Ряди розподілу, їх види, принципи побудови.

Унаслідок зведення статистичного матеріалу отримують ряди цифрових показників, які характеризують окремі сторони явищ або їх зміну в часі. Такі ряди називають статистичними і за своєю суттю вони діляться на два види: ряди розподілу і ряди динаміки.

Ряд розподілу – це групування одиниць сукупності за однією ознакою. Ряд розподілу складається з двох елементів: варіантів і частот.

Варіантами називають окремі значення групувальної ознаки.

Частоти – числа, які показують, скільки, разів повторюються окремі значення варіант у сукупності.

Залежно від групувальної ознаки ряди розподілу поділяються на атрибутивні і варіаційні.

Варіаційні ряди поділяються на дискретні і інтервальні. У дискретному ряду кожне значення ознаки виражене окремим числом.

Ряди розподілу дають лише первісну характеристику сукупності, але вони визначають межі і можливості застосування інших статистичних методів.

 

Вторинне групування.

Статистичне групування проводять головним чином на основі первинного статистичного матеріалу (за даними спостереження). Таке групування можна назвати первинним. Але іноді виникає потреба в перегрупуванні вже побудованого групування, тобто провести вторинне групування.

Воно застосовується тоді, коли вже згруповані дані не задовольняють дослідників щодо кількості груп або ці групування не можна безпосередньо зіставити.

Перегрупування здійснюється або об’єднанням, або розбиттям інтервалів первинного групування.

 

 

Побудова інтервального ряду розподілу. Навести приклади.

Якщо дискретна ознака варіює у широких межах, то доцільніше будувати інтервальний ряд розподілу.

Варіанти групуються у інтервали, частоти відносяться не до окремого значення ознаки, а до всього інтервалу.

Наприклад: Кредитні ставки (%) комерційних банків такі:

20; 29; 25; 35; 48; 30; 32; 36; 34; 36; 30; 51; 61

h = 61 – 20 = 41 = 10

4 4

Кредитна ставка, %	Кількість банків
20 – 30
30 – 40
40 – 50
50 і більше
Всього

 

Ряди розподілу дають лише первісну характеристику сукупності, але вони визначають межі і можливість застосування інших статистичних методів (метод середніх, регресійний аналіз).

 

 

Статистичні таблиці.

Більш ефективною формою подання статистичних даних є таблиці. За логічним змістом статистична таблиця розглядається як “статистичне речення”.

Підметом таблиці є об’єкт дослідження: перелік елементів сукупності, їх групи, окремі територіальні одиниці або часові інтервали. Звичайно підмет розміщують у лівій частині, у назві рядків.

Присудок таблиці - це система показників, що характеризують підмет як об’єкт дослідження. Присудок формує в логічній послідовності верхні заголовки таблиці. Вид таблиці залежить тільки від розробки підмета.

Залежно від структури підмета статистичні таблиці поділяють на:

- прості;

- групові;

- комбінаційні.

Підметом простої таблиці є перелік елементів сукупності, територіальний ряд (регіони, області), хронологічний ряд.

У груповій таблиці підметом є групування за однією ознакою.

У комбінаційній таблиці підметом є групування за двома і більше ознаками.

Правила побудови таблиць

Побудова таблиці починається з макета таблиці:

№ п/п	Назва підмета	Заголовки граф
	А
	Підсумок

 

1. Таблиця має містити лише ту інформацію, яка безпосередньо характеризує об’єкт дослідження. Слід уникати зайвої, другорядної інформації.

2. Назва таблиці, заголовки рядків і граф мають бути чіткими, лаконічними, без скорочень. У назві вказується об’єкт, його часова і географічна ознаки. Якщо назви окремих граф (рядків) повторюються, мають однакові терміни або однаковий зміст, то їх доцільно об’єднати спільним заголовком.

3. У верхніх і бічних заголовках вказують одиниці вимірювання з використанням загальноприйнятих скорочень (т., грн.), іноді для них відводиться окрема графа. Якщо одиниця вимірювання спільна для всіх даних таблиці, її зазначають над таблицею.

4. Рядки та графи доцільно нумерувати. При цьому графу з назвою підмета позначають літерою алфавіту, інші графи - номерами.

5. Інформація, що міститься в рядках (графах) таблиці, узагальнюється підсумковим рядком “Разом” або “В цілому по сукупності”, який завершує статистичну таблицю; якщо підсумковий рядок розміщується першим, то деталізація його подається за допомогою словосполучення “ у тому числі”.

Числа, по можливості, необхідно округляти, у межах одного і того самого рядка чи графи, обов’язково з однаковим ступенем точності.

6. Відсутність даних у таблиці позначається відповідно до причин:

а) якщо клітинка таблиці, передусім підсумкова, не може бути заповнена,

ставиться знак “х”;

б) коли відомості про явище відсутні, ставиться три крапки “…“ або

“ н.від.”;

в) відсутність самого явища позначається тире (“-”);

г) дуже малі числа записуються (0,0) або (0,00).

7. Якщо потрібна додаткова інформація, певні уточнення цифрових даних, до таблиці додається примітка.

 

 

Суть і види статистичних показників.

Статистичний показник – це кількісно-якісна узагальню вальна ознака характерна соціально-економічних явищ і процесів в умовах конкретного місця та часу.

За способами обчислення статистичні показники умовно поділяються на:

· Первинні (у формі абсолютних величин);

· Похідні (у формі відносних і середніх величин).

За ознакою часу розрізняють інтервальні та моментні показники.

Інтервальні характеризують явище за певний період часу, а моментні – а станом на певний момент часу.

Окрему групу становлять взаємообернені показники. Наприклад, трудомісткість (прямий) і продуктивність праці (обернений).

 

Абсолютні величини, їх суть, одиниці вимірювання.

Абсолютними величинами називаються статистичні показники, які характеризують розміри, обсяги соціально-економічних явищ.

Абсолютні величини – завжди іменовані числа. Вони мають певні одиниці вимірювання:

натуральні, наприклад, видобуток газу вимірюється у кубічних метрах;

натуральні складні, наприклад, споживання електроенергії в кіловат-годинах;

трудові, наприклад, затрати праці на виробництво продукції в людино-годинах;

грошові (вартісні), наприклад, виручка від реалізації продукції в гривнях (валютах інших держав).

умовно-натуральні, наприклад, паливний баланс складається у тонах умовного палива.

Умовно-натуральні одиниці вимірювання використовуються тоді, коли постає потреба звести воєдино кілька різновидів одного явища. У цьому випадку за еталон або одиницю виміру приймається один різновид, а всі інші перераховуються за допомогою спеціальних коефіцієнтів у одиниці виміру еталона.

Розглянемо методику перерахунку на прикладі: За наведеними даними про виробництво сиру визначте обсяги виробництва сиру за кожен рік в умовно-натуральному вираженні (у перерахунку на 50 %-ну жирність).

Назва сиру	Виробництво, т
Минулий рік	Поточний рік
Російський (45 % ж)
Голландський (40 % ж)
Буковинський (30 % ж)

Розв¢язування:

Розрахункова таблиця.

Назва сиру	Коефіцієнт перерахування	Виробництво, т
Минулий рік	Поточний рік
Російський (45 % ж)	45/50=0,9	50 х 0,9 = 45,0	52 х 0,9 = 46,8
Голландський (40 % ж)	40/50=0,8	60 х 0,8 = 48,0	65 х 0,8 = 52,0
Буковинський (30 % ж)	30/50=0,6	25 х 0,6 = 15,0	20 х 0,6 = 12,0
Разом	х	108,0	110,8

Деякі абсолютні величини розраховуються за динамічною схемою.

Наприклад:

Залишок готівки в касі на початок місяця, г.о.
+ Надходження за місяць
- Витрати
= Залишок на кінець місяця

Абсолютні статистичні величини мають велике значення, вони характеризують наявність усіх видів ресурсів – матеріальних, трудових, грошових, а також розміри виробництва усіх видів продукції.

Відносні величини динаміки, їх застосування.

Відносними величинами в статистиці називаються кількісні співвідношення однойменних чи різнойменних показників. Кожна відносні величина являє собою дріб, де чисельник – порівнювана величина, а знаменник – база порівняння.

Відносні величини динаміки характеризують напрямок та інтенсивність зміни соціально-економічних явищ та процесів.

Розрізняють базисні та ланцюгові відносні величини динаміки.

Відносні величини динаміки вимірюються в коефіцієнтах або в відсотках.

Відносна величина Наступний показник х 100 %

динаміки = Базисний показник

Базисна

Відносна величина Наступний показник х 100 %

динаміки = Попередній показник

Ланцюгова

Наприклад:

Кількість банків за реєстром в україні

Роки
Кількість банків за реєстром

Ланцюгові: Вв₂₀₀₁=189/195=0,969 або 96,9%

Вв₂₀₀₂=182/189=0,963 або 96,3%

Вв₂₀₀₃=179/182=0,984 або 98,4%

Базисні: Вв₂₀₀₁=189/195=0,969 або 96,9%

Вв_2001-2002=182/195=0,933 або 93,3%

Вв_2001-2003=179/195=0,918 або 91,8%

Висновок: кількість банків в Україні за 2001 рік зменшилась на 3,1%, за 2002 рік – на 3,7%, за 2003 рік – на 1,6%. Щодо базисних показників, то кількість банків за 2 роки (2001-2002) зменшилась на 6,7%, за 3 роки (2001-2003) – на 8,2%.