Постачальників транспортних послуг

 

Критерії та обмеження	Показники
Категорії показників до вибору критеріїв:   1) витрати придбання     2) якість виконання	Варіанти показників щодо формулювання цільової функції та критеріальних обмежень:   ·мінімальні витрати придбання транспортних послуг, в основу визначення яких, в перерахунку на одиницю продукції транспорту, можуть бути покладені: - номінальна ціна; - ефективна ціна; - скориговані витрати придбання; - сумарні витрати придбання ·мінімальна доля (кількість) замовлень на транспортні послуги, які: - не здійснюються взагалі; - перевищують встановлений до виконання термін; - перевищують встановлені допустимі відхилення зазначеного часу виконання замовлення; - не забезпечують встановлений перелік діяльностей; - не забезпечують схоронності вантажу; - здійснюються без застосування обумовлених технологій, машин та обладнання; - отримали нарікання; ·мінімальний термін виконання замовлення; ·мінімальні відхилення зазначеного часу виконання замовлення

Продовження таблиці 2.1

 

3) спроможність підтримувати очікуваний рівень витрат придбання і якості виконання у встановленому періоді   Обмеження, за джерелами встановлення:   1) підприємство- споживач	·максимальна результативність роботи підприємств, яким передаються до виконання замовлення на транспортні послуги, за вимірники якої можуть слугувати показники: - ринкової вартості; - долі ринку, що контролюється; - прибутку; - рентабельності; - стійкості фінансового положення Варіанти показників щодо формулювання сукупності обмежень:     ·підприємство-споживач може встановлювати: - мінімальну і/або максимальну кількість постачальників, що залучаються до виконання замовлень; - мінімальну і/або максимальну долю (кількість) замовлень, що передаються до виконання окремому постачальнику; - мінімальний і/або максимальний рівень задоволення попиту; - максимальний бюджет транспортного обслуговування; - мінімальне і/або максимальне значення певних показників витрат придбання і якості виконання, а також спроможності їх підтримувати у встановленому періоді;
2) підприємство-постачальник	·підприємство-постачальник транспортних послуг може встановлювати: - мінімальний і/або максимальний обсяг замовлень, що приймається до виконання, в тому числі від окремого споживача; - мінімальні або максимальні значення техніко-експлуатаційних показників використання парку автомобільних транспортних засобів, що мають забезпечуватися; - мінімальний і/або максимальний рівень задоволення попиту

За показники оцінювання витрат придбання можуть слугувати номінальна ціна, ефективна ціна, скориговані витрати і сумарні витрати, див. табл. 2.1.

Політика, якій слідує постачальник щодо термінів оплати транспортних послуг, і пропонована в її забезпечення система знижок - як таких, що залежать від термінів оплати, може бути кількісно врахована при обчисленні відповідної ціни. Така ціна, яка визначається з врахуванням вартості грошей у часі, може тлумачитися як ефективна ціна придбання транспортних послуг.

Скориговані витрати придбання транспортних послуг визначаються як сума ефективної ціни і додаткових витрат, див. табл. 2.1. Якщо певні види діяльностей постачальник не забезпечує як складову пропонованих транспортних послуг, то їх надання має взяти на себе споживач, що, відповідно, відображається в додаткових витратах останнього. Як правило, суттєву долю додаткових витрат виробничого (торговельного) підприємства складають витрати, які пов’язані з координацією транспортного обслуговування. Зазначені витрати включають витрати забезпечення підготовки угод, здійснення замовлень, контролю якості щодо транспортного обслуговування тощо. Для коректного віднесення додаткових витрат на певні види транспортних послуг, покупцем яких виступає виробниче (торговельне) підприємство, доцільно застосовувати діяльнісний підхід [84]. За певних умов самі діяльності операції, що виступають в якості додаткових, можна розглядувати як окремі послуги, стосовно яких також має визначатися постачальник.

Показник скоригованих витрат придбання транспортних послуг не передбачає повного оцінювання ступеня якості їх виконання. Він дозволяє оцінити якість лише у такому її аспекті як перелік операції (діяльностей), які складають пакет відповідної послуги, і повноту їх виконання. Таким чином, за критерій показник скоригованих витрат, як і номінальної та ефективної ціни, в багатьох випадках, доцільно використовувати в рамках багатоцільових моделей визначення постачальників транспортних послуг.

Водночас, ряд показників, які відображають якість послуг, що надаються, наприклад кількість невиконаних або несвоєчасно виконаних замовлень, обсяг вантажів, які зазнали пошкоджень або були втрачені, тощо, також можуть бути представлені у грошовому вимірі. Передумовою до цього є достатньо високий рівень постановки і ведення управлінського обліку на підприємстві. До уваги при цьому мають прийматися штрафні санкції, які понесе підприємство - споживач транспортних послуг - в разі невідповідного виконання цих послуг, витрати щодо термінового замовлення транспортних послуг у інших постачальників, втрачена вигода тощо. Вищезазначені фактори дозволяє врахувати показник сумарних витрат придбання транспортних послуг, див. табл. 2.1, який обчислюється як сума скоригованих витрат придбання транспортних послуг і витрат, які має нести споживач в умовах придбання транспортних послуг, як залежних від якості виконання останніх.

Разом з тим, не всі показники якості транспортного обслуговування, що обираються за критерії, можуть бути представлені в грошовому вимірі. Крім того, важливе окреме значення при виборі постачальників транспортних послуг, особливо в умовах реалізації концепції управління ланцюгами постачань, набуває встановлення показників, що характеризують спроможність підприємства - потенційного постачальника транспортних послуг - підтримувати очікуваний рівень показників якості і витрат у встановленому періоді, див. табл. 2.1. За умов прийняття вище згадуваної концепції суттєвою є спроможність підприємств - постачальників транспортних послуг - впроваджувати в процеси управління інтеграційні принципи, забезпечувати свій подальший розвиток, в тому числі через опанування умов надання інших логістичних послуг, а також адаптуватися до потреб споживача - виробничого (торговельного) підприємства, що зазнають постійних змін в умовах дії факторів внутрішнього та зовнішнього середовища. При аналізі можливості впровадження інтеграційних відносин підприємства також слід співставити за рівнем корпоративної культури. Орієнтація на розвиток інтеграційних відносин підприємств споживачів і постачальників транспортних послуг вимагає оцінювання рівня ризику окремого підприємства - постачальника транспортних послуг в довгостроковому періоді. За фактори ризику щодо підприємства постачальника можна розглядувати якість менеджменту, масштаб діяльності і позицію в галузі, диверсифікованість клієнтури і послуг, що надаються, фінансове становище та досвід ведення бізнесу тощо.

За будь-яких відносин - конкурентних чи інтеграційних - для споживачів транспортних послуг важливою є наявність у їх постачальників активів, які відповідають певним вимогам, зокрема автомобільних транспортних засобів, спеціалізація та вантажопідйомність яких узгоджується з характеристиками пропонованих вантажів, частотою поставок тощо. Разом з тим, беручи до уваги гнучку природу таких активів як автомобільні транспортні засоби, менеджери можуть доволі швидко скоригувати структуру наявного парку за провізною спроможністю або спеціалізацією та вантажопідйомністю. Може також бути змінено дислокацію парків автомобільних транспортних засобів. За цих обставин на перший план виходить якість менеджменту парків автомобільних транспортних засобів, а також знання та навички персоналу. Ці фактори також є особливо важливими для підприємств, які надають експедиційні, консалтингові послуги і, за природою свого бізнесу, мають мінімальні потреби в матеріальних активах.

При аналізі фінансового стану підприємства важливими є такі показники як ліквідність, якість і доступність фінансової інформації, а для довгострокових відносин також і рівень рентабельності, стабільність доходів, фінансовий та операційний важелі. Суттєвим фактором вибору постачальника є його маркетингова політика в частині щодо оплати, зокрема наявність вимоги передоплати чи можливості оплати транспортних послуг по факту їх виконання, мінімально допустимий термін передоплати або максимально допустимий термін погашення кредиторської заборгованості, рівень пропонованих знижок, який залежить від термінів оплати та обсягів закупівель, тощо. За превентивні заходи щодо виникнення конфліктних ситуацій відносно якості, ціни послуг, що надаються, а також умову ефективного розв’язання цих конфліктів можна розглядати врахування при виборі постачальників таких показників їх роботи як політика щодо рекламацій, ділова репутація.

Визнаючи можливість виділення загальних принципів розроблення моделей і методів визначення постачальників транспортних послуг, водночас, слід враховувати, що параметри відповідних моделей і методів в умовах розвитку конкурентних або інтеграційних відносин можуть набувати певних відмінностей, які потребують детального аналізу.

При розробці моделей і методів вибору функціональних постачальників за обставин розвитку інтеграційних відносин, відмінності у зазначених параметрах, див. табл. 2.1, пов’язуються, головним чином, з умовами формулювання обмежень, рис. 2.2.

Сутність задачі визначення функціональних постачальників транспортних послуг полягає у виборі найкращого, або обмежено малої кількості найкращих, в довгостроковому періоді за встановленими критеріями. В найбільш загальному вигляді, не передбачається обмеження обсягів замовлень, що можуть бути передані окремому постачальнику і, відповідно, ним прийняті, через обмеження щодо виробничих (провізних) потужностей, структури парків за спеціалізацією та вантажопідйомністю, середньої відстані нульового пробігу, рівня знань та навичок персоналу, наявності ліцензій та дозволів, умов ефективності використання провізних спроможностей парків автомобільних транспортних засобів тощо. За суттєві обмеження до вибору варіанта кількості постачальників транспортних послуг за основним контрактом можуть слугувати, як правило, лише політики і стратегії споживача щодо додержання умов конкуренції, які, водночас, залишаються предметом до обговорення. Разом з тим, можна очікувати, що в середовищі, коли кожний з крупних перевізників автомобільного транспорту контролює відносно незначну долю ринку, і сама кількість крупних перевізників є незначною, обсяг замовлень, який може бути виконаний кожним постачальником щодо певного споживача - виробничого (торговельного) підприємства, первісно має бути величиною обмеженою, особливо якщо останній представляє крупний бізнес. Подолати

 

	1.Фактори формулювання вихідних обмежень як таких, що визначають обсяг замовлень на транспортні послуги, який може бути переданий споживачем і/або прийнятий перевізником (експедитором) до виконання
	виробничі потужності (провізна спроможність)	структура парків за спеціалізацією та вантажопід- йомністю	середня відстань нульового пробігу	політика щодо диверсифіко- ваності клієнтури	рівень знань та навичок персоналу, наявність ліцензій та дозволів	умови ефективності використання парків	політика щодо диверсифіко- ваності перевізників (експедиторів)	бюджет
як чинник впливу щодо вихідних обмежень	зміст	збільшити виробничі потужності (провізну спроможність)	скоригувати структуру парків за спеціалізацією та вантажопід- йомністю	змінити дислокацію парків	узгодити політику щодо диверсифіко-ваності клієнтури з умовами концепції управління ланцюгами постачань	забезпечити розвиток персоналу, набути ліцензії та дозволи	сформувати портфель замовлень на перевезення з урахуванням їх впливу на експлуатаційні показники використання парків	узгодити політику щодо диверсифіко-ваності перевізників (експедиторів) з умовами концепції управління ланцюгами постачань	узгодити бюджет з потребами щодо транспортного обслуговування	4. Аналіз програм зміни вихідних обмежень і оцінка впливу цих програм на критерії вибору перевізників (експедиторів)
2.Рішення, яке може бути прийнято факторів формулювання	заходи, що реалізуються	-придбання додаткових виробничих потужностей; -придбання, поглинання чи злиття щодо діючого бізнесу; -оренда додаткових виробничих потужностей; -придбання транспортних послуг за суб-контрактами	-придбання або/і продаж транспортних засобів; -придбання, поглинання, злиття чи продаж щодо діючого бізнесу; -здача і/або залучення на умовах оренди транспортних засобів; -придбання транспортних послуг за суб-контрактами	-придбання і/або продаж споруд,машин, обладнання щодо утримання і експлуатації транспортних засобів; -здача і/або залучення на умовах оренди споруд,машин,обладнання щодо утримання і експлуатації транспортних засобів	-врахування розмірів підприємств-споживачів при формуванні відносин інтеграції; -збільшення межі максимального обсягу продажу щодо замовлень на транспортні послуги від окремого споживача; -оренда виробничих потужностей -придбання транспортних послуг за суб-контрактами	-навчання персоналу; -рекрутування персоналу; -отримання ліцензій та дозволів; -придбання транспортних послуг за суб-контрактами з метою набуття досвіду щодо можливості їх забезпечення власними силами в подальшому	-аналіз структури портфеля замовлень на перевезення -передача замовлень іншим перевізникам (експедиторам) - за суб- та основними контрактами або сторонам в ланках ланцюга постачань, в складі яких функціонує споживач	-врахування розмірів підприємств перевізників (експедиторів) при формуванні відносин інтеграції -збільшення межі максимального обсягу замовлень на транспортні послуги, які можуть бути передані окремому перевізнику (експедитору)	-оцінка пріоритетів щодо параметрів транспортного обслуговування як таких, що вимагаються стратегіями розвитку -коригування бюджету у відповідності з визначеними пріоритетами транспортного обслуговування	5. Прийняття рішення щодо формулювання остаточних обмежень
	постачальник постачальник і споживач споживач
	3.Суб’єкти прийняття рішення

Рис. 2.2. Матриця формулювання обмежень за моделями і методами визначення функціональних перевізників (експедиторів)

протиріччя, яке виникає за даних умов, можна через зміни у вихідних обмеженнях. Це досягається сумісним прийняттям відповідних управлінських рішень постачальниками транспортних послуг і їх споживачами, див. рис. 2.2.

Менеджери перевізників, виходячи з природи таких активів як автомобільні транспортні засоби, можуть в довго-, середньо- і, до певної міри, короткострокових періодах скоригувати провізні спроможності парків, їх структуру за спеціалізацією та вантажопідйомністю, а також змінити дислокацію. Суб’єкт господарювання, якому передається відповідальність за забезпечення транспортного обслуговування виробничого (торговельного) підприємства, може взагалі не мати у власності і/або управлінні парків автомобільних транспортних засобів. В даній якості, наприклад, виступає експедитор.

Вихідні обмеження також пов’язуються з тим, що, як для підприємств, які постачають транспортні послуги, так і для їх інституціональних споживачів, за особливо ризиковані розглядають ті проекти, якими передбачається передача значної частини замовлень окремому постачальнику або прийняття їх від окремого споживача. При відмові від подальшої співпраці постачальник ризикує зазнати банкрутства, а замовник, відповідно, понести значні витрати через необхідність в обмежено малий термін переорієнтуватися на нового постачальника і, можливо, зашкодити своїй діловій репутації. Прийняття концепції управління ланцюгами постачань є передумовою до скорочення числа постачальників транспортних послуг споживачами - виробничими (торгівельними) підприємствами і об’єктивно вимагає від останніх збільшення граничної долі замовлень, яка може бути передана окремому постачальнику. Менеджери постачальників (транспортних підприємств) також можуть прийняти рішення щодо збільшення граничної долі замовлень, яка буде прийнята від окремого споживача. Знизити ризик, обумовлений розвитком інтеграційних відносин, з обох сторін дозволяє узгодження масштабів діяльності (величини) підприємств споживачів і підприємств постачальників. Оренду автомобільних транспортних засобів, власне придбання певних видів транспортних послуг за субконтрактами тощо також можна розглядувати в якості заходів зниження ризику для підприємств транспортного обслуговування, принаймні на стадії становлення інтеграційних відносин.

Трансформація підприємств перевізників та експедиторів у функціональних щодо транспортного обслуговування, за багатьох обставин, передбачає розширення спектра послуг, які надаються. Коли дані транспортні послуги не мають на меті закуповувати безпосередньо за субконтрактами, це вимагає, з одного боку, набуття відповідних виробничих потужностей, а з іншого - розвитку персоналу, отримання відповідних дозволів, ліцензій тощо.

Однією з груп показників, за якими обираються критерії визначення постачальників транспортних послуг, є показники витрат. В умовах розвитку інтеграційних відносин основним фактором, який визначає таку важливу складову витрат як ціна, що пропонується постачальником, є собівартість перевезень. Остання, в свою чергу, визначається експлуатаційними показниками використання парків автомобільних транспортних засобів. Таким чином, пропонована ціна може розглядуватися як функція середніх значень експлуатаційних показників використання парків автомобільних транспортних засобів. Якщо окремі види замовлень на перевезення не можуть бути поєднані постачальником транспортних послуг з умовами перевезень щодо його інших клієнтів ефективно, що, за даних обставин, передбачає збереження експлуатаційних показників на рівні, який склався, або його покращення, то це, відповідно, має підвищити собівартість перевезень. Для того, щоб уникнути зазначеної ситуації, постачальникам транспортних послуг необхідно запровадити процедури оцінювання впливу замовлень на перевезення, що надходять, на експлуатаційні показники використання парків автомобільних транспортних засобів і забезпечити ефективний перерозподіл даних замовлень між постачальниками за субконтрактами або, у співпраці зі споживачем, між постачальниками за основними контрактами або сторонами в ланках ланцюга постачань, в складі яких функціонує споживач.

За суттєве обмеження виступає бюджет, який виділяється споживачем на транспортне обслуговування. Умови формування даного бюджету мають бути узгоджені з параметрами транспортного обслуговування як такими, що вимагаються стратегіями розвитку споживача.

Впровадження рішень щодо зміни вихідних обмежень через реалізацію певних заходів (програм) пов’язано з відповідними вигодами і витратами, в тому числі і капітальними. Це потребує аналізу ефективності даних програм за обраними критеріями з метою вибору раціональної. Водночас, за обставин зміни обмежень, постає проблема оцінювання впливу реалізації відповідних заходів на величину критеріїв, за якими визначаються постачальники транспортних послуг. На ґрунті програми заходів, що визнана за раціональну, формулюється остаточна система обмежень, див. рис. 2.2.