Формування цін на ринку строкових угод на прикладі форвардного валютного курсу

Суть угоди з купівлі-продажу валюти полягає в тому, що один з її учасників зобов'язується продати іншому учаснику іноземну валюту через визначений термін по курсу, який фіксується в момент укла дення угоди і називається форвардним валютним курсом. Інший учасник зобов'язується купити дану валюту на умовах, зафіксованих у контракті. Форвардний курс Ф, зафіксований у контракті, має забезпечити продавцю валюти певний прибуток. Цей курс розраховується як сума теоретичного форвардного курсу Ф_т і деякої маржі М: Ф = Ф_Т + М.

Для розрахунку теоретичного форвардного курсу використовують формулу

Ф_Т = К_С*(1+(r-r_В)t/T)

де К_C — курс продажу валюти на момент укладання контракту (курс спот); t — термін поставки валюти, днів; r— процентна ставка в річних по залученню валюти платежу (національної валюти); r _в —ставка в річних з інвестування валюти, на продаж якої укладається контракт (іноземної валюти); Т — часова база.

Отже, форвардний курс складається із курсу спот на момент укладання угоди і премії, або дисконту, залежно від ставок на певний період та від бажаної дохідності форвардної угоди. При цьому валюта з більш високою ставкою продається на форвардному ринку з дисконтом щодо валюти з нижчою ставкою.

Форвардний курс валюти може також визначатись, виходячи з дохідності даної операції на внутрішньому ринку, порівняно з дохідністю на міжнародному валютному ринку, тобто

Де К_с — курс спот продажу іноземної валюти на національному ринку; r_В— процентна ставка з інвестування іноземної валюти на національному ринку, r_МВ— процентна ставка з інвестування валюти на міжнародному ринку. (Часто цієї ставкою виступає відповідна ставка LIBOR.)

 

25. Поняття ціни форвардного контракту та механізм її оцінки (форвардні % ставки???)

Форвардна процентна ставка (ФПС) — це процентна ставка для періоду t₁, що настане по закінченні періоду t₀. Тобто це процентна ставка, за якою можна залучити чи інвестувати кошти через період t₀ на період t₁ Наприклад, процентну ставку із залучення коштів через три місяці на шість місяців можна назвати форвардною процентною ставкою. Поточну процентну ставку на період t₀ називають ставкою спот. Так, поточну 3-місячну процентну ставку можна назвати ставкою спот.

В угоді про ФПС фіксується основна сума, відносно якої здійснюються процентні платежі, зазначається період до настання дії контракту (форвардний термін t_ф), строк дії контракту (контрактний термін t_k), форвардна процентна ставка, яка буде діяти протягом контрактного періоду, і дата, на яку будуть здійснені розрахунки. Протягом дії форвардного контракту розрізняють три основні дати: дату укладення угоди, дату платежу та дату погашення.

Дата платежу є початком контрактного терміну. На цю дату можуть здійснюватись розрахунки за контрактом. Дата погашення — це дата закінчення контрактного терміну. На цю дату також можуть проводитись розрахунки за контрактом, якщо вони не були здійсненні на дату платежу. Розрахунки на дату погашення здійснюються на бездисконтній основі, розрахунки на дату платежу — після дисконтування розрахункової суми.

Угода про ФПС полягає в тому, що два учасники (часто одним із них виступає комерційний банк) укладають угоду про ФПС, в якій фіксують основну суму С_осн, форвардний термін t_ф, контрактний термін t_k, форвардну процентну ставку на період t_н і дату розрахунків. Після закінчення форвардного терміну на дату узгодження платежів ФПС, зафіксована в контракті, порівнюється з поточною ринковою процентною ставкою на період t_к.

Якщо поточна процентна ставка вища за ФПС, продавець контракту сплачує покупцю дисконтовану розрахункову суму, що відображає різницю між процентними ставками, помножену на основну суму. У разі, коли поточна ставка нижча за ФПС, покупець сплачує продавцю дисконтовану розрахункову суму. Якщо платежі здійснюються на дату погашення, то на дату платежу порівнюються процентні ставки, а на дату погашення один із учасників сплачує іншому недисконтовану розрахункову суму:

де С_осн — основна сума; r_п — поточна ринкова процентна ставка на період t_к на дату платежу; r_ф — ФПС на період t_к, розрахована в момент укладання угоди; t_к — контрактний період, днів; Т — часова база (360 або 365 днів).

Дисконтована розрахункова сума С_рд, яку сплачують на дату платежу, визначають за формулою

Однією зі сторін угоди про ФПС часто виступає банк. Клієнт банку — позичальник, очікуючи зростання процентних ставок на ринку, як правило, виступає покупцем контракту про ФПС. При зростанні ринкових процентних ставок банк—продавець контракту сплачує клієнту різницю між ринковою процентною ставкою та ФПС, забезпечуючи при цьому клієнту позику в будь-якого кредитора під ФПС. Якщо всупереч очікуванням позичальника процентні ставки на ринку знизились, позичальник зазнає втрат, сплачуючи банку різницю між ФПС та поточною процентною ставкою.

Інвестори, страхуючись від падіння процентних ставок і бажаючи інвестувати кошти через деякий час під більш високу процентну ставку, укладають з банком угоди про ФПС, виступаючи в ролі продавців. При падінні процентних ставок на ринку банк сплачує їм різницю між ФПС і ринковою процентною ставкою. Тим самим інвестори забезпечують собі інвестиції під ФПС, що вищі за ринкові.

Форвардна процентна ставка розраховується за аналогією з іншими форвардними цінами на умовах беззбитковості і невикористання власних коштів для проведення операції, тобто з умов неможливості проведення арбітражної угоди й отримання арбітражного прибутку.

Вираз для обчислення мінімальної ФПС має такий вигляд:

Дe t_ф – форвардний період, днів; t_к — контрактний період, днів; r_з — ставка з залучення коштів на період t_ф + t_к; r_i — процентна ставка по інвестуванню коштів на період t_ф; Т — часова база.