Структура фінансової системи

Міні-лексикон:

державні фінанси, фінанси суб’єктів господарювання, фінан­совий ринок, фінанси домогосподарств, фінанси страхування, фінансові послуги, державний бюджет, державний кредит, міжнародні фінанси.

 

 

Поняття фінансової системи

 

 

 
 

 


 

2. Структура фінансової системи

 

Поділ фінансової системи на окремі ланки - явище об'єктивне, зумовлене потребами економічного розвитку. Структура фінансової" системи є динамічною і не може розглядатися у статичному вигляді. У процесі економічного розвитку вона може доповнюватися, або деякі її ланки можуть відмирати ( ставати непотрібними в період бурхливого економічного розвитку суспільства ).

Питання для самоперевірки

 

1. Фінансова система як об’єкт управління.

2. Державні фінанси як провідна складова централізованих фінансів суспільства.

3. Фінанси суб’єктів господарювання та їх роль у розвитку національної фінансової системи.

4. Фінансовий ринок як складова фінансової системи держави.

5. Міжнародні фінанси.

План

1. Необхідність та сутність фінансів підприємств.

2. Грошові фонди і фінансові ресурси підприємств.

Міні-лексикон:

фінанси підприємства, фінансові ресурси, грошові витрати підприємства прибуток

 

 

ТЕМА 4. Фінанси населення

План

1. Сутність фінансів населення, їх значення.

2. Рівень заощаджень населення.

3. Фінансовий портфель громадянина, його склад.

 

Міні-лексикон:

фінанси населення, форми заощаджень, рівень заощаджень, портфельні інвестиції, прямі інвес­тиції, джерела формування доходів населення.

  1. Сутність фінансів населення, їх значення

 

 

 

       
   
 
 


Заробітна плата, премії, авторські гонорари
Доходи від підприємницької діяльності
Дивіденди, орендна плата
Доходи від операцій з цінними паперами
Виграші, призи по лотереях
Процентний доход по боргових зобов’язаннях
Державні пенсії, стипендії, аліменти, державні дотації, субсидії
Страхові відшкодування
Подарунки, спадок
Кредити

       
   
Зв’язок фінансів населення з іншими елементами фінансової системи
 
 

 


виплати,

виплати субвенції дотації

 

 

Доходи, страхове відшкодування, фінансова допомога


внески

 

 

Рівень заощаджень населення

 

Рівень особистих заощаджень визначається за формулою:

 

де Ро – рівень особистих заощаджень;

С – сума заощаджень за певний період;

ОД – особистий дохід громадян після сплати податків і зборів.

 

Рівень заощаджень визначається використанням населення на поточне споживання одержаного сукупного доходу.

 

 

 
 

 

 


Структура та зміна доходів у суспільстві
Соціальний склад суспільства
Розвиненість системи фінансових посередників (пен­сійні та ін­вестиційні фонди, комерційні банки, селенгові агентства і т.д.)
Рівень процентних ставок
Життєвий рівень населення
Структура потреб

 

 

ВИДИ ЗАОЩАДЖЕНЬ:

- мотивовані - придбання дорогих товарів;

- непередбачувані витрати;

- витрати майбутніх періодів (весілля, освіта та ін.);

- звичка заощаджувати кошти;

- заощадження з метою отримання прибутку.

- немотивовані - рівень доходів досить великий, тобто домогосподарство має змогу задовольнити нинішні потреби;

- рівень пропозиції та якість пропонованих товарів або послуг не може задовольнити попит споживачів;

- у державі реалізується ефективна політика, спрямована на підвищення рівня заощаджень домогосподарств

- організовані Кошти, які за допомогою посередників; банків, небанківських кре­дитних установ, страхових компаній, інститутів спільного ін­вестування тощо розміщені на фінансовому ринку і прино­сять їхнім власникам дохід у вигляді відсотків, дивідендів

- неорганізовані Кошти в національній та іноземній вапюті, що Знаходяться на руках у населення, в банківських сейфах, а також кошти, вкладені у товари тривалого користування та майно

Причини мотивованих заощаджень:

- мотив - це підстава, привід для певних дій і вчинків людини, то це явище суб'єктивного і психологічного порядку. Аналіз мотивів формування заощаджень дає змогу стверджувати, що ними можуть бути: придбання товарів і послуг, оплата яких потребує значної суми грошей, що перевищує кошти, які залишилися після задоволення потреб; страхування від випадковостей, забезпечення непередбачених витрат, тобто тимчасове безробіття, необхідність зміни місця проживання, оплата медичного обслуговування тощо; покриття витрат, пов'язаних із дотриманням звичаїв і традицій; отримання додаткових доходів; зберігання звичайного рівня і структури споживання після виходу на пенсію та інші мотиви.

 

 

Причини немотивованих заощаджень:

Немотивовані заощадження домогосподарств виникають внаслідок перевищення платоспроможності над рівнем потреб. Це може відбуватися у таких випадках:

— рівень доходів досить великий, тобто домогосподарство має змогу задовольнити нинішні потреби;

— рівень пропозиції та якість пропонованих товарів або послуг не може задовольнити попит споживачів;

— У державі реалізується ефективна політика, спрямована на підвищення рівня заощаджень домогосподарств.

За формою заощадження – це частина не спожитого у поточному періоді сукупного доходу домогосподарства, яка при організаційній формі може трансформуватися в інвестиційні витрати, а при не організованій формі – виводитися на певний час з обігу, тобто залишатися «на руках»,[3,с.23].

Заощадження населення можна вважати інвестиційними ресурсами у тому випадку, коли домогосподарство ухвалює рішення вкласти свої заощадження в об’єкти підприємницької діяльності або інші види діяльності з метою збільшення їх вартості. І процес вкладання тимчасово вільних коштів у різноманітні фінансові активи є одним із проявів активної фінансової поведінки домашніх господарств в сучасних умовах. І саме від дохідності, строковості та рівня ризиковості активів залежить ефективність здійснюваних заощаджень.

 

Питання для самоперевірки

 

1. Чому населення є учасником ринкових відносин?

2. Які існують джерела формування доходів населення?

3. У чому полягає значення фінансів населення?

4. Які фактори визначають рівень заощаджень населення?

5. З чого складається фінансовий портфель громадянина та його зміст?

6. Визначте напрями зв’язку фінансів населення з іншими складовими фінансової системи держави.

 

ТЕМА 5. Податкова система держави

План

1. Сутність, призначення та необхідність податків.

2. Функції податків.

3. Елементи податку.

4. Класифікація податків.

5. Податкова система: сутність, структура і методи побудови.

Міні-лексикон:

податок, обов’язкові платежі, відрахування, ознаки податку, податки з юридичних осіб, податки з фізичних осіб, змішані податки, прямі податки, непрямі податки, фіскальна монополія, акцизи, мито, митні збори, загальнодержавні податки, місцеві податки, податкова система.

  1. Сутність, призначення та необхідність податків

       
 
Податки– це встановлені вищим органом законодавчої влади обов'язкові платежі, які сплачують фізичні та юридичні особи до бюджету у розмірах і у терміни, передбачених законодавством. Податок — обов'язковий, індивідуально безоплатний платіж, що стягується органами державної влади різних рівнів з юридичних осіб й фізичних осіб з метою фінансового забезпечення діяльності держави й (або) муніципальних утворень  
 
   
Ознаки податку

 


1. Податок встановлюється нормативним актом вищої юридичної сили — законом. Відповідно до статті 92 Конституції України, податки й збори, система оподаткування встановлюються виключно законами України.

2. Обов'язковий характер податку, що ґрунтується на положеннях статті 67 Конституції України, де закріплено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових Інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом. За порушення встановлених правил справляння податку законодавством передбачена юридична відповідальність платника, застосування заходів державного примусу.

3. Безоплатність (безеквівалентність) податку, що виражається в односторонньому русі коштів від платника податків до держави, де держава не бере на себе обов'язків з надання кожному окремому платнику певного еквіваленту сплаченого податку.

4. Безумовний характер податку означає, що сплата податку не пов'язана з будь-якими умовами про зустрічні дії чи привілеї з боку держави.

5. Безповоротність стягнення податку полягає в тому, що законно сплачений до бюджету податок не підлягає зворотньому поверненню. Незважаючи на це, платник одержує віддачу від внесених ним податків, коли держава задовольняє суспільні потреби.

6. Грошова форма податку передбачає внесення податку до державного або місцевого бюджету лише в грошовій формі.

7. Адресність податку полягає в тому, що він надходить виключно до бюджету держави чи місцевого бюджету, на відміну від деяких інших обов'язкових платежів податкового характеру, які можуть надходити й до інших спеціальних цільових фондів.

8. Регулярність внесення податку проявляється в тому, що він вноситься періодично, у чітко встановлені законодавством строки, на відміну від інших податкових платежів, які характеризуються разовим внесенням при визначених умовах.

9. Нецільовий характер податку означає надходження його до фондів, які формуються державою Й територіальними громадами та використовуються для задоволення публічних потреб. Метою справляння податків, на відміну від інших податкових платежів, є забезпечення державних і місцевих видатків взагалі, а не якогось конкретного видатку.

10. Податок є формою відчуження власності юридичних і фізичних осіб на користь держави чи місцевого самоврядування! що випливає з економічного змісту податку як форми перерозподілу національного доходу.

 
 
Завдання податків


Þ 1. Забезпечувати фінансову базу держави.

Þ 2. Головний важіль регулювання соціально-економічних процесів у суспiльствi.

 

       
 
 
   

 

 


 

Функцiї податкiв

 

Функції податків

  • Фіскальна функція оподатковування — основна функція оподатковування. Історично найбільш древня й одночасно основна: податки є переважною складовою доходів державного бюджету. Реалізація функції здійснюється за рахунок податкового контролю й податкових санкцій, які забезпечують максимальне збирання встановлених податків і створюють перешкоди до ухилянню від сплати податків. Простіше кажучи, це збір податків на користь держави. Завдяки даній функції реалізується головне призначення податків: формування й мобілізація фінансових ресурсів держави. Всі інші функції оподатковування — похідні від фіскальної. У всякому разі, поряд із чисто фінансово-фіскальними цілями податки можуть переслідувати й інші, наприклад економічні або соціальні. Інакше кажучи, фінансові цілі, будучи найістотнішими, не є винятковими.
  • Розподільна (соціальна) функція оподатковування — полягає в перерозподілі суспільних доходів (відбувається передача коштів на користь слабших і незахищеніших категорій громадян за рахунок покладання податкового тягаря на сильнші категорії населення).
  • Регулююча функція оподатковування — спрямована на вирішення за допомогою податкових механізмів тих або інших завдань економічної політики держави. На думку видатного англійського економіста Джона Кейнса, податки існують у суспільстві винятково для регулювання економічних відносин.
  • Контрольна функція оподатковування — дозволяє державі відслідковувати своєчасність і повноту надходжень у бюджет коштів і зіставляти їхню величину фінансових ресурсів.

 

Елементи податку

Обов’язкові елементи податку:

1. Платник податку юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

2. Об’єкт оподаткування

доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.

3. База оподаткування це оборот у вартісному виразі до якого застосовується ставка для визначення суми ПДВ.

4. Податкова ставка законодавчо визначена величина податкових нарахувань на одиницю виміру бази оподаткування.

5. Податковий період період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Взагалі-то розрізняють звітний та податковий період, але в чинному податковому законодавстві України дані терміни ототожнюються.

5. Порядок нарахування та сплати податку На відміну від більшості інших податків, нарахування і сплата податку на доходи фізичних осіб може покладатись не лише на платника, а і на іншу юридичну чи фізичну особу, яка виплачує відповідні доходи платнику і яка дістала назву податкового агента. Податковий агент - це юридична особа або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам, а також нести відповідальність за порушення норм Закону.

 

 

6. Порядок та строки подання звітності До складу періодичної фінансової звітності входять балансові звіти та звіт про фінансові результати.
Періодична звітність подається не пізніше 25 числа наступного після завершення звітного періоду місяця. Найбільш повно характеризує роботу підприємства річна звітність.
Підприємство складає місячну, квартальну й річну бухгалтерську звітність, в якій відображає склад майна та джерела його формування, включаючи майно підприємств, філій, представництв та інших відокремлених підрозділів, виділених на окремий баланс.
Звітним роком для всіх підприємств установлено період з 1 січня по 31 грудня включно.

 

 

Необов’язкові елементи податку:

- податкові пільги передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав.

- податкова знижка документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати.

- податкова пільга переваги, що надаються окремим платникам податків, включаючи можливість не сплачувати податок або сплачувати його у меншому розмірі. Норми законодавства, що визначають підстави, порядок і умови застосування пільг з податків і зборів, не можуть мати індивідуального характеру.

- податковий кредит та інші сума (вартість) витрат, понесених платником податку — резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених Законом.

 

Класифікація податків залежно від платника
4. Класифікація податків

           
 
 
   
 
   
Якісна характеристика непрямих податків

 

 

       
   
 
 


 

 

Þ Загальнодержавні податки встановлюються вищими органами влади і діють на всій території.

Þ Місцеві (регіональні) податки встановлюються місцевими органами влади відповідно до переліку і в межах граничних розмірів, установлених законами України.

 
 


Питання для самоперевірки

  1. Економічна сутність податків.
  2. Характерні риси податків, відрахувань і платежів. Взаємозв’язок з іншими розподільчими категоріями (кредит, заробітна плата, собівартість, ціна).
  3. Принципи оподаткування.
  4. Поняття податкової системи та методи її побудови.
  5. Податкова система України, основні етапи її становлення.

План

1. Сутність бюджету як економічної категорії. Бюджет як основний фінансовий план держави.

2. Функції бюджету.

3. Сутність і причини виникнення бюджетного дефіциту.

4. Бюджетний устрій і бюджетна система.

 

Міні-лексикон:

бюджет, бюджети місцевого самоврядування, бюджетна кла­сифікація, бюджетна програма, бюджетна система України, бюджетний дефіцит, бюджетне призначення, видатки бюд­жету, витрати бюджету, дотація вирівнювання, кошик доходів бюджетів місцевого самовря­дування, доходи бюджету, профіцит бюджету, бюджетний процес, міжбюджетні трансферти, субвенції, бюджетний період, зведений бюджет.

1. Сутність бюджету як економічної категорії. Бюджет як основний фінансовий план держави

 

 


Функції бюджету

Питання для самоперевірки

1. Призначення та роль бюджету держави.

2. Класифікація бюджетного дефіциту.

3. Принципи побудови бюджетної системи.

4. Взаємовідносини між ланками бюджетної системи, їх форми та організація.

 

ТЕМА 7. Державні доходи

План

1. Економічна сутність державних доходів. Значення державних доходів.

2. Доходи державного бюджету.

3. Методи формування доходів державного бюджету.

4. Класифікація доходів Державного бюджету України.

 

Міні-лексикон:

державні доходи, доходи державних підприємств, доходи місцевих органів влади, державні цільові фонди, фінансова автономія, вільні бюджетні кошти, комунальний кредит, класифікація держав­них цільових фондів.

Значення державних доходів

\

 

 

ДЕРЖАВНІ ДОХОДИ включають:

- доходи державного та місцевих бюджетів,

- доходи державних цільових фондів,

- доходи від реалізації національного багат­ства.

- збори та інші неподаткові доходи;

Доходи державного бюджету

 
 


Питання для самоперевірки

1. Централізовані державні доходи.

2. Податкові надходження та їх значення у системі доходів бюджету.

3. Державні позики та емісійний доход.

4. Класифікація державних цільових фондів. Доходи та витрати державних цільових фондів.

5. Доходи державних підприємств та організацій – складова частина державних доходів.

 

 

ТЕМА 8. Державні видатки

План

1. Сутність, характеристика, склад державних видатків.

2. Класифікація державних видатків.

3. Методи і форми фінансування державних витрат.

 

Міні-лексикон:

державні видатки, самофінансування, бюджетне фінансу­вання, кредитне забезпечення, поточні видатки, видатки розвитку, кошторис витрат, кошторисно-бюджетне фінансу­вання, кошторисний процес.

Видатки державного бюджету

 

Сут­ність Це економічні відносини, які виникають у зв’язку з розподілом фонду грошових коштів держави та його використання за галузевим, цільовим і територіальним призначенням
Своє­рідність У витратах бюджету відображаються дві сторони розподільчого процесу: ¨ розрізнення єдиного бюджетного фонду на складові частини; ¨ формування грошових фондів у підприємств, які отримують бюджетні асигнування

 

Питання для самоперевірки

1. Якісна характеристика державних видатків, принципи їх організації.

2. Сутність та значення соціального захисту населення України на сучасному етапі.

3. Видатки на культурно-освітні установи й заклади, особливості їх планування та фінансування.

4. Державні видатки на оборону: склад, джерела фінансування, основні тенденції у сучасному світі.

5. Державні видатки на управління: напрями видатків, склад та якісна характеристика.

 

ТЕМА 9. Державний кредит

 

План

1. Сутність і значення державного кредиту.

2. Форми та види державного кредиту.

3. Поняття державного боргу.

4. Управління державним боргом.

 

Міні-лексикон:

державний кредит, державна позика, державний борг, внут­рішній державний борг, зовнішній державний борг, обслуго­вування боргу, конверсія позик, консолідація позик, уніфі­кація позик, управління боргом.

 

1. Сутність і значення державного кредиту

 

 


Перерозподільча
Регулююча
Фіскальна

 

           
     
 
 

 

 


 

 

 

 


Управління державним боргом

ЕТАПИ управління державним боргом:

  1. залучення коштів
  1. використання коштів
  1. повернення боргу і виплата відсотків

Методи управління державним боргом:

-рефінансування - це погашення основної суми боргу та відсотків по ньому за рахунок коштів, отриманих від розміщення нових позик.

- реструктуризація- це відстрочення сплати часткової або повної суми боргу країною-позичальником. За такого варіанта можливий також обмін боргових сум на акції або спеціальні облігації для вкладення їх в національну економіку.

Питання для самоперевірки

 

  1. Об’єктивна необхідність і можливість використання державного кредиту.

2. Позики, їх класифікація за правом емісії, формами виплати доходів, методами розміщення, термінами погашення та іншими ознаками.

3. Види державних боргових цінних паперів, їх характеристика та законодавче регулювання.

  1. Методи управління державним боргом.

5. Кількісний аспект державного боргу та проблеми його сплати в Україні.

 

ТЕМА 10. Фінансовий ринок

План

1. Роль фінансового ринку у ринковій економіці.

2. Класифікація структурних складових фінансового ринку.

3. Характеристика основних видів цінних паперів, їх класи­фікація.

4. Учасники фінансового ринку.

Міні-лексикон:

фінансовий ринок, ринок капіталів, інвестор, емітент, акція, облігація, ощадний сертифікат, казначейське зобов’язання, інвестиційний сертифікат, вексель, первинний ринок, вторин­ний ринок.

  1. Роль фінансового ринку у ринковій економіці

 

 
 


Значення фінансового ринку:

в системі ринкових відносин полягає у можливості відкласти нинішнє споживання, нагромадити заощадження і спрямувати їх у сферу підприємництва.

 

Види ринку цінних паперів

 

У процесі руху цінних паперів фондовий ринок поділяється на
Первинний ринок

 

Вторинний ринок

 

 
 

 


Первинний ринок Вторинний ринок
Додаткове залучення фінансових ресурсів шляхом емісії і розміщення цінних паперів Проведення спекулятивних операцій з раніше випущеними цінними паперами. Пов’язаний з перероз­поділом фінансових ресурсів

 

 

Класифікація

 








Последнее изменение этой страницы: 2016-08-12; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.229.122.219 (0.067 с.)