Соціальна перцепція. Специфіка соціальної перцепції вчителя в залежності від віку учнів.

Соціальна перцепція — процес, що виникає при міжособистісній взаємодії на основі природного спілкування та відбувається у формі сприймання і розуміння однією людиною іншої.

Поняття «соціальна перцепція» дещо відрізняється від поняття «перцепція», прийнятого в загальній психології. Цей процес соціальний, тобто такий, що відбувається в суспільстві; його забарвлюють і спрямовують наші емоції, думки, ставлення, установки, пристрасті і упередження. Поза сумнівом, таке виокремлення одного з аспектів процесу сприймання є досить умовним.

 

Наведіть 2-3 приклади впливів соціального середовища на розвиток особистості дитини.

Величезний вплив на розвиток людини, особливо в дитячому віці, надає домашня середу. В сім'ї зазвичай проходять перші, вирішальні для становлення, розвитку і формування роки життя людини. Дитина - зазвичай досить точне відображення тієї сім'ї, в якій він росте і розвивається. Сім'я багато в чому визначає коло його інтересів і потреб, поглядів і ціннісних орієнтирів. Сім'я ж надає і умови, в тому числі матеріальні, для розвитку природних задатків. Моральні та соціальні якості особистості також закладаються в сім'ї.

Нинішня сім'я переживає не кращі часи. Зростає число розлучень, неповних сімей, зростає і число соціально знедолених дітей. Криза сім'ї, на думку фахівців, став причиною багатьох негативних суспільних явищ, і перш за все першопричиною зростання злочинності серед неповнолітніх.. Значне число правопорушників в країні відбувається підлітками та молодими людьми у віці 14-18 років

Казка про Мауглі - не пусте вигадка від початку до кінця. Судячи за фактами, зафіксованими в історії людської цивілізації, ці події могли мати під собою реальний грунт. У старовинних переказах збереглося багато розповідей про людей, вигодуваних і вихованих тваринами. Що в них правда, що вигадка - тепер уже, напевно, не впізнати. Засновники Риму Ромул і Рем, вигодувані вовчицею, Мауглі, вихований у звірячої зграї, литовський хлопчик, що виріс в ведмежою барлогу, про що розповідав Е. Кондільяк ще в 1754 р., цілком могли існувати. Відомо 15 випадків вигодовування людських дитинчат вовками, 5 - ведмедями, один випадок - Павіанами, іншими породами мавп - не менше 10. Одна дитина була вигодувана леопардом, одина - вівцею.

У 1920 р. в Індії доктор Сінг виявив у вовчому лігві разом з виводком вовченят 2 малюків. Це були дівчатка, однієї з них було років на вигляд років 7-8, інший-роки два. Молодшу дівчинку назвали Амалії, старшу - Камалой. Як поводиться дикий звір у міській квартирі? Точно так само спочатку вели себе і вивезені з джунглів діти. Ходили і бігали вони лише на четвереньках, причому тільки вночі. Вдень спали, забившись у куток і міцно притиснувшись один до одного.

Молодша дівчинка незабаром померла, так нічому і не навчившись, старша прожила близько 10 років.

Всі ці роки доктор Сінг вів докладний щоденник спостережень за Камалой. Навчалася вона з великими труднощами. Два роки пішло на те, щоб навчити її стояти. Через шість років Камала почала ходити, але бігала як і раніше тільки рачки. Чотири роки пішло на заучування перших шести слів. Через сім років лексикон дівчинки розширився до 45 слів, а ще через три роки - до ста. Далі мовний прогрес не пішов. До цього часу Камала полюбила суспільство людей, перестала боятись яскравого світла, навчилася їсти руками і пити зі склянки. Досягнувши приблизно сімнадцятирічного віку, Камала за рівнем свого розвитку була як чотирирічний, якщо не трирічна дитина.

Сучасні тенденції розвитку освіти. Концепція 12-річної школи, її зміст та реалізація.

12-річна школа – економічно доцільна й ефективна форма зайнятості молоді 17 — 18-річного віку, яка в умовах конкуренції на ринку праці далеко не завжди може знайти роботу.

Структура 12-річної школи

12-річна школа має три ступені: початкову, основну і старшу, які можуть функціонувати разом або окремо. Середні загальноосвітні навчальні заклади на договірних засадах можуть входити до складу різноманітних навчально-виховних комплексів, зберігаючи статус юридичної особи.

Обов'язковість повної загальної середньої освіти, збільшення терміну навчання вимагають уточнення функцій і пріоритетних завдань кожного ступеня школи і водночас забезпечення її цілісності.

Початкова школа є чотирирічною. До неї вступають діти, яким до 1 вересня, як правило, виповнилося 6 років і які за результатами медичного і психологічного обстеження не мають протипоказань для систематичного шкільного навчання.

Кожна дитина до школи має одержати відповідну підготовку за вимогами Базового компонента дошкільної освіти у дошкільних навчальних закладах, при школі чи в сім'ї.

Початкова школа, зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, фізичний, соціальний розвиток. Пріоритетними у початкових класах є загальнонавчальні, розвивальні, виховні, оздоровчі функції. Характерним для початкової школи є практична спрямованість змісту, інтеграція знань, що дозволяє краще врахувати визначальну особливість молодших школярів - цілісність сприймання і освоєння навколишньої дійсності.

У молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність (уміння вчитися) шляхом оволодіння організаційними, логікомовленнєвими, пізнавальними і контрольнооцінними уміннями й навичками, набуття особистого досвіду культури поведінки в соціальному та природному оточенні, співпраці у різних видах діяльності. Освітніми результатами цього ступеня школи є повноцінні мовленнєві, читацькі, обчислювальні, фізкультурно-рухові уміння і навички, узагальнені знання про реальний світ у його зв'язках і залежностях, достатньо розвинені мислення, уява, пам'ять, сенсорні уміння, здатність до творчого самовираження, особистісно ціннісного ставлення до праці, мистецтва, здоров'я, уміння виконувати нескладні творчі завдання.

Враховуючи широкий діапазон вікових особливостей молодших школярів, у структурі початкової школи необхідно розрізняти мікроетапи: I-II класи, у яких навчаються діти 6-7 річного віку, і III-IV класи.

Для дітей з особливими потребами може бути організована система корекційної допомоги без відриву від класного колективу. Доцільним є забезпечення в паралелях вивчення цими учнями окремих предметів у сприятливіших умовах із урахуванням типу і темпу їх психічного розвитку.

Основна школа (5-9 класи) дає базову загальну середню освіту, що є фундаментом загальноосвітньої підготовки всіх школярів, формує в них готовність до вибору і реалізації форми подальшого одержання освіти і профілю навчання. У цьому віці в учнів загалом завершується формування загальнонавчальних умінь і навичок, оволодіння навчальним матеріалом на рівні, достатньому для подальшого навчання. Важливого значення надасться формуванню здорового способу життя, правовому й екологічному вихованню. Завершуючи основну школу, учні на практичному рівні мають добре володіти українською мовою, рідною мовою у школах національних меншин, однією іноземною мовою, вміти користуватися комп'ютером.

Зміна умов навчання (нові предмети і вчителі, нерідко зміна учнівського колективу і режиму навчання) збігаються із складним підлітковим періодом переходу учнів від дитинства до дорослості. Відповідно до психофізіологічних особливостей учнів (молодші, старші підлітки, рання юність) у структурі основної школи слід враховувати специфічну роль 5-6 і 7-9 класів. У 5-6 класах переважає пропедевтичний характер вивчення більшості предметів. Тут мають ширше запроваджуватися інтегровані курси, інтенсивне вивчення іноземних мов.

У 7-9 класах пізнавальні інтереси учнів стають стійкішими, з'являються нові, досить сильні мотиви навчання, змінюються критерії самооцінки й оцінки навколишнього, досягаються якісні зміни у способах навчальної діяльності, зміцнюється воля і характер, прагнення до неформального спілкування і лідерства. Саме тут поступово розгортається систематичне вивчення основ наук, підвищується роль теоретичних знань у змісті освіти, забезпечується задоволення різноманітних пізнавальних інтересів школярів.

Старша школа (10-12 класи) є останнім етапом одержання повної загальної середньої освіти, на якому завершується формування цілісної картини світу, оволодіння способами пізнавальної і комунікативної діяльності, уміннями одержувати з різних джерел і переробляти інформацію, застосовувати знання. Старша школа функціонує переважно як профільна. Це створює значно кращі умови для диференційованого навчання, врахування індивідуальних особливостей розвитку учнів, які відрізняються передусім якісним складом своїх здібностей. Тут доцільним є поглиблене вивчення окремих предметів, широке використання курсів за вибором (економіки, екології, психології, програмування, соціальних тренінгів, автосправи тощо), факультативів.

Незалежно від профілю навчання реалізується спільна, єдина для всіх шкіл частина навчального змісту, для чого відводиться не менше 65 відсотків сумарного загальнорічного навантаження.

Профільність навчання визначається з урахуванням освітніх потреб учнів, кадрових можливостей і матераільної бази школи, соціокультурного і виробничого середовища, перспектив здобуття подальшої освіти випускниками школи. Профільне вивчення ряду предметів забезпечує належний рівень підготовки випускників школи до вступу у вищі навчальні заклади, але як правило, не дає професії.

Залежно від умов роботи конкретної школи профільність навчання може бути реалізована як у межах всього навчального закладу, так і в окремих класах або групах учнів. Не виключається робота шкіл і класів без строго визначеного профілю навчання (т. зв. загальноосвітній профіль).

У сільських районах, де школи не мають паралельних класів, для забезпечення профільного навчання перспективним є створення опорної старшої школи з пришкільним інтернатом, поширення різних форм дистанційного профільного навчання для обдарованої молоді, створення при вищих навчальних закладах ліцеїв для учнів сільської місцевості.

Збільшення віку учнів старшої школи, орієнтація на подальший вибір професії сприяють розширенню життєвої і соціальної компетентності старшокласників, появі нових мотивів учіння, самоорганізації і самореалізації особистості.

Повна загальна середня освіта має бути доступною для всіх дітей незалежно від місця проживання і соціального статусу батьків. Між етапами шкільного навчання не повинно бути бар'єрів для переходу учнів від одного етапу до іншого.