ТОП 10:

Фактори, що впливають на формування ринкової ціни акції та методи оцінки акцій



Оцінювання акцій, як і оцінювання інших фін. активів, про­водиться учасниками ринку з метою визначення доцільності інвесту­вання коштів в акції та визначення прибутковості таких інвестицій. Механізм оцінювання акцій відрізняється від механізму оцінюван­ня ін фін активів, оскільки акції є безстрокові інстру­ментами власності, дохідність яких залежить від багатьох чинників, пов'язаних не тільки з поточним фін стан. корпо­рації, а й з очікуваними в майбутньому змінами в її діяльності. Ринкову вартість акцій конкретної корпорації насамперед формують чин­ники, безпосередньо пов'язані із діяльністю корпорації та з очіку­ваннями учасників ринку щодо перспектив її розвитку.

До основних чинників, що визначають ринкову вартість та дохід­ність акції, належать:ефект. фін.-господ діяльності корпорації та ризики, що супроводжують її діяльність;конкурентна позиція корпорації-емітента на ринку;дивідендна політика, яку проводить менеджмент корпорації;стан галузі, в якій працює корпорація тощо.

Існує кілька методів оцінювання поточної ринк. вартості акцій.

1. Дивідендний метод грунтується на тому, що ринк. вартість акції може бути оцінена, як і ринк. вартість будь-якого фін.активу, як теперішня вартість очікуваних гр. потоків. Очікуваними гр. потоками по акції є майбутні дивідендні виплати. В даному разі вони вважаються визначеними за величи­ною, періодичними і такими, що сплачуються протягом нескінчен­ного проміжку часу.

Розрахункова ринкова вартість акції визначається як сума не­скінченного ряду

де Di — дивіденди за і-й період; kа — ставка дисконтування, що відоб­ражає очік. дохідність акції. Ця нескінченна сума може бути наближено обчислена тільки в окремих випадках, зокрема у разі постійних дивідендів.

При Di =D = const,

Ще одним випадком, коли можна наближено обчислити нескінчен­ну суму є випадок, коли для дивідендних виплат за будь-які два послідовні періоди і та і + 1 виконується рівність

Постійний коефіцієнт g наз. коеф. зростання, а ди­віденди — дивідендами з постійним коеф. зростання.

Отже, ринк. вартість акції можна подати у ви­гляді нескінченної суми

Тепер. вартість постійних дивідендних виплат різко змен­шується при зростанні часового проміжку. Теперішня вартість ди­відендів з постійним коефіцієнтом зростання не має такого стрім­кого падіння завдяки постійному зростанню дивідендів з часом.

2. Метод "дійсної вартості акції".Базується на аналізі співвіднош поточної ринк ціни акції до величини прибутку корпорації, що припадає на одну акцію.

Р/Е = Ринкова ціна акції / Прибуток на акцію.

Для покупця акцій велике значення показника Р/Е не є приваб­ливим, оскільки свідчить про те, що на одиницю інвестованих коштів він отримає незначний прибуток. Незручність в аналізі показника полягає в тому, що він залежить не тільки від ефект діяльності корпорації та її при­бутковості, а й від структури капіталу корпорації.

Низьке значення показника Р/Е може свідчити як про високу прибутковість корпорації, так і про високий ризик структури капіталу (про значну частку боргу в капіталі корпорації).

Високе значення показника Р/Е може свідчити як про невисоку ефективність діяльності фірми, так і про її швидке зростання.

Дійсна вартість акції = Оцінка значення Р/Е × Очікуваний прибуток на акцію. 3. Метод "ринкової оцінки активів" полягає в проведенні оці­нювання активів корпорації з метою уточнення дійсної вартості акції. Цей метод, як правило, використовують у разі злиття та придбання корпорацій. При цьому вартість акцій визначається на основі рин­к оцінки власного капіталу корпорації. Ринк вартістю ак­тивів виступає сумарна ліквідаційна вартість окремих активів корпорації, що обчислюється через знаходження інших аналогічних активів, для яких визначена ринк вартість.

Ліквідаційна вартість акції = (Ліквідаційна вартість активів - Зобов'язання): Кількість розміщених акцій.

Якщо поточна ринкова вартість акцій значно менша від їх обчис­леної ліквідаційної вартості, доцільно інвестувати кошти в придбан­ня таких акцій.

4. Метод МОКА. Ефект методом оцінювання акцій, який враховує ризики, що супроводжують діяльність корпорацій, є метод, що базується на моделі оцінки капітальних активів (МОКА). Він дає змогу оцінити очікувану дохідність акцій на основі безризикових рин­кових % ставок та ризику, що властивий конкретній акції. Згідно з МОКА ризиковість окремого ЦП характеризує не стандартне відхилення, яке відображає всю сукуп ризиків, а тільки ризик, що залишається після диверси­фікації. Коефіцієнт ß характеризує чистий ризик за цін пап, який не може бути зменшений через ди­версифікацію.

Оскільки систематична складова доходу пропорційна ринковій до­хідності, вона може бути подана у вигляді . Коефіц ß пока­зує, наскільки чутливий дохід за активом до змін ринк дохід­н. Несистемат дохід, який не залежить від ринк дохід, позначимо величиною ε0, тоді, очікув дохід за активом, або необхідну ставку доходу, можна визначити за формулою

Якщо коеф β корпорації більший за 1, при зростанні ринко­вих процентних ставок на деяку величину дохідність акцій цієї кор­порації зростає більшою мірою. При падінні ринк дохідн дохідність акцій зменш ще стрімкіше.

 

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-08-12; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.210.23.15 (0.004 с.)