Фактори, що впливають на ціну облігації, еластичність ціни облігації

До факторів, що впливають на ціну Обл. відносять купонний процент та термін до її погашення.Чим більший термін погашення облігації, тим більшою мірою відрізняється її поточна ринкова вартість від номінальної вартості. Облігації, що забезпечують власнику дохід більший від купонного, продаються на ринку з дисконтом. Облігації, які можуть забезпечи­ти інвестору дохід нижчий від купонного, продаються з премією. При цьому чим більший термін погашення такої облігації, тим з більшою премією чи дисконтом до номіналу продається вона на ринку.

За винятком активів з терміном погашення один рік та безстро­кових активів, чим вища купонна ставка за активом, тим менш чут­лива ціна активу до змін ринкових проц ставок. При очік падіння проц ставок на ринку найкращі можливості що­до отримання доходу на ринку облігацій мають власники довгостро­кових облігацій з низькими купонними виплатами.

Залежність між зміною ринкової вартості облігації та її очік дохідністю відображ такий показник, як еластичність ціни Е, що визнач:

де р₁, Р₂ — ринкові ціни облігації при ринковій дохідності i₁, i₂.

Еластичність ціни облігації є показником чутливості ринкової ціни облігації до змін ринк проц ставок. Ця велич завжди від'ємна, оскільки ринк вартість облігації пов'язана з ринк проц ставками оберненою залежн.

Ще одним важливим показн для оцінювання борг зобо­в'язання є його тривалість D (duration), що відображає середній час "життя" борг зобов'язання, або ефективний час до його пога­шення.

Тривалість борг зобов'язання відобр умови його по­гаш і визнач як середньозважена кількість періодів до погаш, де вагами служать суми або частки погашення, які вносяться за кож­ний період. Тривалість можна розглядати як середній час, необхід­ний для відшкод інвест витрат у певний фін актив. Для інструментів з нульовим купоном термін погаш і тривалість збігаються.

Тривал купонн облігацій та інших проц боргових зобов'язань визнач за формулою

де C_i, — купонні виплати за і-й період; n — кількість періодів до по­гашення; N — сума, яку отримає власник облігації при її погашенні; k₀ — дисконтна ставка, що дорівнює існуючій ставці за аналогічними зобов'язаннями; Р₀ — ринкова вартість облігації.

Між тривалістю та еластичністю ціни облігації існує залежність

де і — очікувана дохідність облігації, що визначається ринковими процентними ставками. Чим більша тривалість облігації, тим більш чутлива вона до змін ринкових проц ставок.

Для облігацій існує два види ризиків, пов'язаних зі зміною проц ставок на ринку: реінвестиційний та ціновий. Реінвестиційний ризик полягає в тому, що купонні виплати можуть реінвестуватися за вищою чи нижчою процентною ставкою, ніж у момент початкового придбання облігації.

Ціновий ризик, або ризик, пов'язаний зі зміною ринкової вартості, полягає в тому, що теперішня вартість очікуваних грошових потоків за борговим зобов'язанням змінюється відповідно до змін ринкових проц ставок. При зниженні ринкових проц ставок влас­ник облігації отримує прибуток, продаючи облігацію на ринку і навпаки.

Реінвестиц та ціновий ризики направлені протилежно. Для облігацій з високими купонними виплатами вищий реінвестиц ризик. Для облігацій з нульовим купоном або невисокими купонни­ми виплатами вищий ризик, пов'язаний зі зміною ринкової вартості зобов'язання.

17. Купонна та очікувана дохідність облігації, ризики інвестування в облігації.

Облігація — ЦП, що засвідчує внесення її власником гр. коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього ЦП в передбачений у ньому термін з виплатою фіксованого %.Щоб визначити очікувану дохідність облігацій при відомій її ринковій вартості необхід. використати формулу Po=∑C_і/(1+ko)^і +N/(1+ko)^n,

де С_і — купонні виплати за і-й період; n — кількість періодів до погашення; N — сума, яку отримає власник облігації при її погашенні (як правило, дорівнює номінальній вартості облігації); ko -очікувана дохідність облігації. Рівняння розв’язується за допомогою фін.калькул. або ПК. Результатом розв’язання рівняння буде значення ko, яке ми маємо порівняти з фіксованим купоном. Інтерпретація результату буде наступною: якщо інвестор придбає облігацію за ціною Po, вона забезпечить йому дохідність на рівні ko (зазначається чи ця дохідність вища чи нижча від купонної ставки).

При визначенні купонної дохідності використовується формула як і при визначенні ринкової вартості. Але інвестор задає норму дохідності, яку він бажає отримати при запропонованій вартості і результат (ko) порівнює з заданою нормою. Купонна та очікувана дохідність розраховується зазвичай при прийнятті рішення щодо купівлі облігації після сплати за нею процентів за певний період або періоди. Якщо ж з моменту останніх купонних виплат минуло t днів, а до настання наступних виплат залишилося t₁ днів, то використовується формула Po=C/(1+ko)^t/T+N/(1+ko)^t/T+...+C+N/(1+ko)^t/T+n-1 Ціна, яку повинен сплатити інвестор власнику облігації при її купівлі, має бути більшою від Рo на величину накопиченого процента I, що утворився за період з останньої виплати процентів до даного моменту, тобто за період t₁ = Τ - t:Рo*= Рo+I. Накопичений процент I розраховують за формулою I=Ct1/T.

Для облігацій існує два види ризиків, пов'язаних зі зміною про­центних ставок на ринку: реінвестиційний та ціновий. Реінвестиційний ризик полягає в тому, що купонні виплати можуть реінвестуватися за вищою чи нижчою процентною ставкою, ніж у момент початкового придбання облігації. При змінах у ринкових процент­них ставках інвестор отримує більші чи менші можливості щодо ре-інвестування коштів, отриманих як купонні виплати, за облігаціями, придбаними раніше. Ціновий ризик, або ризик, пов'язаний зі зміною ринкової вартості, полягає в тому, що теперішня вартість очікуваних грошових потоків за борговим зобов'язанням змінюється відповідно до змін ринкових процентних ставок. При зниженні ринкових процентних ставок влас­ник облігації отримує прибуток, продаючи облігацію на ринку. При підвищенні процентних ставок на ринку власник облігації зазнає втрат, пов'язаних з падінням ринкової вартості облігації. Реінвестиційний та ціновий ризики направлені протилежно. Для облігацій з високими купонними виплатами вищий реінвестиційний ризик. Для облігацій з нульовим купоном або невисокими купонни­ми виплатами вищий ризик, пов'язаний зі зміною ринкової вартості зобов'язання. Якщо процентні ставки на ринку зростають, ціни об­лігацій знижуються, проте купони можуть бути реінвестовані під більш високі процентні ставки, і навпаки. Інвестори намагаються зрівноважити ризик ціни та реінвестиційний ризик так, щоб вони взаємно компенсувались. Такий процес має назву імунізації.